Тема 4 - Завдання та еталони відповідей

Тема: Диференційна діагностика синдрому бронхіальної обструкції у дітей.

Невідкладна допомога в пульмонологічній практиці

1. В Андрія, 4 років, протягом 1 року спостерігаються напади ядухи по ночах, експіраторна задишка, нападоподібний кашель. Батьки дитини дані симптоми зв'язують із уживанням у їжу меду й шоколаду. Подібна симптоматика з'являється також на тлі ГРВІ. Батько дитини страждає на атопічний дерматит, дідусь - на бронхіальну астму.

1. З якими захворюваннями необхідно диференціювати?

2. Які тригерні фактори присутні в анамнезі хлопчика?

Еталон відповіді:

1. Гострий обструктивний бронхіт, стороннє тіло, муковісцидоз, пороки розвитку бронхів і легень.

2. Спадковий алергологічний анамнез - у батька й дідуся - атопічні захворювання.

2.Батьки Максима, 3 років, протягом 1 року відзначали 3 епізоди утрудненого подиху, задишки, сухого нав'язливого кашлю після вживання в їжу малини, полуниці, мандаринів. В анамнезі в хлопчика - ексудативно-катаральний діатез. Батько хлопчика страждає на атопічний дерматит і алергійний риніт, у матері - харчова алергія.

1. Встановіть імовірний діагноз.

2. Які додаткові методи обстеження необхідно провести для постановки діагнозу?

Еталон відповіді:

1. Бронхіальна астма

2. План обстеження: загальний аналіз крові (рівень еозинофілії), алерготестування, імунограма з визначенням рівня IgE.

3. Хлопчик, 5 років, від 1 вагітності. На грудному вигодовуванні до 2 місяців. З 2 місяців з'явилися шкірні прояви ЕКД. Надалі загострення виникали після вживання яєць, риби, полуниці. Перший приступ ядухи виник в 2 роки. Відтоді частота приступів 2-3 рази на тиждень. Останній приступ був 1 місяць назад. Приступи знімаються інгаляціями ₂ – агоністів. З анамнезу відомо, що бабуся по лінії батька хворіє на бронхіальну астму.

1. Встановить діагноз відповідно до сучасної класифікації.

2. Назвіть препарати першої лінії, що рекомендуються для симптоматичної терапії захворювання.

Еталон відповіді:

1. Бронхіальна астма, екзогенна форма, персиистуюча середнього ступеня тяжкості , період ремісії.

2. ₂ – агоністи короткої дії

4. У дівчинки, 9 років, на тлі ГРВІ виник приступ ядухи, сухий нав'язливий кашель. При огляді: грудна клітка в положенні вдиху, над легенями при перкусії прослуховується коробковий звук, при аускультації - значна кількість сухих свистячих хрипів. ЧД - 42 у хв, ЧСС - 120 у хв. Тони серця приглушені. Положення змушене - дівчинка сидить, фіксуючи верхній плечовий пояс. З анамнезу відомо, що епізоди бронхообструкції повторюються 4-5 разів на рік на тлі ГРВІ.

1. Які анамнестичні дані необхідні для постановки діагнозу?

2. Складіть план додаткового обстеження.

Еталон відповіді:

1. Алергологічний анамнез, сімейний алергологічний анамнез, сезонність приступів, ефективність бронхолітичної терапії.

2. Додаткові методи обстеження: загальний аналіз крові, алерготестування, визначення рівня IgE, спірографія, пікфлоуметрія.

5. У Юлі, 6 років відмічаються напади утрудненого дихання на тлі захворювання на ГРВІ. З 2 місяців хворіє на атопічний дерматит. Рівень IgE – 250 МЕ/мл. Алерготестування методом ІФА виявило алергію на пилок акації та тополі, куряче яйце, цитрусові.

1. Проведіть диференційну діагностику бронхіальної астми та обструктивного бронхіту.

2. Складіть план додаткового обстеження.

Еталон відповіді:

1. Критерii диференцiйноi дiагностики БА i обструктивного бронхiту

Симптоми	Вельми iмовiрна БА	Вельми iмовiрний обструктивний бронхiт
Кашель i /або свистяче дихання	+ +	+ +
Епiзодичнiсть симптомiв	+ +	 +
Виникнення симптомiв пiсля вiрусноi iнфекцii	 +	+ +
Виникнення симптомiв пiсля провокацii неiнфекцiйними алергенами	+ +	 
Алергологiчний анамнез	+ +	 +
Виникнення скарг i фiзикальнiх даних у нiчний час	+ +	 +
Ефективнiсть пробноi протиастматичноi терапii	+ +	 

2.Додаткові методи обстеження: загальний аналіз крові, спірографія, пікфлоуметрія.

6. Хлопчик, 2 роки. Протягом 3 тижнів – кашель, хрипи у легенях. Отримав 3 курси антибіотикотерапії (аугментин, сумамед, цефазолін) без ефекту. При поступленні до стаціонару: по всіх полях легенів – сухі свистячі хрипи, які після інгаляції беродуалу зникають. Діагноз при поступленні: обструктивний бронхіт. Гемограма: лейкоцитоз – 5,5 х 109/л; сегментоядерних – 31%; лімфоцитів – 62%; моноцитів – 7%; ШОЕ – 3 мм/год. IgG – 7,96 г/л; IgA – 0,59 г/л; IgM – 1,01 г/л; IgE – 2 МО/мл. С-реактивний білок – 3,65 мг/л (норма). Дослідження антитіл за методом ІФА. Мікоплазма: IgG – негат., IgA – негат.; IgM – негат.; хламідії: IgG – негат., IgA – негат.; IgM – негат. Відновлення симптоматики через 3 дні від початку бронхо- і муколітичної терапії. На прямій рентгенограмі органів грудної клітки відзначається асиметрія прозорості ле- геневих полів: права легеня більш повітряна, ніж ліва (помірна емфізематозність), інфільтративних тіней немає, корені обох легенів структурні з посиленою реакцією.

1. Який діагноз ймовірний?

2. План додаткового обстеження.

Еталон відповіді

1. Стороннє тіло бронхів.

3.Бронхоскопия, бронхографія, комп’ютерна томографія

7. Дитина, 3 років. Від першої вагітності, яка проходила з токсикозом другої половини, пологі вчасні, зі слабкістю пологової діяльності, народився в асфіксії (2 бали за школою Апгар), знаходився на штучній вентиляції легень продовж 3-х діб. Відмічаються часті повторні обструктивні бронхіти, пневмонії. В останні пів року у періоді ремісії відмічається тахіпноє, ціаноз носо-губного трикутника. На рентгенограмі чітка деформація бронхосудинного малюнка. Хлориди поту – 30 ммоль /л.

1. Ваш попередній діагноз? Проведіть диференційну діагностику.

2. Методи диспансеризації та реабілітації.

Еталон відповіді:

1. Бронхолегочна дисплазія. Муковісцидоз, синдром Хаммена-Річа, Вільямса-Кембела, Картагенера, обструктивний бронхіт.

2.Диспансерне спостереження увесь період дитинства, препарати з легким вакцинуючим ефектом (рібомуніл, бронхомунал), аерофітотерапія, ароматерапія, рефлексотерапія

8. Дитина, 6 років, захворіла гостра. Відмічалося підвищення температури до 38,5С, риніт, біль у горлі. На 2 добу з’явилася задишка експіраторного характеру, дистанційні хрипи, періоральний ціаноз.

Об’єктивно: перкуторний звук над легенями – коробковий, дихання жорстке, сухі свистячі хрипи.

1. З якими захворюваннями слід провести диференційний діагноз?

2. Який найбільш ймовірний етіологічний спектр захворювання?

Еталон відповіді:

1.Бронхіальная астма, муковісцидоз, сторонне тіло бронхів, бронхо-легенева дисплазія.

2.90-95% - віруси, 5-10% - бактерії.

9. Марійка, 5 років, поступила в клініку на 3 день від початку захворювання, яке почалося з підвищення температури до 37,5- 38,0°С, нежиті, кашлю. При огляді шкірні покриви бліді, ціаноз носо-губного трикутника, грудна клітка емфізематозно розширена, допоміжна мускулатура бере участь в акті дихання, свистяче дихання.

1. Які морфологічні зміни характеризують розвиток даного захворювання

2. Особливості рентгенологічної картини

Еталон відповіді:

1. Запальна інфільтрація, набряк слизистої оболонки бронха, потовщення бронхіальної стечи, гіперсекреція слизу, гіпертрофія бронхіальних м'язів.

2. Рентгенологічно - виявляються обструктивні порушення бронхіальної прохідності і «прихована» емфізема – в латеральних відділах малюнок здається відносно розрідженим, в медіальних – згущеним.

10. Валерія, 6 місяців, доставлена в клініку на 5 день від початку захворювання. Захворів гостро: підвищилася температура до 38,5°С, з'явився непродуктивний кашель, порушився сон, дитина відмовлялася від їжі. Під час надходження до клініки температура 38,2°С, ЧД 72-96 за хв, задишка з превалюванням експіраторного компоненту. Шкіряні покриви бліді, виражений пері- оральний і періорбітальний ціаноз. Над легенями коробковий відтінок перкуторного звуку, дихання жорстке, безліч дрібнопухирчастих хрипів. Помітна тахикардія, тони серця ослаблені. На рентгенограмі органів грудної клітки осередкових змін не виявлено.

1. Етіологічні і сприяючі чинники даного захворювання

2. Критерії призначення антибактеріальної терапії

Еталон відповіді:

1. Етіологічні чинники – РС вірус, вірус парагрипу, аденовіруси, цитомегаловірус, мікоплазма; Сприяючі чинники – селективний імунодефіцит IG-A, ексудативно-катаральні особливості конституції, харчова алергія, штучне вигодовування.

2. Лихорадка з температурою вище 39°С, млявість, відмова від їжі та пиття, виражені ознаки інтоксикації; поява задишки, асиметрія хрипів; лейкоцитоз, прискорення ШОЕ; Виникнення захворювання у дитини з обтяженим преморбідним фоном (родова травма, недоношеність, гіпотрофія)