Тема №2 Структура світового ринку товарів і послуг

1. Міжнародна класифікація товарів

2. Товарна структура міжнародної торгівлі

3. Регіональна структура світової торгівлі

4. Класифікація послуг.

5. Міжнародна торгівля технологіями

1. Міжнародна класифікація товарів

Кількість товарів на світовому ринку вимірюється тисячами та постійно зростає. При перетинанні митних кордонів необхідно розраховувати розмір мита, а для цього потрібно мати детальну та зручну систему класифікації товарів.

Найбільш поширеною є класифікація за такими ознаками:

Питання розробки єдиних принципів класифікації товарів для митних цілей виник ще до Другої світової війни, а в повоєнний час тенденція до уніфікації номенклатури митних тарифів посилилась. До кінця 80-х років у міжнародній торгівлі використовувались такі класифікатори товарів:

1 Стандартна міжнародна торговельна класифікація ООН Standard International Trade Classification (SITC) — розроблена ООН за ознакою ступеня обробки товарів та з метою зіставлення й аналізу показників розвитку зовнішньої торгівлі різних країн, а також для дослідження товарної структури міжнародної торгівлі;

2 Єдина товарна номенклатура зовнішньої торгівлі країн -- членів РЕВ (Ради економічної взаємодопомоги) (остання редакція 1984р.) — класифікація товарів, що застосовувалась у зовнішній торгівлі між соціалістичними країнами;

3 Брюссельська митна номенклатура — до 1988р. офіційна товарна номенклатура Ради митного співробітництва, яку використовували майже всі індустріально розвинуті країни.

Записуємо

Для класифікації товарів у міжнародній торгівлі сьогодні застосовують: Стандартну міжнародну торговельну класифікацію ООН (3-я редакція 1986 р.) та Гармонізовану систему опису і кодування товарів (Harmonized Соттоdіtу Description and Coding System), розроблену Радою митного співробітництва на основі Брюссельської митної номенклатури та з урахуванням інших товарних класифікацій.

Гармонізована система опису і кодування товарів (ГС) — це міжнародні правила щодо класифікації та статистичної інформації по товарах, що надходять у зовнішню торгівлю. ГС включає:

1нову міжнародну уніфіковану товарну номенклатуру (НГС) — детальний багатоцільовий перелік імпортних та експортних товарів, що поділені за спеціальною класифікаційною схемою,

2 алфавітний покажчик до ГС,

3 пояснення до ГС,

4 а також ключ переходу до системи.

Гармонізована система відповідає сучасним потребам митних органів, статистичних служб, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності і забезпечує порівнянність національних статистичних даних, тісну узгодженість між зовнішньоторговельною і промисловою статистикою різних держав.

Записуємо

Ця система тарифної класифікації товарів набула чинності з 01.01.88. До неї приєдналась більшість країн світу. Україна, ще в складі СРСР, почала перехід на використання ГС з 01.01.91.

Основними елементами номенклатури ГС є система класифікації та система кодування.

(Класифікаційна схема ГС подана в табл. 1 опорного конспекту.)

Класифікація товарівздійснена за такими ознаками:

1 походження товару;

2 вид матеріалу, з якого виготовлено товар;

3 призначення товару;

4 хімічний склад товару.

Система класифікаціїмає шість ступенів:

1 розділи (21);

2 групи (96);

3 підгрупи (33);

4 товарні позиції (1241);

5 підпозиції (3553);

6 субпозиції (5019).

Система кодування в ГС дозволяє представити інформацію в зручній для збору, обробки та передачі формі, а також здійснювати її комп'ютерне опрацювання. Код кожного товару має шість цифр: перші дві вказують на товарну групу, наступні чотири (разом з двома першими) — товарну позицію, а повні шість (разом з чотирма попередніми) — субпозицію.

З урахуванням системи класифікації та системи кодування ГС була вдосконалена Стандартна міжнародна торговельна класифі­кація (табл. 2).

Класифікацію товарів на рівні груп тут здійсне­но:

- за видами сировини, з якої виготовлено товар;

- за місцем товару в міжнародній торгівлі.

Товари кодуються за допомогою п'яти цифр: перша — товарний розділ, друга (разом з першою) — товарна група, три (включаючи дві попередні) — товарна підгру­па, чотири (з попередніми) — товарна позиція, п'ять (з попере­дніми) — субпозиція.

На основі цієї класифікації можливо визна­чити порівнянні показники обсягів і структури експорту та імпорту різних країн, а також за допомогою спеціального «клю­ча» переводити товари з цієї класифікації в інші.

Таблиця 2- СХЕМА (3-тя РЕДАКЦІЯ) СТАНДАРТНОЇ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГОВЕЛЬНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ (SITС)

Коди розділів та їх найменування	Кількість
	груп; їх коди	підгруп	позиції	субпозиції
0. Продовольчі товари та живі тварини	10 (00—09)	36	132	344
1. Напої та тютюн	2 (11—12)	4	11	22
2. Сировина непродовольча, крім палива	9 (21—29)	36	123	267
3. Мінеральне паливо, мазути та подібні їм товари	4 (32—35)	11	25	37
4. Жири, олії і віск рослинного й тваринного походження	3 (41—43)	4	21	44
5. Хімічні продукти	9 (51—59)	33	126	474
6, Оброблені вироби, класифі­ковані переважно за матеріа­лами	9 (61—69)	52	233	829
7. Машини, обладнання і транс­портні засоби	9 (71—79)	50	214	653
8. Різні готові вироби	8 (81—85, 87—89)	31	144	442
9. Товари та угоди, не вклю­чені до вище перелічених роз­ділів	4 (91,93, 96,97)	4	4	6
Разом		67	1033	3118

Для статистики міжнародної торгівлі застосовується також Класифікатор товарів за укрупненими економічними угрупованнями ООН. Нині діюча редакція видана в 1989 р.

(класифікаційна схема подана в табл. 3 опорного конспекту).

Класифікатор товарів за укрупненим економічними угрупованнями базується на товарах, включених до ГС і SІТС. Усі товари, перелічені в цих класифікаціях, поділені на сім груп відповідно до їх призначення, а всередині кожної групи — за ступенем обробки. Крім того, деякі товари об'єднані в групи за принципом промислового або особистого споживання, а деякі — залежно від терміну користування.

Таблиця 3.

КЛАСИФІКАЦІЙНА СХЕМА

1. Продовольчі товари і напої

1.1. Сировинні товари

1.1.1. для промислового споживання

1.1.2. для особистого споживання

1.2. Оброблені напівфабрикати

1.2.1. для промислового споживання

1.2.2. для особистого споживання

2. Промислова сировина (непродовольча)

2.1. Сировинні товари

2.2. Напівфабрикати

3. Паливо і мазути

3.1. Сировинні товари

3.2. Напівфабрикати

3.2.1. бензин

3.2.2. інші напівфабрикати

4. Машини, обладнання та частини до них (крім транспортних засобів)

4.1. Машини та обладнання

4.2. Частини

5. Транспортні засоби, їх частини

5.1. Легкові автомобілі

5.2. Інші автомобілі

5.2.1. транспортні засоби виробничого призначення

5.2.2. транспортні засоби особистого користування

5.3. Частини до транспортних засобів

6. Споживчі товари

6.1. Товари тривалого користування

6.2. Товари середньотермінового користування

6.3. Товари короткотермінового користування

7. Товари, не включені у вищеперелічені групи

У Класифікаторі також визначені такі основні поняття.

• Сировинні товари— продукти сільського господарства, лісового господарства, рибальства і полювання або будь-які корис­ні копалини, вартість яких незначно залежить від обробки.

• Напівфабрикати— продукти, що вимагають подальшої об­робки або включені до складу інших товарів, перш ніж вони ста­ли знаряддям виробництва або предметом споживання.

• Готові вироби— всі промислові вироби, призначені для споживання і використання в домашньому господарстві, а також капітальне обладнання для промисловості, сільського господарс­тва і транспорту, промислові товари нетривалого користування, що застосовуються в промисловості як матеріали і паливо.

• Готові промислові товари короткотермінового користування, призначені для промисловості, — товари з терміном користуван­ня рік і менше.

Готові вироби тривалого користування– вироби з терміном споживання більше року, призначені для промисловості, а також для державних і приватних установ, класифікуються як капітальне обладнання, крім зброї, яка класифікується як товари, не віднесені до інших категорій.

Споживчі товари (нехарчові) нетривалого користування– товари з терміном споживання рік або менше, включаючи товари, що використовуються державними і приватними установами.

Товари середньострокового користування– товари з терміном використання понад три роки, а також товари з терміном використання від 1 року до трьох, але з високою вартістю.