- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни одеська національна академія харчових технологій
- •З курсу фінансовий облік 1
- •Одеса онахт 2013
- •Тема 1. Основи побудови фінансового обліку
- •1.1. Мета та сутність бухгалтерського (фінансового) обліку
- •1.2. Регулювання та організація бухгалтерського (фінансового) обліку на підприємстві
- •1.3. Формування облікової політики підприємства
- •Тема 2. Облік грошових коштів
- •2.1. Поняття грошових коштів та завдання їх обліку
- •2.2. Облік грошових коштів в касі та інших коштів
- •2.3. Облік грошових коштів на рахунках в банку
- •2.3.1. Види банківських рахунків та порядок їх відкриття в установах банку
- •2.3.2. Порядок та форми здійснення безготівкових розрахунків
- •2.3.3. Облік операцій на рахунках в банку
- •Тема 3. Облік короткострокових фінансових інвестицій
- •3.1. Економічна сутність та класифікація фінансових інвестицій
- •3.2. Оцінка фінансових інвестицій
- •3.3. Облік поточних фінансових інвестицій
- •Тема 4. Облік довгострокових фінансових інвестицій
- •4.2. Облік інвестицій за методом участі в капіталі
- •4.3. Облік фінансових інвестицій за собівартістю з урахуванням зменшення їх корисності
- •4.4. Облік фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю
- •4.5. Розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності
- •Тема 5. Облік дебіторської заборгованості
- •5.1. Визначення та види дебіторської заборгованості
- •5.2. Облік розрахунків з покупцями (замовниками)
- •5.3. Облік резерву сумнівних боргів
- •5.4. Облік векселів отриманих
- •5.5. Облік іншої дебіторської заборгованості
- •5.6. Облік розрахунків з підзвітними особами
- •Тема 6. Облік основних засобів
- •6.1. Визначення та класифікація основних засобів
- •6.2. Оцінка основних засобів
- •6.3. Документування основних засобів
- •6.4. Надходження основних засобів та формування їх первинної вартості
- •6.5. Переоцінка основних засобів
- •6.6 . Вибуття основних засобів
- •6.7. Облік витрат на поліпшення, ремонт і утримання основних засобів
- •1. З поточного ремонту:
- •2. З технічного обслуговування:
- •3. З капітального ремонту:
- •6.8. Знос (амортизація) основних засобів
- •6.9. Облік незавершених капітальних інвестицій.
- •6.10. Облік орендних операцій з основними засобами
- •Тема 7. Облік інших необоротних та нематеріальних активів
- •7.1. Визначення та класифікація інших необоротних матеріальних активів (інма)
- •7.2. Бухгалтерський облік інших необоротних активів
- •7.3. Визначення і класифікація нематеріальних активів
- •7.4. Оцінка та документальне оформлення нематеріальних активів
- •7.5. Синтетичний облік нематеріальних активів
- •Тема 8. Облік виробничих запасів та малоцінних швидкозношуваних предметів (мшп)
- •8.1. Поняття і класифікація запасів
- •8.2. Оцінка виробничих запасів.
- •8.3. Документальне оформлення та синтетичний облік виробничих запасів
- •8.4. Поняття мшп і основні завдання обліку.
- •8.5. Документування та синтетичний облік мшп.
- •8.6. Інвентаризація виробничих запасів
- •Тема 9. Облік витрат на виробництво продукції, браку та напівфабрикатів
- •9.1. Калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг.
- •9.2. Облік витрат виробництва
- •9.3. Облік браку
- •Тема 10. Облік готової продукції, товарів та їх реалізації
- •10.1. Поняття, класифікація і основні завдання обліку гп
- •10.2. Визначення первісної вартості і документування готової продукції
- •10.3. Синтетичний і аналітичний облік гп
- •10.4. Облік товарів. Торгова націнка.
- •Список літератури
5.3. Облік резерву сумнівних боргів
Дебіторську заборгованість можна поділити на три групи: нормальна (дійсна) дебіторська заборгованість, сумнівна дебіторська заборгованість і безнадійна дебіторська заборгованість.
Нормальна дебіторська заборгованість – це заборгованість, яка погашається дебіторами у строки, встановлені договірними відносинами між продавцем товарів (робіт, послуг) та їх покупцем. Нормальна дебіторська заборгованість оцінюється за первісною вартістю від моменту її визнанім до моменту погашення, і щодо такої дебіторської заборгованості від підприємства вимагають тільки спостерігати за тим, щоб вона не перейшла до класу сумнівної дебіторської заборгованості чи безнадійної дебіторської заборгованості. П(С)БО 10 не встановлює будь-яких особливих правил обліку нормальної дебіторської заборгованості.
Враховуючи, що розрахунки між суб'єктами господарювання здійснюються далеко не ідеально, що особливо характерно для економіки України, і при цьому не завжди сторони додержують договірних умов, завжди існує певний ризик, що якусь частину боргу боржник-дебітор підприємству-кредитору не поверне. У зв'язку з цим у національних стандартах бухгалтерського обліку введено такі поняття, як «сумнівна дебіторська заборгованість» і «безнадійна дебіторська заборгованість».
Сумнівна дебіторська заборгованість являє собою поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, відносно якої існує невпевненість її погашення боржником. Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, відносно якої існує впевненість про її неповернення боржником або щодо якої минув термін позовної давності. Відмінності між цими поняттями такі. Якщо в погашенні першої підприємство лигає сумнівається і має певну невпевненість щодо її повернення, то в другому випадку кредитор уже не розраховує на одержання суми боргу, бо впевнений, що цього не відбудеться. Аналізуючи обидва поняття, можна дійти висновку, що, по суті, безнадійна дебіторська заборгованість являє собою частину сумнівної дебіторської заборгованості, відносно повернення якої підприємство раніше мало сумніви, але тепер повністю впевнене в її непогашеній.
Оскільки звітність підприємства згідно з вимогами П(С)БО повинна містити достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства і при цьому одним з принципів її складання є принцип обачливості, відповідно до якого методи оцінки, застосовувані в бухгалтерському обліку, мають запобігати заниженню оцінки зобов'язань і ви трат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства, то на дату балансу мас бути відображено «реальну» суму дебіторської заборгованості, тобто ту сума, яку підприємство реально має намір отримати від своїх боржників (на одержання якої підприємство реально розраховує). Це означає, що суму дебіторської заборгованості підприємства мас бути відображено у звітності за чистою реалізаційною вартістю.
Створення резерву сумнівних боргів необхідне для уточнення оцінки дебіторської заборгованості і не завищення підприємством величини своїх активів.
Для визначення чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Чиста реалізаційна вартість визначається шляхом зменшення дебіторської заборгованості на суму резерву. Отже, створення резерву сумнівних боргів необхідне для уточнення оцінки дебіторської заборгованості та не завищення підприємством величини своїх активів.
Згідно з П(С)БО поточна дебіторська заборгованість включає до себе три складові:
дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги;
дебіторську заборгованість щодо розрахунків;
іншу поточну дебіторську заборгованість.
Резерв сумнівних боргів, а відповідно і чиста реалізаційна вартість визначаються лише стосовно поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги. При цьому створення резерву сумнівних боргів є обов'язковим, оскільки національними стандартами бухгалтерського обліку передбачено, що поточна дебіторська заборгованість підприємства за продукцію, товари, роботи, послуги включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.
Згідно з П(С)БО величину резерву сумнівних боргів може бути визначено за допомогою двох методів: виходячи з платоспроможності окремих дебіторів або на підставі класифікації дебіторської заборгованості.
Визначення величини резерву сумнівних боргів щодо платоспроможності окремих дебіторів національними стандартами не регламентується. Однак з урахуванням положень міжнародних стандартів бухгалтерського обліку можна стверджувати, що величина резерву в даному випадку визначається на підставі аналізу фактичного непогашення дебіторської заборгованості в попередніх періодах.
П(С)БО 10 встановлює правила оцінки та бухгалтерського обліку, відповідно до яких підприємству необхідно знати таке:
1. Підставою для визнання резерву сумнівних боргів є наявність на дату балансу сумнівного боргу. Якщо на дату балансу у підприємства є сумнівні борги, визнання резерву сумнівних боргів (далі - РСБ) є обов'язковим.
2.Щодо безнадійної дебіторської заборгованості не вимагається створювати РСБ, така заборгованість списується з балансу підприємства.
3.Величина РСБ розраховується для поточної дебіторської заборгованості, що є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу). Для довгострокової дебіторської заборгованості величина РСБ не розраховується.
4. Відповідно до П(С)БО 10 встановлено три методи визначення величини
РСБ:
а) виходячи з платоспроможності окремих дебіторів;
б) виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації на умовах подальшої оплати;
в) на підставі класифікації дебіторської заборгованості.
Метод для розрахунку величини РСБ обирається підприємством самостійно на підставі вивчення характеру і складу поточної дебіторської заборгованості.
Допускається застосування підприємством відразу декількох методів для різної дебіторської заборгованості - це залежить від того, до якого виду належить поточна дебіторська заборгованість, і від особливостей такої заборгованості.
Величина РСБ має обмеження. Залишок РСБ на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на цю ж дату. Визначена на підставі класифікації дебіторської заборгованості (третій метод) величина РСБ на дату балансу складає залишок резерву сумнівних боргів на цю ж дату.
Раніше списана з балансу безнадійна дебіторська заборгованість, яку потім було погашено, включається до складу інших операційних доходів.
Для того щоб організувати правильний бухгалтерський облік величин РСБ, доцільно створити аналітичні субрахунки на pax. 38 «Резерв сумнівних боргів». Такий підхід допоможе також уникнути помилок при складанні фінансової звітності. Наприклад, це можуть бути такі субрахунки: субрах. 381 «РСБ для поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги» і субрах. 382 «РСБ для іншої поточної дебіторської заборгованості».
Якщо резерв створюється на підставі класифікації дебіторської заборгованості, здійснюється групування дебіторської заборгованості за термінами її непогашення з установленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи, який визначається підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Як правило, із збільшенням термінів непогашення дебіторської заборгованості коефіцієнт сумнівності зростає. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари роботи, послуги відповідної групи на коефіцієнти сумнівності відповідної групи.
Вибраний підприємством метод визначення величини резерву сумнівних боргів мас бути зазначено в примітках до фінансової звітності. Також у примітках до фінансової звітності наводиться сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за термінами непогашення.
Аналітичний облік резерву сумнівних боргів ведеться в розрізі боржників або за термінами непогашення дебіторської заборгованості.
Синтетичний облік резерву сумнівних боргів ведеться на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». По кредиту рахунка 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів, по дебету - списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів. Нарахування суми резерву відображається у складі інших операційних витрат.
Аналізуючи стан дебіторської заборгованості, підприємство може дійти висновку, що деяка частина сумнівного боргу являє собою безнадійну дебіторську заборгованість. Отже, якщо раніше у підприємства існувала деяка невпевненість відносно погашення сумнівної заборгованості боржником, то тепер підприємство повністю впевнене в її неповерненні дебітором.
Оскільки безнадійна дебіторська заборгованість за своєю сутністю не відповідає критерію активу, оскільки не обіцяє підприємству жодних економічних вигод у майбутньому, то її має бути виключено зі складу активів підприємства і списано з балансу.
У бухгалтерському обліку на величину безнадійної дебіторської заборгованості не проводиться коригування відображеного раніше доходу, а сума такої заборгованості списується за рахунок резерву сумнівних боргів. Якщо ж безнадійною визнано поточну дебіторську заборгованість, не пов’язаною з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, то така заборгованість списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.
Незважаючи на те, що коригування показаного раніше доходу на суму безнадійної дебіторської заборгованості не здійснюється, така заборгованість включається до витрат у момент нарахування резерву і в такий спосіб уточнює дохід підприємства.
У фінансовій звітності сума резерву сумнівних боргів, нарахованого за звітний період, відображається у складі інших операційних витрат по рядку 090 розділу I «Фінансові результати» і по рядку 270 «Інші операційні витрати» розділу II «Елементи операційних витрат» Звіту про фінансові результати.
У Балансі сума поточної дебіторської заборгованості підприємства за товари, роботи, послуги відображається в таких рядках:
- рядок 160 «Чиста реалізаційна вартість»;
- рядок 161 «Первісна вартість»;
- рядок 162 «Резерв сумнівних боргів».
До підсумку Балансу включається поточна дебіторська заборгованість за чистою реалізаційною вартістю (рядок 160 Балансу).