2.3. Загальні принципи планування заходів цивільного захисту

Планування здійснюється керівництвом (адміністраціями) міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності, на підставі законодавчих, директивних і нормативних документів.

Планування є основою і першою функцією всіх систем управління. Це процес, за допомогою якого система управління намагається найбільш ефективно вирішувати характерні для неї завдання, пристосовує свої можливості та ресурси до змін зовнішніх і внутрішніх умов.

Суть планування заходів ЦЗ, на випадок НС полягає в наступному:

- аналіз стану ЦЗ;

• оцінка обстановки, яка може скластися при виникненні аварій, катастроф і стихійних лих та застосування противником сучасних засобів ураження;

• розробка заходів, спрямованих на захист населення та підвищення стійкості функціонування в мирний час та в особливий період;

• установлення послідовності, строків, способів здійснення намічених заходів і виконавців та визначенні необхідних ресурсів для їх проведення.

Головною метою планування заходів ЦЗ є створення умов для:

• організованого і своєчасного проведення заходів захисту робітників, службовців, їх сімей і населення, яке мешкає в зоні можливого ураження;

• забезпечення успішного проведення рятувальних і невідкладних робіт (РіНР) при ліквідації наслідків НС техногенного та природного характеру;

• участі в територіальній обороні та антитерористичній діяльності в особливий період.

Організаційно-методичне керівництво плануванням дій територіальних підсистем здійснюють територіальні органи ДСНС України.

Документами для планування є накази Президента України, законодавчі акти ВРУ, постанови КМУ, «План реагування на НС державного рівня», витяги з рішення начальника ЦЗ області, району по організації та веденню ЦЗ на території області або району, витяг з «Плану організації евакозаходів та визначення місць розміщення евакуйованого населення».

На ОГ повинні бути розроблені два плани, а саме:

- дій з попередження та ліквідування НС (на мирний час);

- цивільного захисту (на воєнний час).

Головна мета цих планів - максимальне зниження людських та матеріальних втрат у будь-яких умовах обстановки.

2.4. Структура і зміст «Плану дій з попередження та ліквідування нс» на мирний час

Планування заходів ЦЗ на ОГ у мирний час базується на основі контролю і спостереження за станом навколишнього природного, техногенного і екологічного середовищ і відповідних документів, що регламентують порядок і методику цього планування.

Залежно від задач на ОГ розробляються дві групи документів ЦЗ: довгострокові та щорічні.

Довгострокові:

- план ЦЗ;

- наказ про організацію і ведення ЦЗ;

- план розвитку і удосконалення ЦЗ;

- план підготовки і підвищення кваліфікації керівного складу ЦЗ об'єкта;

- план-графік вивчення (комплексної перевірки) чи стану вивчення окремих питань ЦЗ у структурних підрозділах об'єкта.

Щорічні (накази) про:

- стан ЦЗ у році, що минув, і основні задачі на рік, що наступив;

- затвердження евакуаційної комісії;

- створення НФ ЦЗ;

- організацію пункту видачі ЗІЗ;

- організацію та склад комісії з ТЕБ та НС;

- результати підготовки ОГ з ЦЗ у минулому році та основні завдання на наступний рік.

На основі прогнозування і аналізу обстановки, яка може скластися на території об'єкта при виникненні НС, визначаються способи захисту і комплекс заходів для надійного захисту персоналу і території об'єкта. Обов'язково враховуються:

- наявність потенційно небезпечних ділянок, можливі варіанти розвитку аварійних ситуацій;

- ОПН на території району (регіону), аварії на яких можуть вплинути на об'єкт;

- можливі стихійні лиха в районі розташування об'єкта;

- сили і засоби об'єкта, можливі варіанти їх посилення для проведення заходів захисту персоналу і ліквідації НС;

- орієнтовний обсяг, порядок і терміни виконання заходів попередження та зменшення наслідків НС, захисту персоналу і проведенню РіНР;

- інші вихідні дані, необхідні для планування, обумовлені місцевими умовами і специфікою діяльності об'єкта.

В усіх випадках розробка документів по організації і проведенню заходів попередження та ліквідації НС, управління силами починається з розробки основного документа – «Плану дій ОГ з попередження та ліквідації НС».

Він поєднує два документи: план дії органів керування, сил і структурних підрозділів у режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності, надзвичайних ситуацій, надзвичайного стану («план дій») та план реагування на імовірну для даної зони НС («план реагування»).

В першому розділі плану дій визначаються внутрішні та зовнішні джерела екстремальних ситуацій з докладною характеристикою наслідків, в т.ч. можливі аварії та катастрофи на підприємстві. Враховуються всі суттєві фактори, що можуть посилити чи послабити наслідки надзвичайної ситуації, утруднити проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, зокрема природно- кліматичні умови, розміщення об'єкта, пора року, час доби. Приводять розрахунки матеріальних та економічних збитків, необхідного обсягу рятувальних і інших невідкладних робіт та їх фінансування. Другий розділ містить порядок надходження інформації про загрозу та виникнення НС, терміни оповіщення та збору керівного складу ЦЗ в робочий та неробочий час. Зміст третього розділу визначає необхідні сили та засоби ЦЗ об'єкта, що залучатимуться для виконання рятувальних і інших невідкладних робіт. Наступні розділи містять інформацію про порядок дій під час надзвичайних ситуацій, в тому числі взаємодії між підприємствами, що розміщені близько територіально чи входять до однієї галузі, відомства, міста, регіону. Позначаються завдання щодо розвідки осередку ураження службам і формуванням. Визначають необхідні засоби та заходи для забезпечення ефективної роботи всіх підрозділів об'єкта, організується управління, оповіщення та зв'язок.

Розділи плану реагування: стисла характеристика об’єкта; висновки з оцінки можливої обстановки, що може скластися під час загрози і виникнення НС; порядок виконання заходів і дій при загрозі і виникненні НС; сили, що залучаються для проведення робіт при загрозі і виникненні НС; організація забезпечення заходів і дій сил, що залучаються до ліквідації наслідків НС: протирадіаційне і протихімічне, медичне, транспортне, протипожежне, матеріально-технічне; організація управління і взаємодії; організація зв’язку управління, оповіщення і взаємодії.

До плану, як правило, додаються:

- карта об'єкта з можливою обстановкою при виникненні НС;

- план основних заходів ЦЗ під час загрози та виникнення НС (на кожну можливу НС);

- схема організації управління, зв'язку та оповіщення;

- план забезпечення захисту персоналу та населення, що проживає поблизу;

- інші документи відповідно до особливостей об'єкта.

При плануванні підготовки з ЦЗ на об'єкті рекомендується розробляти такі документи:

- наказ начальника цивільного захисту об'єкта про підсумки роботи системи ЦЗ, за минулий і завдання на наступний рік;

- план основних заходів підготовки керівного складу, фор­мувань. робітників, службовців та навчання населення;

- план - заявку підготовки (підвищення кваліфікації) керівного і командно - керівного складу на курсах ЦЗ в наступному році;

- перелік тем штабних тренувань та навчань з ЦЗ.

Під час планування використовують необхідні вихідні дані та довідкові матеріали з урахуванням специфіки роботи та особливостей щодо до відомчої та регіональної діяльності підприємства, організації чи установи.

План дій розробляється на підставі наказу начальника ЦЗ об'єкту. До розробки документів плану залучається керівний склад і спеціа­лісти об'єкту. Начальник штабу ЦЗ складає графік розробки і контролює його виконання.

Підписується план дій начальником штабу ЦЗ об'єкту, погоджується з територіальними управліннями Державної служби України з надзвичайних ситуацій і затверджується начальником ЦЗ об'єкту.

Щорічно, станом на перше січня, план ЦЗ уточнюється. З метою перевірки ефективності плану проводяться навчання та тренування.