Історія України

тема 8. НАЦіОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВіЙНА УКРАЇНсЬКОГО НАРОДУ сЕРЕДИНИ ХVіі ст. (12—13 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Яку битву Національно-визвольної війни українського народу відображено на картосхемі?

аБерестейську битву Б Корсуньську битву В Жванецьку облогу Г Пилявецьку битву

2.Яке положення відповідає змісту Білоцерківського мирного договору?

агетьману надавалося право на самостійні дипломатичні відносини Б польським магнатам і шляхті заборонялося повертатися до маєтків В територія козацької держави обмежувалася Київським воєводством Г чисельність козацького реєстру збільшувалася до сорока тисяч осіб

3.Якого року відбулися події, описані в уривку з історичного документа?

«Бачу зле, бо віддав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві… Сам з військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим каранєм до того привів, що присягли всі… Отець митрополит і архімандрит київські …присягати не хочуть. Вони заявили, що швидче помруть, …і твердо стоять на цьому…».

4.Установіть відповідність між обов’язками та посадами козаків, що входили до складу Генеральної

5.Установіть послідовність укладання договорів під час під час Національно-визвольної війни укра-

їнського народу під проводом Б. Хмельницького.

6.Які предмети вважалися символами Української козацької держави? 1 булава 2 кобза 3 люлька 4 печатка 5 шабля 6 хоругва

68

www.e-ranok.com.ua

Тема 8

тема 8. НАЦіОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВіЙНА УКРАЇНсЬКОГО НАРОДУ

сЕРЕДИНИ ХVіі ст.

План теми

1.Національно-визвольна війна українського народу.

2.Зміни в суспільно-політичному житті. Утворення української козацької держави — Війська Запорозького.

3.Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

4.Продовження Національно-визвольної війни у 1654—1657 рр. Становище в Українській державі після смерті Б. Хмельницького.

Теоретична частина

нацІонально-ВиЗВольна ВІЙна УКраїнСьКоГо нароДУ.

Передумови і причини національно-визвольної війни

Козацько-селянські повстання 1620-х — 1630-х рр. зазнали поразки. Наступне десятиліття «золотого спокою» (1638—1648 рр.) було для України часом гуртування сил напередодні нового виступу.

У1648 р. почалася Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої. Причинами Національно-визвольної війни були:

•зростання в Україні землеволодіння польських магнатів і шляхти, закріпачення селян, збільшення панщини, утиски козаків, міщан і православної шляхти з боку польських магнатів і шляхти;

•примусове поширення польської мови, культури, звичаїв на українське населення, звуження сфери вживання української мови, обмеження прав українців при зайнятті державних посад;

•наступ католицизму та уніатства на права Української православної церкви, примусове покатоличення населення, упровадження податку на утримання католицького духовенства.

Рушійними силами війни стали козаки, селяни, міщани, дрібна українська шляхта, православне духовенство. Війна мала національно-визвольний і антифеодальнийхарактер. Метою війни було зни-

щення польського панування, ліквідація кріпацтва, створення незалежної української держави. Очолив національно-визвольну війну чигиринський сотник Богдан Хмельницький, якого в січні

1648 р. запорозькі козаки обрали гетьманом. Він уклав союзну угоду з Кримським ханством про надання військової допомоги у війні проти Речі Посполитої. У квітні 1648 р. козацькі війська вирушили в похід із Запорозької Січі назустріч польським військам.

Воєнно-політичні події національно-визвольної війни 1648—1649 рр.

Перші перемоги козаки одержали в битвах в урочищі Жовті Води (5—6 травня 1648 р.), поблизу

Корсуня (16 травня 1648 р.), під Пилявцями (11—13 вересня 1648 р.). У результаті значна територія України була визволена від польського панування. У вересні 1648 р. повстанці підійшли до Львова й заволоділи Високим замком, а в жовтні почали осаду польської фортеці Замостя. Дізнавшись про вибори нового польського короля Яна II Казимира, Б. Хмельницький погодився на перемир’я і повернув козацьку армію на Подніпров’я. 23 грудня 1648 р. козацьке військо урочисто вступило до Києва.

У 1649 р. війна розгорнулася з новою силою. Польська армія захопила Галичину і вторглася на Поділля. Війська козаків і татар оточили частину польських військ біля м. Збаража. 5—6 серпня 1649 р. польська армія зазнала значних втрат під м. Зборовом, однак кримський хан Іслам-Гірей змусив Б. Хмельницького припинити бойові дії.

8 серпня 1649 р. був укладений Зборівський мирний договір, за умовами якого Річ Посполита визнала Українську козацьку державу на чолі з гетьманом у межах Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств, підтвердила права й привілеї козацького війська, встановила реєстр у 40 тис. козаків, визнала свободу існування православної церкви, оголосила амністію учасникам повстання.

Воєнно-політичні події національно-визвольної війни 1650—1653 рр.

Військові дії між Україною та Польщею відновилися в 1651 р., коли на Волині зійшлися польська армія на чолі з Яном ІІ Казимиром, козацьке військо Б. Хмельницького і татари під проводом Іслам-

69

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Гірея. 18—30 червня 1651 р. у вирішальній битві поблизу м. Берестечка татари знов зрадили козаків і захопили в полон гетьмана. Обраному наказним гетьманом Івану Богуну з великими втратами вдалося вивести козаків з облоги й відступити на Київщину. Звільнившись із полону, Б. Хмельницький почав переговори про укладення миру.

18 вересня 1651 р. був укладений Білоцерківський мирний договір, за умовами якого територія Української козацької держави обмежувалася Київським воєводством, козацький реєстр скорочувався до 20 тисяч осіб, гетьману заборонялися дипломатичні відносини з іноземними державами, польській шляхті дозволялося повернутися до своїх довоєнних маєтків в Україні.

Б. Хмельницький прагнув укладення воєнного союзу з господарем Молдови Василем Лупулом з метою досягнення воєнно-політичної ізоляції Польщі. У 1650 р. відбувся перший молдовський похід, за результатами якого були встановлені союзницькі відносини між Україною й Молдовою. У 1652 р. і 1653 р. відбулися молдовські походи з метою змусити В. Лупула виконати попередні зобов’язання.

Б. Хмельницький продовжив боротьбу за визволення українських земель від Речі Посполитої. 23 травня 1652 р. козаки розгромили польський військовий табір біля підніжжя г. Батіг на Поділлі. У вересні 1653 р. козаки оточили польську армію під м. Жванець, однак кримський хан знову зрадив козаків, уклавшли сепаратну угоду з польським королем. За Кам’янецькою угодою воєнні дії припинялися, польська шляхта поверталася до своїх маєтків, татари отримали дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях, інтереси України не бралися до уваги.

ЗМІни В СУСПІльно-ПолІтичноМУ ЖиттІ.

УтВорення УКраїнСьКої КоЗацьКої ДерЖаВи — ВІЙСьКа ЗаПороЗьКоГо

Переможні битви 1648—1649 рр. дали можливість почати будівництво Української козацької держави — Війська Запорозького (Гетьманщини) на основі традицій Запорозької Січі.

Територія Війська Запорозького згідно з умовами Зборівського договору складалася із земель Ки-

ївського, Чернігівського й Брацлавського воєводств (столиця — м. Чигирин). Замість воєводств ство-

рювалися 16 полків на чолі з полковниками й 272 сотні на чолі із сотниками.

Головою держави був обраний козаками гетьман, який мав вищу адміністративну, судову й військо-

ву владу. Вищими органами влади були Генеральна (згодом Старшинська) Рада і Генеральна стар-

шина. Найвищою судовою установою був Генеральний військовий суд при гетьманові.

Збройні сили складалися з піхоти, кінноти, артилерії, розвідки, обозної, санітарної та інших служб. Українська держава мала власну символіку: прапор малинового кольору і герб із зображенням козака з мушкетом.

Особливістю козацької держави був її військовий устрій, що зумовлювалося як потребою боротьби за незалежність, так і традиціями Війська Запорозького.

ЗоВнІшньоПолІтична ДІяльнІСть УряДУ

Б. ХМельницьКоГо

Восени 1653 р. внутрішнє й міжнародне становище Української держави значно погіршилося. Задля збереження основних здобутків національно-визвольної війни, насамперед Української держави, Б. Хмельницький вирішив звернутися по допомогу до Московії.

1 жовтня 1653 р. Земський собор у Москві ухвалив прийняти Україну «під руку царя» Олексія Михайловича й розпочати війну проти Речі Посполитої. 8 січня 1654 р. у Переяславі відбулася козацька рада, яка вирішила укласти союз із Московською державою за умови збереження основних прав

івольностей Війська Запорозького.

Уберезні 1654 р. козацьке посольство уклало угоду з московським урядом — Березневі статті,

уякихвизнававсясуверенітетУкраїнськоїдержави:зберігалисяадміністративно-територіальнийустрій та республіканська форма правління, визнавалася незалежність української адміністрації у проведенні внутрішньої політики, підтверджувалися права й привілеї Війська Запорозького, установлювалася кількість козацького війська в 60 тисяч осіб, однак заборонялися самостійні дипломатичні відносини з Річчю Посполитою та Туреччиною.

70

www.e-ranok.com.ua

Тема 8

ǦȜȏțȳȦțȭ ȝȜșȳȠȖȘȍ ǡȓȠȪȚȍțȧȖțȖ

Напрямки зовнішньої політики Гетьманщини за Б. Хмельницького

ПроДоВЖення нацІонально-ВиЗВольної ВІЙни У 1654—1657 рр.

СтаноВище В УКраїнСьКІЙ ДерЖаВІ ПІСля СМертІ Б. ХМельницьКоГо

Навесні1654р.МосковськадержававступилаувійнузРіччюПосполитою.Протягом1654—1655рр. московсько-українські війська визволили від поляків Волинь, Поділля й Галичину. Однак 24 жовтня 1656 р. Московська держава підписала з Річчю Посполитою Віленське перемир’я, за яким воєнні дії між ними припинялися, а натомість передбачалися спільні воєнні дії проти Швеції.

Б. Хмельницький сприйняв Віленське перемир’я як порушення українсько-московського договору й вирішив шукати нових союзників у боротьбі проти Польщі, якими мали стати Швеція й Трансільванія. Наприкінці 1656 р. українсько-шведсько-трансільванське військо здобуло Перемишль, Варшаву, Краків, Люблін. Однак похід проти Польщі не приніс остаточної перемоги. Дізнавшись про провал своїх намірів, 27 липня 1657 р. Б. Хмельницький помер.

Національно-визвольна війна призвела до утворення та міжнародного визнання Української козацької держави — Гетьманщини. Однак Б. Хмельницькому не вдалося об’єднати всі українські землі, це завдання мали вирішувати його наступники.

Після смерті Б. Хмельницького внутрішньополітичне становище Української держави зумовлювалося зовнішніми факторами. Річ Посполита скористалася розпадом антипольського союзу України, Швеції й Трансільванії та разом із Кримським ханством розпочала підготовку до нової війни проти України.

71

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Московська держава скористалася ослабленням Української держави й почала обмежувати її суверенітет.Московськийурядвисунувновівимоги,якіпередбачалирозміщеннявнайбільшихукраїнських містах московських військ на чолі з воєводами, надходження податків з українського населення до царської скарбниці, узгодження з царем кандидатури гетьмана, скорочення кількості козацького війська.

Ситуація ускладнювалася поглибленням розбіжностей між гетьманами — наступниками Б. Хмельницького, які були прихильниками різних зовнішньополітичних орієнтацій. Боротьба гетьманів за владу і вторгнення чужоземних військ призвели до поділу українських земель між Московською державою, Річчю Посполитою, Османською імперією.

РОБОТА З КАРТОЮ

Українська козацька держава*

Покажіть на картосхемі:

•напрямки походів козацького війська під проводом Б. Хмельницького: а) 1648 р.; б) 1649 р.;

в) 1650 р.; г) 1651 р.; д) 1652—1653 рр.;

•місця: а) перших переможних битв козаків з польськими військами; б) битви, яка відкрила козацькому війську шлях на Західну Україну; в) битви, програної козаками через зраду кримського хана; г) битви, перемога в якій допомогла козакам відновити своє становище на заході України; д) місце протистояння польської і козацької армій восени 1653 р.;

•територію української козацької держави: а) за Зборівським договором; б) за Білоцерківським договором;

•столицю української козацької держави Б. Хмельницького;

* Картосхема подається за виданням: Кульчицький С.В., Мицик Ю.А., Власов В.С. Історія України: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. — К.: Літера ЛТД, 2010. — 528 с.

72

www.e-ranok.com.ua

Тема 8

•місце проведення козацької ради, на якій було прийняте рішення про укладення союзу з Московським царством;

•території сусідніх країн, із якими Б. Хмельницький установив дипломатичні відносини.

www.e-ranok.com.ua

Історія України

ПЕРСОНАЛІЇ

Український військовий та державний діяч, полководець, дипломат, учасник козацько-селянських повстань 1630-х рр., керівник Національно-визвольної війни, засновник Української козацької держави, гетьман України у 1648—1657 рр., установив відносини з Кримським ханством, Молдовою, Московією, Швецією, Трансільванією та ін.

Богдан Хмельницький

(1595—1657)

Український військовий та державний діяч, учасник козацькоселянського повстання 1637—1638 рр., брав участь в усіх битвах Національно-визвольної війни, особливо відзначившись у Берестецькій битві, відмовився присягнути на вірність московському цареві, виступаючи за збереження української державності.

Іван Богун

(1618—1664)

74

www.e-ranok.com.ua

Тема 8

Тест 2 (контрольний)

1.Кому з учасників Національно-визвольної війни належить така характеристика?

«Визначний політичний і військовий діяч, здобув визнання в Європі як полководець. Створивши одну з найсильніших армій, завдав поразок Польщі у Жовтоводській, Корсуньській, Батозькій

2.За яким договором, укладеним під час Національновизвольної війни українського народу, Українська козацька держава мала територію, заштриховану на карті?

аБілоцерківським договором Б Віленським перемир’ям В Зборівським договором Г Кам’янецькою угодою

3.Яка зміна відбулася в соціально-економічному житті українського народу внаслідок Національновизвольної війни?

азаборона продажу й дарування земельних маєтків

Б скасування кріпацтва та надання селянам свободи В поширення фільваркової системи господарювання

Г зростання земельного володіння магнатів і шляхти

4.Установіть відповідність між описами та назвами клейнодів, що вважалися символами Української козацької держави.

5.Установіть послідовність битв, які відбулися під час Національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького.

6.Які положення відповідають змісту українсько-московського договору? 1 чисельність козацького реєстру становила шістдесят тисяч осіб 2 козаки зобов’язувалися допомагати російському цареві у війнах 3 права й вольності всіх станів України залишалися непорушними 4 збирання податків із населення покладалося на російських воєвод 5 учасникам Національно-визвольної війни оголошувалася амністія 6 гетьману заборонялося проводити самостійну зовнішню політику

75

www.e-ranok.com.ua

Історія України

тема 9. УКРАЇНсЬКі ЗЕмЛі В 60—80-ті рр. XVIіст. (14—15 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Якою цифрою позначено на карті місце битви, де гетьман І. Виговський завдав поразки московським військам у 1659 р.?

а1

Б 2 В 3 Г 4

2.Який наслідок мали чигиринські походи турецько-татарського війська 1677 і 1678 рр. для українських земель?

апочаток суперництва Московії й Туреччини за Лівобережжя

Б поділ Правобережжя за Бахчисарайським мирним договором В визнання Гетьманщиною протекторату Московської держави

Г загарбання Правобережжя Туреччиною і Кримським ханством

3.Кому з історичних діячів належать такі факти біографії?

«Кошовий отаман Запорозької Січі. Уславився як учасник походів запорозьких козаків на Крим, який не програв жодної битви. З його особою пов’язаний сюжет картини І. Репіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».

4.Установіть відповідність між характеристиками та посадами вищих службових осіб у Лівобереж-

5.Установіть послідовність підписання Московією, Польщею й Туреччиною договорів, що вирішува-

В Бучацький мир Г Віленське перемир’я

6.Які твердження характеризують діяльність гетьмана І. Виговського? 1 уклав Гадяцький договір між Україною та Річчю Посполитою 2 очолив військові походи турецько-татарської армії на Чигирин 3 підписав договірні Глухівські статті з Московською державою 4 придушив антигетьманський заколот Я. Барабаша і М. Пушкаря 5 відновив союзи з Османською імперією та Кримським ханством

6 брав участь у польсько-турецькій війні на боці Османської імперії

76

www.e-ranok.com.ua

Тема 9

тема 9. УКРАЇНсЬКі ЗЕмЛі В 60—80-ті рр. XVII ст.

План теми

1.Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Московсько-українська війна.

2.Гетьманування Ю. Хмельницького. Поділ Гетьманщини.

3.Гетьманування П. Тетері, І.Брюховецького, П. Дорошенка, Д. Многогрішного, І.Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Занепад Правобережжя.

4.Запорозька Січ у складі Гетьманщини.

5.Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної та Слобідської України.

Теоретична частина

ГетьМанУВання І. ВиГоВСьКоГо. УХВалення ГаДяцьКиХ ПУнКтІВ.

МоСКоВСьКо-УКраїнСьКа ВІЙна

З кінця 50-х до середини 80-х рр. X vII ст. в Україні тривав період Руїни, коли жорстока боротьба між окремими гетьманами за владу й вторгнення чужоземних військ призвели до втрати Україною незалежності. По смерті Б. Хмельницького Генеральна козацька рада в Корсуні визнала гетьманом генерального писаря Івана Виговського (1657—1659 рр.).

Придушивши антигетьманське повстання під проводом запорозького кошового отамана Я. Барабаша й полтавського полковника М. Пушкаря, І. Виговський уклав Гадяцький договір з Польщею.

Умови Гадяцького договору 1658 р.:

•Україна під назвою Велике князівство Руське входила до складу Речі Посполитої як третя складова федерації — поряд із Польським королівством і Великим князівством Литовським;

•федерація об’єднувалася особою спільного короля, обраного представниками всіх трьох дер-

жав;

•на території Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств влада належала гетьману;

•зберігалися власні судова й фінансова системи, права й привілеї козацтва, військо у 30 тисяч козаків;

•Берестейська церковна унія скасовувалася й відновлювалися права православної церкви;

•дозволялося заснувати в Руському князівстві дві академії й необмежену кількість гімназій, шкіл і друкарень.

Гадяцький договір не було втілено в життя. Хоча польський сейм і ратифікував його (крім пункту про скасування церковної унії), виконувати умови договору поляки не збиралися.

Підписання Гадяцької угоди з Польщею не знайшло підтримки серед старшини й козаків та призвело до московсько-української війни 1658—1659 рр. Головна битва відбулася 28 червня 1659 р. під Конотопом. І. Виговський не зміг скористатися перемогою у Конотопській битві через нове антигетьманське повстання, зрікся булави й виїхав до Польщі. Гетьманом було обрано Юрія Хмельницького.

ГетьМанУВання ю. ХМельницьКоГо. ПоДІл ГетьМанщини

Своє гетьманування Ю. Хмельницький (1659—1663 рр.) розпочав з укладення нового договору з Московською державою. Переяславські статті 1659 р., в основі яких були «Березневі статті» 1654 р., помітно обмежили автономію України.

Умови Переяславських статей 1659 р.:

•московські війська одержували право розміщуватися не тільки в Києві, а й у Переяславі, Чернігові, Ніжині, Брацлаві та Умані;

•переобрання гетьмана дозволялося лише за згодою царя;

•гетьман втратив право призначати й звільняти генеральну старшину й полковників, проводити самостійну зовнішню політику;

•київська митрополія підпорядковувалася московському патріархові.

Україна втрачала незалежність, перетворюючись на автономну частину Московської держави.

У 1660 р. українсько-московські війська вирушили у похід на Західну Україну з метою визволення західноукраїнських земель з-під влади Польщі. Потрапивши в оточення під Чудновом, Ю. Хмель-

77

www.e-ranok.com.ua

Історія України

ницький погодився на підписання нового договору з Польщею, який розроблявся на основі Гадяцького договору.

Умови Слободищенського трактату 1660 р.:

•Україна ставала автономною частиною Речі Посполитої, стаття про Велике князівство Руське вилучалася;

•гетьман позбавлявся права зовнішньополітичних відносин і зобов’язувався надавати воєнну допомогу Польщі в її війнах з іншими державами;

•польським магнатам і шляхті поверталися усі маєтності в Україні.

Підписання Слободищенського трактату перетворило українські землі на арену жорстокої боротьби між Московською державою та Річчю Посполитою й призвело до поділу України на Лівобережну та Правобережну Гетьманщини, що боролися між собою: Лівобережна — на боці Московської держави, Правобережна — на боці Речі Посполитої.

ГетьМанУВання П. тетерІ, І. БрюХоВецьКоГо, П. ДорошенКа,

Д. МноГоГрІшноГо, І. СаМоЙлоВича Правобережна Україна. Гетьманування П. тетері, П. Дорошенка, ю. Хмельницького.

чигиринські походи турецько-татарського війська

У1663 р. після зречення Ю. Хмельницького гетьманом Правобережної України був обраний Павло Тетеря (1663—1665 рр.), який намагався об’єднати Україну під зверхністю польського короля. Зазнавши поразки, він зрікся гетьманства й виїхав до Польщі.

У1665 р. гетьманом Правобережної України був обраний Петро Дорошенко (1665—1676 рр.), який прагнув зміцнити свою владу на Правобережжі та об’єднати його з Лівобережжям в одну державу за допомогою Османської імперії. У 1668р. він виступив в похід на Лівобережжя, де після вбивства козаками І. Брюховецького був проголошений гетьманом усієї України. Однак наступ польських військ на Брацлавщину змусив П. Дорошенко повернутися на Правобережжя, залишивши наказним гетьманом Дем’яна Многогрішного.

30 січня 1667 р. Московська держава та Польща підписали Андрусівське перемир’я на 13,5 років, за яким козацька Україна поділялася на три частини:

• Лівобережна Україна з Києвом (на два роки) залишалися під владою Московії;

• Правобережна Україна закріплювалася за Польщею;

• Запоріжжя переходило під спільне управління обох держав.

Обурення українського народу проти Московської держави призвело до повстання, під час якого І. Брюховецького було вбито.

У1669 р. скликана П. Дорошенком Старшинська рада в Корсуні визнала протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. У 1672 р. Туреччина почала війну з Польщею за українські землі й за допомогою козаків здобула перемогу. Туреччина і Польща уклали Бучацький мирний договір.

Умови Бучацького договору 1672 р.

•Галичина, Волинь та Північна Київщина залишалися у складі Польщі;

•Поділля відходило до Туреччини;

•Брацлавщина і Південна Київщина залишалися під владою П. Дорошенка під протекторатом Туреччини.

Поява турків в Україні позбавила П. Дорошенка народної підтримки. У 1676 р. він відмовився від турецького протекторату, зрікся гетьманства й присягнув на вірність московському цареві.

Туреччина, намагаючись зберегти свій контроль над Правобережною Україною, проголосила гетьманом Юрія Хмельницького (1676—1681 рр.),звільнившийогозістамбульськоїв’язниці.Суперництво Туреччини й Московії за Правобережжя призвело до війни 1676—1681 рр., у ході якої відбулися два Чигиринських походи турецько-татарської армії 1677 р. і 1678 р. Київщина й Поділля фактично перетворилися на пустку. Ю. Хмельницький, який правив майже безлюдним краєм, став непотрібний туркам і був страчений.

Багаторічна війна за українські землі Московської держави, Речі Посполитої, Османської імперії та Кримського ханства призвела до підписання мирних договорів (Бахчисарайський договір та «Вічний

78

www.e-ranok.com.ua

Тема 9

мир»), які вирішували долю українських земель. Лівобережжя з Києвом і Запоріжжя закріплювалися за Московією; північна частина Правобережжя (Північна Київщина, Галичина й Волинь) — за Польщею; південна частина Правобережжя (Південна Київщина, Брацлавщина й Поділля) — за Туреччиною.

лівобережна Україна. Гетьманування І. Брюховецького, Д. Многогрішного, І. Самойловича

У 1663 р. на «Чорній раді» в Ніжині гетьманом Лівобережної України був обраний Іван Брюховецький (1663—1668 рр.), який підписав новий договір з Московською державою. Московські статті 1665 р. істотно обмежили автономію Лівобережної Гетьманщини й посилили її залежність від Московської держави.

Умови Московських статей 1665 р.:

•московські воєводи отримали право перебувати майже в усіх великих українських містах

ізбирати податки;

•вибори гетьмана дозволялися лише у присутності царського представника;

•гетьман позбавлявся права на ведення самостійної зовнішньої політики.

У1668 р. козаки вчинили бунт і вбили І. Брюховецького. У 1669 р. на Генеральній раді в Глухові гетьманом Лівобережної України було обрано Дем’яна Многогрішного (1669—1672 рр.), який уклав новий українсько-московський договір. Глухівські статті 1669 р. дещо послабили тиск Московії на українські землі.

Умови Глухівських статей 1669 р.:

•зменшувалася кількість воєвод і обмежувалося їх право втручатися у місцеве управління;

•відновлювався козацький реєстр у 30 тис. осіб;

•податки збиралися козацькою старшиною.

У1672 р. замість засланого до Сибіру Д. Многогрішного гетьманом Лівобережжя було обрано Івана Самойловича (1672—1687 рр.), який підписав новий договір між гетьманським і московським урядами. Конотопські статті 1672 р., доповнивши Глухівські статті, суттєво обмежили владу гетьмана

йвплив рядового козацтва.

У1676р. після відмови від булави П. Дорошенко І. Самойлович був проголошений гетьманом обох боківДніпра.«Вічниймир»1686 р.ускладнивстановищеІ. Самойловича. Він був зобов’язаний на чолі козацького війська взяти участь у Першому кримському поході 1687 р. разом із московською армією. Звинувачений у невдачі, І. Самойлович був заарештований і засланий до Сибіру.

ЗаПороЗьКа СІч У СКлаДІ ГетьМанщини

Запорозька Січ відігравала важливу роль у житті України. У період Руїни вона намагалася проводити самостійну, однак не завжди далекоглядну політику. Саме тут зосереджувалися опозиційні гетьманам сили, організовувалися антигетьманські заколоти.

Після укладення Андрусівського перемир’я 1667 р. становище Чортомлицької Січі ускладнилося. Запоріжжя потрапило під спільне управління Московії та Польщі й повинно було надавати воєнну допомогу обом державам. Запорожці під проводом кошового отамана Івана Сірка брали участь у війнах проти Османської імперії та Кримського ханства. Саме з І. Сірком пов’язують написання запорожцями листа турецькому султану Магомету Iv у відповідь на пропозицію визнати його владу й перейти до нього на службу.

Після підписання «Вічного миру» 1686 р. Запорожжя залишилося під владою Московської держави, яка почала наступ на політичні та економічні права Запорозької Січі. Московія заборонила зв’язки Запорожжя з Річчю Посполитою та Кримським ханством.

аДМІнІСтратиВно-територІальниЙ УСтрІЙ лІВоБереЖної та СлоБІДСьКої

УКраїни

Адміністративно-територіальний устрій Лівобережної Гетьманщини, що склався упродовж Національно-визвольної війни, залишився майже без змін. Хоча Лівобережна Гетьманщина підпорядковувалася владі московського царя, вона зберігала своєрідне козацько-старшинське самоврядування.

79

www.e-ranok.com.ua

Історія України

•Територія Гетьманщини поділялася на 10 полків (Київський, Чернігівський, Стародубський, Ніжинський, Переяславський, Прилуцький, Полтавський, Гадяцький, Миргородський, Лубенський).

•Полками керували полковники, які обиралися полковою радою або призначалися гетьманом. Полковник керував полковою старшиною (обозний, хорунжий, осавул, суддя, писар).

•Полки поділялися на сотні, очолювані сотниками, які обиралися сотенною радою, згодом призначалися гетьманом або полковником. Сотник очолював сотенну старшину (отаман, хорунжий, осавул, писар).

•Містами, які мали магдебургське право, управляли виборні магістрати.

•Найвищою посадовою особою був гетьман, який обирався Генеральною (згодом Старшинською) радою й затверджувався царським урядом. Кожний гетьман складав присягу цареві, підписував з ним договір та отримував від нього клейноди.

•При гетьмані існувала Генеральна старшина (писар, обозний, суддя, підскарбій, осавул, хорунжий, бунчужний). Безпосереднє ведення справ покладалося на Генеральну військову канцелярію.

Територія Слобожанщини охоплювала землі сучасних Харківської, частини Сумської, Донецької та Луганської областей України, а також частину Бєлгородської, Курської та Воронезької областей Росії. Протягом Xv — першої половини XvI ст. йшов інтенсивний процес заселення Слобожанщини переселенцями з Правобережної та Лівобережної України.

У середині XvI ст. Слобідська Україна потрапила під владу Московської держави, яка заохочувала переселення українців. Основну масу переселенців становили козаки, селяни, духовенство, які тікали від польського гніту. Поселення, що засновувалися українськими переселенцями, називалися слободами. Протягом XvIІ ст. переселенці заснували Чугуїв, Охтирку, Суми, Острогозьк, Ізюм, Харків (1654 р.), багато містечок, сіл і слобод.

Слобідська Україна підпорядковувалася владі московського царя, однак зберігала козацьке самоврядування. Адміністративно-територіальний устрій Слобідської України був схожий на устрій Гетьманщини, але мав певні відмінності.

•Територія Слобожанщини поділялася на 5 полків (Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський).

•Полками керували виборні полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Полковник очолював полкову старшину.

•Кожен полк отримував царську жаловану грамоту, де визначалися його права й привілеї на козацький устрій, вільну торгівлю, володіння землями, звільнення від податків на землю.

•Полки поділялися на сотні, очолювані сотниками, яких призначав полковник. Сотник очолював сотенну старшину.

•Посади гетьмана й Генеральної старшини не існувало.

РОБОТА З ІСТОРИЧНИМ ДжЕРЕЛОМ

Із «Історії Слобідської України» Д. Багалія

У тому ж 1652 р., як і Острогозьк, було засноване місто Суми. У 1653 р. вже була збудована під проводом воєводи Арсенєва кріпость Суми на Суминому городищі. Будували її самі українці, котрі прийшли сюди з своїм осадчим Герасимом Кондратьєвим. Нові переселенці, як писав сам воєвода, поселилися на дикому шляховому полі, куди раніш приходили татари і плюндрували Путивль, Рильськ та інші великоросійські міста. Прийшли вони сюди із ріжних місць України. Вабили їх до себе вільні ґрунти, лани і особливо ліси, де було багацько усякого звіря, дикої бджоли і легко було гнати дьоготь та смолу.

1.На який період припадає заснування полкових міст Слобідської України?

2.Які характерні риси заселення Слобожанщини визначені в уривку джерела?

3.Чим приваблювали переселенців ці місця?

80

www.e-ranok.com.ua

1686 р. підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові

1686 р., травень «Вічний мир» між Московською державою та річчю Посполитою

1687 р., травень— Перший Кримський похід московсько-українського війська червень

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

руїна — період з кінця 50-х до середини 80-х рр. X vII ст., який характеризувався жорстокою боротьбою між окремими гетьманами за владу, вторгненням чужоземних військ в Україну, втратою Україною незалежності.

81

www.e-ranok.com.ua

Історія України

ПЕРСОНАЛІЇ

Гетьман Війська Запорозького в 1657—1659 рр., відстоював державну незалежність Гетьманщини, уклав Гадяцький договір 1658 р. з Реччю Посполитою, завдав поразки московському війську в Конотопській битві.

Іван Виговський

(р. н. невід. — 1663)

Гетьман України в 1659—1663 рр., уклав Переяславські статті 1659 р. з Московською державою, Слободищенський трактат 1660 р. з Річчю Посполитою, гетьман Правобережної України у 1676—1681 рр., учасник Чигиринських походів турецькотатарської армії.

юрій Хмельницький

(бл. 1641 — після 1681)

Гетьман Правобережної України у 1663—1665 рр., намагався об’єднати Україну під зверхністю польського короля.

Павло тетеря

(бл. 1620—1671)

Гетьман Правобережної України в 1665—1676 рр., обраний 1668 р. гетьманом «обох берегів Дніпра», визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною.

Петро Дорошенко

(1627—1698)

Гетьман Лівобережної України в 1663—1668 рр., обраний на Чорній раді у Ніжині, проводив промосковську політику, уклав Московські статті 1665 р. з Московською державою.

Іван Брюховецький

(? — 1668)

82

www.e-ranok.com.ua

Тема 9

Гетьман Лівобережної України в 1669—1672 рр., відстоював автономію Гетьманщини, уклав Глухівські статті 1669 р. з Московською державою.

Дем’ян Многогрішний (рр. н. і см. невід.)

Гетьман Лівобережної України в 1672—1687 рр., обраний 1672 р. гетьманом «обох берегів Дніпра», відстоював державні інтереси України, уклав Конотопські статті 1672 р. з Московською державою.

Іван Самойлович

(бл. 1630—1690)

Кошовий отаман Запорозької Січі (з 1663 р. обирався кошовим отаманом вісім разів), керівник численних походів проти Османської імперії та Кримського ханства, прихильник автономії Запорозької Січі.

Іван Сірко

(бл. 1610—1680)

83

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.За якого гетьмана Українська козацька держава мала територію, заштриховану на картосхемі?

а І. Брюховецького

Б І. Виговського В І. Самойловича

Г П. Тетері

2.Якого року було підписано договір, про який йдеться в уривку історичного документа?

«Осьнедавноуклалидоговірзполякаминанашузгубу;розірвалинадвоєіобідвамонархиумовились між собою, що будуть нас викорінювати…, без нас вирішили, які міста залишати під собою…».

3.Яке твердження характеризує зовнішню політику гетьмана П. Дорошенка? а відновив союз із Річчю Посполитою на умовах Гадяцької угоди

Б уклав договірні Переяславські статті з Московською державою В визнав протекторат Туреччини над Правобережною Україною

Г брав участь у польсько-турецькій війні на боці Речі Посполитої

4.Установіть відповідність між характеристиками та назвами соціальних станів у Лівобережній Гетьманщині та Слобідській Україні.

4панівний стан, мали право спадкового володіння землею, відбували військову повинність в обмін на привілеї

5.Установіть послідовність укладання гетьманами України договірних статей із Московською державою.

а Глухівські статті Б Конотопські статті В Московські статті

Г Переяславські статті

6.Укажіть спільні положення Гадяцького договору і Слободищенського трактату. 1 козаки мали право жити на Київщині, Чернігівщині й Брацлавщині 2 Україна розривала союзницькі відносини з Московською державою 3 Гетьманщина отримувала лише автономію у складі Речі Посполитої

4Україна входила до складу Речі Посполитої як рівноправний суб’єкт

5 гетьман зобов’язувався брати участь у воєнних діях Речі Посполитої 6 кількість реєстрових козаків збільшувалася до шістдесяти тисяч осіб

84

www.e-ranok.com.ua