Історія України

Тема 22. УКРАЇНА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (31—32 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Кому з українських громадсько-політичних діячів належить наведена характеристика?

«Голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради, згодом Директорії УНР, ав-

2.Якою цифрою позначено на картосхемі напрямок наступу «білої армії» під командуванням генерала Денікіна

у 1919 р.?

А 1 Б 2 В 3

Г 4

3.Як називається документ, витяг із якого наведено?

«Визнаючи право України на незалежне державне існування, Річ Посполита Польська визнає ДиректоріюНезалежноїУкраїнськоїНародноїРеспубліки…заВерховнувладуУНР…Польськийуряд зобов’язується не заключати жодних міжнародних умов, направлених супроти України…»

4.Установіть відповідність між поняттями, які характеризують політику «воєнного комунізму», та їх

5. Установіть послідовність подій громадянської війни на території України. А розгром Червоною армією білогвардійських військ П. Врангеля Б антибільшовицький виступ під проводом отамана М. Григор’єва В проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки

Г початок спільних воєнних дій УНР і Польщі проти радянської Росії

6. Якими були спільні причини поразки Української революції й національно-визвольних змагань українського народу?

1 непослідовність у проведенні соціально-економічної політики

2 відсутність єдності в діях заради загальнонаціональних інтересів

3 слабка підтримка українських політичних партій та організацій

4 погане забезпечення українських військ зброєю і спорядженням

5 нездатність створити ефективну систему державного управління

6 низький рівень національної самосвідомості українського народу

168

www.e-ranok.com.ua

Тема 22

Тема 22. УКРАЇНА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ

НЕЗАЛЕЖНОСТІ

План теми

1.Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР із Німеччиною та Австро-Угорщиною. Прийняття Конституції УНР.

2.Гетьманський переворот і утворення Української Держави.

3.Прихід до влади Директорії. Внутрішня і зовнішня політика Директорії. Окупація військами Антанти півдня України.

4.Утворення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Акт злуки УНР та ЗУНР. «Чортківська офензива»

5.Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська війна. Прийняття Конституції УСРР 1919 р.

6.Денікінський режим в Україні. «Київська катастрофа».

7.Перший «Зимовий похід» Армії УНР. Варшавська угода між УНР та Польщею.

8.Польсько-радянська війна на території України. Утворення Галицької СРР. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

9.Розгром військ Врангеля і махновців.

10.Культура і духовне життя в Україні в 1917—1920 рр.

Теоретична частина

БРЕСТСЬКИЙ МИР МІЖ УНР ТА ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ. ВІЙСЬКОВА КОНВЕНЦІЯ УНР З НІМЕЧЧИНОЮ ТА АВСТРО-УГОРщИНОЮ.

ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ УНР

Україна, як колишня частина Російської імперії, перебувала в стані війни з державами Четверного союзу. В умовах війни з радянською Росією Центральна Рада почала пошуки союзників і звернулася до країн Четверного союзу. 27 січня (9 лютого) 1918 р. делегація УНР на чолі з В. Голубовичем підписала Брестський мирний договір з Німеччиною та її союзниками. 18 березня 1918 р. УНР уклала військову конвенцію з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Брестський мирний договір передбачав:

•завершення воєнних дій між УНР і державами Четверного союзу, відмову від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;

•постачання УНР продовольства й сировини до Німеччини та Австро-Угорщини в обмін на постачання ними в УНР сільськогосподарської техніки, вугілля та ін.;

•визнання незалежності УНР, визначення кордонів між УНР і Австро-Угорщиною за угодами довоєнного часу між Австро-Угорщиною і Росією;

•допомогу Німеччини та Австро-Угорщини у відновленні контролю Української Центральної Ради над усією територією УНР.

Україна стала першою державою, що вийшла з Першої світової війни. У лютому — березні 1918 р. німецько-австрійськівійськаразомзвійськамиУНРвступилинатериторіюУкраїни,повалилирадян- ську владу й відновили владу УЦР. Втручання німецького командування у внутрішні справи України призвело до встановлення окупаційного режиму.

Влада УЦР ставала все більш обмеженою. В останні дні свого існування УЦР скасувала приватну власність на землю, ухвалила Конституцію УНР. Відсутність ефективно працюючого адміністра-

тивного апарату, утрата широкої народної підтримки, конфлікт з німецько-австрійською окупаційною адміністрацією спричинили падіння УЦР.

ГЕТЬМАНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ І УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

29 квітня 1918 р. відбувся державний переворот, у результаті якого Центральна Рада була розпущена. Уся повнота влади перейшла до П. Скоропадського, якого було обрано гетьманом України на Всеукраїнському хліборобському конгресі у Києві. П. Скоропадський ліквідував УНР і проголосив Українську Державу.

169

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс Української Держави

Соціально-економічна політика, орієнтована на поміщиків і буржуазію, залежність гетьманської влади від Німеччини та Австро-Угорщини викликали опір у селянства, робітників, національної інтелігенції та спричинили падіння гетьманату.

ПРИХІД ДО ВЛАДИ ДИРЕКТОРІЇ. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДИРЕКТОРІЇ.

ОКУПАЦІЯ ВІЙСЬКАМИ АНТАНТИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

У серпні 1918 р. в умовах кризи гетьманату представники УСДРП, УПСР, УПСФ заснували Укра-

їнський національний союз (УНС), який 14 листопада 1918 р. створив Директорію УНР на чолі з В. Винниченком для організації антигетьманського повстання й відновлення УНР.

Війська Директорії почали наступ з Білої Церкви на Київ і розгромили гетьманські війська під Мотовилівкою. 14 грудня 1918 р. гетьман П. Скоропадський зрікся влади й емігрував до Німеччини. Уся повнота влади в Україні перейшла до Директорії УНР.

Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс Директорії

170

www.e-ranok.com.ua

Тема 22

Відсутність ефективного державного апарату, суперечлива внутрішня та зовнішня політика ослабилисоціальнуопоруДиректорії(інтелігенція,селяни,робітники),чимскористаласярадянськаРосія, захопивши територію УНР. Офіційно Директорія була ліквідована указом С. Петлюри 20 листопада

1920 р.

УТВОРЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (ЗУНР).

АКТ ЗЛУКИ УНР ТА ЗУНР. «ЧОРТКІВСЬКА ОФЕНЗИВА»

Поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні сприяла посиленню національно-визвольного руху у Західній Україні, яка прагнула до незалежності й власної державності.

18 жовтня 1918 р. у Львові українські політичні діячі Східної Галичини й Буковини створили Українську Національну Раду, яка заявила про прагнення об’єднати всі західноукраїнські землі в єдину державу. 1 листопада 1918 р. українські військові частини під командуванням Д. Вітовського взяли під свій контроль Львів та інші міста Галичини. 11 листопада 1918 р. Українська Національна Рада призначила уряд — Державний секретаріат, який очолив К. Левицький, а 13 листопада 1918 р. проголосила створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), президентом якої став Є. Петрушевич.

Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс ЗУНР

Міжнародна ізоляція ЗУНР, відсутність дійової допомоги з боку УНР, яка сама воювала на кількох фронтах, воєнна перевага Польщі призвели до поразки ЗУНР. Паризька мирна конференція (1919 р.) узаконила окупацію Польщею Східної Галичини, Румунією — Північної Буковини й Бессарабії, ЧехоСловаччиною — Закарпаття.

БІЛЬШОВИЦЬКИЙ РЕЖИМ В УКРАЇНІ. ДРУГА РАДЯНСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА.

ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ УСРР 1919 Р.

У грудні 1918 — квітні 1919 р. відбулася друга радянсько-українська війна, яка закінчилася перемогою радянської Росії й установленням радянської влади майже на всій території України (за винятком західноукраїнських земель). 6 січня 1919 р. була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка(УСРР). 10 березня 1919 р. на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад в Харкові була прийнята перша Конституція УСРР, розроблена на основі Конституції РСФРР.

Формально УРСР проголошувалася суверенною республікою. Вища законодавча влада належала

Всеукраїнському з’їзду Рад, а в період між з’їздами — Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітетові (ВУЦВК) на чолі з Г. Петровським. Виконавча влада належала Раді Народних

171

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Комісарів (РНК) на чолі з Х. Раковським. Влада на місцях передавалася комітетам бідноти (ком-

бідам) і революційним комітетам (ревкомам). Для придушення опору противників радянської влади створювалися Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК), народні суди, революційні трибунали й робітничо-селянська міліція.

Фактично УСРР не була суверенною державою. КП(б)У підпорядковувалася РКП(б). Вищі органи влади УСРР (ВУЦВК, РНК України, Українська Рада народного господарства) діяли під безпосереднім керівництвом відповідних органів влади РСФРР. Був установлений контроль РСФРР над економікою України. Унаслідок створення військово-політичного союзу радянських республік об’єднанню під керівництвом вищих державних органів РСФРР підлягали війська, промисловість, залізничий транспорт, фінанси.

Як і в радянській Росії, в Україні більшовики проводили політику «воєнного комунізму» (1919— 1921 рр.).

Політика «воєнного комунізму» викликала антибільшовицькі виступи селян під проводом отаманів М. Григор’єва, Н. Махна, Зеленого (Д. Терпила) й призвела до економічної та політичної кризи наприкінці 1920 — на початку 1921 рр.

ДЕНІКІНСЬКИЙ РЕЖИМ В УКРАЇНІ. «КИЇВСЬКА КАТАСТРОФА»

Навесні 1919 р. білогвардійські війська генерала А. Денікіна прорвали фронт Червоної армії на півдні України й наприкінці літа встановили свій контроль над Кримом і Лівобережжям. 30—31 серпня 1919 р. у результаті неузгодженості дій УГА та армії УНР білогвардійці оволоділи Києвом. Ці події С. Петлюра згодом назвав «Київською катастрофою».

Київська катастрофа тяжко позначилася й на моральному стані армії. Найбільш переконливу й глибоку оцінку становища подає телеграма Петлюри, надіслана 6 вересня 1919 р. іншим членам Директорії й прем’єр-міністрові УНР І. П. Мазепі:

«Побувши в околицях Фастова і ознайомившись з ситуацією, констатую:

1.Відступ від Києва деморалізуюче вплинув на нашу армію, і коли він буде тягнутись далі, то армії не буде.

2.Під впливом відступу козаки і навіть старшини Запорізького корпусу переходять до повстанських відділів.

3.Серед галицьких бригад помітно хвилювання і недовір’я до командного складу...»

На окупованій території денікінці ліквідували радянську владу й установили окупаційний режим, поділивши Україну на Харківську, Київську та Новоросійську області на чолі з губернаторами, які мали необмежені повноваження.

Характерними рисами денікінського окупаційного режиму були відновлення поміщицької власності на землю, стягнення із селян податку на потреби білогвардійської армії, ліквідація 8-годинного робочого дня, збільшення норм виробітку на підприємствах, закриття українських газет і журналів,

172

www.e-ranok.com.ua

Тема 22

припинення діяльності Всеукраїнської академії наук (ВУАН), здійснення репресій проти політичних противників, застосування військово-польових судів, арешти та страти без суду і слідства комуністів і радянських службовців.

Проти денікінського режиму виступили селяни й робітники, яких очолили представники різних політичних партій (більшовики, ліві есери, боротьбисти, анархісти). 11 жовтня 1919 р. радянські війська Південного фронту під командуванням О. Єгорова перейшли в контрнаступ і до кінця березня 1920 р. розгромили основні сили Денікіна, відкинувши їх у Крим. На початку 1920 р. в Україні було втретє встановлено радянську владу та відновлено політику «воєнного комунізму».

ПЕРШИЙ «ЗИМОВИЙ ПОХІД» АРМІЇ УНР. ВАРШАВСЬКА УГОДА МІЖ

УНР ТА ПОЛЬщЕЮ

У другій половині 1919 р. війська УНР і ЗУНР опинилися в «трикутнику смерті» між військами Радянської Росії, Польщі та армією Денікіна. Першою припинила збройний опір армія ЗУНР, яка перейшла на бік денікінців. Є. Петрушевич виїхав до Відня. Директорія розпалася, С. Петлюра виїхав до Варшави. 6 грудня 1919 р. — 6 травня 1920 р. частина військ УНР під командуванням генерала

М. Омеляновича-Павленка здійснила перший «Зимовий похід» тилами денікінських і радянських військ, подолавши з боями 2 тис. км.

21—24 квітня 1920 р. уряди УНР і Польщі уклали Варшавську угоду, за якою Польща визнавала існування УНР. Натомість УНР відмовлялася від претензій на західноукраїнські землі (Східну Гали - чину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя, Полісся), які відходили до Польщі. Таємна військова конвенція передбачала спільні воєнні дії УНР і Польщі в боротьбі з радянською Росією для відновлення суверенітету УНР.

ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

УТВОРЕННЯ ГАЛИЦЬКОЇ СРР. ДРУГИЙ «ЗИМОВИЙ ПОХІД» АРМІЇ УНР

25 квітня 1920 р. почалася польсько-радянська війна. У квітні—травні 1920 р. об’єднані польськоукраїнські війська зайняли Правобережну Україну (Житомир, Вінницю, Київ) і форсували Дніпро, однак були зупинені радянськими військами. На окупованій Польщею території відновлювалося поміщицьке землеволодіння, вивозилися промислове устаткування й сировина, що призвело до селянських повстань.

14 травня 1920 р. радянські війська Західного фронту під командуванням М. Тухачевського почали контрнаступ у напрямку Варшави, а 26 травня 1920 р. війська Південно-Західного фронту під командуванням О. Єгорова розгорнули наступ на Львів, зайняли Правобережну й Західну Україну та вступили на територію Польщі. 15 липня 1920 р. у Східній Галичині було проголошено радянську владу й створення Галицької Соціалістичної Радянської Республіки (ГСРР).

17 серпня 1920 р. польські війська перейшли в контрнаступ під Варшавою й відтіснили радянські війська до Житомира та Бердичева. Підписання 12 жовтня 1920 р. Ризького перемир’я між Польщею та Радянською Росією означало розрив відносин Польщі з УНР. Українські війська на чолі з С. Петлюрою продовжили боротьбу самостійно, однак у листопаді 1920 р. змушені були відступити до р. Збруч і переправитися на окуповану Польщею територію, де були інтерновані в табори для військовополонених.

18 березня 1921 р. РСФРР та УСРР уклали з Польщею Ризький мирний договір, за умовами якого Польща визнавала УСРР і БСРР, однак Західна Україна (Східна Галичина, Західна Волинь, Західне Полісся, Холмщина, Підляшшя) і Західна Білорусія ввійшли до складу Польщі.

У листопаді 1921 р. відбувся другій «Зимовий похід» військ УНР під командуванням генералахорунжего Ю. Тютюнника з метою організації масового антирадянського повстання селянства. Біля м. Базар на Житомирщині учасники рейду були розбиті радянськими військами, більшість повстанців потрапила в полон і була розстріляна. Другим «Зимовим походом» закінчилася збройна боротьба військ УНР за незалежність України.

173

www.e-ranok.com.ua

Історія України

РОЗГРОМ ВІЙСЬК ВРАНГЕЛЯ І МАХНОВЦІВ

У квітні 1920 р. кримське угрупування білогвардійців очолив генерал П. Врангель. 6 червня 1920 р. врангелівські війська, скориставшись тим, що основні сили Червоної армії брали участь у війні з Польщею, почали наступ з Криму й захопили Північну Таврію, однак були зупинені радянськими військами на лінії Херсон — Нікополь — Бердянськ.

7 серпня 1920 р. радянські війська Південного фронту на чолі з М. Фрунзе разом із військами Н. Махна перейшли в контрнаступ, який завершився розгромом білогвардійських військ у Північній Таврії й витісненням їх у Крим.

8—11 листопада 1920 р. радянські війська взяли штурмом Перекопські укріплення, увірвалися в Крим і до 16 листопада встановили радянську владу в Сімферополі, Севастополі, Феодосії, Керчі, Алушті та Ялті. Частина білогвардійських військ та біженців евакуювалися на кораблях Антанти до Туреччини, а ті, що залишилися, стали жертвами «червоного терору».

Після розгрому військ П. Врангеля радянське командування вирішило знищити махновців. 25 листопада 1920 р. радянські війська оточили війська Н. Махна в районі Євпаторії в Криму, а 26 листопада — у Гуляйполі. Зазнавши великих втрат, махновці прорвали оточення, однак незабаром зазнали нищівної поразки. У серпні 1921 р. Н. Махно разом із невеликим загоном відступив до Румунії.

КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В 1917—1920 РР.

Повалення царизму, боротьба за незалежність, кардинальні соціально-економічні зміни сприяли духовному піднесенню українського суспільства. Однак жорстока боротьба різних політичних сил, матеріальні й людські втрати під час Першої світової й громадянської воєн, еміграція діячів літератури й мистецтва за кордон негативно вплинули на розвиток культури. Період 1917—1920 рр. став початком українського національного культурного відродження.

Образотворче Розвивалося образотворче мистецтво: було відкрито Українську академію мис- мистецтво тецтв, членами якої стали художники М.Бойчук, Г.Нарбут, Ф.Кричевський, О.Мурашко. Було відкрито перший в Україні пам’ятник Т.Шевченку (м. Ромни, скульптор

І. Кавалерідзе)

Театральне Значні зміни відбулися в театральному мистецтві: були засновані Український театр мистецтво драми та опери (Київ), Новий драматичний театр ім. І. Франка, у яких працювали

режисери-новатори Л. Курбас і Г. Юра

Музичне Розвивалося музичне мистецтво: були створені Українська республіканська капе- мистецтво ла під проводом К. Стеценка й О. Кошиця, Державна українська мандрівна капела («Думка») на чолі з Н. Городовенком, творили композитори Л. Ревуцький, Г. Ве-

рьовка, М. Леонтович, Б. Лятошинський

174

www.e-ranok.com.ua

Тема 22

Робота з істоРичним джеРелом

Відозва Української Національної Ради

... З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла власть в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави...

Заки будуть установлені органи державної власти в законнім порядку українські організації по містах, повітах і селах мають обняти всі державні краєві і громадські уряди і в імені Української Національної Ради виконувати власть.

Де сього ще не зроблено, дотеперішні неприхильні Українській Державі уряди мають бути усунені.

Всі жовніри української народности підлягають від нині виключно Українській Національній Раді і приказам установлених нею військових властей Української Держави. Всі вони мають стати на її оборону...

Всім горожанам української держави без ріжниці народности і віросповідання запоручається горожанську, національну і віроісповідну рівноправність. Національні меншости Української Держави — Поляки, Жиди, Німці — мають вислати своїх відпоручників до Української Національної Ради.

1.У яких історичних умовах виник цей документ?

2.Що поєднує цей документ із Універсалами Центральної Ради?

3.Які наслідки мало оприлюднення цього документа?

175

www.e-ranok.com.ua

176

www.e-ranok.com.ua

ПеРсоналії

Український державний і політичний діяч, генерал-майор, флігельад’ютант російського імператора Миколи ІІ, учасник Першої світової війни, командуючий Першим українським корпусом, почесний військовий отаман Вільного козацтва, гетьман Української Держави (1918 р.)

Павло Скоропадський

(1873—1945)

Громадсько-політичний діяч, письменник, автор мемуарнопубліцистичного твору «Відродження нації», один із засновників УСДРП, голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради, згодом Директорії УНР.

Володимир Винниченко

(1880—1951)

Український громадсько-політичний діяч, депутат австрійського парламенту та Галицького сейму, член Головної української (згодом Загальної української) ради, президент ЗУНР, після проголошення злуки УНР і ЗУНР — член Директорії, прихильник відновлення незалежності ЗУНР після підписання Варшавського договору 1920 р.

Євген Петрушевич

(1863—1940)

177

www.e-ranok.com.ua

178

www.e-ranok.com.ua

Тема 22

Тест 2 (контрольний)

1.Коли в Україні відбувся державний переворот, у результаті якого влада перейшла до гетьмана

2.Якою цифрою позначено на картосхемі напрямок наступу Червоної армії під командуванням В. Антонова-Овсієнка у 1919 р.?

А 1 Б 2 В 3

Г4

3.Який чинник сприяв розвитку української культури в 1917—1920 рр.? А часта зміна існуючих політичних режимів Б розкол суспільства на різні політичні табори В представництво інтелігенції в органах влади

Геміграція видатних діячів культури за кордон

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами українських державних і політич-

них діячів.

1 генерал-хорунжий Армії УНР, організатор другого «Зимового похо- А В. Винниченко

4секретар військових справ Генерального секретаріату, голова Директорії УНР

5.Установіть послідовність подій боротьби за збереження державної незалежності України. А здійснення військами УНР першого «Зимового походу» Б проголошення Західноукраїнської Народної Республіки В повалення військами Директорії гетьманського режиму Г перемога українського національного повстання у Львові

6.Які заходи характеризують політику «воєнного комунізму» в Україні в 1919—1921 рр.?

1запровадження стабільної валюти — червінця

2створення централізованої системи управління

3використання вільнонайманої праці робітників

4установлення продовольчого податку для селян

5націоналізація великої і середньої промисловості

6скасування плати за житло та комунальні послуги

179

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тема 23. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

(33—34 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Яка зміна відбулася у сільському господарстві в умовах нової економічної політики?

А заміна продовольчої розкладки продовольчим податком Б об’єднання селянських господарств у колгоспи і радгоспи В заборона використання найманої праці сільгоспробітників

Гповернення селянами поміщикам земель, худоби, реманенту

2.Які галузі промисловості найшвидше розвивалися в областях УСРР, заштрихованих на картосхемі, в період непу?

А цукрова, хімічна, нафтопереробна Б текстильна, харчова, деревообробна В залізорудна, деревообробна, нафтова

Гвугільна, металургійна, машинобудівна

3.Якого року ХІІ з’їзд РКП(б) ухвалив рішення про запровадження політики коренізаціі, яка в Україні дістала назву «українізація»?

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами діячів української культури періоду

4письменник, голова ВАПЛІТЕ, ініціатор літературної дискусії під гаслом «Геть від Москви!»

5.Установіть хронологічну послідовність подій, пов’язаних із входженням УСРР до складу СРСР. А ухвалення Декларації про створення Союзу РСР Б затвердження нової редакції Конституції УСРР В прийняття з’їздом Рад першої Конституції СРСР Г підписання Договору про створення Союзу РСР

6.Які наслідки мало впровадження більшовиками нової економічної політики на початку 1920-х рр.?

1прискорення соціальної диференціації, поява «нової буржуазії»

2відбудова промисловості, сільського господарства й транспорту

3зниження рівня життя населення, зростання інфляції, безробіття

4відновлення централізованої системи управління виробництвом

5втрата більшовиками «командних висот» в економіці й політиці

6рятування режиму, ліквідація загрози нової громадянської війни

180

www.e-ranok.com.ua

Тема 23

Тема 23. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

План теми

1.Входження УСРР до складу СРСР.

2.Голод у південних губерніях УСРР.

3.Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

4.Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Кампанія з ліквідації неписьменності дорослих.

5.Українське національне відродження 1920-х рр.

6.Боротьба з націонал-комунізмом.

Теоретична частина

УТВОРЕННЯ СОЮЗУ РСР. ПРОЦЕС ВХОДЖЕННЯ УСРР ДО СКЛАДУ СРСР

Процес утворення єдиної союзної держави розпочався під час громадянської війни (1918—1920 рр.). У 1919 р. склався воєнно-політичний союз радянських республік Росії, України, Білорусії, Латвії та Литви, згідно з яким створювалося єдине керівництво армією, фінансами й найважливішими галузями народного господарства.

У1920 р. утворилася договірна федерація Росії, України, Білорусії, Грузії, Вірменії та Азербайджану, згідно з якою об’єднувалися наркомати військових і морських справ, Вищі ради народного господарства (ВРНГ), зовнішньої торгівлі, фінансів, праці, шляхів, пошт і телеграфу. Радянські республіки,

втому числі й Україна, формально мали статус незалежних держав, однак фактично вся повнота влади належала РКП(б), яка визначала їх внутрішню і зовнішню політику.

У1922 р. було створено комісію ЦК РКП(б) у складі В. Куйбишева, Й. Сталіна, Г. Орджонікідзе, Х. Раковського та ін. для підготовки проекту нового федеративного договору. План автономізації

(Й. Сталін) передбачав включення радянських республік до складу РСФРР на правах автономії. План створення федерації (В. Ленін) передбачав входження усіх радянських республік на рівних правах до нового державного об’єднання — Союзу Радянських Соціалістичних Республік. План створення конфедерації (Х. Раковський) передбачав створення союзу суверенних держав, які повністю зберігають незалежність і створюють об’єднані органи для координації дій.

30 грудня 1922 р. І з’їзд Рад СРСР проголосив утворення Союзу РСР у складі Російської СФРР, Української СРР, Білоруської СРР, Закавказької СФРР (Грузія, Вірменія, Азербайджан). 31 січня 1924р. ІІ з’їзд Рад СРСР затвердив першу Конституцію СРСР. У травні 1925 р. ІХ Всеукраїнський з’їзд Рад внісзмінивтекстКонституціїУРСР,якізакріплюваливходженнярадянськоїУкраїнидоскладуСРСР і створення Молдавської АРСР у складі УРСР.

ГОЛОД В ПІВДЕННИХ ГУБЕРНІЯХ УСРР

На початку 1920-х рр. внутрішнє становище України характеризувалося господарською розрухою й політичною нестабільністю.

Соціально-економічна й політична криза в УСРР на початку 1920-х рр.

www.e-ranok.com.ua

Історія України

В умовах соціально-економічної й політичної кризи більшовицьке керівництво здійснило спробу продовжити політику «воєнного комунізму». Однак селянство розгорнуло боротьбу проти більшовицького режиму, відмовляючись виконувати продрозкладку. Ситуація ускладнилася голодом 1921— 1923 рр.

НЕП В УСРР. ВІДБУДОВА НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА

Соціально-економічна й політична криза свідчила про неможливість продовження політики «воєнного комунізму» після завершення громадянської війни і необхідність переходу до нової економічної політики. У березні 1921 р. Х з’їзд РКП(б) проголосив курс на неп.

Неп — економічна політика більшовиків у 1921—1928 рр., запроваджена з метою подолання соціально-економічної та політичної кризи й побудови радянської моделі соціалізму шляхом використання елементів ринкових відносин. Особливістю впровадження непу в Україні були його більш пізній початок (1922 р.).

Неп сприяв швидкій відбудові народного господарства України: у найкоротший термін досягли довоєнного рівня промисловість (наприкінці 1925 р.) і сільське господарство (1927 р.), відновилися торгівля й транспорт, підвищився життєвий рівень населення.

Однак перспектив у непу не було, оскільки він базувався на двох несумісних основах: ринкових відносинах в економіці й адміністративно-командній системі в політиці. Наприкінці 1920-х рр. керівництво ВКП(б) відмовилося від непу й розпочало докорінний переустрій держави, який отримав назву

«радянська модернізація».

182

www.e-ranok.com.ua

Тема 23

У1925 р. ХІV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на індустріалізацію, який передбачав створення великого машинного виробництва в усіх галузях народного господарства, насамперед у промисловості,

зметою ліквідації техніко-економічної відсталості та зміцнення обороноздатності СРСР.

У1927 р.наХVз’їздіВКП(б)булопроголошенокурснаколективізаціюсільськогогосподарства—

об’єднання самостійних селянських господарств у колективні господарства (колгоспи, радгоспи).

ПОЛІТИКА «КОРЕНІЗАЦІЇ» В УСРР (УКРАЇНІЗАЦІЯ).

КАМПАНІЯ З ЛІКВІДАЦІЇ НЕПИСЬМЕННОСТІ ДОРОСЛИХ

Основними рисами розвитку української культури в роки непу були ідеологізація всіх боків культурного життя, створення нової пролетарської інтелігенції, розширення сфери вживання української мови, посилення боротьби з неписьменністю, активізація антирелігійної кампанії.

У1923 р. на ХІІ з’їзді РКП(б) більшовицьке керівництво проголосило політику коренізації, яка

вУкраїні дістала назву «українізація». Вона передбачала збільшення представництва українців в ор-

ганах влади, державних, освітніх і культурних установах, розширення сфери застосування української мови, відродження та розвиток української культури. Найважливішу роль у здійсненні українізації відіграли керівники наркомату освіти Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник.

Головним завданням освіти стала ліквідація неписьменності дорослих для підготовки «робітничоселянської інтелігенції». На початку 1920-х рр. було створено Всеукраїнську надзвичайну комісію з боротьби з неписемністю, товариство «Геть неписьменність!», «лікнепи» для населення від 8 до 50 років. У результаті наприкінці 1920-х рр. 70% дорослих у містах і 50% дорослих на селі стали письменними.

УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ 1920-Х РР.

Українізація поширилася на всі сфери життя. Збільшилась кількість українців у партійних і державних органах до 54%, українською мовою проводилося навчання в 80% шкіл, 50% технікумів, 25% ВНЗ. Відроджувалася україномовна преса: українською мовою видавалося 90% газет, 50% книг, велося радіомовлення.

Активну роль в українському національному відродженні відігравала Українська автокефальна православна церква (УАПЦ) на чолі з митрополитом В. Липківським, створена у 1921 р., у якій богослужіння відправлялося українською мовою. Українізація дала могутній поштовх розвитку науки, літератури та мистецтва.

Українське національне відродження в літературі та театрі. Утворення ВУАН

www.e-ranok.com.ua

Українізація сприяла збереженню й розвитку української мови і культури. Однак наприкінці 1920-х — на початку 1930-х рр. радянська влада почала встановлювати контроль над культурою і згортати українізацію. Більшість провідних діячів українізації було звинувачено в націоналізмі й репресовано.

БОРОТЬБА З НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМОМ

Входження України до складу СРСР поставило долю українського народу в залежність від політики центру, який уособлювався ЦК ВКП(б) і урядом СРСР. Уже в 1920-х рр. деякі представники КП(б)У, зокрема О. Шумський і М. Волобуєв, висловили невдоволення нерівноправним становищем УСРР у складі СРСР і політикою ВКП(б) щодо України.

Нарком освіти УСРР О. Шумський відкрито виступив з критикою поширеної практики призначення на вищі державні та партійні посади неукраїнців, які були байдужими до національних цінностей українського народу.

Вчений-економіст М. Волобуєв виступив з критикою політики керівництва СРСР в галузі еконо - міки. Він опублікував у журналі «Більшовик України» статтю «До проблеми української економіки», де здійснив аналіз негативних явищ у народному господарстві України, які виникли внаслідок колонізаторської політики Росії. М. Волобуєв стверджував, що Україна має власні шляхи розвитку, пропонував переглянути плани індустріалізації, відкинути тенденцію розглядати «російську економіку як пануючу», забезпечити Україні право реального контролю за діяльністю союзних органів.

Виступи О. Шумського і М. Волобуєва були проявом національно-комуністичних поглядів, прихильники яких прагнули примирити комуністичні ідеї із завданнями національного розвитку Украї - ни. О. Шумський і М. Волобуєв були звинувачені в «націонал-ухильництві», їх виступи були засуджені керівництвом ВКП(б). Під тиском розгорнутих проти них політичних кампаній вони були змушені визнати «помилковість» своїх поглядів.

184

www.e-ranok.com.ua

Тема 23

Робота з каРтоЮ

Україна в міжвоєнний період*

Покажіть на картосхемі:

•межі території УСРР у складі СРСР у 1923 р.;

•українські території, які у 1925 р. були приєднані до РСФРР;

•території, які у 1925 р. було передано УСРР;

•центри губерній, округів та автономних республік СРСР (за адміністративним устроєм

1927 р.).

* Картосхему взято із сайту http://ukrmap.su/index.php?id=711&lang=uk

185

www.e-ranok.com.ua

ПеРсоналії

Лазар Каганович Радянський партійний і державний діяч, один із найближчих прибічни- (1893—1991) ків Й. Сталіна, генеральний секретар ЦК КП(б)У 1925—1928 рр., проти-

вник українізації, виступав проти політичної лінії українських націоналкомуністів О. Шумського і М. Хвильового, прихильник проведення суцільної колективізації.

Олександр Шумський Радянський державний діяч, член КП(б)У, народний комісар освіти (1890—1946) УСРР (1924—1927 рр.), прихильник політики українізації, звинуваче-

ний у «націоналістичному ухилі» (шумськізмі).

Микола Скрипник Радянський державний діяч, один із засновників КП(б)У, голова першо- (1872—1933) го радянського уряду України — Народного Секретаріату, народний ко-

місар освіти УСРР (1927—1933 рр.), прихильник політики українізації, звинувачений у «націоналістичному ухилі».

186

www.e-ranok.com.ua

187

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Що спричинило впровадження більшовиками нової економічної політики на початку 1920-х рр.?

А відмова від ідеї побудови комунізму насильницькими методами Б необхідність мобілізації сил для перемоги у громадянській війні В підтримка національно-визвольної боротьби українського народу

Гмасове незадоволення населення політикою «воєнного комунізму»

2.Які території заштриховано на картосхемі Української Соціалістичної Радянської Республіки в період непу?

А території, передані Українській СРР у 1925 р. Б території України, уражені голодом

1921—1923 рр.

В українські території, приєднані до РСФРР у 1925 р.

Гтериторії, передані Польщі за Ризьким миром

1921 р.

3.Яке твердження розкриває зміст запропонованого В. Леніним плану об’єднання радянських республік?

А входження республік на рівних правах до нового державного об’єднання Б включення неросійських республік до складу РСФРР на правах автономії В створення союзу суверенних держав, які повністю зберігають незалежність

Гукладення республіками договору про створення воєнно-політичного союзу

4.Установітьвідповідністьміжвизначеннямитапоняттями,якіхарактеризуютьсоціально-економічне

життя в УСРР у період непу.

1 система фіксованого натурального оподаткування селян, уведена біль- А госпрозрахунок

4об’єднання суміжних підприємств для виробництва та реалізації продукції під спільним керівництвом

5.Установіть хронологічну послідовність подій, пов’язаних з економічним життям в УСРР у роки непу.

А завершення відбудови сільського господарства Б проголошення ВКП(б) курсу на індустріалізацію В подолання голоду в південних губерніях України

Г запровадження РКП(б) нової економічної політики

6.Які риси притаманні курсу більшовицького керівництва на українізацію в роки непу?

1відродження українськомовних газет, журналів, радіомовлення

2надання самостійності Україні у вирішення культурних питань

3збільшення навчальних закладів з українською мовою навчання

4відновлення української держави, проголошення її суверенітету

5створення умов для культурного розвитку національних меншин

6надання українській мові статусу державної на території України

188

www.e-ranok.com.ua