Тема 25

Тема 25. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ (1921—1938 рр.) (37—38 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Який наслідок для економічного розвитку західноукраїнських земель мав поділ країни на Польщу «А» та Польщу «Б»?

А перетворення українських земель на джерело сировини та ринок збуту товарів

Бзростання кількості робочих місць і заробітної плати в українських воєводствах В скорочення трудової еміграції західноукраїнського населення до США й Канади Г пріоритетний промисловий розвиток українських земель порівняно з польськими

2.Якою цифрою позначено на картосхемі українські землі, що перебували у складі Румунії в міжвоєнний період?

А 1

Б2

В 3

Г 4

3.Якого року Сейм Карпатської України проголосив незалежність країни на чолі з президентом А. Волошиним?

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами учасників суспільно-політичного

3митрополит Української греко-католицької церкви, противник поль- Д А. Шептицький ської політики пацифікації щодо українців

4ініціатор створення Української військової організації та Організації українських націоналістів, перший голова ОУН

5.Установіть послідовність подій, які відбулися у міжвоєнний період на українських землях у складі Чехословаччини.

А проголошення Сеймом державної незалежності Карпатської України Б передача Закарпаття Чехословаччині за Сен-Жерменським договором В надання парламентом Чехословаччини автономії Підкарпатському краю Г проголошення злуки Закарпаття з Українською Народною Республікою

6.Які риси притаманні політиці Румунії щодо українських земель у період 1918—1928 рр.? 1 запровадження воєнного стану на Буковині та в Бессарабії 2 надання освіти в школах з українською мовою навчання 3 ліквідація місцевого самоврядування українських громад 4 закриття українських громадських та культурних установ 5 примусове навернення українців до греко-католицької віри

6 дозвіл на легальну діяльність українських політичних партій

199

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тема 25. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

План теми

1.Західноукраїнські землі під владою іноземних держав. Економіка українських земель. Різні течії в суспільно-політичному русі, радикалізація політичного життя в 1930-х рр.

2.Українські землі у складі Польщі.

3.Українські землі у складі Румунії.

4.Українські землі у складі Чехословаччини.

Теоретична частина

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ

Після поразки українського народу в боротьбі за збереження державної незалежності 1918— 1920 рр. західноукраїнські землі опинилися у складі Польщі (Східна Галичина, Західна Волинь, Холмщина, Підляшшя), Румунії (Північна Буковина, Південна Бессарабія) та Чехословаччини (Закарпаття). Окупацію Польщею, Румунією та Чехословаччиною західноукраїнських земель узаконила Паризька мирна конференція 1919 р.

Соціально-економічна політика урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини полягала у стримуванні економічного розвитку західноукраїнських земель, що виявилося в розвитку тих галузей промисловості (нафтова, деревообробна, харчова), які забезпечували високі прибутки без значних капіталовкладень, пануванні дрібних напівкустарних підприємств, залежності від іноземного капіталу, занепаді сільського господарства, малоземеллі й безземеллі селян, масовому безробітті та трудової еміграції українців. Західноукраїнські землі поступово перетворювалися на аграрно-сировинний придаток Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Національна політика урядів Польщі, Румунії, Чехословаччини щодо населення західноукраїнських земель характеризувалася посиленням національного гніту, насильницькою асиміляцією, репресіями проти діячів національно-визвольного руху, відмовою від міжнародних зобов’язань щодо надання українським землям автономії. Незважаючи на складні умови діяльності, політичні діячі Західної України намагалися вирішити найважливіші питання: національне визволення українського народу, створення незалежної української держави, установлення в ній справедливого політичного й соціально-економічного ладу.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ПОЛЬщІ

Паризька мирна конференція 1919 р. визнала право Польщі на окупацію Східної Галичини. За Ризьким мирним договором 1921 р. Радянська Росія і Радянська Україна відмовилися від претензій на

Східну Галичину, Західну Волинь, Холмщину, Підляшшя, які перейшли до складу Польщі. Західно-

українські землі, що опинилися у складі Польщі, поділялися на Львівське, Тернопільське, Станіславське, Волинське воєводства.

У1919—1923 рр., коли влада Польщі над Східною Галичиною та Західною Волинню вважалася спірною, польська влада намагалася довести світовій громадськості, що забезпечує права українського населення: гарантувала права українців на використання рідної мови в початкових школах (Конституція Польщі 1921 р.), надала самоврядування воєводствам Східної Галичини (Закон 1922 р.).

У1923—1926 рр. після визнання Східної Галичини частиною Польщі Радою послів великих держав польський уряд узяв курс на асиміляцію українського населення. Країну було поділено на дві

частини: Польщу «А» (корінні польські землі) і Польщу «Б» (західноукраїнські й західнобілоруські землі). Польська влада штучно стримувала соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель, закривала українські школи, заохочувала переселення польських колоністів — осадників.

У 1926—1937 рр.після встановлення режиму «санації» на чолі з Юзефом Пілсудським польський уряд пішов на деякі поступки українцям: відкривав двомовні школи, дозволив призначення українців на державні посади. Одночасно з 1930 р. проводилася політика «пацифікації» (умиротворення), яка передбачала придушення виступів за допомогою поліції і військ. У 1934 р. у м. Березі-Картузькій

200

www.e-ranok.com.ua

Тема 25

булостворено концентраційнийтабірдляполітичнихв’язнів,деутримувалися учасникиукраїнського визвольного руху. Напередодні Другої світової війни починаючи з 1937 р. польська влада знов повернулася до жорсткої антиукраїнської політики.

Громадсько-політичне життя українських земель у складі Польщі характеризувалося політичною боротьбою, яка виявилася в діяльності українських політичних партій.

Політичні партії Західної України на території Польщі

Важливимнапрямомгромадсько-політичногожиттябулакультурно-освітнядіяльністьукраїнської громади. Осередками української культури стали Наукове товариство імені Т. Шевченка (НТШ)

і Львівський (таємний) український університет.

Значну роль у житті західноукраїнського суспільства відігравала греко-католицька церква на чолі з митрополитом А. Шептицьким, який боровся проти пацифікації, одночасно підтримуючи політику «нормалізації» польско-українських відносин й засуджуючи екстремізм ОУН і виступи комуністів.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РУМУНІЇ

Згідно із Сен-Жерменським мирним договором з Австрією 1919 р. до Румунії відійшла Північна Буковина. У 1920 р. Антанта визнала захоплення Румунією Бессарабії. У 1918—1928 рр. у західноукраїнських землях, що перебували у складі Румунії, діяв воєнний стан, в умовах якого заборонялася легальна політична діяльність і проводилася жорстка політика румунізації. Румунська мова була визнана державною, водночас українська мова заборонялася в офіційних установах, закривалися українські школи, змінювалися на румунські назви населених пунктів. Татарбунарське повстання 1924 р., незважаючи на поразку, змусило румунську владу послабити тиск на українські землі.

У 1928—1938 рр. в умовах лібералізації політичного життя в Румунії утворилися українські політичні партії.

З 1938 р. в Румунії розпочався новий період реакції, який супроводжувався активізацією профашистських сил, забороною діяльності політичних партій і громадських організацій.

201

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Політичні партії Західної України на території Румунії

Назва партії Дата Лідери Програма діяльності утворення

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ

Згідно із Сен-Жерменським мирним договором з Австрією 1919 р. і Тріанонським договором з Угорщиною 1920 р. до Чехословаччини відійшла Закарпатська Україна. У західноукраїнських землях, що перебували у складі Чехословаччини, власні політичні партії були відсутні, однак існували суспільно-політичні течії національного руху:русофільство,русинство,українофільствойкомуніс-

тична течія.

Політичні течії українського національного руху на території Чехословаччини

Після Мюнхенської угоди 1938 р. парламент Чехословаччини надав Закарпаттю автономію. У січні 1939 р. виникло Українське національне об’єднання (УНО) на чолі з А. Волошиним, яке перемогло на виборах до Сейму Карпатської України.

15 березня 1939 р. Сейм проголосив незалежність Карпатської України, президентом якої було обрано А. Волошина. Військова організація Карпатська Січ була проголошена армією нової держави.

Однак державотворчий процес був згорнутий через агресію Угорщини. Протягом 15—18 березня 1939 р. Карпатська Україна була окупована угорськими військами й припинила своє існування.

РОБОТА З КАРТОЮ

Українські землі у міжвоєнний період

Покажіть на картосхемі:

•українські території, які входили до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини;

•місце, де відбулось татарбунарське повстання;

•території, охоплені антипольським партизанським рухом у 1921—1923 рр.;

•місце розташування концентраційного табору для українських політв’язнів, створеного 1934 р.;

•територію Карпатської України.

202

www.e-ranok.com.ua

Тема 25

www.e-ranok.com.ua

ПеРсОнАліЇ

Український військовий і політичний діяч, керівник ГалицькоБуковинського куреня Українських січових стрільців, полковник Армії УНР, голова УВО, голова проводу Організації українських націоналістів.

Євген Коновалець

(1891—1938)

Українськийполітичнийдіяч,публіцист,літературнийкритик,ідеолог українського націоналізму — ідеології ОУН, голова Союзу визволення України, автор праць, у яких обґрунтував необхідність політичної незалежності України.

Дмитро Донцов

(1883—1873)

Український політичний діяч, один із лідерів Організації українських націоналістів, противник польської політики «пацифікації», голова ОУН-Б, прихильник відновлення української державності.

Степан Бандера

(1909—1959)

204

www.e-ranok.com.ua

Тема 25

Український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, співзасновник УВО, один із лідерів Організації українських націоналістів, голова ОУН-М, після смерті Є. Коновальця голова Проводу ОУН, прихильник відновлення української державності.

Андрій Мельник

(1890—1964)

Український громадсько-політичний діяч, історик, філософ, публіцист, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка, ідеолог українського консерватизму, один із засновників Української хліборобськодемократичної партії, прихильник створення Української незалежної держави.

В’ячеслав Липинський

(1882—1931)

205

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Якою цифрою позначено на картосхемі українські землі,

що перебували у складі Польщі у міжвоєнний період?

А 1 Б 2 В 3

Г 4

2.Кому з учасників суспільно-політичного руху на українських землях належить така характеристика?

«Ідеологінтегральногонаціоналізму,проголошувавнайвищоюцінністюнацію,анайвищоюметою діяльності — здобуття незалежності України».

3.Яка риса є спільною у характеристиці суспільно-політичного життя на українських землях у складі Румунії та Чехословаччини у міжвоєнний період?

4.Установіть відповідність між поглядами представників і назвами суспільно-політичних течій на-

4відстоювали ідею єдності українців по обидва боки Карпат, виступали за приєднання краю до Соборної України

5.Установіть послідовність подій, які відбулися в міжвоєнний період на українських землях у складі Румунії.

А передача Румунії Буковини за умовами Сен-Жерменського договору Б судовий «процес 500» над учасниками Татарбунарського повстання В визнання країнами Антанти окупації Румунією території Бессарабії Г антирумунське повстання українського населення в селі Татарбунари

6.Які українські політичні партії та організації діяли на території Польщі в міжвоєний період? 1 Комуністична партія Західної України 2 Комуністична партія більшовиків України 3 Організація українських націоналістів

4Союз визволення України

5 Українське національно-демократичне об’єднання

6 Українська соціал-демократична робітнича партія

206

www.e-ranok.com.ua

Тема 26

Тема 26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНи

(39—40 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.Якій державі були передані заштриховані на картосхемі українські землі в 1939 р.?

АНімеччині Б Румунії В СРСР Г Угорщині

2.Яка мета була спільною для радянської, націоналістичної та польської течій руху Опору в Україні?

Авизволення України від нацистських окупантів

Б повернення західноукраїнських земель Польщі В проголошення незалежної Української держави

Г відновлення в Україні органів радянської влади

3.Кому з діячів української культури належить наведена характеристика?

«Основоположник української кінематографії, режисер фільму «Битва за нашу Радянську Україну», письменник, автор оповідань «Перед боєм», кіноповісті «Україна в огні»».

4.УстановітьвідповідністьміжперіодамиДругоїсвітовоївійни таподіями,яківідбулисянатериторії

3танкова битва в районі Луцьк—Броди—Рівне— Д 9 травня — 2 вересня 1945 р. Дубно

4 визволення Правобережної України, Криму

іЗахідної України

5.Установіть відповідність між визначеннями та поняттями, які характеризують політику радянської влади в Західній Україні.

4створення великого машинного виробництва в усіх галузях господарства країни

6.Які операції здійснили радянські війська з визволення українських земель у 1944 р.?

207

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тема 26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНи

План теми

1.Початок Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

2.Початок Великої Вітчизняної війни. Встановлення нацистського окупаційного режиму.

3.Розгортання радянського партизанського руху. Діяльність ОУН. Утворення УПА.

4.Визволення України. Депортація кримських татар та інших народів Криму. Перемога у Великій Вітчизняній війні.

Теоретична частина

ПОЧАтОК ДРУГОЇ СВІтОВОЇ ВІЙНИ. ВКЛЮЧЕННЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ, БЕССАРАБІЇ тА

ПІВНІЧНОЇ БУКОВИНИ ДО СКЛАДУ УРСР

Напередодні Другої світової війни українські землі перебували під владою чотирьох держав: СРСР, Польщі,Румунії,Угорщини.23серпня1939р.СРСРіНімеччинапідписалидоговірпроненапад(пакт Молотова — Ріббентропа) і секретний протокол до нього, який передбачав розподіл сфер впливу в Європі. СРСР мав свободу дій у Східній Польщі (Західній Україні, Західній Білорусії), Естонії, Латвії, Фінляндії.

1 вересня 1939 р.НімеччинанапаланаПольщу,щопоклалопочатокДругійсвітовійвійні. 17 вересня 1939 р.ЧервонаАрмія перейшларадянсько-польський кордонізайнялаСхіднуГаличинуйЗахідну Волинь. 28 серпня 1939 р. СРСР і Німеччина підписали Договір «Про дружбу і державний кордон», за яким ліквідувалася Польська держава і встановлювався спільний радянсько-німецький кордон. 15 листопада 1939 р. Західна Україна ввійшла до складу УРСР.

28 червня 1940 р. радянські війська перейшли Дністер і встановили свій контроль над Бессарабією

йПівнічною Буковиною, примусивши Румунію передати їх СРСР. 2 серпня 1940 р. Північна Буковина

йБессарабія увійшли до складу УРСР.

Приєднання західноукраїнських земель до складу СРСР мало велике значення: уперше за кілька століть майже всі українські землі об’єдналися в одній державі (за винятком Закарпаття, яке в березні 1939 р. було окуповане Угорщиною).

Для узаконення радянського режиму в Західній Україні почала проводитися політика «радянізації», яка передбачала зміни в економічному, політичному й духовному житті згідно з виробленими в СРСР зразками. Націоналізація великої промисловості, конфіскація поміщицьких земель, створення системи соціального забезпечення, українізація освіти зустріли підтримку українського населення. Однак насильницька колективізація, заборона політичних партій, громадських організацій, «Просвіт», масові репресії викликали незадоволення населення Західної України.

208

www.e-ranok.com.ua

Тема 26

ПОЧАтОК ВЕЛИКОЇ ВІтЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ. ВСтАНОВЛЕННЯ НАЦИСтСЬКОГО

ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ

22 червня 1941 р. Німеччина та її союзники напали на СРСР. План «Барбаросса» («бліцкриг», 1940 р.) передбачав швидке просування німецьких військ до найважливіших політичних і економічних центрів: війська групи армій «Північ» наступали на Ленінград, «Центр» — на Москву, «Південь» — на Київ. На території УРСР було утворено Південно-Західний (командуючий — генерал М. Кирпонос) і Південний (командуючий — генерал І. Тюленєв) фронти. У червні — серпні 1941 р. розгорнулися вирішальні бої за Україну.

Оборонні бої Червоної Армії влітку — восени 1941 р. закінчилися поразкою радянських військ і окупацією всієї Правобережної, більшої частини Лівобережної України та Криму. Героїчний опір Червоної армії зірвав плани «блискавичної війни» й сприяв перемозі в битві під Москвою взимку

1941—1942 рр.

Однак рішення радянського керівництва розгорнути загальний наступ на всіх фронтах, у тому числі й в Україні, виявилися помилковими. Поразки радянських військ навесні 1942 р. в районі Харкова

(Харківсько-Барвенківська операція) і в Криму (Керченсько-Феодосійська операція) дали можли-

вість німецьким військам завершити окупацію України 22 липня 1942 р.

Окупація території України німецькими військами та їх союзниками супроводжувалася встановленням «нового порядку» згідно з планом «Ост» (1940 р.).

План «Ост» передбачав:

•перетворення України на аграрно-сировинний придаток рейху;

•заселення окупованих земель німецькими колоністами;

•фізичне знищення або масову депортацію населення до Сибіру.

Окупаційний режим здійснювався нацистськими каральними органами (СС — охоронні загони, СД — служба безпеки, гестапо — таємна поліція) і допоміжною адміністрацією з числа місцевих жителів — колабораціоністів (бургомістри, старости, поліція).

Адміністративно-територіальне розчленування України

Економічне пограбування України виявлялося у вивозі до Німеччини сировини, устаткування, продовольства, творів мистецтва, примусовій праці населення на окупованій території, вивезенні 2,5 млн молодих людей — остарбайтерів на роботу до Німеччини.

Установлення «нового порядку» супроводжувалось терором, репресіями, масовими стратами військовополонених і мирних громадян: в Україні діяло 180 концтаборів, 50 гетто, загинуло понад 5 млн мирного населення.

Окупаційний режим проводив політику планомірного й організованого знищення євреїв — Голокост, символом якої стали масові розстріли у Бабиному Яру (м. Київ), Дробицькому Яру (м. Харків).

209

www.e-ranok.com.ua

Історія України

РОЗГОРтАННЯ РАДЯНСЬКОГО ПАРтИЗАНСЬКОГО РУХУ.

ДІЯЛЬНІСтЬ ОУН. УтВОРЕННЯ УПА

Установлення «нового порядку» в Україні викликало розгортання антифашистського руху Опору, який мав три течії: радянську, націоналістичну і польську.

ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ. ДЕПОРтАЦІЯ КРИМСЬКИХ тАтАР тА ІНШИХ НАРОДІВ

КРИМУ. ПЕРЕМОГА У ВЕЛИКІЙ ВІтЧИЗНЯНІЙ ВІЙНІ

Після перемоги Червоної армії у Сталінградській битві (17 липня 1942 р. — 2 лютого 1943 р.) та Курській битві (5 липня — 23 серпня 1943 р.) почалося визволення території України від німецькофашистських загарбників. Першим населеним пунктом, визволенним від німецьких військ, було с. Півнівка Ворошиловградської області.

Визволення України від нацистських окупантів (1943—1944 рр.)

210

www.e-ranok.com.ua

Тема 26

Радянські війська разом з партизанськими загонами остаточно визволили територію України від нацистських загарбників, однак Велика Вітчизняна війна тривала до підписання Акта про беззастережну капітуляцію Німеччини. 9 травня 1945 р. — День Перемоги над нацистською Німеччиною.

Народ України зробив величезний внесок у розгром Німеччини: до збройних сил СРСР було направлено 6 млн чоловік, орденами й медалями нагороджено 2,5 млн чоловік, звання Героя Радянського Союзу удостоєно 2 069 українців. Український народ заплатив величезну ціну за перемогу: матеріальні втрати становили 1,2 трлн крб, прямі збитки — 285 млрд крб, людські втрати — близько 8 млн чоловік.

www.e-ranok.com.ua

Історія України

ТеРмінОлОгічний слОвниК

План «Ост» план окупаційної політики німецького командування, який передбачав установлення «нового порядку» на окупованій території СРСР.

Депортація примусове виселення окремих осіб, груп, народів із місця постійного проживання.

«Новий порядок» жорстокий окупаційний режим, запроваджений німецькою адміністрацією на окупованійтериторіїСРСР,щосупроводжувавсятерором,репресіями,масовими стратами населення.

Семен тимошенко

(1895—1970)

Радянський військовий діяч, генерал-полковник, Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, командуючий військами Південно-Західного фронту, загинув під час оборони Києва.

Михайло Кирпонос

(1892—1941)

Український радянський військовий і державний діяч, генерал-майор, учасник Великої Вітчизняної війни, командир Путивльського партизанського загону, пізніше — з’єднання партизан, яке здійснило Карпатський рейд (1943 р.), автор спогадів «Від Путивля до Карпат».

Сидір Ковпак

(1887—1967)

212

www.e-ranok.com.ua

Тема 26

Радянський військовий діяч, Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, командир радянського партизанського загону, пізніше — Чернігвсько-Волинського з’єднання партизан.

Олексій Федоров

(1901—1989)

Радянський військовий діяч, генерал-майор військ НКВД, Герой Радянського Союзу, учасник Великої Вітчизняної війни, командир радянського партизанського загону, пізніше — з’єднання партизан, що діяло на Правобережній Україні.

Олександр Сабуров

(1908—1974)

Український політичний і військовий діяч, член Організації Українських націоналістів (з 1929 р.), один із організаторів Карпатської Січі — збройних сил Карпатської України (1938 р.), головнокомандуючий Української повстанської армії (1943—1950 рр.).

Роман Шухевич

(1907—1950)

Українська поетеса, політичний діяч, член Організації українських націоналістів, у жовтні 1941 р. разом із походними групами ОУН вирушила до Києва, де організувала Спілку українських письменників, заарештова й розстріляна нацистами в Бабиному Яру.

Олена теліга

(1906—1942)

213

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Якою цифрою позначено на карті територію, що увійшла

до складу УРСР у 1940 р.?

А 1 Б 2 В 3

Г 4

2.Коли було ухвалено документ, витяг із якого наведено?

«Організація Українських Націоналістів… взиває увесь український народ не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська Держава…»

3.Що таке голокост?

А тотальне фізичне знищення нацистами єврейського населення Б обмеження прав єврейського населення за релігійною ознакою В вороже ставлення нацистів до євреїв на окупованих територіях Г морально-психологічний тиск окупаційної адміністрації на євреїв

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами українських політичних і військо-

3генерал-майор, командир Путивльського партизанського загону, згодом Д Р. Шухевич з’єднання партизан, яке здійснило Карпатський рейд

4голова фракції Організації Українських націоналістів, що проголосила Акт відновлення Української Держави

5.Установіть послідовність визволення міст України радянськими військами в 1943—1944 рр. А Київ Б Севастополь В Харків

Г Ужгород

6.Чим пояснюються невдачі Червоної армії на початку Великої Вітчизняної війни? 1 зруйнувнням відступаючими радянськими військами промислових об’єктів 2 прорахунками командування у визначенні напрямку головного удару ворога 3 упевненістю у веденні воєнних дій «малою кров’ю» і на «ворожій території»

4кількісним переважанням німецьких військ у військовій техніці та озброєнні

5 співробітництвом населення окупованих земель із німецькою адміністрацією 6 демонтажем інженерних оборонних споруд на радянсько-польському кордоні

214

www.e-ranok.com.ua

Тема 27

Тема 27. ПОВОЄННА ВІДБУДОВА І РОЗВиТОК УКРАЇНи В 1945 — НА ПОЧАТКУ 1950-х рр. (41—42 тижні)

Тест 1 (вхідний)

1.З якою державою СРСР уклав міжнародний договір про входження до УРСР територій, заштрихованих на картосхемі?

АПольщею Б Румунією В Угорщиною

Г Чехословаччиною

2.Якими були результати й наслідки відбудови промисловості в Україні в 1945 — на початку 1950-х рр.?

Апосідання провідного місця паливно-енергетичної бази СРСР

Б досягнення конкурентноспроможності промислової продукції В здобуття повної самостійності у вирішенні економічних питань

Г створення сприятливих умов для здобуття іноземних інвестицій

3.Про яку політику йдеться в уривку з історичного твору?

«…в столиці сорокамільйоної УРСР [повністю] проводиться російською мовою викладання наук, так же, як і в інших вузах УРСР. Такого нема ніде в світі… Якщо мій народ не спромігся на власну вищу школу – вся абсолютна решта, себто, ну ніщо вже інше не має ціни…»

4.Установіть відповідність між характеристиками та прізвищами історичних діячів періоду повоєн-

4патріарх Української греко-католицької церкви, звинувачений у «ворожій діяльності» проти УРСР

5.Установіть послідовність подій суспільно-політичного життя на західноукраїнських землях у другій половині 1940-х — на початку 1950-х рр.

А проведення польським урядом операції «Вісла» Б загибель головнокомандуючого УПА Р. Шухевича В ліквідація Української греко-католицької церкви Г припинення збройної боротьби загонів ОУН-УПА

6.Які твори української літератури й мистецтва були створені в період «відбудови»? 1 кінофільм С. Герасимова «Молода гвардія» 2 роман В. Некрасова «В окопах Сталінграда» 3 збірка поезій В. Симоненка «Земне тяжіння»

4оповідання О. Вишні «Мисливські усмішки»

5 кіноповість О. Довженка «Зачарована Десна»

6 опера К. Данькевича «Богдан Хмельницький»

215

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тема 27. ПІСляВОЄННА ВІДБУДОВА ТА РОЗВиТОК УКРАЇНи В 1945 — НА ПОЧАТКУ 1950-х рр.

План теми

1.Адміністративно-територіальні зміни. Зовнішньополітична діяльність УРСР.

2.Відбудова промисловості. Голод в Україні 1946—1947 рр.

3.Радянізація західних областей України. Боротьба ОУН та УПА.

4.Розгортання ідеологічних кампаній.

Теоретична частина

АДМІНІСтРАтИВНО-тЕРИтОРІАЛЬНІ ЗМІНИ. ЗОВНІШНЬОПОЛІтИЧНА

ДІЯЛЬНІСтЬ УРСР

Перемога СРСР у Другій світовій війні створила умови для розширення його кордонів на заході, що призвело до завершення об’єднання українських земель. Польща, Чехословаччина, Угорщина й Румунія визнали зміни своїх кордонів на користь СРСР.

Нове розмежування кордонів супроводжувалося депортацією значної частини населення. У 1944—1946 рр. із Галичини, Волині, Рівненщини до Польщі було переселено близько 1 млн поляків, з Польщі до України переїхало 520 тис. українців. У квітні — липні 1947 р. польський уряд провів операцію «Вісла», у ході якої близько 150 тис. українців, що проживали у прикордонних з УРСР районах Холмщини та Лемківщині, були примусово виселені на Захід і Північ Польщі.

Зростання авторитету України в світі виявилося в поверненні її як суб’єкта міжнародного права на міжнародну арену. 26 квітня 1945 р. на конференції в Сан-Франциско УРСР увійшла до складу Організації Об’єднаних Націй як член-засновник. 29 липня — 15 жовтня 1946 р. делегація УРСР на чолі з міністром закордонних справ Д. Мануїльським узяла участь у Паризькій мирній конференції й 10 лютого 1947 р.разом з іншими союзними державами підписала мирні договори з Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною та Фінляндією.

ВІДБУДОВА ПРОМИСЛОВОСтІ. ГОЛОД В УКРАЇНІ 1946—1947 РР.

Визволення території України від німецько-фашистських загарбників поставило перед керівництвом УРСР завдання відбудови зруйнованої економіки республіки. Україна постраждала під час Другої світової війни більше, ніж інші країни Європи, тому масштаби відбудовчих робіт були дуже великими.

У серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР схвалила четвертий п’ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946—1950 рр. Він передбачав менше ніж за п’ять років відбудувати зруйновані райони країни, відновити й навіть перевищити довоєнний рівень промислового та сільськогосподарського розвитку.

Відбудова здійснювалася централізовано за чітким державним планом. Пріоритетом вважалась відбудова важкої промисловості (80% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства. Вагома роль належала адміністративно-командній системі, яка давала змогу за короткий час мобілізувати й зосередити значні матеріальні та людські ресурси на певному об’єкті. Відбудові допомагала ідеологія, яка знаходила свій вияв у соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів.

Відбудовчий процес було ускладнено голодом 1946—1947 рр., причинамиякогобулинесприятливі кліматичні умови (посуха, неврожай), скорочення посівних площ, поголов’я худоби, нестача техніки й робочих рук унаслідок війни, вивезення хліба за кордон для підтримки прорадянських режимів у країнах Східної Європи. Але головною причиною голоду, який позбавив життя майже 1 млн осіб, стала політика сталінського керівництва, яке вимагало неухильного виконання постраждалими областями планів хлібозаготівель і проводило репресивну політику проти селян.

Уціломузарокичетвертоїп’ятирічкиУкраїнадосягладовоєнногорівнярозвиткународногогосподарства, знову посівши місце паливно-металургійної бази СРСР. Успіхи відбудови дозволили в 1947 р.

216

www.e-ranok.com.ua

Тема 27

скасувати карткову систему та провести грошову реформу. Економіка УРСР остаточно перетворилася на складову економіки СРСР.

Однак «холодна війна» зробила неможливим використання західної, перш за все американської, фінансової та технічної допомоги за планом Маршалла. Тому керівництво СРСР могло розраховувати лише на власні сили та ресурси й не зуміло скористатися результатами науково-технічної революції, яка розпочалася в країнах Заходу наприкінці Другої світової війни.

РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБЛАСтЕЙ УКРАЇНИ. БОРОтЬБА ОУН тА УПА

У другій половині 1940-х — на початку 1950-х рр. відновилася радянізація західноукраїнських земель, сутність якої полягала в уніфікації соціально-економічного, політичного й культурного життя Західної України у відповідності до норм, виробленими радянським режимом у Наддніпрянській Україні.

Радянізація проходила в умовах запеклої боротьби. Органи НКДБ і НКВС застосовували масові репресії, жертвами яких стали 500 тис. чоловік, тадепортації в східні райони СРСР, у ході яких було виселено понад 200 тис. чоловік. У 1946 р. на Львівському соборі було «самоліквідовано» Українську греко-католицьку церкву (УГКЦ).

Українська повстанська армія (УПА) на чолі з Р. Шухевичем розгорнула широкомасштабну пар-

тизанську боротьбу проти органів радянської влади на західноукраїнських землях, у ході якої загинуло понад 30 тис. цивільних громадян і військовослужбовців. У 1950 р. головнокомандуючий УПА Р. Шухевич загинув у бою під Львовом, однак збройне підпілля продовжувало організовану боротьбу до 1954 р.

РОЗГОРтАННЯ ІДЕОЛОГІЧНИХ КАМПАНІЙ

Розвиток культури в повоєнні роки мав суперечливий характер. Сталінська система намагалася загнати науку, літературу й мистецтво в жорстокі ідеологічні межі з метою встановлення контролю над духовним життям радянського суспільства.

Наступ сталінізму на культуру отримав назву «ждановщина» за ім’ям секретаря ЦК ВКП(б) О. Жданова. «Ждановщина» виявилася у звинуваченні української інтелігенції в «космополітизмі» й «низькопоклонстві перед Заходом», переслідуванні вчених (генетики І. Поляков, М. Гришко, С. Делоне), письменників (О. Вишня, «Мисливські усмішки»; В. Сосюра, «Любіть Україну»; Ю. Яновський, «Жива вода»), композиторів (К. Данькевич, опера «Богдан Хмельницький») і завдала величезного удару по розвитку української культури.

РОБОТА З ісТОРичним ДжеРелОм

З Постанови ЦК КП(б)У «Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення»

12 жовтня 1946 р.

Обговоривши питання про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР, ЦК КП(б)У вважає стан репертуару театрів України зовсім незадовільним.

217

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Найголовніший недолік нинішнього стану репертуару драматичних і оперних театрів УРСР полягає в тому, що п’єси радянських авторів на сучасні теми виявились фактично витісненими з репертуару театрів УРСР…

У зовсім неприпустимому стані перебуває репертуар оперних театрів УРСР. При потуранні Комітету в справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР оперні театрі України фактично зняли з свого репертуару радянську оперу. За останні роки театри УРСР не поставили ні однієї опери радянських композиторів, присвяченої сучасному життю, і не організували спільно з композиторами роботи по створенню нових опер на сучасні російські теми.

Драматичні й оперні театри України досі не створили високоідейних і повноцінних в художньому відношенні спектаклів про перемогу радянського ладу, про сталінську дружбу народів радянської країни.

1.До якого сумнозвісного періоду в історії української культури відноситься цей уривок?

2.Які напрями державної політики у розвитку мистецтва демонструє цей документ?

3.Які наслідки мала така політика для розвитку мистецтва і суспільства взагалі?

218

www.e-ranok.com.ua

Тема 27

ТеРмінОлОгічний слОвниК

Операція «Вісла» примусовевиселенняукраїнців,щопроживалиуприкордоннихзУРСРрайонах Холмщини та Лемківщини, на Захід і Північ Польщі в 1947 р.

«Ждановщина» система заходів радянського керівництва, пов’язаних з ім’ям секретаря ЦК ВКП(б) О. Жданова, що мали на меті відновлення ідеологічного контролю над суспільством.

Космополітизм теорія, що проповідує байдуже ставлення до історії Батьківщини, свого народу, національної культури, політики.

«Лисенківщина» період в біологічній науці й практиці, пов’язаний із проявом культу особи президента ВАСГНІЛ академіка Т. Лисенка, що виявилося в переслідуванні інакомислення в галузі сільгоспнауки, гоніннями на вчених-генетиків.

ПеРсОнАліЇ

Радянський державний і партійний діяч, заступник голови Раднаркому УРСР, народний комісар закордонних справ УРСР (1944 р.), голова делегації УРСР на міжнародній конференції в Сан-Франциско (1945 р.) та на Паризькій мирній конференції (1947 р.).

Дмитро Мануїльський

(1883—1959)

Український церковний діяч, ректор Львівської духовної семінарії, патріарх УГКЦ, звинувачений у «ворожій діяльності проти УРСР» і засуджений до 8 років ув’язнення (1945 р.), звільнений з ув’язнення й висланий за межі СРСР завдяки виступам відомих політичних діячів країн світу на його захист (1963 р.).

Йосиф Сліпий

(1892—1984)

Український прозаїк, публіцист, громадський і політичний діяч, учасник Великої Вітчизняної війни, голова правління Спілки письменників України, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор»

(1968 р.) та ін.

Олесь Гончар

(1918—1995)

219

www.e-ranok.com.ua

Історія України

Тест 2 (контрольний)

1.Яка риса відрізняє процес відбудови в Україні від країн Європи? А здійснення відбудови централізовано за державним планом Б збільшення капіталовкладень у розвиток соціальної сфери В використання сучасного устаткування і новітніх технологій

Годержання фінансової допомоги США за планом Маршалла

2.З якою державою СРСР уклав міжнародний договір про входження до УРСР територій, заштрихованих на картосхемі? А Польщею Б Румунією В Угорщиною

ГЧехословаччиною

3.В чому полягала мета проведеної урядом Польщі операції «Вісла»? А завершенні об’єднання усіх українських земель у складі УРСР Б припиненні бойових дій УПА в прикордонних з УРСР районах В депортації українців із Польщі до прикордонних районів УРСР

Гпереселенні поляків із Галичини, Волині, Рівненщини до Польщі

4.Установітьвідповідністьміжвизначеннямитапоняттями,пов’язанимизхарактеристикоюдуховно-

культурного життя в Україні у період відбудови.

1 політика, що виявилася в переслідуванні інакомислення в галузі А «ждановщина»

4теорія, що проповідує визнання винятковості власного народу й пріоритетності його інтересів

5.Установіть послідовність зовнішньополітичних акцій СРСР у повоєнні роки, до яких була залучена Україна.

А підписання договору між СРСР і Чехословаччиною щодо кордонів України Б участь у роботі конференції Організації Об’єднаних Націй у Сан-Франциско В підписання договору між СРСР і Польщею про радянсько-польський кордон Г укладення мирного договору між СРСР і Румунією на Паризькій конференції

6.Які положення відрізняють радянізацію західноукраїнських земель у 1944—1950 рр. від радянської модернізації 1929—1938 рр.?

1 заборона політичних партій, громадських організацій та «Просвіт» 2 одночасність процесів відбудови, індустріалізації та колективізації 3 ліквідація УГКЦ, арешти греко-католицьких священиків і монахів

4націоналізація землі, промислових підприємств, банків, транспорту

5 розширення мережі середньої, професійно-технічної та вищої освіти 6 проведення індустріалізації, колективізації та «культурної революції»

220

www.e-ranok.com.ua