Семінарське заняття №1 «Проблемність питання про предмет філософії та її життєве призначення».
Мета:
сформувати екзистенціальні та пізнавальні передумови розуміння філософування як суттєвого атрибуту життєдіяльності людини та її співвідношення.
Завдання:
ознайомитися із специфікою потреби, що спонукає до філософування;
звернути увагу на пізнавальні та соціокультурні передумови несприятливості до філософського способу світовідношення;
розкрити особливості (психологічні, пізнавальні, соціальні) сходження мислення, духовних запитів індивіда до філософської запитальності;
розкрити статус філософії в системі людського пізнання і культури;
звернути увагу студентів на значення і роль філософії в процесі формування професійних знань і навичок, акцентуючи взаємозв’язок (і взаємодоповнення) таких феноменів, як «культура мислення» і «культура мовлення».
План семінарського заняття:
Про смисл питання «що таке філософія?». Чи кожному мисленню «даються» філософські знання? Про причини несприятливості до філософського способу руху мислення.
Література:
- Гегель Г.В.Ф. – «Работы ранних лет» в 2 т. – М., 1970, т.1:
С.417-424 («О преподавании философии в университетах»)
С.567-569 (О преподавании философии в гимназиях)
С.389-394 («Кто мыслит абстрактно?»)
С. 234 («О карточной игре»)
Скласти план-конспект роздуму Гегеля про специфіку викладання та освоєння філософії, характер психологічної настанови та духовних здатностей, що необхідні для освоєння філософії. Розкрити особливості розсудкового способу руху мислення («О карточной игре») та специфіку абстрактного в знанні (на прикладі роботи «Кто мыслит абстрактно?»)
Про відмінність між філософією і філософуванням. Поняття «культури мислення» і роль філософії в її формуванні.
Хрестоматия по философии– М., 1991 (статті Г.Ріккерта, В.Віндельбанда«Про користь філософії» - с.119-134; 45-53);
М.Хайдеггер. Что значит мыслить? («Розговор на проселочной дороге» - М., 1991, с.134-146;112-134; 146-152);
Ортега-и-Гассет. Почему мывновь пришли к философии?(«Дегуманизация искусства». – М., 1991,с.21-39).
Опрацювавши вказані джерела, скласти тези щодо розуміння філософії
як типу знання;
як способу руху мислення;
як здатності світорозуміння.
Розкрийте зміст поняття «культура мислення» («Что значит мыслить?») та його зв'язок з культурою мовлення, з’ясуйте у такий спосіб роль філософії в контексті лінгвістичної культури студента.
Буденна свідомість, здоровий глузд, життєвий досвід в їх ставленні до філософії. Філософія і формування духовного досвіду особи.
П.В.Копнін. – Розсудок – розум («Введение в марксистскую гносеологию». – К., 1966, с. 201-216);
Т.А.Кузьмина. – «Философия и обыденное сознание» («Философские и ценностные формысознания» - М., 1978, с.191-244);
Хрестоматия «Мир философии» - М., 1991, ч.1, с.10-12 (Платон), с. 481-483 (Арістотель), с. 24-27 (Декарт), с.15-17 (Монтень), с. 615-620 (Бекон).
Випишіть ознаки розсудкового способу руху мислення у його відмінності (і зв’язку) з розумовим. Зверніть увагу на характер того раціонального, що містить в собі так званий «здоровий глузд», розкрийте його обмеженість. Законспектуйте характеристику Арістотелем пізнавальних здатностей індивіда та пануючих в буденній свідомості «ідолів пізнання» (с.615-620), що деформують його рух до істини.