4.3. Складання та оформлення списку використаних джерел

Список літературних джерел є обов’язковим елементом науково-дослідної частини роботи. Змістовність списку дає уявлення про те, наскільки глибоко студент зумів вивчити стан досліджуваної проблеми, наскільки він володіє предметом дослідження. У списку використаних джерел подається перелік підручників, посібників, статей із журналів, брошур, довідників, інтернет-посилань та ін., що використовувались у час виконання роботи (не менше 20 найменувань), який укладається відповідно до вимог оформлення списку бібліографічних джерел.

Список джерел виконують в алфавітному порядку. Елементи бібліографічного опису відокремлюють умовними розділовими знаками: крапкою (.), двома крапками (:), комою (,), крапкою і комою (;), крапкою і тире (. –), похилою лінією (/), двома похилими лініями (//) тощо.

Узагальнено бібліографічний опис книги включає відомості про автора (чи авторів), назву видання, його характер і призначення (монографія, довідник, навчальний чи методичний посібник тощо), місце видання (місто, видавництво або установа, що здійснили видання), рік видання, кількість сторінок. Скорочувати слова у назві не дозволяється. У додаткових елементах бібліографічного опису застосовують уніфіковані скорочення.

Приклад оформлення літературного джерела одного автора:

Яремків М. Ю. Композиція: творчі основи зображення: навч. посіб. / М.Ю. Яремків. – Тернопіль: Підручники, посібники, 2005. – 112 с.

Приклад оформлення літературного джерела колективу авторів: Живопись: учебн. пособие [для студ. высш. учебн. заведений] / Н.П. Бесчастнов, В.Я. Кулаков, И.Н. Стор, Ю.С. Авдеев, Г.М. Гусейнов, В.Б. Дыминский, А.С. Шеболдаев. – М.: ВЛАДОС, 2007. – 223 с.

Приклад оформлення статті з наукового збірника:

Чебикін А. Академія — флагман художньої освіти в Україні / А. Чебикін // Українська академія мистецтва. — К., 2007. — Вип. 14. — С. 8-11.

Приклад оформлення електронного ресурсу:

Мартиненко С., Хоружа Л. Методи навчання та їх класифікація [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://osvita.ua/school/theory

4.4. Оформлення додатків

Додатки виносяться в кінець роботи. Перед додатками згідно загальній нумерації сторінок слід розмістити титульний аркуш, на якому великими літерами (напівжирн.) позначити структурну складову курсової роботи: ДОДАТКИ.

Додатки позначаються зверху всередині великими літерами української абетки: Додаток А; Додаток Б, Додаток В і т.д. Додатки зручно позначати відповідно до параграфів роботи: параграф 1.1. відповідає Додатку А; параграф 1.2. відповідає Додатку Б, параграф 1.3. відповідає додатку В и т.д. Додаток повинен мати заголовок, надрукований під словом «Додаток», наприклад: Додаток А. Репродукції картин або Додаток Е. Творчі роботи учнів.

Зображення розміщуються у тій послідовності, як про них згадується у тексті роботи. Також під кожним зображенням треба позначити його повну назву, пронумерувати ці надписи в межах кожного додатку: Рис. А.1 (тобто перший рисунок параграфа 1.1). або Рис. Б.2. (тобто другий рисунок параграфа 1.2) и т.д. Крапка після завершення підпису під додатком не ставиться.

У тексті роботи посилання на додаток дається у такий спосіб: (див. Додаток А.1). Наприклад: «Проаналізуємо роботу В. Орловского «У полі» (див. Додаток А.2). Вона виконана у техніці олійного живопису». Власні роботи студентів та робіт учнів під час практики (оригінали, фото або скановані) слід підписувати так: «Ескіз натюрморту з фруктами. Виконала Іванова М.», або «Послідовність роботи над натюрмортом. Виконала Іванова М.», або «Композиція на тему «Весняний ранок». Виконав В. Сидоров, учень 6-го кл. шк. № 111 м. Києва». Приклад оформлення див. у зразку №3.