Розділ 1 Текстильні товари текстильні волокна

Методичні вказівки до самостійного вивчення

Споживні властивості текстильних полотен і одягу значною мірою залежать від сировини, з якої вони вироблені, тобто від волокнистого складу. Саме волокнистий склад переважно визначає комплекс властивостей текстильних виробів. Тому при вивченні текстильних товарів велику увагу треба приділити текстильним волокнам і ниткам.

Вивчення текстильних волокон варто починати з засвоєння основних термінів: текстильне волокно, елементарне волокно, комплексне волокно, профільоване волокно, звите волокно.

Для зручності вивчення властивостей і асортимент)' текстильних волокон необхідно починати із засвоєння поділу волокон на класи, підкласи, групи, підгрупи, види і різновиди.

Треба з'ясувати, що властивості текстильних волокон визначаються їх хімічним складом, будовою макромолекул, надмолекулярною структурою, мікроструктурою і макроструктурою. Необхідно чітко уявляти, як і чому кожний з цих чинників впливає на властивості волокна. Самостійне вивчення властивостей волокон слід починати з їх групування. Властивості текстильних волокон можна поділити на чотири групи: геометричні, механічні, фізичні, хімічні.

Вивчаючи загальні властивості волокон, потрібно чітко з'ясувати назву властивостей (наприклад, товщина), назву показника, який характеризує властивість (наприклад, лінійна густина), одиницю вимірювання (текс, г/км).

Необхідно засвоїти порядок визначення таких властивостей текстильних волокон:

а) геометричні: довжина, лінійна густина, тонина, частота і ступінь звивистості;

б) механічні: міцність на розрив (розривальне навантаження), видовження на момент розірвання (абсолютне, мм; відносне, %) розтяжність - приріст довжини при навантаженні менше ніж розривальне (абсолютна, мм; відносна, %), деформація волокон при одно циклових випробуваннях (повна, пружна, еластична, пластична);

в) фізичні: питома маса, об'ємна маса, гігроскопічність (вміст вологи, вологість фактична, вологість кондиційна), схильність до електризування, колір, блиск.

г) хімічні властивості визначаються хімічним складом волокно-утворюючої речовини.

Підгрупи	Види
насіннєві і плодові	бавовна
стеблеві	льон, конопля (прядиво)
волосяний покрив	вовна
виділені залозами	натуральний шовк
целюлозні і ефірцелюлозні	віскозне, ацетатне, триацетатне
силікатні	скляне
металеві	алюмінієве
поліамідні	капрон
поліефірні	лавсан
поліанрилонітрильні	нітрон
полівінілхлоридні	ПВХ
поліолефінові	поліетиленове, поліпропіленове

Самостійне вивчення текстильних волокон має бути зосереджене на рівні підгрупі і найбільш розповсюджених видів цих підгруп. Схема самостійного вивчення підгруп і видів найбільш розповсюджених волокон має бути такою: отримання волокна; будова волокна; властивості волокна; застосування волокна.

Після цього можна зазначити назви окремих видів волокон кожної підгрупи, які випускаються різними зарубіжними фірмами, особливості їх будови, властивостей і застосування.