- •1) Коротка характеристика будівельного майданчику.
- •2)Оцінка грунтових умов будівельного майданчику.
- •2.1)Визначення фізико-механічних характеристик інженерно-геологічних елементів.
- •3) Збір навантажень на фундаменти
- •Таблиця 3.2 Збір навантажень на 1 м2 перекриття
- •4 )Визначення мінімальної глибини закладання фундаментів
- •5) Заходи щодо усунення просідаючи них властивостей грунта
- •6. Розрахунок фундаментів дрібного закладання.
- •6.1 Розрахунок фундаменту дрібного закладання під зовнішню стіну.
- •6.2 Розрахунок фундаменту під внутрішню стінку
- •7 Визначення осадки фундаменту дрібного закладання
- •7.1 Під зовнішню стіну
- •8.2 Під внутрішню стіну
- •9.Розрахунок пальового фундаменту
- •9.1. Під зовнішню стіну.
- •9.2 Під внутрішню стінку
- •10. Визначення осадки пальового фундаменту
- •10.1 Під зовнішню стіну
- •10.2 Під внутрішню стіну
- •11. Специфікація на збірний залізобетон
7 Визначення осадки фундаменту дрібного закладання
7.1 Під зовнішню стіну
У масштабі 1:50 складаємо розрахункову схему для визначення осадок та розбиваємо стискаємо товщу на 8:15 елементарних шарів.
Товщина шару: h1 =0,9*вф=0,9·1=0,9м
де вф-ширина фундаменту.
Приймаємо товщину шару h1 =0,9м.
Визначаємо напруження від власної ваги грунта у характерних точках:
На рівні підошви першого шару:
де – висота шару
на рівні підошви другого шару:
- на рівні підошви фундаменту:
- на рівні підошви третьго шару:
- на рівні підошви на рівні грунтових вод:
- на рівні підошви четвертого шару
==1.19
Визначаємо додатковий тиск
де, Р – найбільш напружена стіна
м
Визначаємо додаткове напруження на підошві кожного елементарного шару
–коефіцієнт що приймається за таблицею д.1 дод. д [2]
Так, як у межах стискаємої товщі є грунт з модулем деформації
Е=3МПа < 5МПа, то нижня межа стискаємої товщі визначається з умови:
= 0.089 < 1;
Умова виконується.
Визначаємо осадку в кожному елементарному шарі за формулою:
де - коефіцієнт, що визначається за додаток 2 [3]
- середнє значення додаткового вертикального напруження в і-ом шарі ґрунту
Визначаємо загальну осадку підвалин ΣSi=4,87 см. Порівнюємо з граничною осадкою за додатком 4 [3] Si=4,87 < Smax=10,0 см. Очікуєма осадка у межах норми.
7.2 Під внутрішню стіну
У масштабі 1:50 складаємо розрахункову схему для визначення осадок та розбиваємо стискаємо товщу на 8:15 елементарних шарів.
Товщина шару: h1 =0,9вф=0,9·2=1,8м
де вф-ширина фундаменту.
Приймаємо товщину шару h1 =0,9м.
Визначаємо напруження від власної ваги грунта у характерних точках:
На рівні підошви першого шару
Де – висота шару
– питома вага грунту
На рівні підошви фундаменту
На рівні підошви другого шару
На рівні підошви третього шару
На рівні підошви грунтових вод
==8,8
На рівні підошви четвертого шару
Визначаємо додатковий тиск
Де Р – найбільш напружена стіна
м
Визначаємо додаткове напруження на підошві кожного елементарного шару
–коефіцієнт що приймається за таблицею д.1 дод. д [2]
8. Перевірка міцності підстилаю чого шару
8.1 Під зовнішню стіну
Суглинок з модулем деформації Е=34МПа не є слабким підстилаючим шаром.
З урахуванням осадок методом пошарового сумування визначаємо напруження від зовнішнього навантаження та напруження від власної ваги грунту на глибині залягання.
σ1zg3=67,65 кПа
σ1zp3=34,04 кПа
Додаткове напруження:
Рz= σ1zg3+ σ1zp3=67,65+34,04=101,69 кПа
Розрахунковий опір грунту на поверхні слабкого шару, що залягає на глибині визначаємо за формулою:
R1=
- ширина підошви умовного фундаменту, розміри якого пропорціональні розмірам проектуємого фундаменту та представляють собою сторони нижньої основи зсіченої піраміди, що обмежує лінійне розподілення додаткових тисків на глибині z.
Площа умовного фундаменту:
де - вертикальне навантаження, що передає на основу проектуємий фундамент;
Перевіряємо умову рівноваги:
Умова виконується, отже міцність підстилаючого шару достатня.