Способи одержання планового положення пікетів

1. Полярний спосіб

2. Кутовий спосіб

Для визначення положення А необхідно мати два горизонтальними кути В₁ та В₂ вимірянних на вихідних пунктах і кути при мензуальній зйомці, кути будуються графічно.

3. Лінійна засічка

Полягає в тому, що виміряють дві відстані до точки.

4. Спосіб прямокутних координат ( або перпендикулярів).

Лінія створу між двома вихідними пунктами 1,2 вибирається за вісь у, а інша перпендикулярно до неї. Місце положення пікутів визначають за допомогою двох лінійних промірів ( рулеткою) і один з них відкладається вздовж осі у, а інший перпендикулярно від осі у до пікета.

Перпендикуляр повинен бути не більше ніж довжина рулетки прямі кути встановлюють на око, або за допомогою призми або дзеркала. Кут також можна побудувати теодолітом.

В т. 1 встановлюють теодоліт (центрування) і спрямовують зорову трубу в напрямків т. 2. Горизонтальний круг по лінії створюють і визначають відстань

Елементи теорії похибок геодезичних вимірювань

Вимірювання – це процес порівняння вимірювання величини з відомою яка прийнята за одиницю вимірювання еталон.

Вимірювання буваю: прямі та побічні

Прямі – результат одержують безпосередньо в результаті порівннян. Вимірюють лінійкою або стрічкою.

Побічні – це вимірювання результат яких одержують як функцію за один та декількома аргументами

Вимірювання перевищення.

Вимірювання поділяються на необхідні та додаткові (надлишкові).

Необхідні, коли результат одержують один раз.

Додаткові – коли два та більше додаткові вимірювання обов’язкові в геодезії.

Кожне вимірювання здійснюється при наявності і взаємодії наступних основних факторів.

1. Вплив зовнішнього середовище

2. Особа, що виконує вимірювання

3. Інструмент, який виконують вимірювання

Як огромне відчуття людини так і прилади не досконалі, так само і зовнішні умови постійного змінюється. Все це викликає похибок вимірювання.

Внаслідок накопичення неминучих похибок виникає невідповідність між виміряники значеннями величини і її теоретичним значенням.

Істина похибок – це різниця між результатом вимірювання і точки значенням цієї величини .

Похибка = практика – теорія.

Класифікація похибок

За характером дії і властивостями похибок поділяються на :

1. Грубі – похибки величини, який набагато перевищує результат, яких можна очікувати при даних умовах вимірювання.

2. Систематичні – це похибки, які виникають від певного джерела мають певний знак та величину і носять закономірних характер.

3. Випадкові

Грубі помилки виявляють врезультаті повторних вимірювань

Вплив системи похибок може бути вираженою функцією (інструментальні). Колімаційна похибка теодоліта х, похибка.

Уникають певною технологією вимірювань. Колімаційна похибка КЛ-КП, дотримання рівння плечей при нівелювання; введення поправки.

Випадкові похибки в яких характер їх дій в кожному конкретному випадку не відомими вданих умовах вони можуть зявлятися а можуть і незявлятися можуть бути великими і навпаки.

Властивості випадкових похибок

Існує статистична закономірність випадкових похибок, яка проявляє себе тим більше та чіткіше чим із більшою кількості вимірювань складається ряд, яку виміряти багаторазово, одну і ту саму величину точне значення якої ж одержать ряд похибок.

Одержаний ряд похибок……. Має наступні основні властивості.

1 ) обмеженості. Значення випадкової похибки за абсолютною величиною не може перевищувати значення деякої границі.

………….

2) симетричний. Однакові за абсолютною величиною, але різні за знаком, випадкові похибки зустрічаються врядах однакової частоти.

3) властивості компенсації.

Середнє арифметичне із ряду випадкових помилок при не обмеженій кількості вимірювань прямує до нуля.

…………………….

4) зосередженості.

Більші за абсолютною величиною випадкові похибки зустрічаються рідше ніж малі за величиною. Центром зосередження виразкових похибок є число 0.

Задачі теорії похибок

1. Відпрацьовує правила отримання найбільш точних результатів вимірювань.

2. Встановлює правила оцінки точності результатів вимірювань та її функцій так як знаючи точність одержаних результатів вимірювань можна правильно їх використати.

3. Забезпечує організацію і програму спостереження наперед заданою точністю.

Оцінка точності результатів вимірювань

Для оцінки точності існує декілька нерівноцінних характеристик. Маючи ряд істинних похибок в результаті вимірювань, виконаних в однакових умовах рівно точні.

Можна охарактеризувати точність вимірювань: середня імовірність та середню квадратичну похибку.

Середня похибка – це середнє арифметичне із абсолютних величин істинних випадкових похибок рівності вимірювань.

……………

Імовірність похибки – це таке значення випадкової похибки рівно точних вимірювань по відношенню до якої похибки і більше і менше за абсолютною величиною зустрічаючи однаково часто.

Якщо виписати випадкові похибки у порядку зростання їх абсолютних величин імовірна похибка буде знаходитися всередині такого ряду.

……

Квадратична похибка = середньому арифметичному із квадратів похибок рівно точних вимірювань.

…………….

Використовується для оцінки точності коли відомі істинні похибки відомі точне значення х виміряні величини.

Гранична похибка – це найбільше за абсолютною величиною, випадкова похибка яка може з’явитися при даних вимогах вимірювань.

.

В особливо відповідних вимірювань гранична похибка…

.

Це число яке виражає відношення абсолютної похибки до абсолютного значення вимірюваної величини..

.