13. Будгенплан: види, особливості
Грамотно складена проектно-будівельна документація має важливе значення для будівельного виробництва. Одним із ключових проектних документів є будівельний генеральний план - будгенплан.
Будгенплан являє собою комплексний документ, у якому визначений і показаний план ділянки будівництва, проведені різні технічні розрахунки. Будгенплан визначає розташування споруджуваних об'єктів, допоміжних об'єктів на будівельному майданчику, їхню взаємодію.
Будівельні генеральні плани підрозділяються на об'єктні (використовуються для складання ППР - проектів провадження робіт) і загальмайданчикові (для ПОБ). В окремих випадках крім будгенплана складаються також ситуаційні плани, які характеризують будівельно-господарські умови району забудови.
При розробці ПОБ у будгенплан варто включити тимчасові споруди для енергопостачання, водопостачання, зв'язку, якщо таких немає або ж потужність існуючих споруд недостатня.
Будгенплан складається із графічних креслень і пояснювальної записки. У загальмайданчиковий генеральний план включається будівельний майданчик з усіма об'єктами. Графічна частина загальмайданчикового будгенплана, як правило, включає план будівельного майданчика, технологічні схеми, експлікацію будівель і споруджень площадки. Масштаб загальмайданчикового будгенплана приймається зазвичай 1:1000, 1:2000 або 1:5000.
Загальмайданчиковий будгенплан починають складати з розробки схеми транспортного сполучення на будівельному майданчику (розміщення доріг, стоянок для будівельного транспорту). Також визначаються місця для складів, механізованих установок. Потім виконується розробка схеми розміщення основних об'єктів будівельного майданчика в, в останню чергу, - тимчасових мереж водопостачання, енергопостачання й т.д.
При складанні будгенплана керуються особливими правилами розміщення об'єктів будівельного господарства. Будгенплан повинен забезпечувати необхідну пожежну безпеку, дотримання санітарно-гігієнічних норм будівництва.
Всі необхідні розрахунки й пояснення приводяться в пояснювальній записці до будгенплану. Розрахунки для загальмайданчикового будгенплану здійснюються укрупнено, приблизно.
При будівництві невеликих об'єктів загальмайданчиковий будгенплан може не складатися - окремо на кожний об'єкт складається об'єктний будгенплан. Можливе також складання будгенплана послідовно для кожного етапу робіт. Об'єктний будгенплан більш детальний у порівнянні із загальмайданчиковим. Прийняті масштаби плану: 1:500, 1:100, 1:200.
Розрахунки, що використовуються при складанні об'єктного будгенплана, також більш докладні й базуються на конкретних даних обсягів робіт, норм витрати ресурсів. Правила складання об'єктного будгенплана регулюються СНіП 3.01.01-85.
14.Інженерна підготовка територій населених місць — комплекс інженерних заходів, спрямованих на раціональне містобудівне використання території населених місць, а також на поліпшення в них сан.-гіг. і мікрокліматичних умов; складова частина містобудування. До І. п. належать: вертикальне планування території, яке полягає у зміні та пристосуванні для відповідної забудови природ, рельєфу місцевості (див. Земляні роботи); відведення поверхневих вод; дренажні (див. Дренаж), протизсувні (див. Зсув) і берегоукріпні роботи (див. Берегоукріпні споруди); регулювання водотоків (див. Регуляційні споруди); створення і реконструкція водойм. І. п. полягає також у захисті територій від затоплювання й підтоплювання, від руйнівної дії сельових потоків і лавин, у боротьбі з карстовими явищами (за умов пасивного карсту), відбудові порушених (через виробничу або містобудівну діяльність людини) територій тощо. Склад І. п. визначають відповідно до заг. заходів, передбачених генеральним планом розвитку населеного місця на основі гідрогеол. та поверхневих розвідувань і обстежень. І. п. сприяє найкращому використанню територій (з освоєнням непридатних і обмежено придатних) при будівництві нових, реконструкції існуючих міст, поліпшенню благоустрою населених місць.
Склад заходів І. п. встановлюється залежно від природних умов освоюваної території (рельєфу, грунтових умов, міри затоплюваності, заболоченості і т. д.) з врахуванням планувальної організації населеного місця. В некоторых випадках заходу щодо І. п. визначають архітектурно-планувальну структуру і просторову композицію населених місць. Так, наприклад, намивання (рефулірованіє) територій на побережжі Фінської затоки в Ленінграді створило додаткову можливість забудови прибережних ділянок площею близько 400 га і 200 га акваторії мілководої частини затоки. Цей захід забезпечив широкий вихід міста до моря.
Залежно від складності комплексу заходів І. п. і величини витрат на їх здійснення виділяються: 1) заходи, необхідні в тому або іншому об'ємі майже повсюдно, — вертикальне планування територій, організація поверхневого стоку і видалення застійних вод, а також у ряді випадків — регулювання водотоков, пристрій і реконструкція водоймищ, берегоукрепітельних споруджень, благоустрій берегової смуги. Зазвичай витрати на ці заходи складають близько 1—2% загальної вартості міського будівництва; 2) заходи, що мають широке поширення, — пониження рівня грунтових вод, захист території від затоплення і підтоплення, освоєння ярів, боротьба з карстовими явищами (див. Карст ) і зсувами, відновлення територій, порушених унаслідок діяльності людини (наприклад, при видобутку корисних копалин). Вартість їх здійснення в середньому 2,5—5% обший вартості міського будівництва; 3) заходи щодо освоєння територій з виключно несприятливими природними умовами, наприклад з глибоким заляганням торфу на обширній площі, де потрібне проведення складного комплексу робіт по І. п. (глибокий дренаж, масове виторфовиваніє, підсипає територій з великими об'ємами переміщуваного грунту і т. п.), інженерна підготовка територій, складених грунтами просадчиків, захист територій від грязекаменних потоків ( селів ). Особливо складне освоєння територій в сейсмічних районах і в районах поширення багаторічномерзлих грунтів. Витрати на І. п. таких територій досягають 10% загальній вартості міського будівництва.
Один з основних, практично повсюдних заходів щодо І. п. — вертикальне планування територій — полягає в підготовці природного рельєфу місцевості для розміщення будівель і споруд, забезпеченні транспортних зв'язків і організації поверхневого стоку шляхом тих, що зрізають, підсипають грунту пом'якшення ухилів. При вертикальному плануванні зазвичай дотримується вимога максимального збереження природного рельєфу. При спокійному рельєфі з ухилом від 0,5 до 10% і його частковому перетворенні об'єми робіт по вертикальному плануванню складають 800—1500 м-код 3 / га ; при горбистому рельєфі досягають 3000 м-коду 3 / га. Вертикальне планування території зазвичай здійснюється засобами землерийної техніки (див. Земляні роботи ). При переміщенні земляних мас, об'єм яких перевищує 1 млн. м-коду 3 , найбільш ефективний гидромеханічеський спосіб (див. Гидромеханізация ), при об'ємах, що перевищують 1,5 млн. м-коду 3 , — вибухова екскавація.
В комплексі з вертикальною плануванням для організації поверхневого стоку атмосферних вод використовується мережа водотоков відкритого, закритого або змішаного типа.
Серед широко поширених заходів І. п. особливе містобудівне значення має захист територій від затоплення, здійснюваний підвищенням відміток земної поверхні (підсипає, намиванням), обвалуванням, зниженням відміток водотока за рахунок створення водосховищ або пристроєм розвантажувальних русел переважно на малих річках. Практично застосовується не один із заходів, а їх комплекс; так, та, що підсипає територій забезпечує (в порівнянні з обвалуванням) доступ до водного простору, але неможлива на забудованих територіях. Захист території від затоплення повинен, як правило, супроводитися захистом її від підтоплення, тобто підвищення рівня грунтових вод унаслідок підйому горизонту води в річці або водосховищі. Цей захист здійснюється пристроєм берегової горизонтальної дрени, системою вертикальних дренажних колодязів або їх поєднань. Пониження рівня грунтових вод передбачається і на територіях, де можливий їх підйом, наприклад при забудові.
До складних, але необхідних заходів І. п. відноситься відновлення порушених територій, збільшення яких відбувається постійно унаслідок виробничої і містобудівної діяльності. Порушені території можуть відновлюватися для житлового, промислового і іншого будівництва, для організації місць відпочинку з пристроєм водоймищ. Відновлення територій, порушених, зокрема, при видобутку корисних копалин, виробляється засипкою провалів шахтною породою, складуванням порід у вироблених просторах кар'єрів, розрівнюванням відвалів вськриши або шахтної породи. В цілому заходи щодо І. п. територій населених місць є невід'ємною частиною містобудування. Див. також Благоустрій населених місць .