1.1 Визначаємо максимальні значення параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на об’єкті.

Визначаємо максимальний надлишковий тиск ударної хвилі , що очікується на об’єкті:

Якщо об’єкт розташований на відстані км від центру вибуху, потужність ядерного вибухукт, вид вибуху наземний.

За додатком 1 «Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху й відстані від центра до вибуху» (1) знаходимо надлишковий тиск для ядерного вибуху:

_{꞊ 15 кПа}

Знайдене значення буде максимальним, оскільки воно відповідає випадку, коли центр вибуху буде на мінімальній відстані від об’єкта, а тобто:кПа.

Отже, об’єкт може опинитися на зовнішній межі слабких руйнувань осередку ядерного ураження. В цій зоні будівлі зазнають слабких руйнувань, виникають окремі пожежі.

1.2Оцінка стійкості об’єкта до її проникаючої радіації та радіоактивного забруднення

Радіоактивне забруднення та проникаюча радіація можуть впливати на виробничу діяльність об’єкта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може визвати необхідність зупинки або обмежене функціонування підприємства на деякий час, за який рівні радіації у результаті природного розпаду радіоактивних речовин не зменшується до значень, що не загрожують людям. Тому головна ціль оцінки уразливості об’єкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей у конкретних умовах роботи на зараженій місцевості.

Завданням даного підпункту роботи є оцінка стійкості роботи промислової будівлі до дії радіоактивного зараження та проникаючої радіації ядерного вибуху, коли промислова споруда віддалена від центру вибуху на км, потужність ядерного вибухукт, швидкість середнього вітрукм/год, промислова споруда має 3 поверхи, сховище СХ вбудованого типу (підвал), перекриття з бетону товщиною 40 см та гідроізоляційний шар 30 см глини.

1) Визначаємо максимальне значення рівня радіоактивного зараження та дозу проникаючої радіації, які очікуються на території промислової будівлі для цього з додатку 12 «Рівні радіації на осі сліду наземного ядерного вибуху на 1 год після вибуху» (1) знаходимо значення рівня радіації на відстані км, потужності ядерного вибухукт, швидкості середнього вітрукм/год:Р/год.

2) Визначаємо коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем окремо для радіоактивного зараження по таким вихідним даним: перекриття сховища складається з шару бетону товщиною 40 см та гідроізоляційного шару глини30 см. Шари половинного послаблення матеріалів від радіоактивного зараження знаходимо з додатку 11«Товщина половинного послаблення радіації для різних матеріалів см» (1), вони складають: від радіаційного зараження для бетону 5,7 см; для глини6,3 см.

Коефіцієнт який враховує умови розташування сховища знаходимо по таблиці «Коефіцієнт умов розміщення сховища » (для вбудованого всередину промислового комплексу сховища=8). Тоді:

,

де - коефіцієнт, що враховує умови розміщення сховища брати по таблиці 11.3;

- товщина матеріалу слою послаблення, см ;

- товщина слою половинного послаблення (додаток 11 [ 1 ]).

3) Визначаємо дозу радіації, яку можуть отримати робітники та службовці, знаходячись у сховищі при максимальному рівні радіації:

,

де - найбільша доза на відкритій місцевості;

Р,

де - найбільший рівень радіації на 1 годину після вибуху (додаток 12[1]);

- час зараження відносно моменту вибуху:

год,

де =15 - віддаль захисної споруди від місця ядерного вибуху, км;

=25 - швидкість середнього вітру, км/год;

- час викидання радіоактивних речовин (прийняти 1 годину);

- час закінчення опромінювання;

год

- гранична доза опромінювання за 4 доби, яка визве захворювання.

Потрібний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначаємо по формулі:

.

Отже, в данному випадку сховище забезпечує надійний захист персоналу в умовах радіоактивного зараження. Доза опромінювання за добу перебування у ньому значно менша допустимої норми однократного опромінювання.