- •Курсовий проект
- •1.Підбір топографічних матеріалів для проектування полігонометрії
- •2.Фізико-географічна характеристика району робіт
- •3.Топографо-геодезична вивченість району робіт
- •4.Характеристика полігонометрії згущення
- •5.Характеристика паралельно прокладених ходів полігонометрії
- •6.Можливі схеми побудови полігонометрії та елементи ходу
- •7.Умови проектування полігонометричних ходів
- •9.Визначення центру ваги окремого полігонометричного ходу двома способами: графічним і аналітичним
- •10. Визначення форми ходу
- •11. Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії
- •12. Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії
- •13.Типи центрів для закріплення пунктів полігонометрії
- •14.Схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками.
- •15. Карточка закладки геодезичного пункту
10. Визначення форми ходу
Визначення форми ходу проводять за 3 критеріями. Хід можна назвати витягнутим, якщо він відповідає всім трьом критеріям. Якщо ж хоч одна з них підтверджує зігнутість ходу, то хід вважають зігнутим.
1) якщо кут між замикальною лінією та будь-якою стороною ходу не перевищує 24˚
з-поміж 13 пунктів ходу 10,8,6,5,2 перевищують дану кутову величину.
2)відношення суми сторін ходу до довжини замикальної лінії повинно бути менше чи рівне значенню в 1.3.
відношення суми довжин сторін до довжини замикальної:
3)ні одна з точок ходу не повинна виходити за межі коридору шириною 2а, що відкладається по обидві сторони лінії, що проходить через центр ваги, паралельно до замикальної. Величину а вираховують з довжини замикальної.
а = = 953,125 м. згідно масштабу карти це значення рівне 3.81 сантиметра.
Точки запроектованого ходу з обох сторін не виходять за межі коридору.
ВИСНОВОК: за першим критерієм хід виявився зігнутим, тож всі подальші розрахунки виконую саме для зігнутого ходу.
11. Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії
За результатами прямого розрахунку визначається гранична похибка положення точки в слабкому місці після зрівнювання.
№ п/п |
D0, і, м |
D0і 2 м |
А |
4375 |
19140625 |
1 |
3550 |
12602500 |
2 |
2850 |
8122500 |
3 |
2325 |
5405625 |
4 |
1925 |
3705625 |
5 |
1650 |
2722500 |
6 |
1050 |
1102500 |
7 |
1125 |
1265625 |
8 |
1775 |
3150625 |
9 |
2400 |
5760000 |
10 |
3000 |
9000000 |
11 |
3675 |
13505625 |
B |
3825 |
14630625 |
|
100114375 |
M2=0.000961+ =0.013м2
ms = 0.031 м
[ms²]= 0.000961 м
mβ =3''
D0і = 59168125,0
M ==0.11 м
(при P=0.997 =>2)
=2м =2×0.11=0.22м
= ==
Висновок: відносна гранична похибка задовольняє вимоги інструкції
12. Зворотній розрахунок окремого ходу полігонометрії
Обернений розрахунок ходу є окремою операцією, та ніяк не пов'язаний з прямим. За його результатами знаходять СКП вимірювання кутів і ліній, користуючись якими, визначаємо типи кутомірних та віддалемірних приладів.
Розрахунок ведеться від граничної похибки ходу відповідної категорії ходу:
- визначимо граничну похибку положення точки всередині ходу через граничну відносну похибку :
M = = 0.1604 м
- на основі рівного впливу визначимо СКП вимірювання ліній:
[ms²]= 0.000961 м
ms = 0.031 м
- визначаємо СКП вимірювання кута:
mβ² = 17,8
mβ =4.2''
Середню квадратичну похибку за центруванням та за редукцією обчислимо за формулою:mu=mp=mβ /(адже кількість джерел похибок при кутових вимірах дорівнює шести)
mu=mp=mβ /=1.7''
- точність центрування теодоліта:
e = =0.046 м
- точність центрування візирної марки:
e' = = 0.066 м
ВИСНОВОК: для вимірювання кутів необхідно обрати теодоліт з СКП4 '' і менше, тому краще всього обрати теодоліт типу Т2, чи його модифікацій. Вимірювання ліній слід виконувати за допомогою світловіддалеміра з СКП менше 31 мм, для цього нам підійде світловідділемір типу СТ5 «Блеск».