5.3. Розрахунок розсіювання шкідливих викидів у повітряне середовище
Виконати розрахунок розсіювання абразивно-металевого пилу в повітряне середовище для оптимальної схеми очищення, визначеної в розділі 5.2.
Початкові дані прийняті відповідно розділу 5.1.
Середня швидкість виходу газоповітряної суміші із гирла джерела викиду визначаємо користуючись формулою (40):
V IV III II I № схем
Рис. 5.1. Графічна залежність У, У΄,З від М΄.
м/с.
За формулою (41) визначаємо параметр f:
.
За
формулами (42–44) визначаємо параметри
і
:
;
;
.
Оскільки f=2,16, що менше 100, коефіцієнт m визначаємо за формулою (45):
.
Оскільки
і знаходиться в межах
,
то коефіцієнт n
визначаємо за формулою (48):
.
Оскільки
,
джерело викиду вважається "гарячим"
і максимальне значення приземної
концентрації СМ,
мг/м3
при викиді пилогазоповітряної суміші
із одиночного джерела з круглим гирлом
визначаємо за формулою (39):
мг/м3.
Оскільки розрахунок розсіювання шкідливих викидів проводиться для проектованого підприємства, то відповідно до розділу 4.2.2 фонова концентрація С΄ф приймається за формулою (37), тобто:
мг/м3.
З урахуванням викладеного перевіряємо умову (38):
,
тобто
4,11>0,2.
Висновок 1. Умова не виконується. Виходячи з цього, потрібно розробляти додаткові заходи за зниження викидів абразивно-металевого пилу в атмосферу (збільшувати висоту труби, поліпшувати основні технології, збільшувати коефіцієнта очищення шкідливих викидів).
Відстань ХМ, м від джерела викиду, на якій приземна концентрація абразивно-металеаого пилу С, мг/м3 при несприятливих метеорологічних умовах досягає максимального значення СМ, визначаємо за формулою (54) з урахуванням значення безрозмірного коефіцієнта d, який визначаємо за формуою (56) оскільки
і
;
.
тоді
м.
Висновок 2. Відповідно до завдання підприємство відноситься до ІІІ класу небезпечності і СЗЗ складає 300 м (табл.4 дод.). Координата Хм знаходиться в межах СЗЗ, тому не потрібно розробляти додаткові заходи за зменшення викиду шкідливої речовини.
У разі, коли координата Хм потрапляє за межі СЗЗ, можливо корегувати розмір СЗЗ з урахуванням середньорічної рози вітрів відповідно до розд. 4.2.5.
Для
“холодного джерела”
розрахунки виконуються відповідно
викладок розділів 4.2.1 – 4.2.5.
Додаток
Таблиця 1
Еколого-економічна оцінка технологічних схем очищення вентиляційних пилових викидів
|
Технологіч-на схема очист-ки |
Об’єм газоповітря-ної суміші на очищення L, м3/с |
Установочна потуж-ність венти-лятора систе-ми N, кВт |
Річні експлуата-ційні витрати на очищення Е, тис.грн./рік |
Капітальні витрати на пилоочисне обладнан-ня К, тис.грн./рік |
Приведені витрати на поперед-ження забруд-нення атмосфери З, тис.грн./рік |
Секундний викид шкідливої речовини в атмосферу Мс, г/с |
Валовий викид/ Приведена маса шкідливих викидів
|
Приведе-ні витрати на компен-сацію збитків У΄, тис.грн./ рік |
Загальні збитки від забруд-нення атмосфе-ри У, тис.грн./ рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
І |
2,50 |
1,29 |
3,340 |
2,358 |
3,717 |
90,00 |
1552/45707 |
776 |
780,5 |
|
ІІ |
2,50 |
3,87 |
25,077 |
6,660 |
26,143 |
67,50 |
1166/34268 |
583 |
609,1 |
|
ІІІ |
2,50 |
6,45 |
83,592 |
70,200 |
94,824 |
45,00 |
778/22865 |
388 |
482,8 |
|
IV |
2,50 |
4,98* |
129,081 |
119,16 |
148,15 |
22,5 |
388,8/11427 |
43,4 |
191,5 |
|
V |
2,50 |
6,27** |
178,770 |
121,52 |
198,21 |
4,5 |
77,7/2284 |
8,6 |
206,8 |
Примітки:
1.
,
кВт.
2. N**= сума витрат електроенергії по I, IV технологічних схемах.
Потужність N, кВт, приймається з додатком 0,5 кВт на 1000 м3/год повітря, яке очищується.
Таблиця 2