4.2.4. Встановлення граничнодопустимих викидів

Згідно із Законом України «Про охорону атмосферного повітря» [20] нормативи граничнодопустимих викидів (ГДВ) забруднюючих речовин встановлюються з метою дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря.

Для стаціонарних джерел розробляються ГДВ на одиницю маси за одиницю часу або на одиницю продукції чи сировини. Крім того встановлюються технологічні нормативи допустимих викидів з визначенням їх у місці виходу із устаткування.

Знайдений нами показник М_С, г/с, який пов’язаний з неперевищенням концентрації забруднених речовин у приземному шарі атмосфери, коли , і при умові, що Х_М лежить в межах санітарно-захисної зони, може вважатися технологічним нормативом допустимого викиду.

За наявності інформації про продуктивність виробництва і з урахуванням подібних забруднень із інших джерел може бути встановлений і норматив ГДВ на одиницю продукції чи сировини.

Таким чином, технологічний ГДВ (Т ГДВ) дорівнює М_С:

Т ГДВ = М_С .

4.2.5. Встановлення меж санітарно–захисної зони підприємства

Розміри санітарно-захисної зони (СЗЗ) l_о(м), встановлюються для підприємства залежно від категорійності промислово–технологічного виробництва санітарними нормами [9].

Нормативні значення СЗЗ порівнюються із значеннями Х_М, визначеними за формулою (54) з подальшим аналізом умови на межі СЗЗ.

З урахуванням середньорічної рози вітрів для різних напрямків вітру уточнюються розміри СЗЗ за формулою:

, (73)

де l_о – нормативний розмір СЗЗ, в даному напрямку, де концентрація шкідливих речовин від інших джерел перевищує ГДК, м;

Р_о – середньорічна повторюваність напрямку вітрів румба, %;

Р – повторюваність напрямку вітрів одного румба при коловій розі вітрів, %.

Для восьмирумбової рози:

.

Значення l і l_о відкладаються від межі джерела.

5. Виконання розрахунково-графічної вправи (ргв)

Розрахунково-графічна вправа виконується студентом відповідно до варіанта завдання, який приймається за додатком, табл. 2 з урахуванням положень розділу 4 даних методичних вказівок.

5.1. Початкові дані

1. Місто розташування промислового об'єкта – Бердянськ.

2. Висота джерела викиду Н=20 м.

3. Температура викиду пилогазоповітряної суміші t_г=120 ^оС.

4. Фонова концентрація шкідливої речовин С_ф=0,2 мг/м³.

5. Код шкідливої речовини, яка викидається джерелом, 10431, ГДК=0,4.

6. Клас небезпечності підприємства – ІІІ, СЗЗ – 300 м.

7. Продуктивність джерела викиду (витрата пилогазоповітряної суміші) L=2,5 м³/с.

8. Діаметр джерела на виході D=0,5 м.

9. Концентрація шкідливої речовини на вході в пилоочисне обладнання С_вх=180 г/м³.

10. Кількість змін роботи пилоочисного обладнання за добу – 2.

11. Щільність населення n_щ=25 чол/га.

5.2. Виконати еколого-економічну оцінку п'яти технологічних схем очищення вентиляційних пилових викидів

За формулою (20) визначаємо потужність вентилятора для першої технологічної схеми очистки з інерційним пиловловлювачем типу ЦН:

кВт.

Для схем 2, 3, 4 і 5 виконується аналогічний розрахунок і заноситься у табл.1, наведену в додатку.

За формулою (19) визначаємо річні експлуатаційні витрати:

тис. грн.,

де 4800 (год) – кількість годин роботи пилоочисного обладнання в рік при двозмінній роботі.

Щорічні амортизаційні витрати визначаються за формулами (21), (22):

тис. грн.

Приведені витрати визначаємо за формулою (18):

тис грн.

Безрозмірний показник визначаємо за формулою (24):

,

де 25 чол/га – щільність населення відповідно до завдання.

Оскільки практична ефективність пиловловлювача знаходиться в межах ( – див. табл. 4.1), то безрозмірний поправочний коефіцієнт визначаємо за формулою (25), попередньо визначивши за формулою (28) – , а за формулою (27) – безрозмірну поправку на тепловий підйом факела:

,

тоді ,

а .

Концентрація шкідливої речовини С_вих після очищення визначається за формулою (32):

г/м³.

Секундний викид шкідливої речовини (пилу абразивно-металевого відповідно табл. 3 додатку) визначаємо за формулою :

г/с.

Валовий викид шкідливої речовини М, т/рік, визначаємо за формулою (З0):

т/рік.

З урахуванням показника відносної агресивності А (відповідно до завдання по табл. 5 додатку, для пилу абразивно-металевого А=29,39) приведена маса викиду визначається за формулою (29):

т/рік.

Приведені витрати на компенсацію збитків внаслідок промислового забруднення повітряного середовища шкідливими викидами визначаємо за

формулою (23):

тис. грн.

Загальні збитки від забруднення атмосфери визначаємо за формулою (17):

тис. грн.

Аналогічний розрахунок виконується для 2, 3, 4 і 5 схем очищення повітряно–пилових викидів. Результати розрахунків заносимо в табл. 1. По результатах розрахунків будуємо графік залежностей , і .

Висновок:Аналізуючи результати розрахунків (табл. 1) і графіки (рис. 5.1), можна зробити висновок, що оптимальним варіантом очищення промислових викидів від абразивно-металевого пилу є технологічна схема очищення з електрофільтром, тому що загальні збитки від забруднення атмосфери складаютьУ=191,5 тис. грн. в рік, що є мінімальними серед усіх п'яти варіантів.