Розрахунок штучного освітлення
Проводиться за методом потрібного загального світлового потоку для освітлення певної площі поверхні приміщення:
,
де EN – нормоване значення штучної освітленості (приймається з даних табл.1,2 [1] залежно від характеру виконуваної роботи);
S– площа приміщення, м2;
Kзап – коефіцієнт запасу ( приймається: Kзап =2 – для ламп розжарювання; Kзап =1,5 – для газорозрядних ламп );
Z – коефіцієнт нерівномірності освітлювання
(приймається Z=1,5 );
η – коефіцієнт використання світильника, зазвичай η=0,5-0,6 (приймається залежно від фону пофарбованого приміщення та його індексу – і ).
Індекс приміщення визначається за формулою:
,
де hпідв = С - hcв- hр.п.(висота підвісу світильника по відношенню до освітлюваної робочої поверхні, яка визначається висотою приміщення – Н, відстанню підвісу світильника по відношенню до стелі - hcв та висотою умовної робочої поверхні - hр.п. по відношенню до підлоги ).
Необхідна кількість світильників розраховується за формулою:
,
де Fпотр – потрібний загальний світловий потік, лм;
F1 – світловий потік, створюваний одним світильником, лм (приймається з довідникової літератури ).
Задача 3
Спроектувати захист працюючих в одному з виробничих приміщень від ураження електричним струмом, для чого проаналізувати всі можливі методи захисту, обґрунтувати пітвердити відповідними розрахунками.
Струмоприймачі живляться від трьохфазної мережі з глухо заземленою нейтраью(В) з лінійною напругою (И), грунт у місці розташування цеху(Г) – за варіантом. Прийняти, що переріз фазного та нульового проводів однаковий, виготовлені вони з одного металу. При виборі захисту обладнання шляхом заземлення як заземлювачі використати стальні штирі(Ш) або кутове залізо (У) довжиною 1,5- 2м. при занулені використати або плавкі запобіжники(п), або автомати(а). Обов’язковим елементом захисту має бути захисне відключення.
№ |
А |
В |
И |
Г |
Ш |
У |
п |
а |
21 |
+ |
- |
660 |
Глина |
+ |
- |
+ |
- |
21 |
Пісок |
Кутова сталь, =8 мм |
0,6 |
0,85 |
Визначають опір одного заземлювача:
а) трубчастого або стрижневого типу
, Ом,
де =, - опір ґрунту, ом м приймається з табл. 6.8 [3], - коефіцієнт, який враховує промерзання ґрунту, = 1,5;
- відповідно довжина, діаметр заземлювача і відстань від поверхні землі до середини заземлювача, м;
б) опір заземлювача з кутової сталі:
, Ом,
Ом,
де b – ширина полки кутової сталі, м.
Кількість заземлювачів знаходиться за формулою:
, шт,
шт
де - опір одного елемента (труби, стрижня, кутової сталі),ом;
- допустимий опір заземлюючого контуру, приймається 4 м;
- коефіцієнт використання заземлювачів, приймається в межах 0,45…0,85.
Опір з’єднувальної полоси знаходиться за формулою
,Ом,
Ом
де - ширина полоси, приймається 0,04 м;
- довжина полоси, м, приймається в залежності від відстані між заземлювачами і їх кількості = (n -1)а.
Розраховують опір заземлюючого контуру
, Ом,
Ом
де - коефіцієнт використання з’єднувальної полоси, залежить від кількості заземлювачів в ряду (при = 3, =0,81; = 5, =0,74; = 10, =0,62; = 20, =0,42; = 50, =0,21).
Порівнюємо з . Вірна умова при <.
<Ом
Схему заземлення, користуючись прикладом рис. 6.24 [3].