Задача 2
Спроектувати штучне та природне освітлення виробничого приміщення з розмірами А В С; двохсторонніми чи односторонніми боковими світловими прорізами; горішніми ліхтарями або без них (див. варіанти будови); стіни та стеля пофарбовані у сірі тони, на відстані L(м) від цеху розташована будова з козирком, відмітка якого перевищує відмітку нижнього ребра світлового прорізу на Н(м); при використанні графіку Данилюка на найсприятливішому за умов природного освітлення робочому місці кількість променів, що проходить крізь віконні прорізи, складає п’’1 та п’’2 з однієї сторони, п’’ ’’1 та п’’ ’’ 2 – з протилежної, крізь ліхтарі – п’’ ’’ ’’1 та п’’ ’’ ’’2.
№вар |
А |
В |
С |
L,м |
Н,м |
п’’1 |
п’’2 |
п’’ ’’1 |
п’’ ’’ 2 |
п’’ ’’ ’’1 |
п’’ ’’ ’’2 |
21 |
104 |
20 |
12 |
12 |
15 |
12 |
8 |
12 |
8 |
10 |
12 |
Розрахунок природного освітлення. Попередній розрахунок площі світлових прорізів здійснюється відповідно до рекомендацій стор. 34 [1]:
а) при бічному освітленні приміщень за формулою:
;
;
б) при верхньому освітленні за формулою:
,
,
де S0 – площа світлових прорізів ( у світлі) при бічному освітленні;
Sп – площа підлоги приміщення;
ен – нормоване значення КПО (приймається з даних
табл.1,2 [1]залежно від характеру виконуваної роботи);
Кз– коефіцієнт запасу, що приймається з табл. 3 [1];
η0 – світлова характеристика вікон, що визначається
з табл.26 [1];
Кзд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон будовами, які стоять навпроти, визначається з
табл. 27 [1] ( приймаємо Кзд =1 як для окремо розміщеної будівлі );
τ0 – загальний коефіцієнт світлопропускання, що визначається за формулою:
τ0 = τ1 τ2 τ3 τ4 τ5
τ0 = 0,74*0,8*1*0,63*1 = 0,36
де τ1 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу, що визначається з табл. 28 [1];
τ2 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у рамах світлопрорізу, визначається з табл. 28 [1];
τ3 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у несучих конструкціях, визначається з табл. 28 [1]
( при бічному освітленні τ3 =1);
τ4 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у сонцезахисних пристроях. Визначається з табл. 29 [1];
τ5 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у захисній сітці, що встановлюється під ліхтарями, приймається рівним 0,9
( при бічному освітленні τ5 =1);
r1 – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при бічному освітлення завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення і підстилкового шару, прилеглого до будівлі, приймається
з табл. 30 [1];
Sф – площа світлових прорізів ( у світлі) при верхньому освітленні;
ηф – світлова характеристика ліхтаря або світлового прорізу в площині покриття, визначається з табл. 31 і 32 [1];
r2 – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхонь приміщення, приймається з табл. 33 [1];
Kф – коефіцієнт, який враховує тип ліхтаря, визначається
з табл. 34 [1].
Розрахунок коефіцієнту природного освітлення (КПО) слід здійснювати:
а) при бічному освітленні за формулою:
;
б) при верхньому освітленні за формулою:
;
в) при бічному і верхньому освітленні за формулою:
,
, - конструктивне
де εσ – геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, що враховує пряме світло неба. Визначається за графіком І і ІІ (мал. 2,3) [1] ( розрахунок εσ слід виконувати за даними варіанту з табл.3).
q – коефіцієнт, що враховує нерівномірну яскравість хмарного неба, визначається з табл. 35 [1].
εзд – геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітленні, який враховує світло, відбите від будов, що стоять навпроти, визначається за графіками І і ІІ(мал. 2,3) [1] ( приймаємо εзд =1 як для окремо розміщеної будівлі ).
R – коефіцієнт, що враховує відносну яскравість будівель, що стоять навпроти, приймається з табл. 36 [1] (приймаємо R =1 як для окремо розміщеної будівлі ).
εB – геометричний КПО в розрахунковій точці при верхньому освітленні. Визначається за графіками ІІІ і ІІ (мал. 3,4) [1] (розрахунок εB слід виконувати за даними варіанту з табл.3).
εср – середнє значення геометричного КПО при верхньому освітленні на лінії перетину умовної робочої поверхні і площини характерного вертикального розрізу приміщення, що визначається із співвідношення:
,
де N – кількість розрахункових точок;
–геометричний КПО в розрахункових точках (розрахунок εср слід виконувати за даними варіанту з табл.3 для однієї умовної точки).
Середнє значення КПО еср при верхньому або верхньому і бічному освітленні визначається за формулою:
,
де N – кількість точок, в яких визначається КПО;
е1, е2, е3,… еN – значення КПО при верхньому або при верхньому та бічному освітленні в точках характерного розрізу приміщення, що визначаються за вище зазначеними формулами (розрахунок еср слід виконувати за даними варіанту з табл.3 для однієї умовної точки).
Розрахункові значення КПО ер, слід округлювати до десятих часток. Припускається відхилення розрахункового значення КПО ер від нормованого КПО ен на ±10%.
Геометричний коефіцієнт природної освітленості визначається за допомогою графіків І, ІІ, ІІІ ( мал. 2, 3, 4) [1] ( розрахунок εσ слід виконувати за даними варіанту з табл.3).
Геометричний коефіцієнт природної освітленості, що враховує пряме світло неба, в деякій точці приміщення при бічному освітленні визначається за формулою:
,
,
де n1 – кількість променів за графіком І, які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (мал. 5) [1] кількість променів n1 прийняти за даними варіанту з табл.3);
n2 – кількість променів за графіком ІІ, які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на плані приміщення (мал. 6) [1] (кількість променів n2 прийняти за даними варіанту з табл.3).
Примітка: При обчисленні геометричного коефіцієнту природної освітленості, що враховує пряме світло неба, в деякій точці приміщення при двосторонньому бічному освітленні кількість променів n3 і n4 слід прийняти за даними варіанту з табл.3
Геометричний коефіцієнт природної освітленості, що враховує пряме світло неба, в деякій точці приміщення при верхньому освітленні визначається за формулою:
,
де n5 – кількість променів за графіком ІІІ [1], які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення (кількість променів n3 прийняти за даними варіанту з табл.3).
n6 – кількість променів за графіком ІІ [1], які проходять від неба крізь світлові прорізи в розрахункову точку на продольному розрізі приміщення ( кількість променів n6 прийняти за даними варіанту з табл.3).
При використанні графіку Данилюка на найсприятливішому за умов природного освітлення робочому місці кількість променів,що проходить крізь віконні прорізи складає:
А = lб + lв = 2,46% + 1,2% = 3,66%.
В робочому приміщенні коефіцієнт природної освітленості (КПО) складає КПО=А. Визначити можливість виконання робіт відповідної точності, яка вказана за варіантом, в цьому приміщенні.
Вказівки до рішення:
користуючись табл.1 [1] знайти нормативний КПО енІІІ,% для робіт відповідної точності при бічній освітленості і стійкому сніговому покрові;
відкоригувати КПО для заданих умов: КПО = енІІІ m с, %, КПО = 0,3%*0,9*0,75 =0,2 , %, де m – коефіцієнт світлового клімату, приймається за табл..4 [1] для м. Києва; с – коефіцієнт сонячного клімату, приймається за табл..5 [1] для м. Києва.
отриманий результат порівняти з умовами задачі і відповісти про можливість виконання робіт в приміщенні.
А енІІІ; 3,66%0,3%