- •Металеві конструкції робочі площадки виробничих будівель Навчальний посібник
- •1.1. Загальна характеристика балкових конструкцій робочих площадок
- •1.2. Основи компонування балкових кліток
- •Орієнтовні товщини сталевих і залізобетонних настилів
- •1.3. Настили
- •1.4. Розрахункові схеми балок
- •1.5. Основи розрахунку балок
- •До розрахунку балок на загальну стійкість
- •Коефіцієнт
- •Значення для зварних балок
- •Граничні значення для зварних балок
- •Значення коефіцієнта
- •Граничні значення вертикальних прогинів
- •Навантаження на 1 м2 перекриття
- •Максимальні експлуатаційний і розрахунковий моменти в балці:
- •2.2. Зміна поперечного перерізу балки
- •2.3. Поясні з’єднання
- •2.4. Опорні частини балок
- •2.5. Вузли сполучення балок
- •2.6. Стики балок
- •Коефіцієнт
- •3.1 Загальні принципи проектування
- •3.2. Суцільні колони
- •Коефіцієнт розрахункової довжини
- •Граничні відношення /у стиснутих елементах
- •Гранична умовна гнучкість стінки
- •3.3. Підбір складеного перерізу суцільних колон
- •Раціональні значення для двотаврових колон
- •Коефіцієнти для підбору перерізів центрально-стиснутих елементів
- •3.4. Наскрізні колони
- •3.5. Компонування стрижня наскрізної колони
- •873,7 КНсм; 48,5 кН.
- •4.1. Бази колон
- •Коефіцієнтдля розрахунку на згин плит, що обпираються на дві або три сторони
- •Коефіцієнт для розрахунку на згин плит, що обпираються на чотири сторони
- •5472,7 КНсм.
- •4.2. Оголовки колон
- •Запитання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Нормативні та розрахункові опори сталі за гост 27772-88, зварних і болтових з’єднань
- •Коефіцієнти умов роботи
- •Нормативні і розрахункові опори металу швів зварних з’єднань з кутовими швами
- •Мінімальні катети зварних кутових швів
- •Коефіцієнти для розрахунку кутових швів
- •Розрахункові опори болтів
- •Тимчасові опори високоміцних болтів
- •Площі перерізів болтів
- •Коефіцієнти умов роботи болтових з’єднань
- •Конструктивні вимоги до розміщення болтів
- •Коефіцієнт j поздовжнього згину центрально-стиснутих елементів
- •Сталь гарячекатана, балки двотаврові
- •30 / Гост 8239-89
- •Двотаври сталеві гарячекатані з паралельними гранями полиць
- •30 Ш1 / гост 26020-83
- •Швелери сталеві гарячекатані з похилом внутрішніх граней полиць
- •33 / Дсту 3436-96 (гост 8240-97)
- •Сталь листова прокатна
- •Металеві конструкції робочі площадки виробничих будівель Навчальний посібник
2.6. Стики балок
Розрізняють два види стиків у балках: заводські та монтажні. Заводські стики виконуються на заводі через відсутність прокатних елементів потрібної довжини, а монтажні (чи укрупнювальні) виконуються на будівельному майданчику під час з’єднання відправних елементів.
Стики прокатних профілів і балок складеного перерізу розрізняються за конструктивними рішеннями.
У зварних балках складеного перерізу заводські стики поясних листів і стінки рекомендується здійснювати встик з повним проваром, розміщуючи їх у різних перерізах по довжині балки.
Заводські стики прокатних балок при статичних навантаженнях виконуються, як правило, з листовими накладками (рис.2.8, а). Згинальний момент у таких стиках повністю передається через поясні накладки, площа перерізу яких визначається за формулою
(2.21)
де – відстань між осями накладок.
Прикріплення накладок до поясів розраховують на зусилля в них . З метою зменшення впливу напружень від зварювання зварні шви не доводять до осі стику на 25 мм з кожного боку. Поперечну силу, що діє в стику, сприймають накладки на стінці. Їхня сумарна товщина повинна бути не меншою за товщину стінки, а ширину призначають конструктивно 150...200 мм. Вертикальні кутові шви, що прикріплюють накладку до стінки, розраховують на дію поперечної сили.
Стики на накладках прості у виготовленні та не потребують оброблення крайок, проте зумовлюють концентрацію напружень. Тому при рухомих навантаженнях більш доцільне з’єднання прокатних балок встик (рис. 2.8, б) з повним проваром. Момент, який сприймає такий стик, дорівнює:
(2.22)
При використанні фізичних методів контролю якості швів розрахунковий опір зварних швів при розтягу дорівнює розрахунковому опору матеріалу балки. За відсутності такого контролю, і тоді може статися, що згинальний момент, що діє в перерізі, виявиться більшим, ніж несуча здатність стику. У цьому разі стик можна підсилити накладками по поясах, які повинні бути розраховані на сприйняття частини моменту(рис. 2.8,в).
Монтажні стики балок, як правило, розміщують в середині або симетрично відносно середини прольоту, що обумовлено прагненням отримати однотипні відправні елементи. Найдоцільніше виконувати їх на болтах звичайних або високоміцних (рис.2.9, а) за допомогою накладок, які розміщують по три на кожному поясі та по дві на стінці. Сумарна площа перерізу накладок не повинна бути меншою від площі елемента, який вони перекривають.
Згинальний момент у балці розподіляється між стінкою та поясами пропорційно їхнім моментам інерції:
, (2.23)
де – частка згинального моменту, що сприймається стінкою;– те саме, поясами;,– моменти інерції відповідно стінки, поясів і всього перерізу балки.
Болти, якими прикріплюють поясні накладки, розраховують або на нормальне зусилля , що виникає в накладках від моменту, або за несучою здатністю накладок , де – площа поясних накладок. Необхідну кількість болтів, розміщують з кожної сторони стику: заприймають найменше значення несучої здатності одного болта, знайдене за умови зрізуабо зминання, а в разі використання високоміцних болтів –. Послаблені отворами накладки необхідно перевірити на міцність.
Кріплення накладок до стінки розраховують на сумісну дію згинального моменту , що припадає на стінку, та перерізувальної сили. Згідно з гіпотезою плоских перерізів горизонтальні зусилля, що їх сприймають болти і які зумовлені згинальним моментом, зростають у міру віддалення від нейтральної осі за лінійним законом (див. рис. 2.9,а).
Момент , що припадає на стінку, зрівноважується сумою внутрішніх пар зусиль:
,
де – кількість вертикальних рядів болтів на накладці з одного боку від стику;і– відповідно зусилля та відстань між болтами, що однаково віддалені від нейтральної осі.
Якщо виразити усі зусилля в болтах через максимальне , використовуючи залежність, то можна записати:
З цього виразу можна визначити найбільше зусилля в крайньому болті і записати умову його працездатності:
. (2.24)
Від перерізувальної сили в болтах виникають вертикальні зусилля. При цьому вважають, що силарівномірно розподіляється між усіма болтами, які розташовані на половині накладки:
. (2.25)
При одночасній дії і, що припадають на крайній болт, рівнодійна зусиль, не повинна перевищувати несучої здатності болта:
. (2.26)
При розрахунках стику стінки кількість вертикальних і горизонтальних рядів болтів необхідно задавати попередньо, а потім, за необхідності, скоригувати. Для спрощення розрахунків формулу (2.24) можна перетворити, якщо виразити черезта кількість болтівв одному вертикальному ряду:
,
що дає змогу записати
. (2.27)
Розрахунок кількості болтів у стику на стінці доцільно виконувати в такій послідовності.
1. З конструктивних міркувань встановлюється діаметр болта та його несуча здатність , а також відстань між болтами, які найбільше віддалені від нейтральної осі.
2. Визначається необхідне значення коефіцієнта стику:
. (2.28)
3. За табл.2.1 визначають необхідну кількість болтів у стику по вертикалі в одному ряду, яка приймається за найближчим до меншим табличним значенням .
Таблиця 2.1