1. Економічна сутність грошей та концепції їх походження.

Гроші виникли в період розпаду первісно-суспільного ладу і переходу від натурального виробництва до товарного. Гроші виникають як засіб, за допомогою якого можна вирішити внутрішні протиріччя товару:

1)Протиріччя між вартістю та споживчою вартістю.

2) Між суспільно-необхідною працею та приватною працею.

3) Між конкретною і абстрактною працею.

Існують двіконцепції походження грошей:

-раціоналістична;

- еволюційна.

Раціонал.-гроші виникли як результат домовленості між людьми або були запровадженні актами д-ви. Засновник-АРІСТОТЕЛЬ.

Еволюційна-гроші мають товарне походження, стихійне виділення грошей із загальної маси товарів. Дана концепція була розглянута в працях К.Маркса, Д. Рікардо, та А. Сміта.

Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм власності за схемою: проста – розгорнута – загальна – грошова.

ГРОШІ - це специфічний товар який має здатність обмінюватися на будь-який інший товар тобто є загальним еквівалентом.

Особливість грошей як специфічного товару полягає в тому що:

1. Гроші не здатні безпосередньо задовольняти духовні чи фізичні потреби людини, а тільки опосередковано, шляхом відчуження іх на купівлю товарів і послуг.

2. Маючи здатність обмінюватися на будь-які інші ціності гроші виступають як носії абстрактної вартості.

2. Історичні аспекти зміни форми грошей та їх характеристика.

Еволюція форм грошей відбулася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних.

Повноцінні гроші=це гроші номінальна вартість яких відповідає реальній вартості тобто вартості матеріалу з якого вони виготовлені.

Неповноцінні = гроші, які не мають власної вартості.

Біметалізм =перебування в обігу одночасно золотих і срібних монет.

Монометалізм = друга пол..19ст.- перебування в обігу тільки золотих монет.

Демонатилізаціязолота= 70р. 20ст. –це процес позбавленняд-вою монет з вмістом благородних металів (золота і срібла) сили закону платіжного засобу.

Паперові гроші-представники неповноцінних грошей, які зявилися як заміники золота їх суть полягає в тому, що вони виступають знаками вартості, випускаються д-вою для покриття бюджетних витрат.

Кредитні гроші –неповноцінні знаки вартості які виникли на основі кредитних відносин. Вони пройшли тривалий шлях свого розвитку: 1)вексель,

3. 2-чек, 3-банкнота, 4-депозитні та електроні гроші.

3. Функції грошей і механізм їх взаємодії.

Функції грошей – це їх робота в економіці країни,або їх конкретне призначення.

Гроші виконують такі функції :

1) Міра вартості;

2) засіб обігу;

3) засіб платежу;

4) засіб накопичення;

5) світові гроші.

Міра вартості - функція, в якій гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів надаючи їй форму ціни. Для забезпечення виконання грошима функції міри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін, встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків - національну валюту.

Засіб обігу - гроші відіграють роль тимчасового посередника при обміні товарів. У сфері товарного обігу при купівлі - продажу товарів гроші повинні бути обов’язково в наявності.

Засіб платежу - відображає особливості кредитного господарства, тобто купівлю - продаж товарів в кредит з відстрочкою оплати

Засіб накопичення - суть в тому, що гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються на рахунках банку.

3. Історичні аспекти походження грошей.

Походження грошей можна віднести до періоду кам'яного віку. Археологічні розкопки довели цей факт. Основна причина, що призвела до появи перших «грошей» розвиток торгівлі. Але в той час існував ще примітивний обмін, коли не існувало єдиного мірила всіх матеріальних і духовних благ. Міняли просто домовлений продукт на інший продукт. Процес обміну скрізь відбувався по-різному. Наприклад, деякі африканські племена заздалегідь домовлялися про обмін і вибирали місце угоди. Спочатку приходили продавці і залишали свої товари, потім приходили покупці, вибирали необхідний товар і залишали замість його заздалегідь обговорений еквівалент.

Багато часу пройшло доти, поки не було знайдено такий еквівалент, який би мав вартість, довго не псувався і був зручний у товарних відносинах. Таким товаром став метал. Метал як найкраще підходив за еквівалента. Він довго не псувався, був зручний при перевезенні, не втрачав своїх властивостей при зберіганні, легко піддавався поділу на дрібніші одиниці, його можна було знову сполучати в злитки. Металеві злитки з'явилися вперше в Стародавньому Єгипті та Месопотамії. Вони мали вигляд кружечків, кілець, брусків.

Поява першої металевої монети означало те, що людство зробило крок в новий етап розвитку. Цей етап передбачав швидкий розвиток товарно-грошових відносин і розвиток соціальний. Саме наявність чеканки монет в державі відображало її культурний та економічний рівень розвитку. Монета стала своєрідним індикатором розвитку суспільства. Можна було сказати: немає монетного обігу – немає держави.

Зображення правителів на монетах було не випадковим. Це свого роду державне клеймо. Саме зображення правителя свідчило, що монета є законною і справжньою.

Ще було далеко до того часу, коли виробництво грошей мало бути економічно обґрунтованим, але, не дивлячись на це, вже можна сказати, що монети стали символом епохи, показником її розвитку. Доcі залишається загадкою феномен грошей. Він полягає в тому, що збільшення кількості грошових знаків в окремої особи примножує її багатство, а зростання грошової маси у суспільства в цілому не сприяє зростанню його добробуту.

3. Поняття грошового обороту та його економічна основа.

Грошовий оборот- це сукупність платежів, що здійснюються в економіці або процес безперервного руху грошей між суб’єктами економічних відносин в процесі суспільного відтворення. Ці платежі називаються грошовими потоками. Суб’єкти- всі юр. та фіз. особи, які беруть участь у виробництві, обміні і споживанні валового національного продуту: всі під-ва (с\х, промислов, буд-во тощо), державні, комерційні, банки, все населення, що одержує та втрачає гр. кошти. Ек. основа гр. обороту – процес суспільного відтворення, який визначає його сутнісну єдність і безперервність.

Класиф. Грошового обороту:

1. За харак. Економ. відносин –грошовий обіг, фін-кредитний-(фін.бюджетний, кредитний)

2. За формою грошей- готівкові і безготівкові.

3. Модель грошового обороту. Сутність грошових потоків.

Вивчення закономірностей та особливостей руху грошей у процесі суспільного відтворення неможливе без побудови моделі грошового обороту.

У багатьох виданнях автори пропонують групування суб'єктів грошового обороту у чотири великі групи:

o фірми - суб'єкти (фізичні та юридичні особи), що забезпечують створення та реалізацію валового національного продукту;

o домашні господарства - суб'єкти (усі сімейні одиниці, що мають самостійні грошові доходи та витрати), які забезпечують виробництво валового національного продукту основними факторами (робочою силою, засобами виробництва тощо) і є кінцевими його споживачами;

o державні структури - суб'єкти (державні управління, уряд), які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного доходу та національного продукту, впливаючи на реалізацію та споживання останнього;

o фінансові посередники - суб'єкти (банки, страхові компанії, інвестиційні фонди тощо) грошового ринку, які спрямовують потік грошових коштів від їх власників до позичальників.

Основна кількість грошових платежів здійснюється через ринки, яких у моделі грошового обороту виділяють чотири

1) ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт;

2) ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал і природні ресурси);

3) фінансовий ринок, де реалізуються вільні грошові кошти;

4) світовий ринок, через який здійснюється зв'язок внутрішньої економічної системи із "зовнішнім" світом.

3. Поняття грошової маси, грошові агрегати та грошова база.

Грошова маса ( маса грошей)- це сукупність купівельних, платіжних та накопичувальних засобів, що знаходяться у розпорядженні всіх економічних суб'єктів (юридичні, фізичні особи і держава).

Грошова маса поділяється на такі складові:

1 ) Гроші, що обертаються.

2 )Фонд резервних платежів юридичних осіб.

3 )Фонд накопичення фізичних осіб.

Грошовий агрегати-це визначенезаконодавством відповідно до ступення ліквідності, спец. угрупування ліквідних активів які можуть служити вимірниками грошової маси.

М0 = готівка(гроші поза банками).

М1 = М0 + кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті(вклади до запитання).

М2 = М1 + строкові вклади (депозити) у національній валюті + усі види

вкладів в іноземній валюті.

М3 = М2 + кошти за трактовими операціями банків.

Грошова база-це запаси усієї готівки що знаходяться поза банками у касах банків, а також на корисподентських рахунках комер. банків у Центральному Банку.

3. Швидкість обігу грошей.

Швидкість обігу грошей- характеризує частоту з якою кожна одиниця наявних в обороті грошей використовується в середньому для реалізації товарів і послуг, за певний період.

Формула для визначення швидкості обігу грошей має такий вигляд:

РQ

V = — ,

М

Де:

М - маса грошей, що знаходиться в обігу;

V - швидкість обігу грошей;

Р - загальний рівень цін.

Чинники, які впливають на швидкість обігу грошей:

1. Зміна грошової маси.

2. Рівень цін ( чим вищі ціни, тим вищою повинна бути швидкість обігу грошей).

3. Кількість товарів (якщо Q зростає, то швидкість обігу грошей також зростає).

4. Рівень відсоткової ставки ( чим вище ставка відсотка, тим вищою повинна бути швидкість обороту грошей).

5. Загальноекономічні фактори (циклічність виробництва, темпи його зростання або спадання, ефективність виробництва).

6. Монетарні фактори (структура платіжного обороту, співвідношення готівкових і безготівкових грошей).

7. Група інших чинників (частота виплати заробітної плати).

3. Суть закону грошового обігу.

Суть закону грошового обігу полягаєв тому,що протягом певного періоду часу для безінфляційного обігу необхідна лише повна об’єктивна обумовлена маса купівельних та платіжних засобів.

Закон грошового обігу виражається рівнянням Фішера:

МV= РQ.

Згідно з законом грошового обігу кількість грошей, що обслуговують грошовий обіг має дорівнювати ВВП поділеному на швидкість обігу грошей.

Закон грошового обігу більш точно можна записати в такому вигляді:

Мн= ЕРQ- ЕК+ЕП-ЕРП,

Де:

ЕРО -сума цінних товарів, що реалізуються

К- сума цін товарів, проданих в кредит в даному періоді, строк оплати яких настане в наступному періоді;

П - сума цін товарів проданих в кредит в попередньому періоді, строк оплати яких настає в даному періоді;

РП - сума платежів, що взаємопогашаються (взаємозалік).

3. Сутність та специфіка функціонування грошового ринку.

Грошовий ринок - це сукупність економ. відносин які забезпечують урівноваженість попиту і пропозиції грошей та формув. Їх ціни, а також являє собою складову частину фін. ринку.,

Обєктами грошового ринку є гроші, які продаються і купуються на ринку.Такими об’єктами можуть бути тимчасово вільні або постійно вільні кошти власники яких пропонують їх на ринку задля одержання додаткового доходу.

Інструментами ГР є певні носії забовязань покупців грошей перед їх продавцями і одночасно носії права, вимоги продавців до їх покупців. Вони можуть мати різноманітні форми: письмові угоду, сертифікати, акції, поліси, облігації.

Основними суб’єктами грошового ринку є позичальники, кредитори та фінансові посередники.

Кредитори – це економ, суб’єкти які заощадили кошти та пропонують їх на ринку з метою одержання додаткового доходу.

Позичальники – це економ, суб’єкти що запозичують кошти.

Фін. посередники – це сукупність фін. установ чиї функції полягають в акумулюванні грошових коштів громадян та юр. Осіб та подальшому надані їм на комерційних засадах у розпорядження позичальника.

Розрізняють два канали переміщення тимчасово вільних коштів:

канал прямого фінансування: грошові кошти переміщуються безпосередньо від інвестора до позичальника. Цей канал має два різновиди :

капітальне фінансування - гроші переміщуються від інвесторів до позичальників в обмін на свідоцтво про майнову участь у капіталі позичальника;

фінансув. шляхом отримання позичок - грошові кошти переміщуються безпосередньо від інвестора до позичальника в обмін на боргове зобов'язання повернути через певний строк визначену суму боргу.

Канал непрямого фінансування: кошти від інвесторів до позичальників переміщуються через фінансових посередників, які отримують певний прибуток від здійснення даної операції.

3. Структура грошового ринку.

Грошовий ринок - це сукупність економ. відносин які забезпечують урівноваженість попиту і пропозиції грошей та формув. Їх ціни, а також являє собою складову частину фін. ринку., Основними суб’єктами грошового ринку є позичальники, кредитори та фінансові посередники. Разом вони складають інституціональну структуру грошового ринку.

Грошовий ринок можна поділити за такими критеріями:

1. за видами інструментів ГР поділяється: на ринок цінних паперів, валютний ринок, ринок позичкових капіталів.

Валютний ринок – це система економ. відносин пов’язані з здійсненням операцій купівлі – продажу іноземної валюти.

ринок позичкових капіталів. - це система економ. відносин. Що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позичковий капітал і перерозподіл його між учасниками сусп., відтворення.

ринок цінних паперів - це система економ. відносин де здійснюється емісія. Купівля – продаж цінних паперів.