- •1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- •2.Соціологія, психологія ті соціальна філософія: Спільності ті відмінності предметних полів.
- •3. Структура соціологічного знання
- •4.Поняття парадигми в Соціології. Основні сучасні парадигми в соціології.
- •5.Закони і категорії соціології
- •6.Соціологічні методи та їх характеристика.
- •7.Емпіричне соціологічне дослідження.
- •8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя.
- •9.Суспільство у працях філософів нового часу.
- •10.Особливості та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт.
- •11.1 Огюст Конт і зародження позитивіської соціології.
- •11.2 Эволюционизм г.Спенсера
- •11.3 Соціологія Карла Маркса
- •11.4 Натуралізм в соціології XIX століття
- •11.5 Географічний напрям.
- •11.6 Расово-Антропологічна школа
- •11.7 Соціальний дарвінізм та органіцизм.
- •11. 8 Психологізм в соціології на рубежі XIX-XX століть
- •12.9 Соціологічна концепція Тьоніса
- •12.10 Формальна соціологія Зіммеля.
- •12.11 Еміль Дюркгейм.
- •12.12 Вебер
- •12.13 Парето
- •12. 14 Торстейн Веблен и американский институционализм
- •12.15 Чикагська школа та емпірична соціологія
- •12.16 Британська школа соціальної антропології
- •12.17 Сорокін
- •12.18 Колумбійська школа соціології
- •12. 19 Соціологія Парсонса
- •12.20 Мертон
- •13.21 Символічний інтеракціонізм
- •13.22 Феноменологічний напрямок в соціології.
- •13. 23 Теорія соціального обміну
- •13. 24.Психоаналітична орієнтація
- •13. 25 Постмодернізм
- •13. 26 Неофункціоналізм
- •13.27 Неомарксизм
- •13. 28 Неоструктуралізм
- •14.Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- •15 Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика.
- •16. Основні критерії класифікації та типологізації суспільства
- •17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- •18. Особливості соціологічного підходу до дослідження особистості.
- •19.Структкра культури
- •20 Основні критерії типологізації культури
- •21. Формы культуры
- •22. Культурні універсалії
- •23. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •24 Поняття культурна ідентичність та його характеристика
- •25. Культурні конфлікти та їх різновиди.
- •26. Специфіка соціологічного підходу до дослідження особистості.
- •27. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика.
- •28. Поняття соц. Середовища формування та життєдіяльності особистості мікро……
- •29. Соціологічні концепції особистості та їх характеристика.
- •30 Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації.
- •31. Соціалізація та соціальна адаптація: сутність та співвідношення понять.
- •32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- •33. «Соціальний статус», «соціальна роль» та «соціальна позиція» як основні поняття рольової теорії особистості.
- •34. Соціальні диспозиції та соціальні еспектації як рушійні механізми рольової поведінки особистості
- •35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості.
- •36. Поняття «рольові приписи» та «рольові очікування» та їх характеристика. «Рольовий конфлікт» та його різновиди
- •37. Класифікація типів особистості.
- •38 Проблеми відчуження особистості.
- •39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика.
- •40 Типи і види соціальних структур і критерії їх виокремлення.
- •42. Основні принципи та критерії стратифікаційного аналізу
- •43Класоподібні групи( класи, касти, стани, характеристика)
- •44. Середній клас: проблема визначення та структурації.
- •45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції.
- •46. Основні канали соціальної мобільності.
- •47. Поняття маргінальності, її основні типи та їх характеристика.
- •48. Поняття соціальної групи. Критерії класифікації соціальних груп
- •49. Різновиди соціальних груп та їх характеристика.
- •50. Масові спільноти та масові соціальні групи.
- •51. Квазігрупа.
- •52.Соціальна спільнота: поняття,роль....
- •53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- •54. Етнічні спільноти
- •55.Соціальні інститути
- •57.Поняття «девіантна поведінка» :сутність, різновиди.
- •58.Соціальний контроль та його різновиди
- •59. Типологізація соц.Інститутів
- •60. Основні критерії ефективності соціальних інститутів
- •61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди.
- •62.Основні різновиди соц.Інститутів та їх характеристика.
- •63.Інституціалізація соц.Інституту
- •64.Інститут шлюбу.
- •66.Поняття соціальної організації.
- •67.Критерії типологізаційних соціальних організацій.
- •68. Соціогрупова структура організації і особливості її дослідження.
- •69. Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій.
- •70. Бюрократична організація та її ознаки.
- •71.Конфлікти в соціальних організаціях.
- •72. Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- •73. Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації.
- •74. Специфіка соціологічного підходу до дослідження соціальних змін.
- •75. Основні різновиди соціальних змін.
- •76. Основні причини та фактори соціальних змін.
- •77. Поняття моделі соціальних змін та основні проблеми їх створення.
- •78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- •80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- •81. Нелінійний характер соціального розвитку. Поняття біфуркації.
- •82. Поняття модернізації як особливого засобу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації.
- •84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика.
- •85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку.
- •86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика.
- •87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень.
- •88. Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження.
- •89. Основні напрями дослідження сучасної соціології політики.
- •91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження.
- •92. Соціологія міста та села: об’єкт, предмет, завдання.
- •93. Основні напрямки сучасної соціології права.
- •94. Соціологія праці: об’єкт, предмет, завдання.
- •95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрямки досліджень.
13. 23 Теорія соціального обміну
Теорія соціального обміну, фундатором якої вважають американського соціолога, соціального психолога Джорджа Хоманса (1910—1989), втілює спроби встановити зв'язки між макро- і мікрорівнями соціальної реальності. Представники цієї концепції розглядають обмін різними видами діяльності як фундаментальну основу суспільних відносин, на якій формуються певні структурні утворення (влада, статус, престиж, конформізм та ін.). Варіанти теорій соціального обміну набули поширення у соціології, соціальній психології, політології, економіці.
Згідно з цією теорією люди взаємодіють між собою на основі аналізу власного досвіду, потенційних винагород і покарань. Існують дві переумови теорії соціального обміну. Перша виходить з припущення, що у поведінці людини переважає раціональне начало, яке націлює її на одержання певних вигод (гроші, товари, послуги, престиж, повага, успіх, дружба, кохання та ін.). Типи вигод концептуалізуються по-різному: «цінність» — у соціології; «корисність» — в економіці; «нагорода», «плата» — у соціальній психології.
Друга розкриває зміст назви цієї концепції: процес соціальної взаємодії тлумачиться як постійний обмін між людьми різними вигодами. «Обмінні угоди» розглядаються як елементарні акти, з яких складається фундаментальний рівень суспільного життя, а дедалі складніші структурні утворення (соціальні інститути та організації) вважаються такими, що виростають з обмінних відносин.
Концепції соціального обміну часто конвергують з іншими методологічними концепціями емпіричної соціології — аналізом соціальних мереж, теорією ролей та ін.
13. 24.Психоаналітична орієнтація
В соціології молоді широко використовують як загальносоціологічні, так і окремі концепції.
У соціологічному вивченні молоді можна виділити такий підход:
Психоаналітична орієнтація, в основі якої лежить виведена з психоаналізу концепція життєвого шляху особистості. Вона базується на ідеях ортодоксальних теорій 3. Фрейда, розвинутих його учнями і послідовниками неофрейдистського спрямування (Ф. Бенедикт, Е. Еріксон). Частково дістала розвитку концепція, яка пояснює природу конфліктів між поколіннями, причини агресивності виступів молоді проти існуючого порядку, а також інші форми сублімації її енергії.
Епігенетичний принцип Е. Еріксона дав змогу уявити розвиток людини як послідовне проходження ряду станів, кожен з яких має необхідною умовою успішне подолання всіх попередніх. Р. Бенедікт показала, що в кожному стані індивід відчуває цілеспрямований вплив суспільства, яке формує у нього певний тип соціально-психологічної зрілості, тобто "соціальний характер", властивий кожному конкретному суспільству. Серед вітчизняних учених цього напряму вирізняються праці С. Голода, А. Вишняка, І. Кона, Л. Сохань, А. Петровського, В. Шорохової, В. Чорноволенка, Д. Ельконіна та ін. [7, с. 73]
Таким чином, у рамках цього підходу був сформований системний погляд на проблему розвитку особистості, особливо в перехідний період від дитинства до зрілості. Переборовши біологізм Фрейда, але дотримуючись традицій психоаналізу, прихильники неофрейдистського напряму в дослідженнях молоді змогли зрозуміти процес розвитку особистості молодої людини в безпосередній взаємодії з соціумом.