Ситуативне завдання

Ситуативне завдання:

(Правочини та договори в міжнародному приватному праві)

Фірма "Ігл" з Польської Республіки уклала договір міжнародної купівлі-продажу з ТОВ "Мірабель" із Львова, в якій включено термін "Франко-завод" (EXW) із збірника тлумачення міжнародних торговельних термінів "Інкотермс". У процесі виконання договору виник спір між сторонами за чий рахунок повинна здійснюватися доставка товару. Дайте правовий аналіз ситуації.

Теоретичне обґрунтування:

У вітчизняній зовнішньоекономічній практиці нормативний механізм застосування суб'єктами підприємницької діяльності правил Інкотермс і відповідного державного регулювання було закріплено Указом Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.94 № 567/94 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 505/95 від 0107.95. З метою однакового тлумачення комерційних термінів національними суб'єктами міжнародної економічної діяльності України, а також їх іноземними контрагентами, усіма учасниками відносин, що виникають у зв'язку з такими договорами, Указом установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності України всіх форм власності, укладаючи договори, у тому числі договори (контрактів) міжнародного економічного характеру, предметом яких є товари, застосовують правила Інкотермс. При цьому суб'єкти підприємницької діяльності країни, котрі укладають такі договори, повинні цих правил обов'язково додержуватися.

Правила ІНКОТЕРМС відомі в усьому світі і дуже широко застосовуються в практиці міжнародної торгівлі. ІНКОТЕРМС, повна їх назва - Міжнародні правила тлумачення торгових термінів (часто їх називають ще - базисні умови постачання). Видаються вони Міжнародною торговельною палатою і вперше були опубліковані в 1936 році. Надалі в них вносилися зміни і доповнення в 1953, 1967, 1976, 1980, 1990, 2000 роках. По своїй суті Правила ІНКОТЕРМС є систематизованим зводом ряду міжнародних торговельних порядків.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС дозволяє суб'єктам господарювання (продавцю і покупцю) із різних країн, що можуть мати різне внутрішнє законодавство, різну практику здійснення торгових операцій і т.д., досягти однакового розуміння своїх зобов'язань по постачанню товару, уникнути непотрібної витрати часу на узгодження і детальний опис у договорі купівлі-продажу умов постачання товару, звести до мінімуму можливі суперечки в зв'язку з неправильним розумінням, тлумаченням умов постачання товару і запобігти в зв'язку з цим збої в постачанні.

Застосування термінів ІНКОТЕРМС українськими господарюючими суб'єктами, у взаємовідносинах із їх іноземними контрагентами спрощує укладання й узгодження торгових договорів, сприяє однаковому розумінню і тлумаченню умов постачання товарів, незважаючи на можливі різниці між законодавством України і законодавством країни контрагента українського суб'єкта господарювання.

«Інкотермс» - це типові умови договору купівлі-продажу. Правила «Інкотермс» застосовуються у всіх випадках, коли сторони зробили посилання на них у договорі.

«Інкотермс» можуть використовуватися при укладанні договорів купівлі-продажу, які вимагають від продавця транспортування товару будь-яким видом транспорту, а також для договорів, де покупець одержує товар на складі продавця.

Вирішення завдання:

У тлумаченні і застосуванні комерційного договору можуть виникнути труднощі, як у силу неоднозначності тих або інших його положень, так і в силу того, що деякі питання в ньому просто не передбачені.

«Інкотермс» містить декілька варіантів вирішення таких типових питань, що викликають труднощі при тлумаченні і застосуванні договору:

• Коли переходить право власності на товар;

• Коли переходить ризик випадкової загибелі товару;

• Хто зобов’язаний застрахувати товар і заплатити за страховку;

• Хто зобов’язаний організувати транспортування товару і заплатити за транспортування;

• Хто зобов’язаний сплатити мита, податки, збори.

Інкотермс містить перелік і опис факультативних правил — своєрідних варіантів здійснення договірних поставок, пряме посилання на які є підставою застосування тієї або іншої контрактної моделі.

Слід підкреслити, що сфера дії Інкотермс обмежується питаннями, пов'язаними з правами та обов'язками сторін договору купівлі-продажу відносно поставки товарів (під словом "товари" тут розуміються "матеріальні речі", а "нематеріальні товари", такі як комп'ютерне програмне забезпечення, виключаються).

Було виявлено два найпоширеніших напрями неправильного розуміння Інкотермс. Перший - це часте помилкове сприйняття Інкотермс як правило, що мають більше відношення до договору перевезення, аніж до договору купівлі-продажу. По-друге, іноді їм приписують охоплення всіх зобов'язань, які сторони могли б воліти включити до контракту.

В нашому випадку мав місце саме перший напрям неправильного розуміння Інкотермс.

Фірма "Ігл" з Польської Республіки уклала договір міжнародної купівлі-продажу з ТОВ "Мірабель" із Львова, в якій включено термін "Франко-завод" (EXW) із збірника тлумачення міжнародних торговельних термінів "Інкотермс". У процесі виконання договору виник спір між сторонами за чий рахунок повинна здійснюватися доставка товару.

Міжнародна торговельна палата пропонує поділяти всі умови поставки на чотири групи, причому до кожної групи входять умови, в скороченій назві яких перша буква відповідає назві групи. В кожну групу входять умови, що за головними положеннями схожі між собою, а в даному випадку це група E – EXW «франко-завод». Товар передається покупцеві, але використання послуг перевізника прямо не передбачене.

Умова «франко-завод» (залежно від ситуації «вільно на складі», «вільно на руднику») означає поставки безпосередньо із заводу, зі складу, з рудника тощо. Договір такого типу передбачає мінімальні зобов'язання продавця та максимальні — покупця. Якщо не обумовлене інше, то продавець не несе відповідальності ані за транспортування товару, ані навіть за його завантаження. Основною його функцією є надання товару у вказаний термін у місці, зазначеному в договорі (наприклад, на складі або в іншому місці, яке в практиці продавця є звичайним для поставок такого товару). До моменту передання товару продавець несе всі ризики, а також витрати, пов'язані з перевіркою якості товару. Продавець повинен забезпечити відповідне товару пакування. Покупець, приймаючи товар, починає сам нести весь тягар витрат, страхування, ризиків тощо.

У групі «Е» зростання зобов'язань продавця мінімальні. Змістом угод такого типу є передання продавцем товару покупцеві на власній території, наприклад, у заводському складському приміщенні. Інакше кажучи, йдеться про угоду з мінімальною контрактною ціною, оскільки продавець відповідно до передбачених угодою правил навіть не зобов'язаний завантажувати товар, якщо інше не передбачено конкретною угодою.

Визначення права, що буде застосовуватись (національне процесуальне право)

Права та обов’язки сторін зовнішньоекономічних договорів визначаються правом країни, обраної сторонами під час укладення договору (контракту) або в результаті подальшого узгодження. За відсутності узгодження між сторонами щодо права, яке повинне застосовуватися до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), застосовується право країни, в якій заснована, має місце проживання або основне місце діяльності сторона, що є продавцем – у договорі купівлі-продажу.

Застосування компетентного матеріального права (остаточний висновок)

З огляду на те, що між продавцем (Фірма "Ігл" з Польської Республіки) та покупцем (ТОВ "Мірабель" із Львова) виник спір про те за чий рахунок повинна здійснюватися доставка товару, можна зробити висновок, що при укладенні договору купівлі-продажу та включенню до нього терміну "Франко-завод" (EXW) сторони не узгоджували даний аспект конкретною угодою (як зазначено вище) і саме тому не можуть дійти згоди. А так як термін "Франко-завод" (EXW) прямо не включає в себе надання послуг перевізника а лише обумовлює передання товару покупцеві, то в даному випадку оплата доставки товару буде здійснюватись за рахунок покупця тобто ТОВ "Мірабель", адже Фірма "Ігл" як продавець зі своєї сторони договір виконала і товар надала.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра міжнародного права

Юридичний факультет

Індивідуальне ситуативне завдання

З курсу: «Міжнародне приватне право»

По темі: «Правочини та договори в міжнародному приватному праві»

Виконала:студентка групи ПБ-44

Білоус Галина

Перевірила: старший викладач

Кафедри міжнародного права

Чесановська Тетяна Петрівна

Ірпінь 2014

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Збірник тлумачення міжнародних торговельних термінів "Інкотермс".

2. Закон України «Про міжнародне приватне право», від 23 червня 2005 року.№2709- IV// Відомості Верховної Ради України.- 2005.- №32

3. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», від 16 березня 1991 року. № 959-XII//Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 29, ст. 377

4. Закону України „Про міжнародні договори України” від 22 грудня 1993 р./ Відомості Верховної Ради України, 1994. -№ 10. - Ст. 45.

5. Міжнародне приватне право. Навчальний посібник. / За ред. С. Г. Кузьменка. К.: ЦУЛ – 2010. - 316 с

6. http://pact.com.ua/incoterms.html