Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
vlasnist_modul (1).docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
108.39 Кб
Скачать

Варіант 1

1.Поняття права інтелектуальної власності у об’єктивному та суб’єктивному сенсі.Визначаючи поняття "право інтелектуальної власності", слід враховувати, що воно може вживатися у суб'єктивному та об'єктивному сенсі, а також нерідко вживається, в тому числі в ЦК. Право інтелектуальної власності в об'єктивному сенсі є сукупністю правових норм, які регулюють відносини, що складаються в процесі створення, легітимації, використання та охорони результатів інтелектуальної, творчої діяльності.Право інтелектуальної власності в суб'єктивному сенсі у ч. 1 ст. 418 ЦК визначається як право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК та іншими законами.Якщо конкретизувати деякі положення наведеного визначення цього поняття, то воно може виглядати так:Право інтелектуальної власності в суб'єктивному сенсі — це право особи володіти, користуватися, розпоряджатися та захищати від порушень з боку всіх інших суб'єктів права результат інтелектуальної, творчої діяльності або інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений законом.Отже, право інтелектуальної власності є правом творця (та інших осіб, вказаних у законі) на одержаний ним результат інтелектуальної, творчої діяльності, який законом визнається об'єктом правового регулювання і охорони.

2.Договір про комерційну концесію.

За договором комерційної концесії одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати другій стороні (користувачеві) на строк або без визначення строку право вико­ристання в підприємницькій діяльності користувача комплексу прав, належних правоволодільцеві, а користувач зобов'язується дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену договором винагороду. 2. Договір комерційної концесії передбачає використання комплексу наданих користувачеві прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі, із зазначенням або без зазначення території використання щодо певної сфери під­приємницької діяльності.Комерційна концесія - це дозвіл суб'єкта господарювання (правоволодільця), що має розроблену систему здійснення певної підприємницької діяльності (комплекс прав, ділову репутацію, технічну інформацію і досвід), на використання цієї системи іншим суб'єктом господарювання (користувачем) у відповідності зі стандартами і практикою, що встановлені і контролюються правоволодільцем за постійної допомоги і підтримки останнього.За договором комерційної концесії остання надається в обмін на зобов'язання користува­ча дотримуватися умов використання наданих йому прав та сплатити правоволодільцеві обумовлену сторонами договору винагороду.Отже, договір про комерційну концесію припускає наявність системи, яку правоволо­ділець дозволяє експлуатувати користувачеві, тобто видає йому свого роду ліцензію на це. її в міжнародній практиці називають концесійною системою.

Варіант 2

2.Суб’єкти права на комерційне найменування.Законодавець у загальному вигляді визначив дві групи суб'єктів права інтелектуальної власності: "творець та інші особи, яким належать особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності". Перша група суб'єктів права інтелектуальної власності визначається завдяки вживанню терміна "творець об'єкта права інтелектуальної власності". Термін "творець" за своїм змістом є аналогічним терміну "автор об'єкта права інтелектуальної власності". Творець (автор) - це фізична особа, творчою працею якої створюється об'єкт права інтелектуальної власності. до другої групи суб'єктів права інтелектуальної власності відносить інших осіб. У якості конкретизуючої ознаки, що дає можливість визначити коло цих осіб, законодавець обрав належність їм прав інтелектуальної власності. Таким чином, до другої групи суб'єктів права інтелектуальної власності відповідно до змісту ст. 421 ЦК України слід віднести фізичних та юридичних осіб, які набули права інтелектуальної власності за законом або договором. Таким чином, суб'єктом права інтелектуальної власності визнається особа, яка є носієм особистих немайнових та (або) майнових прав інтелектуальної власності. Кожна із зазначених груп суб'єктів права інтелектуальної власності характеризується правовим статусом, який має свою специфіку зумовлену низкою умов. Враховуючи, що класифікація суб'єктів права інтелектуальної власності, що наведена у ст. 421 КЦ України має загальний характер, а також, виходячи з того, що розкриття будь-якого явища, в тому числі і специфіки правового статусу різних суб'єктів права можливо крізь призму їх класифікації, вбачається доцільним, з теоретичної та практичної точок зору, використовуючи спеціальні юридичні методи пізнання, здійснити класифікацію суб'єктів права інтелектуальної власності відповідно до різних критеріїв.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]