1.Криміналістична версія – це

1) фактичні дані про суть або окремі обставини події, які мають ознаки злочину, прийняті до перевірки слідчим або повноваженою на те особою при вирішенні питання про порушення кримінальної справи.

2) дані про склад злочину або його відсутність з метою вирішення питання про порушення кримінальної справи.

3) засноване на фактичних даних припущення про суть або окремі обставини події, що має ознаки злочину, прийняте до перевірки слідчим або іншою особою при вирішені питання про порушення кримінальної справи і його розслідування.

2. Криміналістична версія повинна бути:

1) відносно складною, що не має чіткої однозначної формули. Застосованою до вузького кола явищ, встановлених в ході розслідування. Необґрунтованою, що дає можливість встановлювати інші обставини. Нереальною, що дає можливість висувати інші версії.

2) складною, що має чітку однозначну формулу; менш реальною, що дає можливість висувати більш реальні фактори; застосованою до більш вузького кола явищ встановлюваних в ході розслідування; малообгрунтованою встановленими фактами.

3) застосованою до більш широкого кола явищ, встановлених в ході розслідування; відносно простою, що має чітку однозначну формулу; обґрунтованою встановленими фактами; реально можливою, що принципово перевіряється.

3. Розрізняють наступні види версій:

1) основні і загальні

версії щодо суб’єктивної сторони;

версії щодо ступеня невизначеності висунутих припущень;

по ступеню доказування;

за місцем побудови;

стосовно об’єкта доказування.

2) по обсягу фактів, що доказуються;

по ступеню можливості перевірки;

за об’єктом побудови;

версії щодо предмета висування;

загальні та першопочаткові версії;

3) загальні і приватні версії;

версії щодо суб’єкта висування;

версії щодо ступеня визначеності висунутих припущень;

по обсягу фактів, що пояснюються;

по ступеню ймовірності;

за часом побудови;

стосовно предмета доказування.

4. Загальна версія – це:

1) приблизне пояснення однієї із сторін події, що має ознаки злочину;

2) пояснення декількох сторін події, що має ознаки злочину;

3) приблизне пояснення події, що має ознаки злочину, в цілому.

5. Приватна версія – це:

1) приблизне пояснення всіх сторін, всіх елементів цієї події;

2) приблизне пояснення окремих сторін, елементів цієї події;

3) чітке пояснення всіх сторін, всіх елементів цієї події.

6. Які прийоми логічного мислення використовуються при побудові версій:

1) повторний огляд місця події;

додатковий допит свідків;

додатковий допит підозрюваних;

повторне призначення експертизи;

2) аналіз, синтез, індукція, дедукція;

3) додатковий огляд речових доказів;

додатковий відбір зразків;

огляд всіх речових доказів із застосуванням всіх технічних засобів.

7. Принципи планування:

1) стабільність, повнота, простота;

2) масштабність, об’єктивність, гарантованість;

3) динамічність, індивідуальність, конкретність.

8. При плануванні слідчий використовує ряд елементів, таких як:

1) вивчення 6наявних фактичних даних;

висування версій;

визначення кола слідчих дій;

корегування планом;

2) затвердження плану керівником відділу;

визначення кола підозрюваних осіб;

висування загальної версії;

допит підозрюваних осіб.

3) вивчення непередбачених обставин по справі;

виклик свідків по справі;

виклик підозрюваних по справі;

корегування слідчих дій.

9. Слідчий огляд – це:

1) самостіійна слідча дія, котра проводиться після порушення кримінальної справи;

2) не самостійна слідча дія, котра проводиться до порушення кримінальної справи;

3) самостійна слідча дія, котра проводиться до порушення кримінальної справи.

10. Слідчий має право залучати до участі в огляді:

1) тільки спеціаліста-криміналіста;

2) тільки судмедексперта та спеціаліста-криміналіста;

3) відповідного спеціаліста-криміналіста;

судмедексперта;

товарознавця та ін.

11. До загальних положень тактики слідчого огляду відноситься:

1) частковий огляд;

об’єктивність огляду;

полідовність огляду;

методичність огляду;

2) послідовність огляду;

активність огляду;

методичність огляду;

повнота огляду;

об’єктивність огляду;

своєчасність огляду;

3) частковий огляд;

повторний огляд;

методичність огляду;

об’єктивність огляду;

своєчасність огляду.

12. Класифікація видів слідчих оглядів:

1) слідчі огляди за об’єктом;

слідчий огляд за часом;

слідчий огляд за об’єктом;

2) слідчі огляди транспорту;

слідчі огляди за місцем;

повторний слідчий огляд;

3) слідчий огляд за об’єктом;

слідчий огляд помешкань;

слідчий огляд трупів.

13. Місце події – це:

1) приміщення або ділянка території, де безпосередньо було скоєно злочин, хоча сліди цього злочину можуть бути виявлені в іншому місці або в декількох місцях;

2) приміщення або ділянка території, де безпосередньо виявлені сліди, які вказують на інше місце скоєння злочину;

3) приміщення або ділянка місцевості, в межах якої знайдено сліди скоєння злочину.

14. Стадії огляду трупа:

1) початковий огляд, загальний огляд;

2) повторний огляд, загальний огляд;

3) загальний огляд, детальний огляд.

15. Стадії огляду місця події:

1) робоча стадія, висування версій, заключна стадія;

2) підготовча, робоча, заключна; версії про ОМП; Техніко-криміналістичні прийоми і засоби, які застосовуються при ОМП;

3) підготовча, робоча, висування версій, заключна стадія.

16. Слідчі огляди за часом поділяються на:

1) загальний, повторний;

2) початковий, повторний;

3) детальний, початковий.

17. Робоча стадія огляду місця події складається з:

1) загального огляду, детального огляду;

2) першочергового огляду, повторного огляду;

3) першочергового огляду, детального огляду.

18. Способи огляду місця події:

1) паралельний, лінійний, дуговий;

2) лінійний, фронтальний, паралельний;

3) концентричний, ексцентричний, фронтальний.

19. Система криміналістичної техніки складається з:

1) історії криміналістики;

криміналістичної тактики;

криміналістичної методики;

2) Загальні положення;

принципів планування;

висування версій;

призначення криміналістичних експертиз;

кримінаілстичної реєстрації;

криміналістичної фоноскопії;

3)Загальні положення:

Криміналістична фотографія, відеозапис;

Габітоскопія;

Криміналістичне дослідження зброї;

Криміналістичне дослідження документів;

Техніко-кримінеалітсичне дослідження документів;

Криміналістична фоноскопія;

Криміналістична одорологія;

Криміналістичне дослідження речовин і матеріалів;

Криміналістична реєстрація.

20. Завдання, що вирішуються із застосуванням техніко-криміналістичних засобів і методів:

1) планування при розслідуванні злочинів;

висування версій при розслідуванні злочинів;

взаємодія між органами дізняння та слідства;

законність при розслідуванні злочинів;

2) виявлення, фіксація, вилучення різноманітних слідів і інших об’єктів;

накопичення, обробка і використання інформації, що має криміналітсичне значення і містить в собі сліди злочину;

попереднє і експертне дослідження різноманітних об’єктів, у тому числі речових доказів;

наукова організація роботи слідчих, експертів, суддів.

призначення судових експретиз;

винесення постанови на призначення експертиз;

зберігання речових доказів;

законність при збиранні речових доказів.