46

План

Вступ

1. Виявлення та розкриття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

2. Взаємодія слідчих та оперативних працівників податкової міліції ДПС України у протидії легалізації (відмивання) злочинних доходів.

3. Основні типологічні схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Література

Вступ

На сьогоднішній день уся світова спільнота акцентує особливу увагу на необхідності подолання тіньового сектора економіки, як складової походження "брудних" коштів та посилення заходів з протидії легалізації доходів злочинного походження та фінансування тероризму.

Слід зазначити, що переважна частина тіньового капіталу формується за рахунок доходів, отриманих внаслідок вчинення економічних злочинів та інших правопорушень, зокрема у зовнішньоекономічній діяльності, кредитно-фінансовій сфері, паливно-енергетичному комплексі, агропромисловому комплексі, на ринку металів та корисних копалин тощо.

Тож цілком логічно, що подолати таке соціально-негативне явище одній державній структурі просто не під силу, а необхідне об’єднання інтелектуальних та організаційних зусиль багатьох державних інституцій, які спроможні не тільки викрити, але й припинити незаконні фінансові операції, маскування злочинного походження коштів або іншого майна.

Тому і необхідність у вивченні даного питання насамперед обумовлено значною суспільною небезпекою й загрозами для України, що полягає у високій питомій вазі готівкової складової в структурі загальної грошової маси, що є в обігу і, відповідно, можливостями злочинців легалізувати свої незаконні доходи, використовуючи готівкові кошти.

Основна функція як готівкових так і безготівкових коштів – служити засобами платежу. У багатьох країнах кількість готівкових коштів жорстко обмежується законодавством, їхня максимальна межа при здійсненні тієї або іншої операції не повинна перевищувати визначений законодавством поріг (суму).

Закономірністю є й те, що обіг безготівкових коштів легше контролюється ніж обіг готівкових. Кошти, переведені з рахунку на

рахунок, можуть контролюватися з боку банківських установ, контролюючих та правоохоронних органів. У такий спосіб готівкові кошти є найбільш зручними через відсутність сильного правового контролю над ними.

Так, для реалізації схем легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, зазвичай застосовуються так звані операції «розриву ланцюга». Такі операції використовуються з метою маскування слідів незаконного походження доходів шляхом зміни власників коштів, їх фізичного переміщення та власне шляхом їх зняття готівкою.

Використання в схемах легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, операцій з переведення коштів у готівку зумовлено також необхідністю досягнення злочинцями певних цілей таких як:

• приховування слідів походження доходів, отриманих з незаконних джерел;

• приховування осіб, що отримали (отримують) незаконні доходи й тих, що ініціюють сам процес відмивання;

• забезпечення зручного й оперативного доступу до коштів, отриманих з незаконних джерел;

• створення умов для безпечного й комфортного використання коштів, отриманих з незаконних джерел;

• створення умов для безпечного інвестування в легальний бізнес.

Також усім відомо, що злочинці прагнуть зберігати свої активи в ліквідних формах, однією з яких є готівкові кошти.

Вони фактично є «нульовою» (початковою) стадією в процесі відмивання, що передує стадії «розміщення», на якій злочинці намагаються мінімізувати ризики, пов’язані з можливою конфіскацією безготівкових коштів.

Наявність цієї стадії характерна, коли безготівкові кошти переводяться в готівку в процесі розкрадання коштів з бюджету, використання електронних грошей тощо.

Надалі готівкові кошти можуть бути легалізовані з використанням інших схем та використані для примноження тіньових активів, надання хабарів чиновникам різних рівнів тощо.

Крім цього, операції з переведення безготівкових коштів у готівку також використовуються і на останній стадії відмивання, коли вже легалізовані гроші переводяться в готівку, тому що вважаються найбільш ліквідними.

Щодо незаконної конвертації коштів в готівку, то в Україні це може відбуватися з наступних причин:

• здійснення нелегальної діяльності, і як причина – хабарі представникам державних органів;

• створення матеріальної основи для функціонування кримінального бізнесу: продажу людей, наркотиків тощо;

• здійснення угод з використанням готівкових коштів без їхнього відображення в документах фінансової звітності, у такий спосіб фірма ухиляється від обов’язкових платежів до бюджету.

Незаконні дії пов'язані з конвертацією коштів у готівку мають ряд негативних наслідків, що впливають на грошову систему країни. Це може викликати руйнування її стабільності.

На сьогодні незаконна конвертація безготівкових коштів залишається досить прибутковим і розповсюдженим видом нелегального бізнесу для обслуговування організованої злочинності. Ключовою ланкою в цьому процесі є фірми з ознаками фіктивності, які реєструються на підставних осіб. Одним з основних завдань, які переслідують організатори таких суб’єктів господарювання під час їх реєстрації та використання, є уникнення кримінальної відповідальності. Для цього в якості керівників фіктивних фірм оформлюють підставних осіб.

Фіктивні фірми практично нічим не відрізняються від легальних суб'єктів підприємницької діяльності, однак найчастіше вони реєструються із використанням ідентифікаційних даних незаможних громадян, людей похилого віку. А операція по переведенню коштів у готівку саме по собі є законною операцією. Але серед зловмисників переведення у готівку коштів використовується як ефективний прийом при реалізації схем відмивання коштів.

Сьогодні можна стверджувати, що всі ці явища відбуваються не по стихійному сценарію. Фіктивні фірми створюються групами осіб, які мають досвід у цій діяльності й тісно пов'язані з фінансовими установами. При цьому рахунки таких підприємств найчастіше відкриваються саме в підконтрольних банківських установах, де можливо повністю контролювати грошові потоки, які проходять через так звані "транзитні" фірми. За рахунок цього забезпечується максимальний захист коштів, які надходять від клієнтів на рахунки такого підприємства. З урахуванням усього вище викладеного своєчасне виявлення та розкриття такого злочину, як легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом є дуже необхідним та актуальним.

 

1. Виявлення та розкриття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом

Слід відмітити особливість існування тісних зв’язків між злочинами, що поєднує їх в єдине коло протизаконної поведінки, що характеризується наявністю як основних (предикатних) так і супутніх злочинів, які є предикатними по відношенню до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Причому супутні злочини виступають формою, способом або ж необхідною умовою для вчинення предикатних злочинів.

До основних (предикатних) злочинів, з якими тісно пов'язана легалізація (відмивання) доходів, належать ті, які безпосередньо спрямовані на заволодіння чужим майном чи одержання іншої незаконної вигоди:

·    ст. 190 КК - шахрайство;

·    ст. 191 КК - привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем ;

·    ст. 202, 204, 222 КК - злочини у сфері господарської діяльності ;

·  ст. 202 КК - порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю ;

·  ст. 204 КК - незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів ;

·  ст. 222 КК - шахрайство з фінансовими ресурсами ;

·     ст. 364, 365 КК - службові злочини ;

·  ст. 364 КК - зловживання владою або службовим становищем;

·  ст. 365 КК - перевищення влади або службових повноважень ;

·     тощо.

До супутніх злочинів можуть бути віднесені:

·    ст. 200 КК - незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення;

·    ст. 205 КК - фіктивне підприємництво ;

·    ст. 358 КК - підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів;

·     ст. 366 КК - службове підроблення ;

·     тощо. 

Щодо самих схем відмивання, то вони можуть бути виявлені при проведені:

·     виїзних перевірок;

·     оперативних заходів;

·     аналізу звітності;

·     дослідження фінансової операції;

·     валютного контролю.

Виїзні перевірки (ревізії) дають можливість безпосередньо на підприємстві вивчити необхідні документи, провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Перевірки проводяться податковими органами України, контрольно-ревізійним управлінням України, а також регуляторними органами (Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України).

Оперативні заходи – обшуки, виїмки, допити, інші оперативно-розшукові дії, які проводяться правоохоронними органами (Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна податкова служба України).

Аналіз звітності (адміністративних даних) здійснюється контролюючими органами (головним чином, Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України, Державна податкова служба України, Державна митна служба України), а також може проводитись правоохоронними органами у випадках, передбачених законодавством. До такої звітності належить бухгалтерська звітність, фінансова, податкова звітність, в тому числі податкові декларації, вантажні митні декларації та інші види звітності, передбачені законодавством.

Дослідження (аналіз )фінансових операцій, як правило, передбачає збір інформації та аналіз операцій суб’єктами первинного фінансового моніторингу, Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України, правоохоронними органами, а також Державною службою фінансового моніторингу України (в ході проведення фінансового моніторингу).

Валютний контроль здійснюється банківськими установами та іншими агентами валютного контролю при проведенні розрахунків у іноземній валюті, вивезенні/ввезенні, переказуванні і пересиланні валютних цінностей, в тому числі розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, інших валютних операцій. Головним органом валютного контролю є Національний банк України.

 Ефективність системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом насамперед полягає у необхідності тісної взаємодії оперативних підрозділів правоохоронних органів і Держфінмоніторингу, як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Тобто, ефективне функціонування системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, в тому числі, за допомогою зняття готівки (як одного з елементів схем відмивання), може бути лише при узгодженому функціонуванні механізму кримінально-правового контролю й механізму фінансового моніторингу.

У зв'язку із чим, досить цікавим є питання, як шукати незаконно отримані доходи?

Компетентні органи в цьому випадку повинні спочатку встановити факт вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а потім на підставі цього, шукати в діях злочинців ознаки злочину з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Або в інший спосіб, який полягає у дослідженні фінансових операцій та в результаті цього дослідження виявити осіб, пов'язаних із вчиненим суспільно-небезпечним протиправним діянням, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

В ідеалі повинні працювати обидва варіанти. Перший – характерний для специфіки роботи правоохоронних органів України, а другий - для Держфінмоніторингу.

Але є й третій варіант, коли вищезгадані методи комбінуються і, відповідно, зусилля компетентних органів поєднуються.

Тобто, коли правоохоронний орган має лише неперевірену підозру про причетність злочинного угрупування до вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Про це повідомляється в Держфінмоніторинг для перевірки причетності підозрюваних осіб до будь-яких підозрілих фінансових операцій.

В цей же час правоохоронний орган перевіряє наявність зв'язку із вчиненим суспільно-небезпечним протиправним діянням, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

  Держфінмоніторинг на постійній основі здійснює дослідження та аналіз методів, схем відмивання грошей та розробкою типологій відмивання коштів. Досліджуються існуючі схеми та відпрацьовуються найбільш оптимальні шляхи їх виявлення з урахуванням досвіду зарубіжних країн, фінансових і правоохоронних органів України для запобігання вчинення відповідних злочинів.

Аналіз являє собою перетворення зібраної, дослідженої та перевіреної інформації у відомості закритого характеру за допомогою інтеграції й інтерпретації всіх зібраних даних.

Етапи аналізу фінансових операцій умовно можна розділити на наступні етапи або стадії:

·     Перевірка отриманих даних;

·     Розробка робочої гіпотези;

·     Збір, оцінка та перевірка додаткової інформації;

·     Виявлення передумов;

·     Розроблення попередніх висновків;

·     Побудова аргументів.

 Необхідною умовою виявлення факту легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, є виявлення у фінансових операціях, ознак окремих фінансових порушень, які можуть бути пов’язані із легалізацією (відмиванням) злочинних доходів та можуть бути класифіковані у такий спосіб: