Методичні_вказівки_для_заочної_форми_навчання

1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра промислової фармації

ХІМІЧНА МІКРОБІОЛОГІЯ

Методичні вказівки до самостійної роботи

заочної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра напряму підготовки 6.120201 Фармація

Київ 2014

2

Хімічна мікробіологія. Методичні вказівки до самостійної роботи для студентів заочної форм навчання, що навчаються за напрямком підготовки 6.120201 – Фармація / Упорядник О.В. Моспанова – Київ: КНУТД, 2014. – 24 с.

Методичні вказівки містять в собі рекомендації до самостійного вивчення дисципліни “Хімічна мікробіологія”, дані про порядок та зміст поточного і семестрового контролю, програмні питання з дисципліни, завдання до контрольних робіт та рекомендовану літературу.

Схвалено кафедрою промислової фармації

Зав. кафедри _____________ Страшний В.В.

3

Зміст

1 Витяг з робочого навчального плану………………………… ... 3

2 Мета вивчення дисципліни……………………………………..... 4

3 Зміст дисципліни………………………………………………..... 4

4 Рекомендована література………………………………………. .9 5 Контрольна робота для студентів заочної форми навчання…... 10

5.1Рекомендації з вибору варіанту……………………………… . 10

5.2Рекомендації щодо виконання контрольної роботи………...... 11

5.3Загальні вимоги до оформлення контрольної роботи………... 12

5.4Приклад оформлення контрольної роботи…………………..... 12 6 Критерії оцінок за всіма видами навчальної роботи………...…..22 Додаток А. Зразок титульного листа контрольної роботи……...... 24

4

1 Витяг з робочого навчального плану

Дисципліна “Хімічна мікробіологія” викладається студентам напрямку підготовки 6.120201 – Фармація у 6 семестрі денної форми і 7 семестрі заочної форми навчання.

Види занять, їх обсяг в академічних годинах, кількість завдань установлені робочим навчальним планом відповідно до таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Витяг з робочого навчального плану

5

Робочим навчальним планом передбачені два види роботи студентів: аудиторна і самостійна. Аудиторна робота включає лекції та лабораторні заняття, що для студентів денної форми навчання проводяться протягом семестру, а для заочної форми – у період установчої сесії.

Ціль аудиторної роботи – дати студенту інформацію, базові теоретичні положення, практичні навики і консультації, необхідні і достатні для організації і виконання їм самостійної роботи.

Самостійна робота є основною формою роботи студентів. Її ціль – на основі отриманих під час аудиторних занять знань засвоїти теоретичний матеріал курсу в обсязі, передбаченому навчальною робочою програмою дисципліни (відповідно до таблиці 3.1), необхідний для практичного застосування теоретичних положень при виконанні лабораторних та контрольних завдань.

2 Мета вивчення дисципліни

Метою вивчення дисципліни є розширення кругозору студентів на основі сучасних наукових досліджень молекулярної біології, імунології, генетики та фізіології мікроорганізмів, генної та клітинної інженерії та поглиблення загально-біологічного та технологічного мислення, формування системних знань про світ мікроорганізмів, хімічний склад, будову, топологію і функцію мікрота макромолекул в мікробних клітинах, організацію та роботу генетичного апарату прокаріотів, використання мікроорганізмів як біотехнологічного об’єкту в техніці та промисловому виробництві медичних препаратів (антибіотиків, вакцин, фагів, лікувально-профілактичних сироваток, ферментів, гормонів, бактеріальних діагностичних препаратів та інше), забезпечити теоретичну і практичну базу для подальшого вивчення інших фахових дисциплін навчального плану: промислової екології, промислової технології фармацевтичних препаратів, промислової біотехнології, технології БАР.

Студент повинен знати:

-хімічний склад, будову та фізіологічну активність мікроорганізмів;

-суть імунних процесів і шляхи створення біологічних препаратів для профілактики та лікування інфекційних і інших захворювань;

-основи генетики мікроорганізмів та генно-інженерних методів створення рекомбінантних молекул;

-методи селекції штамів-продуцентів біологічно активних речовин;

-методи аналізу та виділення хімічних структур мікробної клітини, ії складових частин, а також продуктів життєдіяльності.

Студент повинен

6

вміти:

-використовувати знання хімічного складу, будови та фізіологічної активності мікроорганізмів з метою промислового виготовлення більш досконаліших форм лікарських препаратів;

-забезпечити технологічні процеси з метою досягнення максимальних виходів кінцевих продуктів при культивуванні природних видів мікроорганізмів та видів зі зміненою спадковістю методами генної та клітинної інженерії;

-робити посів досліджуваного матеріалу тампоном, петлею і піпеткою на щільні напіврідкі та рідкі середовища;

-готувати до стерилізації посуд та поживні середовища;

-визначати чутливість бактерій до антибіотиків різними методами;

-вивчати дію фізичних і хімічних мутагенів на мікроорганізми;

-визначати стерильність лікарської сировини і лікарських форм;

-застосувати методи зниження мікробної забрудненості лікарських за-

собів.

3 Зміст дисципліни

Програма містить у собі 2 змістових модуля, вивчення яких забезпечує студентів знаннями з питань хімічного складу, будови та фізіологічної активності мікроорганізмів, суті імунних процесів і шляхів створення біологічних препаратів для профілактики та лікування інфекційних і інших захворювань, основ генетики мікроорганізмів та генно-інженерних методів створення рекомбінантних молекул, методів селекції штамів-продуцентів біологічно активних речовин, методів аналізу та виділення хімічних структур мікробної клітини, її складових частин, а також продуктів життєдіяльності.

Таблиця 3.1 – Програма дисципліни і література, що рекомендується

РекомендоТема вана літера-

тура

Модульний контроль 1 Змістовий модуль 1. Морфологія, хімічний склад та фізіологія мікроорганізмів. Наука об інфекції.

Тема 1.1. Хімічна мікробіологія – мета та задачі дисципліни. Будова бактеріальної клітини. [1] с.7-32

[2] с.19-49

7

РекомендоТема вана літера-

тура

1.1.1 Хімічна мікробіологія як наука, її об’єкти і методи.

1.2.2 Методи мікроскопії для знаходження і вивчення мікроорганізмів.

1.1.3 Методи фарбування мікроорганізмів і їх окремих структур.

1.1.4 Будова бактерій. Зв’язок будови і функції. Розбіжності в будові прокаріотів і еукаріотів.

1.1.5 Морфологія бактерій: кулеподібні, паличкоподібні, звиті форми.

1.1.6 Морфологія і будова актиноміцетів.

1.1.7 Морфологічні форми грибів в культурі, будова клітини гриба. Визначення поняття «чиста культура».

1.1.8 Принципи класифікації мікроорганізмів, бінарна номенклатура.

1.1.9 Морфологія і будова найпростіших, їх класифікація.

1.1.10 Загальна характеристика вірусів. Класифікація, будова і хімічний склад.

1.1.11 Складні методи фарбування (техніка, механізм, призначення методів Грама, Ожешко, Бурі-Гінса).

1.2.1Хімічний склад бактеріальної клітини. Роль сполук в складі клітини. Малі молекули мікробної клітини, їх роль в життєдіяльності мікроорганізмів.

1.2.2Вільна і зв’язана вода в мікробній клітині, її роль в життєдіяльності мікроорганізмів.

1.2.3Макромолекули мікробної клітини. Їх роль в життєдіяльності мікроорганізмів.

1.2.4Живлення мікроорганізмів (типи, механізми живлення).

1.2.5Поживні середовища, їх класифікація. Вимоги до поживних середовищ, використовуваних при промисловому культивуванні мікроорганізмів.

1.2.6Основні типи і суть процесів дихання бактерій.

8

Продовження таблиці 3.1

[2]с. 76-84

Тема 1.6 Наука об інфекції. [1] с. 347365

1.6.1Хімічні речовини, що обумовлюють властивості патогенності мікроорганізмів.

1.6.2Нормальна мікрофлора організму людини і її роль у фізіологічних процесах.

1.6.3Бактерійні препарати, нормалізуючи мікрофлору людини.

1.6.4Патогенність мікроорганізмів.

1.6.5Матеріальна основа вірулентності.

1.6.6Інфекція, умови виникнення інфекції.

Модульний контроль 2 Змістовий модуль 2. Основи імунобіотехнології, отримання імунобіо-

технологічних препаратів. Мікробна контамінація лікарських засобів

2.1.1Матеріальні основи спадковості у мікробів. Генотип і фенотип бактерій. Види мінливості.

2.1.2Спадкова мінливість. Мутації і мутагени, види мутагенів.

2.1.3Уявлення про генетичний код у мікроорганізмів. Поняття про реплікацію, транскрипцію, трансляцію генетичної інформації.

2.1.4Генетичні рекомбінації: кон’югація, трансформація, трансдукція.

10

Продовження таблиці 3.1

2.2.1Визначення поняття «імунітет».

2.2.2Антигени і антитіла. Будова та класифікація.

2.2.3Вакцини. Типи вакцин. Зберігання. Використання. Вимоги до вакцин.

2.2.4Вакцини живих ослаблених мікроорганізмів. Принцип і методи іх отримання. Приклади.

2.2.5Вакцини вбиті. Принцип і методи їх отримання. Приклади.

2.2.6Хімічні вакцини і анатоксини. Способи іх виготовлення.

2.2.7Технологічний процес виготовлення лікувальнопрофілактичних препаратів - бактериофагів. Приклади.

2.2.8Гама-глобуліни (імуноглобуліни) гомологічні і гетерологічні, їх отримання і використання. Приклади.

2.2.9Сироватки, типи сироваток. Методи отримання гомологічних і гетерологічних сироваток. Приклади.

2.2.10Антитоксичні сироватки: отримання, титрування, очи-

щення.

2.2.11Гібридоми, метод отримання.

2.2.12Отримання, використання моноклоніальних антитіл.

Тема 2.3. Первинні метаболіти мікроорганізмів: амінокислоти, [1]с. 219-264 білки, ліпіди, полісахариди.

2.3.1Амінокислоти, метод їх отримання. Біосинтез глютамінової кислоти, лізину, L-аспарагінової кислоти.

2.3.2Нуклеотиди, метод отримання. Синтез АТФ, НАД, НАДФ, інозинової кислоти

2.3.3Ліпіди і їх біосинтез.

2.3.4Полісахариди і їх біосинтез (полісахариди цитоплазми, клітинної стінки, позаклітинні полісахариди).