Тема роботи: Сучасні підходи до організації діяльності малого (середнього) підприємства.
І.РОЗДІЛ. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ КРЕДИТУВААНЯ В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЦІ
1.1.Економіко – організаційна специфіка та види банківського кредитування підприємств
1.2. Нормативно – правова основа регулювання кредитно – підприємницької системи
1.3. Специфічні риси банківського кредитування підприємств малого та середнього бізнесу в Україні
1.1. Економіко – організаційна специфіка та види банківського кредитування підприємств
Ефективне реформування економіки будь-якої країни, її структурні перетворення, відновлення виробництва, створення дієвої та ефективної ринкової й соціальної інфраструктури, формування конкурентоспроможного середовища є неможливим без відповідних інвестицій, приплив яких вимагає створення сприятливого інвестиційного клімату.
Очевидним є те, що умови реформування економіки передбачають ефективний розвиток виробництва із залученням позичкових ресурсів, вміле маневрування обмеженими коштами. Це вимагає взаємодії підприємств з фінансовими структурами.
Загальні тенденції сучасного розвитку кредитних операцій вітчизняної системи комерційних банків свідчать про суттєві зрушення в бік збільшення обсягів кредитних вкладень в економіку країни, підвищення ролі банківського кредиту в кредитному забезпеченні виробничого сектору необхідними грошовими ресурсами.
Банківська система сьогодні - одна з найважливіших і невід'ємних структур ринкової економіки. Розвиток банків і товарного виробництва завжди тісно перепліталися. При цьому банки, виступаючи посередниками в перерозподілі капіталів, суттєво збільшують загальну ефективність виробництва. Комерційні банки залучають капітали, заощадження громадян та інші грошові кошти і надають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам, що потребують обігових коштів, тобто банки виконують функцію фінансового посередника.
Кредит активно впливає на об'єм і структуру грошової маси, платіжного обороту, швидкість обігу грошей. Кредит стимулює розвиток продуктивних сил, прискорює формування джерел капіталу на основі досягнень науково-технічного прогресу.
Об'єктивна необхідність кредиту зумовлена також комерційною організацією управління підприємством в умовах ринку, коли на кожному підприємстві в процесі безперервного кругообігу індивідуального капіталу виникає потреба в додаткових коштах або, навпаки, тимчасово вивільняються ресурси. За допомогою кредитного механізму ці коливання гнучко регулюються, і підприємства отримують кошти, потрібні їм для нормальної роботи.
Кажучи про значення кредиту для розвитку економічних зв'язків між галузями і регіонами, підвищення ефективності виробництва, необхідно показати його роль у створенні і використанні прибутку.
Кредит незалежно від своєї соціальної ролі виконує певні функції, такі як регулювання об'єму сукупного грошового обороту, перерозподіл грошових коштів на умовах їх подальшого повернення, акумуляція тимчасово вільних грошових коштів.
Основною інвестиційною функцією комерційних банків є надання кредитів підприємницьким структурам. Кредит виступає опорою сучасної економіки, невід'ємним елементом економічного розвитку. Його використовують як великі підприємства і об'єднання, так і малі виробничі, сільськогосподарські і торгові структури, а також і окремі громадяни.
Комерційні банки надають підприємницьким структурам кредити на умовах: платності; строковості; поверненості; забезпечення; цільового використання.
Кредит є важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв'язки і відносини економічного життя суспільства. Він є вагомим важелем у стимулюванні розвитку виробництва. За його допомогою прискорюється процес обігу капіталу як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. Опосередковуючи всі стадії відтворювального процесу, кредит сприяє досягненню найвищої рентабельності виробництва і прибутковості капіталу.
Водночас кредит необхідний для підтримання безперервності кругообігу фондів діючих підприємств, обслуговування процесу реалізації виробничих товарів, що особливо важливо в умовах становлення ринкових відносин.
Кредит сприяє економії витрат, що досягається за рахунок:
а) скорочення витрат з виготовлення, випуску, обліку і зберігання грошових знаків, бо значна частина готівки виявляється непотрібною;
б) прискорення обігу грошових коштів, багаторазового використання вільних грошових коштів;
в) скорочення резервних фондів.
Як вже було зазначено, кредитування підприємницької діяльності є дуже важливим для розвитку як підприємницьких структур так і економіки країни в цілому, тому необхідно звернути увагу на удосконалення кредитних взаємин комерційних банків та суб’єктів підприємницької діяльності в Україні, встановлення якісно нових партнерських відносин за необхідне видається вижити наступні заходи:
По-перше, сучасна стратегія банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності потребує суттєвого коригування з метою спрямування кредитних ресурсів на потреби реального сектору економіки (і, насамперед на задоволення інвестиційних потреб підприємницьких структур). За для цього необхідно переглянути зміст кредитної політики комерційних банків та вжити відповідних заходів НБУ в плані розширення обсягів рефінансування. По суті, йдеться про необхідність сприяння на державному рівні визначенню у якості стратегічних пріоритетів кредитної політики комерційних банків саме завдань щодо кредитування підприємницьких структур.
По-друге, стратегія комерційних банків щодо кредитного забезпечення підприємницької діяльності має бути орієнтована передусім на задоволення виробничих потреб підприємств малого та середнього бізнесу, а також повинна бути спрямована на аналіз інноваційних можливостей потенційних позичальників, якісний інноваційний менеджмент проектів, що пропонується до фінансування (особливо, у сфері високих технологій).
По-третє, необхідний систематичний аналіз макроекономічної інформації з метою покращення галузевої структури кредитного портфеля, пошуку перспективних клієнтів в різних галузях та секторах економіки.
Виходячи з вищесказаного, доцільним буде розглянути економіко – організаційну специфіку та види банківського кредитування в контексті розвитку сучасного підприємництва.
Термін «кредит» використовується для позначення товарного кредиту (надання в позику речей), комерційного кредиту (надання в позику грошей або речей у вигляді авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочки платежу за товари або послуги), бюджетного кредиту (надання бюджетних коштів юридичним особам на повертальній і відшкодувальній основі) і податкового кредиту (відстрочення сплати частини податку на прибуток або іншого податку).
В даному ракурсі, принциповим моментом виступає - визначення кредиту як банківського продукту (результату діяльності співробітників банку). У сучасній літературі обгрунтовуються два взаємозв`язані підходи до рішення даного питання. З одного боку, сам кредит пропонується розуміти на двох рівнях - як певну грошову суму, що виділяється банком на відому мету, і як певну технологію задоволення заявленої позичальником фінансової потреби, з іншого боку, пропонується розрізняти вказану технологію і результати її застосування. Скориставшись цим підходом, можна стверджувати, що кредит як продукт діяльності банку це:
по-перше, сума грошей, що надається банком позичальникові і що задовольняє викладеним вище базовим ознакам кредиту, які відображають його специфічну економічну і правову природу;
по-друге, кредитний продукт глибшого рівня, яким банк надає або готовий надати кредитну послугу клієнтові, який її потребує, тобто впорядкований, внутрішньо узгоджений і документально оформлений комплекс взаємозв`язаних організаційних, техніко-технологічних, інформаційних, фінансових, юридичних та інших дій (процедур), що складають цілісний регламент взаємодії співробітників банку (підрозділів, пов`язаних з кредитним процесом) з обслуговуваним клієнтом, єдину і завершену технологію кредитного обслуговування клієнта. У разі банківського кредитування підприємство виступає у ролі позичальника.
Банківський кредит класифікують за такими ознаками:
Цільова направленість.
Термін кредиту.
Вид відсоткової ставки.
Валюта кредиту.
Види обслуговування.
Залежно від мети кредит може надаватися на:
фінансування оборотного капіталу;
фінансування основного капіталу;
викуп приватизованого підприємства.
Чинне українське законодавство забороняє надавати підприємствам кредити на покриття збитків від господарської діяльності, на формування і збільшення статутних фондів банків, для внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди.
Не можуть отримати кредити підприємства:
проти яких порушено справу про банкрутство (крім кредитування заходів фінансової санації);
під укладені ними контракти, які не передбачають захисту позичальника від можливих втрат, пов'язаних із затримками в поставках товарів;
коли вони мають прострочену заборгованість за раніше наданими кредитами.
Залежно від терміну розрізняють: короткостроковий, середньо-строковий, довгостроковий кредити.
Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою і фіксованою відсотковою ставкою.
Позики з фіксованою відсотковою ставкою підприємствам надаються переважно за умов стабільної економіки. Іноді такі позики підприємство може отримати й за умов інфляції, але тільки на дуже короткий термін. За економічної нестабільності підприємствам, як правило, надаються позики з плаваючою відсотковою ставкою. Ставки по таких позиках залежать від рівня відсоткової ставки на міжбанківські кредити й офіційної облікової ставки Національного банку України. Підприємства переважно намагаються отримати в банках позики із фіксованою відсотковою ставкою.
Підприємства можуть одержувати в банках кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Для одержання кредитів у іноземній валюті від іноземних кредиторів підприємство повинно мати відповідний дозвіл Національного банку України. Кредитування в іноземній валюті має особливість, яка полягає в тім, що прогнозовані надходження в національній валюті, яких достатньо для купівлі іноземної валюти сьогодні, не можуть вважатися надійним джерелом погашення кредиту, бо можливі різкі зміни валютного курсу. Тому прогноз грошових потоків підприємства здійснюється в іноземній валюті.
Видача підприємству позики в іноземній валюті, як і в національній, здійснюється банком тільки за відсутності простроченої заборгованості за раніше виданими позиками, незалежно від того, в якій валюті їх було надано.
Кредит в іноземній валюті може бути використаний підприємством на фінансування капітальних вкладень, придбання обладнання, сировини, матеріалів.
Зокрема, підприємство може передбачати часткове використання виданого кредиту на такі цілі:
оплата комісійних за виконання банком платежів або інших операцій з валютою, які здійснюються відповідно до кредитного договору підприємства з іноземною фірмою;
оплата витрат на відрядження працівників підприємства за кордон у межах встановлених нормативів, коли необхідність відряджень підтверджується контрактом;
сплата мита, страхових та митних внесків, які встановлені країною-експортером і віднесені за умовами контракту на імпортера;
оплата транспортних витрат у межах чинних тарифів або документально підтверджених витрат на транспортування експортної продукції.
Часом банки відмовляють підприємству у видачі кредитів у іноземній валюті. Так, банк може відмовити підприємству в позиці для спекулятивних операцій, оскільки такі операції мають зависокий ступінь ризику.
Підприємства можуть отримати різноманітні види кредитів та послуги кредитного характеру (рис. 1.1.).
Строковий кредит - це кредит, який надається повністю негайно після укладення кредитної угоди. Погашається він або періодичними внесками, або одноразовим платежем у кінці терміну.
Кредитна лінія - це згода банку надати кредит протягом певного періоду часу в розмірах, які не перевищують заздалегідь обумовленої суми.
Кредитна лінія відкривається, як правило, на рік, але її можна відкрити й на коротший період. Відкрита кредитна лінія дає змогу оплатити за рахунок кредиту будь-які розрахункові документи, передбачені у кредитній угоді, що укладається між підприємством та банком. Протягом строку дії кредитної лінії підприємство може будь-коли одержати позику без додаткових переговорів з банком та інших формальностей. Проте за банком зберігається право відмовити підприємству у позиці в межах затвердженого ліміту, якщо банк виявить погіршання фінансового стану позичальника. Через це кредитну лінію відкривають підприємствам зі стійким фінансовим становищем та доброю репутацією. На прохання підприємства ліміт кредитування можна переглядати.
|
Види банківського обслуговування підприємства |
