Лек.5. Особливості зображення фігури людини

Особливості зображення фігури людини

З безлічі природних форм тіло людини – найбільш складна та досконала форма. Основні пропорції людського тіла – це співвідношення частин цілого між собою. Зміна у пропорціях відбувається під час росту людини. Та з віком кожен має свої індивідуальні пропорційні особливості. Та все ж існують загальні пропорції побудови людської фігури.

На протязі століть художники прагнули створити досконалий образ людини, який би відповідав естетичним ідеалам суспільства. Шляхом порівняння одних частин тіла до інших були створені певні канони – система типових розмірів тіла. Одиницю виміру, яка береться за побудову цього канону, називають модулем. Таким модулем є голова людини, яка знаходиться у співвідношенні до росту як 1:8, тобто голова вміщується 8 разів у фігурі людини. Перший модуль – висота голови. Другий модуль відкладається від підборіддя до рівня грудей, третій – до талії, четвертий – до лінії стегон, п’ятий проходить через середину стегон, шостий – лінія колін, сьомий – середина гомілки, восьмий – п’ятки. Лікоть знаходиться на рівні талії, а рука у випрямленому вигляді доходить до середини стегон.

Тіло з головою дорівнюють половині висоти фігури. Довжину голови можна порівняти з довжиною стопи. Ці величини часто бувають рівними. Якщо прикласти розпрямлену долоню до підборіддя, побачимо, що кінчики пальців трохи вийдуть за границю брів, але не закриють чоло.

Чоловіча та жіноча фігури мають відмінності. Чоловіки вищі за зростом, мають широкі плечі, вузький таз. Верхні та нижні кінцівки довші ніж у жінок.

Побудова фігури людини

1. Проводять вертикальну лінію, на якій відкладають відрізок, що дорівнює висоті фігури, розділяють його порівну, знаходячи таким чином середину фігури, яка попадає на лобові кістки тазу.

2. Ділять верхню і нижню частини порівну і проводять лінії грудей і колін. При подальшому поділі всіх частин наполовину одержують відрізки, які дорівнюють одному модулю фігури. За цими поділами проводять горизонтальні лінії підборіддя, талії, середини стегон і колін. Малюють овал голови.

3. Від підборіддя вниз відкладають 1/3 висоти голови і знаходять лінію плечей і місце яремної ямки, і через цю точку проводять лінію плечей. На лінії плечей на два боки відкладають відрізки, що дорівнюють висоті голови (1 модуль). Розділивши кожен плечовий відрізок порівну, опускають перпендикуляр до лінії талії. Так знаходять ширину талії. Ширина стегон дорівнює ширині грудей. Всі відрізки з’єднують і отримують умовний силует фігури.

4. Позначають напрями рук і ніг, малюють форму голови і узагальнюють усю фігуру.

Центр ваги співпадає з середньою лінією (віссю симетрії) фігури.

Якщо розглянути побудову фігури людини, яка опирається на одну ногу, то варто зауважити, що центр ваги проходить через стопу ноги, на яку спирається людина, і яремну ямку. В цьому випадку схема побудови залишається такою ж, але лінію плечей та грудей нахиляють до лінії стегон. Талія при цьому залишається горизонтальною.

*Людська фігура – каркас, на який одягається костюм. Під час виконання ескізів костюму треба вміти зобразити голову.

У малюванні обличчя по схемах прийнята умовна передача пропорцій.

Побудова голови людини

1. Малюємо форму голови і проводимо на ній вертикальну лінію через середину обличчя.

2. Обличчя до лінії росту волосся (1/7 всієї висоти голови) поділяють на 3 рівні частини: лінія надбрівних дуг; місце прикріплення носа. Рівень розрізу рота знаходиться на 1/3 відстані між носом і підборіддям.

3. Око займає 1/5 частину всієї ширини обличчя. Відстань між очима дорівнює довжині ока. Внутрішні кутики ока розташовуються над ніздрями. Висота вуха дорівнює відстані між носом та бровами.

Закінчуючи схематичний рисунок голови, чоловіче обличчя роблять більш грубим, з різким переходом форм, а жіноче – плавним.