Переломи I-V п’ясних кісток

Механізм травми. Виникають під впливом прямої сили ,що травмує і локалiзуется частіше в дiафiзарних відділах.

Зміщення фрагментів здебільшого під кутом, відкритим в бік долоні.

Клініка, діагностика. На тильній поверхні визначається відбита набряклість, гематома. Пальпація болюча, визначаються кісткові відламки. При осьовому навантаженні на пошкоджений палець підсилюється біль. В випадках зміщення відзначається вкорочення пальця.

Лікування. При переломах без зміщення здійснюють імобілізацію гіпсовою шиною по долонній поверхні кисті і передпліччя в середнєфiзiологічному положенні пошкоджених пальців і кисті протягом 3 тижнів. При зовнішніх зміщеннях здійснюють закриту репозицію під місцевою анестезією шляхом витягнення за відповідний палець і тиску на шпиль деформації. Тривалість імобілізації - 4 тижня, працездатність відновлюється через 5-6 тижнів.

При нестабiльних переломах зі зміщенням фрагментів бажано накладання апаратів для черезкісткового остеосинтеза. Застосування апаратів забезпечує можливість обережної репозиції і стабільної фіксації фрагментів при ізольованих і множинних переломах. Найважливішою перевагою лікування апаратами зовнішнього остеосинтеза є можливість ранньої повноцінної функції. Апарати можуть застосовуватися як при закритих нестабiльних переломах, так і при відкритих переломах після проведення хірургічної обробки рани.

В практиці хірургії кисті знаходять застосування традиційні засоби остеосинтеза : чрезкісткова фіксація спицями, накістковий остеосинтез. Тривалість зовнішньої імобілізації і фіксації в апаратах 3-4 тижня. Працездатність відновлюється через 6-7 тижнів.

Переломи фаланг пальців кисті

Механізм травми. Виникають при прямій травмі.

Клініка, діагностика. біль, набряклість, обмеження функції пальця. При переломах зі зміщенням визначається деформація. Діагноз підтверджується рентгенологічним дослідженням.

Лікування. При переломах проксимальної фаланги без зміщення здійснюють імобілізацію пальця шиною з гіпсу чи інших матеріалів в положенні згинання основної фаланги на 45-50°, середньої - на 60°, нігтьової - до 15° протягом 3 тижнів. Після цього починають фiзiо-функціональне лікування. Працездатність відновлюється через 4 тижні.

При переломах проксимальної фаланги зі зміщенням здійснюють закриту репозицію уламків шляхом тракції по осі, тиску на зміщений фрагмент з долонної поверхні і згинання проксимальної фаланги до прямого кута. Iмобiлiзацію пальця здійснюють гіпсовою шиною в раніше позначеному положенні на протязі 4 тижнів.

Якщо закритим шляхом зіставити фрагменти не вдалося, вдаються до відкритої репозиції і остеосинтезу спицями. Додаткову фіксацію здійснюють гіпсовою шиною протягом 4 тижнів, після зняття імобілізації спиці видаляють. Працездатність відновлюється через 5-6 тижнів.

При переломах нігтьової фаланги здійснюють імобілізацію пальця липким пластирем або на палець накладають циркулярну гіпсову пов'язку на 10-15днів. Працездібність відновлюється через 3 тижні.

Внутрiшньосуглобові переломи фаланг являють собою серйозну загрозу втрати функції в суглобі. При переломах без зміщення здійснюють імобілізацію в функціонально вигідному положенні протягом 2 тижнів з наступною лікувальною гімнастикою.

При переломах зі зміщенням фрагментів здійснюють закриту репозицію натягом капсули суглоба, в разі невдалої репозиції останню проводять відкрито. Тривалість імобілізації - 15-20 днів. Лікувальну гімнастику починають через 3 тижні. При багатоуламкових внутрiшньо-суглобових переломах з порушенням конгруентностi суглобових поверхонь імобілізацію необхідно здійснювати в середньофізіологічному положенні в зв'язку з можливістю розвитку анкiлоза або тугорухомості.

УШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА ТА ТАЗА.

УШКОДЖЕННЯ ХРЕБТА.

Хребет складається з переднього опорного комплексу, що представлений тілами хребців, міжхребцевими дисками, передньою і задньою повздовжньою зв'язками і заднього стабiлiзуючого комплексу, що складається з хребців, остистих, суставних і поперечних відростків. Розрізняють такі закриті пошкодження : забій, розтягнення, розриви зв'язок, переломи тіл хребців, переломовивихи і переломи відростків і дуг хребців.

Пошкодження хребта також поділяють на пошкодження без порушення (70%) і з порушенням (30%) цілісності спинного мозку. Ці пошкодження можуть бути стабільними і нестабiльними. При стабільних переломах залишається непошкодженим задній стабілізуючий комплекс; при нестабiльних, як правило, він пошкоджений.

Механізм травми. В механогенезі переломів розрізняють згинальний і розгинальний моменти, при першому з них перелом виникає в передньому відділі, при другому - в задньому, якщо приєднуються моменти обертання - виникають переломовивихи.

Перша допомога і транспортування хворих з переломами повинні здійснюватися з великою обережністю на жостких ношах, щиті з дошок, або спеціальних ношах.