Вивихи передплюсневих кісток в суглобі Шопара.

Механізм травми прямий. Порушує таранно-човноподібне і п'ятково-кубоподібне з'єднання при різкій абдукційній або аддукційній ротації ступні. Дiстальний відділ ступні зміщується до тила по відношенню до таранної і п'яткової кісток, а також досередини або назовні.

Клініка, діагностика. Біль, деформація ступні, різкий набряк, шкіра на тилі ступні натягнута, порушення функції. Рентгенографiя в трьох проекціях.

Лікування. Закрита одномоментна репозиція. Здійснюють тягу за п'яточну область і ступню. Хірург тисне на тильну поверхню дистального відділу ступні і одночасно зміщує передній відділ ступні досередини (при зовнішньому вивиху) або дозовні.

Імобілізація задньою гіпсовою лангетою 6-7 тижнів. Термін непрацездібності 8-10 тижнів.

Підтаранний вивих ступні.

Відбувається на рівні таранно-п'яткового і таранно-човноподібного суглобів.

Механізм травми непрямий. Стопа може зміщуватися допереду, дозаду, досередини і дозовні. Клініка, діагностика. Біль, деформація, зміщення ступні в напрямі вивиху. Рентгенографiя уточнює діагноз.

Лікування - репозиція. Фіксують гомілку, хірург збільшує існуюче зміщення ступні, після цього здійснює тракцію по осі ступні і зміщує вивихнутий відділ ступні в протилежний бік. Після вправлення стопу фіксують задньою гіпсовою лангетою 2 тижня, після цього зміцнюють її циркулярно гіпсовими бинтами ще на 1 місяць. Термін непрацездібності 9-10 тижнів.

Література

1. Скляренко Є.Т. Травматологія і ортопедія. Київ 2005.

2. Юмашев Г.С. Травматология и ортопедия,М. 1993.

3. Маркс В.О. Ортопедическая диагностіка. Минск 1979.

4. Смирнова Л.А. Практические занятия по травматологии и ортопедии.Киев 1976.

Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів. (4 години) Мета заняття:

1. Обучити студентів класифікації та найбільш типовим видам політравми, осовіти тактику діагностично-лікувальних дій при політравмі, клінічну і рентгенологічну діагностику. Вивчити основні засоби консервативного і оперативного лікування. Розібрати питання фiзiо-функционольного лікування та трудової експертизи.

2. Сформувати у студентів знання різноманітностей хірургічних втручань, які застосовуються в ортопедії та травматології, вміння аргументовано обгрунтувати показання, вид оперативного лікування при різних пошкодженнях та захворюваннях опорно - рухового апарата.

Учбовi питання:

Вступне слово викладача Спеціальні засоби обстеження травматолого ортопедичних хворих з політравмою Визначення показань для оперативного лікування хворих з політравмою, лікарська тактика Методика консервативного фізіо-функціонального лікування та післяопераційного лікування хворих. Оперативні методи лікування Обход вiддiлення та росклад тематичних хворих Заключне слово викладача

10 хвилин 40 хвл. 40 хвл. 40 хвл. 40 хвл. 60 хвл. 10 хвл.

Оснащення

Тематични слаиди

Рентгенограми

Тематичнi таблиці

Набiр металевих конструкцiй

Апарати зовнішньої фіксації

Ендопротези

Перев’язочна та гiпсова

Вiдеофiльми

Зміст заняття

ТРАВМАТИЧНА ХВОРОБА.

Кожний перелом - це комбінація пошкоджень як м'яких тканин, так i кісток. Безпосередньо після перелому i на протязі фази відбудови, мають місце локальні циркуляторнi порушення, прояву місцевого запального процесу, а також біль i рефлекторна ригідність м’язів. Саме ці три чинника : циркуляторні порушення, запалення i біль, в комбінації з порушеннями кістки, суглобів i м’язів можуть бути названі захворюванням " перелом " ( fracture disease ). Захворювання " перелом " є клінічним станом, що проявляється у вигляді хронічного набряку, атрофії м'яких тканин, остеопорозу i тугорухомостi суглобів. Тому кожний засіб лікування переломів i повинен включати в себе не тільки лiкування власне ушкодження кістки, але i всіх супутніх місцевих проявів. Життя - це рух, рух - це життя. Це повинно бути керівним принципом допомоги при переломах! Повна, безболісна, активна мобілізація призводить до швидкого повернення до норми кровообігу в кістці i м'яких тканинах, збільшує циркуляцію синовіальної рідини в хрящі i в комбінації з дозованим навантаженням добре запобігає післятравматичному остеопорозу шляхом врівноваження між процесами резорбції i кiсткоутворення.