Засоби обстеження хворих

Діагностика пошкоджень та захворювань опорнорухового апарату базується на принципах і засобах клінічної медицини: вивчення скарг, анамнезу, механізму травми, сiмптоматологiї.

Використовуються клінічні, рендгенологічні, електрофiзiологічні, iнструменталні, лабораторні засоби дослідження.

Основним засобом діагностики пошкоджень та захворювань опорно-рухової системи є клінічний, що передбачає певну систему послідовних дій лікаря. Рекомендується дотримуватися наступного порядку:

1. З'ясування скарг. 2. Збирання анамнезу ( механізм травми ). 3. Огляд хворого. 4. Визначення амплітуди рухів в суглобах. 5. Вимір довжини та окружності кінцівок. 6. Визначення сили м’язів. 7. Проведення рентгенологичічного дослідження. 8. Проведення електрофізіологічних та лабораторних досліджень. 9. Застосування інструментальних засобів (пункція, біопсія та ін. ) 10. Встановлення діагнозу.

Скарги

При з'ясуванні скарг треба виділити основні з них. Наприклад, часто хворі з патологією у кульшовому суглобі пред'являють скарги на біль в колінному суглобі, а хворі з змінами в межхребцевих дисках на біль в кульшовом суглобі (синдром грушовидного м'язу ). Більшість травматологічних хворих скаржаться на біль у пошкодженій області, як правило,щопосилюеться при рухах, обмеження , нерідко видиму деформацію опорно-рухової системи.

Анамнез

При опиту хворого необхідно з'ясувати механізм травми. На підставі типового її механізму можна запідозрити той чи інший варіант пошкоджень.

Розпит хворого чи його родичів про початок та перші признаки захворювання, його динаміки, лікування ,що були по переду повинні проводитися докладно.¶ захворювання та пошкодження, при яких ретельно зібраний анамнез хвороби чи пошкодження дозволяє не тільки запідозрить, але і поставити правильний діагноз.

Як і при інших захворюваннях, необхідно зібрати анамнез життя хворого : стан здоров'я при народженні, умови життя в дитинстві, юності та зрілому віці. Умови праці та виробничі шкідливість можуть істотно вплинути на функції опорно-рухового апарату. Завжди необхідно з'ясувати перенесенні хвороби. Необхідно знати алергологічний анамнез.

Огляд

При огляді необхідно визначити особливості поведінки хворого, зовнішній вигляд, змушену та незвичайну ходу, порушення звичайних форм пропорцій тіла. Огляд хворого дозволяє виявити безліччю множину достовірних симптомів пошкоджень та захворювань опорно рухового апарату.

У момент обстеження хворий повинен бути роздягнутий, бо при цьому можна порівняти симетричні дільниці тулубу та кінцівок. Доцільно запропонувати хворому пройтися по кімнаті. В цей час визначають осанку, симетричність плечового поясу, перекоси тазу, форму та контури талії, деформації тулубу і кінцівок.

Огляд травматологічних хворих проводиться по визначеній схемі, що дозволяє уникнути перегляду найважливіших ознаків пошкодження. Після загального огляду і вияву провідних симптомів вивчається будівля дільниць тіла по областям. В момент первинного огляду положення хворого або по ураженого сегмента опорно-рухового апарату може бути активним, пасивним та вимушеним.

Активне положення хворого, як правило, посвічує про відносне благополуччя, коли захворювання находиться у початковій стадії чи травма не так значна і не вплинула на функцію кінцівок чи тулубу.В діагностичному відношенні істотне значення мають пасивне та змушене положення положення.

Пасивне положення буває настільки характерним, що розцінює як патогномоничний симптом певної поразки. Хворий приймає змушене положення всього тіла чи придає окремим частинам зручне положення для зменшення чи припинення болю. Установка кінцівки у певному положенні часто дозволяє припустити оте чи інше ушкодження кістей, м’язів або нервів.

Закінчивши загальний огляд, можна розпочати вивчення місцевих змін. Огляд пошкодженої дільниці тіла краще проводити в порівнянні з непошкодженою симетричною частиною тіла.

При огляді кожи необхідно звертати увагу на її забарвлення, еластичність, вологість чи, навпаки, сухість, різноманітні шкіряні висипання. При травмі звертають увагу не тільки на характер порушення покровів, але і на його росповсюдженість та локалiзацию.