- •Дніпропетровська державна медична академія
- •Тематичний план практичних занять 3 травматології та ортопедії
- •Введення в спеціальність. Особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих. Ушкодження зв’язок, сухожилків та м’язів. Травматичні вивихи. (4 години) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття
- •Засоби обстеження хворих
- •Анамнез
- •Пальпація
- •Аускультація
- •Опреділення амплітуди рухів у суглобах
- •Змірення довжини та окружностi кінцівок
- •Пошкодження Ахiллова сухожилку
- •Розрив сухожилку чотирьохголового м'язу стегна
- •Пошкодження сухожилок пальців кисті.
- •Тенолiз
- •Вивихи ключиці.
- •Вивихи акроміального кінця ключиці
- •Вивихи грудинного кінця ключиці
- •Вивихи плеча
- •Звичні вивихи плеча.
- •Вивихи передпліччя
- •Звихнення однієї ліктьової кістки
- •Задній вивих передпліччя
- •Дивергуючі вивихи
- •Вивих голівки променевої кістки
- •Вивих голівки ліктьової кістки
- •Вивих півмісяцевої кістки
- •Вивихи стегна
- •Вивихи гомілки
- •Вивих надколінника
- •Вивихи стопи
- •Вивихи плюсневих кісток в суглобі Лiсфранка.
- •Вивихи передплюсневих кісток в суглобі Шопара.
- •Підтаранний вивих ступні.
- •Література
- •Травматична хвороба. Політравма. Сучасні принципи лікування переломів. (4 години) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття
- •Пріоритети організації допомоги при травмах
- •Політравма
- •Лікування
- •Операції на кістках
- •Лікування внутрішньосуглобових переломів
- •Принципи ао засобу.
- •Накісний остеосинтез.
- •Iнтрамедулярний остеосінтез.
- •Показання до iнтрамедулярному остеосінтезу стегнової і великогомілкової кісток без розсвердлювання кістково-мозкового каналу.
- •Зовнішня фіксація.
- •Зовнішній фіксатор і компресія.
- •Композитна внутрішня фіксація.
- •Передопераційна підготовка
- •Термін оперативного втручання
- •Підготовка операційного поля
- •Операцiя
- •Аутокостні трансплантати
- •Закриття рани
- •Положення хворого після операції і лікувальні заходи
- •Навчання хворого
- •Профілактичне застосування антибiотиків
- •Профілактика тромбоемболічних ускладнень.
- •Рентгенологічні спостереження за консолідацією.
- •Видалення імплантатів.
- •Терміни видалення імплантатів.
- •Охоронний режим пiсля видалення металоконструкцій.
- •Післяопераційні ускладнення.
- •Післяопераційна біль
- •Iнфекцiя.
- •Література
- •Додаткова література
- •Ампутації кінцівок. Лікування травматологічних та ортопедичних хворих в амбулаторніх умовах. (4 години)
- •Ушкодження кісток та суглобів верхньої кінцівки. Ушкодження хребта та таза. (4 години) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття
- •Пошкодження надплічча Перелом ключиці.
- •Переломи лопатки
- •Ушкодження плечової кістки
- •Переломи хірургічної шийки
- •Дiафiзарні переломи плеча
- •Надвиростковий перелом плечевої кістки
- •Черезвідростковий перелом плечової кістки
- •Переломи відростків плечової кістки
- •Ушкодження кісток передпліччя Переломи кісток передпліччя
- •Переломи голівки і шийки променевої кістки
- •Переломи ліктьового відростку.
- •Перелом вінцевого відростка
- •Дiафiзарні переломи обох кісток передпліччя
- •Переломо-звихи кісток передпліччя
- •Ушкодження Монтеджа
- •Ушкодження Голеаці
- •Перлом променевої кістки у типовому місці
- •Ушкодження кісток кісті Ушкодження кісток зап'ястя
- •Перелом човноподібної кістки
- •Перелом тригранної кістки
- •Переломи п’ясних кісток і фаланг пальців кисті
- •Перелом основи I п’ясної кістки
- •Переломи I-V п’ясних кісток
- •Переломи фаланг пальців кисті
- •Переломи тіл хребців.
- •Переломи дуг хребця.
- •Перелом поперечних відростків
- •Переломи остистих відростків
- •Ізольовані переломи
- •Переломи без порушення тазового кільця
- •Переломи з порушенням тазового кільця
- •Переломи вертлюгової заглибини
- •Пошкодження органів тазу при переломах
- •Внечеревні ушкодження сечового міхура
- •Внутрішньочеревні пошкодження сечового міхура
- •Ушкодження прямої кишки
- •Література
- •Ушкодження кісток та суглобів нижньої кінцівки. (4 години) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття Ушкодження стегна Медiальні переломи шийки стегнової кістки
- •Межвертлюжні і чрєзвертлюжні переломи стегнової кістки.
- •Ізольовані переломи малого вертлюга.
- •Ізольований перелом великого вертлюга
- •Переломи дiафiза стегнової кістки
- •Ушкодження колінного суглоба Переломи надколінка
- •Пошкодження менісків.
- •Розрив внутрішньої бокової зв'язки
- •Розрив зовнішньої бокової зв'язки
- •Пошкодження хрестоподібних зв'язок
- •Порушення осі колінного суглобу
- •Ушкодженнякісток гомілки та гомілковостопного суглоба Діафізарні переломи гомілки
- •Переломи кісточок
- •Переломи таранної кістки
- •Переломи п'яткової кістки
- •Переломи кісток переплюсни
- •Переломи плюсневих кісток
- •Переломи фаланг пальців стопи
- •Література
- •Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів і хребта та їх лікування (8 годин) Мета заняття:
- •Учбовi питання:
- •Оснащення
- •Зміст заняття
- •Структура суглобового хряща (Benning - Hoff)
- •Побудова суглоба
- •Патофоморфологія захворювань суглобів
- •Класифікації захворювань суглобів
- •Клінічна картина остеоартрозу
- •Лікування
- •Оперативні методи лікування артрозів
- •Шийний остеохондроз
- •Грудний остеохондроз
- •Поперековий остеохондроз.
- •Принципи хірургічного лікування охз.
- •Література
- •Пухлинні та пухлиноподібні захворювання системи опори та руху. (4 години)
- •Література
- •Перелік практичних навичок і вмінь, якими повинен оволодіти студент під час навчання
- •Перелік питань для поточного і підсумкового контролю
- •Список основної літератури
- •Список допоміжної літератури
Засоби обстеження хворих
Діагностика пошкоджень та захворювань опорнорухового апарату базується на принципах і засобах клінічної медицини: вивчення скарг, анамнезу, механізму травми, сiмптоматологiї.
Використовуються клінічні, рендгенологічні, електрофiзiологічні, iнструменталні, лабораторні засоби дослідження.
Основним засобом діагностики пошкоджень та захворювань опорно-рухової системи є клінічний, що передбачає певну систему послідовних дій лікаря. Рекомендується дотримуватися наступного порядку:
1. З'ясування скарг. 2. Збирання анамнезу ( механізм травми ). 3. Огляд хворого. 4. Визначення амплітуди рухів в суглобах. 5. Вимір довжини та окружності кінцівок. 6. Визначення сили м’язів. 7. Проведення рентгенологичічного дослідження. 8. Проведення електрофізіологічних та лабораторних досліджень. 9. Застосування інструментальних засобів (пункція, біопсія та ін. ) 10. Встановлення діагнозу.
Скарги
При з'ясуванні скарг треба виділити основні з них. Наприклад, часто хворі з патологією у кульшовому суглобі пред'являють скарги на біль в колінному суглобі, а хворі з змінами в межхребцевих дисках на біль в кульшовом суглобі (синдром грушовидного м'язу ). Більшість травматологічних хворих скаржаться на біль у пошкодженій області, як правило,щопосилюеться при рухах, обмеження , нерідко видиму деформацію опорно-рухової системи.
Анамнез
При опиту хворого необхідно з'ясувати механізм травми. На підставі типового її механізму можна запідозрити той чи інший варіант пошкоджень.
Розпит хворого чи його родичів про початок та перші признаки захворювання, його динаміки, лікування ,що були по переду повинні проводитися докладно.¶ захворювання та пошкодження, при яких ретельно зібраний анамнез хвороби чи пошкодження дозволяє не тільки запідозрить, але і поставити правильний діагноз.
Як і при інших захворюваннях, необхідно зібрати анамнез життя хворого : стан здоров'я при народженні, умови життя в дитинстві, юності та зрілому віці. Умови праці та виробничі шкідливість можуть істотно вплинути на функції опорно-рухового апарату. Завжди необхідно з'ясувати перенесенні хвороби. Необхідно знати алергологічний анамнез.
Огляд
При огляді необхідно визначити особливості поведінки хворого, зовнішній вигляд, змушену та незвичайну ходу, порушення звичайних форм пропорцій тіла. Огляд хворого дозволяє виявити безліччю множину достовірних симптомів пошкоджень та захворювань опорно рухового апарату.
У момент обстеження хворий повинен бути роздягнутий, бо при цьому можна порівняти симетричні дільниці тулубу та кінцівок. Доцільно запропонувати хворому пройтися по кімнаті. В цей час визначають осанку, симетричність плечового поясу, перекоси тазу, форму та контури талії, деформації тулубу і кінцівок.
Огляд травматологічних хворих проводиться по визначеній схемі, що дозволяє уникнути перегляду найважливіших ознаків пошкодження. Після загального огляду і вияву провідних симптомів вивчається будівля дільниць тіла по областям. В момент первинного огляду положення хворого або по ураженого сегмента опорно-рухового апарату може бути активним, пасивним та вимушеним.
Активне положення хворого, як правило, посвічує про відносне благополуччя, коли захворювання находиться у початковій стадії чи травма не так значна і не вплинула на функцію кінцівок чи тулубу.В діагностичному відношенні істотне значення мають пасивне та змушене положення положення.
Пасивне положення буває настільки характерним, що розцінює як патогномоничний симптом певної поразки. Хворий приймає змушене положення всього тіла чи придає окремим частинам зручне положення для зменшення чи припинення болю. Установка кінцівки у певному положенні часто дозволяє припустити оте чи інше ушкодження кістей, м’язів або нервів.
Закінчивши загальний огляд, можна розпочати вивчення місцевих змін. Огляд пошкодженої дільниці тіла краще проводити в порівнянні з непошкодженою симетричною частиною тіла.
При огляді кожи необхідно звертати увагу на її забарвлення, еластичність, вологість чи, навпаки, сухість, різноманітні шкіряні висипання. При травмі звертають увагу не тільки на характер порушення покровів, але і на його росповсюдженість та локалiзацию.