Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

mat.analiz_1

.pdf
Скачиваний:
72
Добавлен:
08.06.2015
Размер:
6.59 Mб
Скачать

План:

1. Розкриття невизначеностей типу 00 .

2. Розкриття невизначеностей типу .

3. Розкриття невизначеностей типу 0 , ∞ −∞, 1, 00 ,0 .

На сьогоднішній лекції покажемо застосування похідних до розкриття невизначеностей, які ми розглядали раніше. Нагадаємо ще раз поняття невизначеності. В багатьох випадках відшукання границі функції, заданої аналітично, при прямуванні аргумента до деякого числа (скінченного чи нескінченного ), яке виконується шляхом формальної підстановки відповідного значення замість аргумента в

формулу, приводять до виразів виду 00 , ,0 , ∞ −∞, 1, 00 ,0 . Вони

називаються невизначеностями, оскільки по них не можна судити про те, існує чи ні вказана границя, не кажучи вже про знаходження її значення, якщо вона існує. В цьому випадку обчислення границі називається також “розкриттям невизначеності”.

Розкриття невизначеностей типу 00 .

Теорема 22.1 (перше правило Лопіталя). Нехай для функцій f (x) і g(x) виконуються умови:

250

g '(x)

1. функції визначені на проміжку

(

a;b

]

і lim

f (x) = lim g(x) = 0 ;

 

 

xa+0

xa+0

2.в інтервалі (a;b) функції f (x) і g(x) диференційовні,

x (a,b);

причому g (x) 0

3. існує (скінченна або нескінченна) границя lim f '(x) = L .

xa+0

Тоді існує границя відношення функцій gf ((xx)) при x a +0 i

lim

f (x)

= lim

f '(x)

= L

(22.1)

g(x)

g '(x)

xa+0

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

(границя відношення функцій дорівнює границі відношення похідних від цих функцій).

Доведення.

Функції f (x)

і g(x) диференційовні в кожній точці

інтервалу (a;b),

тому вони в цьому інтервалі неперервні. В точці x = a

довизначимо функції

f (x) і g(x)

так,

щоб

вони

були

в

цій

точці

неперервними справа:

f (a) = lim

f (x) = 0,

g(a) = lim g(x) = 0.

Отже,

f (x) і g(x) :

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. визначені і неперервні на відрізку [a, x],

a<x<b;

 

 

 

 

 

2. диференційовні на (a; x),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x (a;b),

тоді має

причому g (x) 0,

місце теорема Коші на відрізку [a; x]:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) f (a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

f (c)

,

 

a < c

< x .

 

 

 

 

 

 

 

g(x) g(a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

(c)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки f (a) = g(a) = 0 , тому

 

 

f (x)

=

 

f (c)

.

Перейдемо

в

останній

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x)

g (c)

 

 

 

 

 

 

 

 

рівності до границі при x a +0(c a +0) : lim

f (x)

= lim

f '(c)

= L .

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

xc+0

g '(c)

 

251

Аналогічно

можна довести теорему, коли

x b 0,

і

коли

x a; x b

(тобто перше правило Лопіталя

правильне

як

для

односторонніх границь, так і для границь функції в точці).

Теорему 22.1 доведено для випадку, коли a і b скінченні числа. Однак, вона правильна і тоді, коли a або b, або a і b дорівнюють

нескінченності. Дійсно, нехай a >0, b=+∞ і виконані всі умови теореми

22.1 для x (a; +∞) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

Зробимо

 

підстановку

 

x =

 

, то

y

0;

 

 

, причому

функції

 

 

y

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

f (x) =

f

 

 

і

g(x) = g

 

 

,

y

0;

 

 

диференційовні в

цьому

 

 

a

 

 

y

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

інтервалі і задовольняють умови 1) – 3) теореми 22.1. Тому:

lim

f (x)

=

lim

 

x→+∞ g(x)

 

y0+0

1 f y =1 g y

 

f

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

fx

(x)

 

y

2

 

 

 

 

 

 

y

y

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

= lim

 

 

 

 

 

 

 

= lim

f (x)

.

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

y0+0

 

 

 

 

y0+0

 

 

 

x→∞

g (x)

g

 

 

 

 

gx

(x)

 

 

 

 

 

 

 

y

2

 

 

 

 

 

 

 

y

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 1. Користуючись першим правилом Лопіталя, знайти границі функцій:

1) lim

ln x

.

Тут f (x) = ln x;

 

 

 

 

g(x) = x 1,

x (1;

 

b),

 

 

b >1,

 

 

 

 

 

 

 

 

x1

x 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

lim f (x) = lim g(x) = 0 .

Знайдемо

похідні

f

 

 

 

 

;

g(x) =1 0

 

 

 

 

 

 

 

(x) =

 

x

x1

 

 

 

 

 

x1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x (1;

 

b]

і lim

 

ln x

= lim

1

=1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x1

 

x 1

x1

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

e

x

e

x

=

0

 

= lim

 

 

(e

x

e

x

)

= lim

 

e

x

+ e

x

=

2

=

2e

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

x0

 

ln(e x) + x 1

 

 

x0

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

 

 

 

 

e 1

 

 

 

0

 

 

(ln(e x) + x 1)

 

 

 

 

 

 

+1

 

1e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e x

 

 

 

 

252

Розкриття невизначеностей типу .

Розглянемо другу теорему Лопіталя, яка стосується розкриття

невизначеностей виду .

Теорема 22.2 (друга теорема Лопіталя). Нехай для функцій f (x)

іg(x) виконуються умови:

1)функції визначені на півінтервалі (a;b] і при цьому

 

 

lim f (x)

= +∞,

lim g(x)

= +∞;

 

 

 

xa+0

 

 

xa+0

 

 

 

2) функції

f (x) і g(x) диференційовні в інтервалі (a;b), причому

x (a,b);

 

 

 

 

 

 

 

 

g (x) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

3) існує (скінченна або нескінченна) границя lim

f '(x)

= L . (22.2).

g '(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тоді існує

 

lim

f (x)

= lim

f (x)

= L

 

(22.1)

 

 

 

 

 

 

xa+0

g(x)

xa+0

g (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведення.

1)Розглянемо випадок, коли в точці х=а існує скінченна права границя відношення похідних функцій f (x) іg(x) :

lim

f (x) = L

 

ε > 0 ε

 

f '(x) L

 

< ε ,

 

δ > 0, x (a;a +δ ):

 

 

 

 

 

 

 

df

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

g '(x)

 

 

2

 

g (x)

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

ε

 

f

 

 

 

 

 

 

 

 

або

L

<

(x)

< L +

ε .

(22.3)

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g (x)

 

2

 

 

 

 

 

 

Зафіксуємо довільне значення x1 (a, a +δ )(рис. 22.1) і визначимо

функцію α(x, x1 ) з умови :

f (x)

=

f (x) f (x1 )

α(x, x1 ),

x ( a; x1 ],

g(x)

g(x) g(x1 )

звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

x

x1

a +δ

x

 

 

 

Рис. 22.1

 

253

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x) g(x1 )

 

 

 

 

1

g(x1 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α (x, x1 )=

 

 

 

 

 

 

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x)

 

 

 

 

 

=

g(x)

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x) f (x )

 

f (x) f (x )

 

1

f (x )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x) g(x )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

g(x1 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

= 10 =1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim α (x, x1 )= lim

 

 

g

(x)

 

ε > 0 δ1

> 0 (δ1 x1 a),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

df

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

1

 

 

f (x1 )

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x (a;a +δ1 )

 

α (x,

 

x1 )1

 

<

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

(22.4)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

L

 

+

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використовуючи теорему Коші про середнє, маємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

=

f (x) f (x1 )

α(x, x ) =

f (c)

α(x,

x ), x < c <

x .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x)

 

 

 

g(x) g(x1 )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

g(c)

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки c (x,

x1 ) (a;a +δ ), то згідно з (22.3) має місце нерівність

 

 

f (c)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

і L:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

<

L + 2

 

L

 

 

+ 2 .

Оцінимо модуль різниці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(c)

 

 

 

 

 

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (c)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (c)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (c)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

L

=

 

 

 

α (x, x1 )L

=

 

 

 

 

 

(α (x, x1 )1)+

 

 

 

L

 

 

 

 

g (x)

g(c)

g(c)

g(c)

 

 

 

 

 

f (c)

 

 

 

 

 

(x, x )

 

 

 

 

 

 

ε

 

 

 

 

 

L

 

 

 

ε

 

 

 

α

(x, x )1

 

ε

(4)

ε

 

 

 

ε

 

= ε ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

1

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

+

 

<

 

 

+

 

 

 

 

g(c)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2 2 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

L

 

x (a; a +δ ), а це й означає, що lim

 

 

f (x)

 

= L .

 

або

 

 

< ε

 

 

 

 

 

g (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0 g(x)

 

 

 

 

2) Розглянемо тепер випадок, коли L = +∞ (тобто є невласним числом):

 

 

lim

f (x)

= +∞.

 

Тоді

 

lim

 

g(x)

 

= 0 ,

 

 

f (x)0

 

x (a;a +δ ), і

за

 

 

 

 

 

 

f (x)

 

 

 

 

xa+0

g

 

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

першою частиною даної теореми:

254

lim

 

g(x)

= lim

g(x)

 

=

0 , звідки

lim

 

f (x)

= +∞,

що і

треба було

 

 

f

(x)

 

g(x)

xa+0

f (x)

xa+0

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

довести.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Доведена теорема має місце і для випадку,

коли a

є невласна

точка, тобто a = +∞,

a = −∞.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 2. Знайти границю lim

ln x

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→+∞

xn

 

 

 

 

 

 

 

ln x

 

 

 

(ln x)

'

 

1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

lim

= lim

= lim

x

 

= lim

 

= 0,

n N .

 

 

 

=

 

 

(x

 

)'

 

 

 

 

 

x

n

 

n

 

n1

 

n

 

x→+∞

 

 

 

x→+∞

 

 

 

x→+∞ nx

x→+∞ nx

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження 1. Теореми 22.1 і 22.2 мають тільки достатні умови

 

 

 

для правильності рівностей

lim

 

f (x)

 

=

lim

f (x)

. Ці умови не є

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(xb0) g(x)

 

 

(xb0)

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa

+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

необхідними. Тобто, з того, що не існує границі lim

 

f (x)

 

, ще не

 

 

 

 

g (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

означає, що не існує границі lim

 

 

f (x)

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

g(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклад 3. Нехай f (x)= x2 sin

π

;

g (x)= x , тоді для x 0 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2xsin

π

+ x

2

cos

π

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

f

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

x

 

 

 

 

x

 

x

 

 

 

= 2xsin π

π cos π .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x)

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

lim

f (x)

= lim

 

2xsin π

π cos π

 

 

не

 

 

 

існує,

оскільки не

існує

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

x0

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g (x)

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

limπ cos π

, а

 

lim 2xsin

= 0 .

 

Однак lim

 

f (x)

= lim xsin π

= 0.

 

 

 

x

 

g(x)

 

 

x0

 

 

 

x

 

 

 

x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

x0

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження 2. Якщо до умов теореми 22.1 і 22.2 додати умову

 

 

 

 

неперервності

 

похідних функцій

 

 

f (x)

іg(x) в точці а, то

 

 

 

 

рівність (22.1) набере вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

f (x)

= lim

 

f (x)

=

 

 

f (a)

,

 

g(a)0

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa

 

g

(x)

 

 

 

xa

 

 

 

 

 

 

 

 

g

(a)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

255

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зауваження 3. Якщо похідні функцій f (x) і g

(x)задовольняють

 

 

 

 

тим же умовам, що й самі функції

 

f (x)

 

 

і

g(x) , то правила

 

 

 

 

Лопіталя можна застосовувати повторно, тобто з того, що

 

 

 

 

 

lim

f '(x) = lim g '(x) = 0

і

 

 

 

lim

 

f ′′(x)

= L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

′′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

f (x)

=

0

= lim

 

 

f ′′(x)

= L.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

g

′′

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g(x) 0

 

 

 

 

 

 

 

 

(x)

 

 

 

 

 

 

Цей

 

спосіб

 

можна

 

застосувати

 

до

тих

 

пір,

поки

не прийдемо до

відношення lim

 

 

f

 

(n)

(x)

 

, яке має границю при x a +0. Тоді

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

(n)

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

f (x)

= lim

f (x)

=... = lim

f (n) (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

g(x)

 

 

 

 

 

xa+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa+0

g

(n)

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

g

(x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Приклади.

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайти

 

 

 

 

 

границі

 

 

 

 

функцій:

 

 

 

 

4)

 

 

 

 

 

 

 

x4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4x3

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

12x2

 

 

 

 

0

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

= lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

= lim

 

 

 

 

 

=

 

=

 

2

 

+ 2cos x 2

 

 

 

 

 

 

 

2sin x

 

 

 

2

2cos x

 

x0 x

 

 

 

 

0

 

 

 

 

x0 2x

 

 

 

 

0

 

x0

 

 

0

= lim

 

 

24x

 

 

 

 

0

 

 

= lim

 

 

 

24

 

 

 

=12 ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2sin x

0

 

 

2 cos x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

nx

n1

 

 

 

 

 

 

 

n

(

n 1 xn2

 

 

 

 

 

n!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5) lim

 

 

 

=

 

 

= lim

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

= lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=... = lim

 

 

 

= 0,

 

 

x

 

 

e

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

x

 

 

 

 

 

 

 

x

x→+∞ e

 

 

 

 

 

 

 

x→+∞

 

 

 

 

 

 

 

x→+∞

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x→+∞ e

 

 

 

 

lim xn = 0

x→+∞ ex

Розкриття невизначеностей типу 0 , ∞ −∞, 1, 00 ,0 .

Невизначеність виду ∞−∞. Нехай функції f (x) і g(x) визначені в інтервалі (a;b), скінченному або нескінченному і треба знайти границю

lim

f (x)g (x)

)

при умові,

що

lim f (x)

= +∞,

lim g(x) = +∞;

xa+0 (

 

 

)

 

a→+0

 

a→+0

lim

f (x) = +∞,

lim g(x) = +∞

.

 

 

 

(xb0

 

xb0

 

 

 

 

 

Отже, маємо невизначеність

виду

«∞−∞».

Здійснимо такі

перетворення:

 

 

 

 

 

 

 

256

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

g(x)

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

f (x) g(x) = f (x)

g(x)

 

=

 

 

.

 

 

 

 

 

1

 

 

g(x)

 

f (x)

 

 

 

 

 

 

 

 

f (x)g(x)

Отримуємо невизначеність виду 00 , до якої вже можна застосувати перше правило Лопіталя.

Невизначеності виду 1,

00 ,0 .

Нехай

функції f (x) і g(x)

визначені в інтервалі (a;b),

скінченному або

нескінченному і треба

знайти границю lim ( f (x))g(x) при одній з трьох умов:

xa+0

1)

lim

f (x)= 0,

lim g (x)= 0, f (x)> 0,

 

xa+0

 

xa+0

 

2)

lim

f (x)=1,

lim g (x)= ∞,

f (x)1,

 

xa+0

 

xa+0

 

3)

lim

f (x)= ∞, lim g (x)= 0,

g (x)0,

 

xa+0

xa+0

 

g (x)0 x (a; c1 ), a < c1 < bx (a;c1 ), a < c1 < b ;

x (a;c1 ), a < c1 < b;

(або аналогічні умови можна записати при

x b 0). Отже, маємо

справу відповідно з невизначеностями виду

 

 

 

1, 00 ,0 . В цих випадках

функцію подамо у вигляді:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

f (x))

g ( x)

= eg ( x) ln f ( x) ,

lim

f (x)g ( x)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim g ( x) ln f ( x)

.

 

 

 

 

= lim eg ( x) ln f ( x) = exa0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xa

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ln x

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

 

 

 

lim

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

 

)

 

 

 

 

 

 

x0+0

 

 

 

 

 

 

x0+0

 

 

lim

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6) lim xx =

00

= lim ex ln x = e

 

 

 

 

 

= e

 

 

 

 

 

 

 

 

= e0

=1.

 

x

 

 

 

 

 

 

 

x2

= ex0+0

 

x

 

x0+0

 

 

 

 

 

 

 

x0+0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(

 

 

) =

0

 

 

 

 

2 x

 

=

0

=

 

 

lim 1+ x2

 

ex 1x

= 1

= limeex 1x

 

 

 

 

= ex0

ex 1

 

 

7) x0 (

 

 

)

 

 

1

 

 

 

( )

1

 

ln 1+x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

1+x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

lim

2 x

 

 

 

 

0

 

lim

 

2

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(1+x2 )(ex 1)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x0

 

 

 

 

x0 2 x(ex 1)+(1+x2 )

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= e

 

 

 

=

 

 

 

= e

 

 

 

 

 

= e1 = e

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8) lim(tgx sec x)= (∞ −∞)= lim

sin x 1

=

0

 

 

= lim

cos x

 

=

0

 

= 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

π

 

cos x

 

 

 

 

 

 

 

π

 

sin x

 

 

1

 

 

 

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

0

x2

 

 

 

 

 

257

План:

1.Вивід формули Тейлора.

2.Залишковий член формули Тейлора.

3.Многочлен Тейлора як многочлен найкращого наближення функції в околі заданої точки.

Вивід формули Тейлора.

 

 

 

Якщо функція

f (x) диференційовна в точці x0 , то за означенням її

приріст можна подати у вигляді

y = A

x + o( x), де o( x)0, при

x 0, або f (x)

= f (x

)+ f (x

)(x x

)+ o(x x ),

x x .

 

0

0

0

0

0

258

259

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]