Стаття 320. Використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності

1. Власник має право використовувати своє майнодля здійсненняпідприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

2. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Стаття 321. Непорушність права власності

1. Право власностіє непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

3. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Стаття 322. Тягар утримання майна

1. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановленодоговоромабо законом.

Стаття 323. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна

1. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майнанесе його власник, якщо інше не встановленодоговоромабо законом.

Стаття 324. Право власності Українського народу

1. Земля, їїнадра,атмосферне повітря,водніта інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси їїконтинентального шельфу,виключної (морської) економічної зониє об'єктами права власності Українського народу.

2. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядуванняв межах, встановленихКонституцією України.

3. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Стаття 325. Право приватної власності

1. Суб'єктами права приватної власності є фізичнітаюридичні особи.

2. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

3. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власностіфізичнихтаюридичних осіб, не є обмеженими.

Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

Стаття 326. Право державної власності

1. У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна.

2. Від імені та в інтересах держави Україна право власностіздійснюють відповідно органи державної влади.

3. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

(Із доповненнями, внесеними згідно із  Законом України від 21.09.2006 р. N 185-V)

Стаття 327. Право комунальної власності

1. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належитьтериторіальній громаді.

2. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Глава 24 НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Стаття 328. Підстави набуття права власності

1. Право власностінабувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема ізправочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 329. Набуття права власності юридичною особою публічного права

1. Юридична особапублічного права набуваєправо власностінамайно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Стаття 330. Набуття добросовісним набувачем права власності на майно, відчужене особою, яка не мала на це права

1. Якщо майновідчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуваєправо власностіна нього, якщо відповідно достатті 388 цього Кодексумайно не може бути витребуване у нього.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом  України від 18.11.2003 р. N 1255-IV)

Стаття 331. Набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва

1. Право власностіна новуріч, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановленодоговоромабо законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

2. Право власності на новостворене нерухоме майно(житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершеннябудівництва (створення майна).

Якщо договоромабо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майнона підставі документів, що підтверджуютьправо власностіабокористування земельною ділянкоюдля створення об'єктанерухомого майна,дозволуна виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

4. Частину четверту виключено 

(Із змінами і доповненнями, внесеними згідно із  законами України від 15.12.2005 р. N 3201-IV,  від 11.02.2010 р. N 1878-VI)