Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гражданский кодекс.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
06.06.2015
Размер:
550.93 Кб
Скачать

Стаття 973. Зберігання речей у гардеробі організації

1. Якщо річздана у гардероб організації, зберігачем є ця організація.

Зберігач речі, зданої до гардеробу, незалежно від того, чи здійснюється зберігання за плату чи безоплатно, зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів щодо забезпечення схоронності речі.

2. Положення цієї статті застосовуються у разі зберігання верхнього одягу, головних уборів у місцях, спеціально відведених для цього, в закладах охорони здоров'ята інших закладах.

Стаття 974. Зберігання речей пасажира під час його перевезення

1. Перевізник зобов'язаний забезпечити схоронність валізи (сумки), особистих речейпасажира (крім дорогоцінностей та грошей), які пасажир перевозить у відведеному місці.

Стаття 975. Зберігання речей у готелі

1. Готельвідповідає за схоронністьречей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона переданапрацівникамготелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні.

2. Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання.

3. У разі втрати чи пошкодження речі особа зобов'язана негайно повідомити про це готель.

Якщо до закінчення строкупроживання особа не пред'явила свої вимоги до готелю, вважається, що її речі не були втрачені чи пошкоджені.

4. Положення цієї статті застосовуються до зберігання речей фізичних осіб у гуртожитках, мотелях, будинках відпочинку, пансіонатах, санаторіях та інших організаціях, у приміщеннях яких особа тимчасово проживає.

Стаття 976. Зберігання речей, що є предметом спору

1. Дві або більше осіб, між якими виник спір про право на річ, можуть передати цю річ третій особі, яка бере на себе обов'язок після вирішення спору повернути річ особі, визначеній за рішенням суду або за погодженням усіх осіб, між якими є спір.

2. Річ, яка є предметом спору, може бути передана на зберігання за рішенням суду.

Зберігачем у цьому разі може бути особа, призначена судом, або особа, визначена за домовленістю сторін, між якими є спір. Річ передається на зберігання іншій особі за її згодою, якщо інше не встановлено законом. Зберігач має право на плату за рахунок сторін, між якими є спір.

Стаття 977. Зберігання автотранспортних засобів

1. Якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір єпублічним.

2. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засібза першою вимогою поклажодавця.

Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутомкооперативу.

Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Стаття 978. Договір охорони

1. За договоромохорони охоронець, який є суб'єктомпідприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чимайна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Глава 67 СТРАХУВАННЯ

Стаття 979. Договір страхування

1. За договором страхуванняодна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), астрахувальникзобов'язується сплачуватистрахові платежіта виконувати інші умови договору.

Стаття 980. Предмет договору страхування

1. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністютапенсійним забезпеченням(особисте страхування);

2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном(майнове страхування);

3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником(страхування відповідальності).

Стаття 981. Форма договору страхування

1. Договір страхуванняукладається в письмовій формі.

Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховикомстрахувальниковістрахового свідоцтва (поліса, сертифіката).

2. У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Стаття 982. Істотні умови договору страхування

1. Істотними умовамидоговору страхування є предмет договору страхування,страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якоїстраховикзобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмірстрахового платежуістрокийого сплати,строк договорута інші умови, визначеніактами цивільного законодавства.

Стаття 983. Момент набрання чинності договором страхування

1. Договір страхуваннянабирає чинності з моменту внесеннястрахувальникомпершогострахового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 984. Сторони у договорі страхування

1. Страховикомєюридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядкуліцензію на здійснення страхової діяльності.

Вимоги, яким повинні відповідати страховики, порядок ліцензування їх діяльності та здійснення державного нагляду за страховою діяльністю встановлюються законом.

2. Страхувальникомможе бутифізичнаабоюридична особа.

Стаття 985. Укладення договору страхування на користь третьої особи

1. Страхувальникмає право укласти ізстраховикомдоговір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснитистрахову виплатуу разі досягнення нею певного віку або настання іншогострахового випадку.

2. Страхувальник має право при укладенні договору страхуванняпризначитифізичнуабоюридичну особудля одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

3. Особливості укладення договору страхування на користь третьої особи встановлюються законом.