Головне:

- гостру потребу в інвестиціях Україна значною мірою спроможна задовольнити завдяки кращому використанню потенціалу ринку лізингових послуг;

- лізинг міг би стати непоганою альтернативою кредитуванню, він дозволяє суттєво зменшити стартові капіталовкладення, а отже відкриває широкі можливості для розвитку малого та середнього бізнесу;

- на сьогодні через механізм лізингу Україна отримала 850 млн доларів інвестицій, хоча потенційна ємкість вітчизняного ринку лізингових послуг становить близько $12-14 млрд;

- розвиток лізингу в Україні гальмується недосконалою законодавчою базою (потребують вирішення питання прискореної амортизації об'єктів лізингу, спрощення процедури повернення майна, сплати ПДВ на нове обладнання при тимчасовому його ввезенні на територію України тощо) та надто обмеженим доступом операторів ринку лізингових послуг до "дешевих" кредитних ресурсів;

 в умовах слабко розвиненої інфраструктури лізингу держава залишається одним з найпомітніших гравців у цьому секторі економічної діяльності. А отже, за право долучитися до державної "годівнички" точиться запекла боротьба.

Переваги використання лізингових операцій

1 За відсутності дієвої державної підтримки малого підприємництва, прямих інвестицій у цю сферу діяльності, а також неможливості отримання дешевих кредитів, лізинг дозволяє підприємцю розпочати власну справу без значних стартових капіталовкладень.

2 Лізинг дає змогу не залучати позичений капітал і не "заморожувати" власний, заощаджувати на витратах, пов'язаних із володінням майном, встановлювати за погодженням із лізингодавцем гнучкі схеми лізингових платежів.

3 Лізингоотримувач має змогу скористатися податковими пільгами - лізингові платежі відносяться на собівартість продукції, включаються до валових витрат і, таким чином, зменшують розмір оподатковуваного прибутку.

4 Завдяки лізингу активізується інноваційна діяльність, створюються умови для швидкого оновлення основних виробничих фондів без повної оплати його вартості.

5 Для виробників лізинг є дієвим засобом підвищення конкурентоспроможності, вони отримують додаткові можливості для розширення ринків збуту власної продукції, особливо тієї, яка дорого коштує.

6 Лізинг підвищує ліквідність підприємства. Лізинговане майно не зараховується на баланс лізингоотримувача, не збільшує його активів, воно також не включається у кредиторську заборгованість.

7 Можливе укладання лізингових угод без надання застави. Крім того, лізингоотримувач може розраховувати на додаткові послуги (інформаційного, юридичного, сервісного характеру) з боку лізингодавця.

8 Лізингова угода може врятувати від банкрутства. Йдеться про так званий зворотний лізинг, що передбачає можливість придбання лізингодавцем майна у власника (який, скажімо, потрапив у економічну скруту) з наступною передачею цього ж майна йому (колишньому власникові) у лізинг.

Основні вади українського лізингового законодавства

1. Українське законодавство розрізняє такі основні види та форми лізингу - фінансовий,

оперативний,

зворотний,

пайовий,

міжнародний.

Це обмежує розвиток лізингових відносин, бо на практиці їх може бути набагато більше.

2. Існує суттєва термінологічна плутанина. Зокрема, не досить чітко розмежовані поняття "лізинг", "оренда" тощо. У зв'язку з цим виникають різноманітні законодавчі колізії.

3. Чинне законодавство розглядає лізинговане майно як товар. І якщо воно ввозиться на митну територію України на термін, більший за один рік, доводиться сплачувати всі передбачені в таких випадках платежі - ПДВ, акциз тощо.

4. В "Законі про лізинг" зовсім не відображена проблема сублізингу, що стримує реалізацію міжнародних лізингових проектів.