- •1.Філософія,її сутність та соціальна значимість.
- •2.Історичний зміст терміну «філософія». Історичні типи світогляду.
- •3.Сутність і структура світогляду
- •4.Поняття світогляду, його складові та значення у житті людини.
- •5.Типологія світогляду. Світогляд і філософія.
- •6. Характерні риси філософського мислення
- •7. Предмет та функції філософії.
- •8.Філософія Стародавньої Індії
- •9. Ідеї буддизму
- •10. Канонічні джерела, світоглядні ідеї та філософські школи Старод.Китаю
- •11.Основні ідеї філософської спадщини Конфуція
- •12.Особливості, умови виникнення та етапи розвитку Античної філософії
- •13. Етапи розвитку Античної філософії
- •14. Ідеї, провідні школи та представники античної натурфілософії
- •24.Соціально-політична думка епохи Відродження
- •25.Північне Відродження та ідеологія Реформації
- •26. Загальні особливості філософії нового часу
- •27. Методологічні ідеї ф.Бекона та р.Декарта
- •28. Раціоналізм та емпіризм у теорії пізнання Нового часу.
- •29. Ідеї Дж.Локка, Дж.Берклі, д.Юма.
- •30.Вчення б.Спінози та г.Ляйбніца про субстанцію.
- •31. Вихідні ідеї європейського Просвітництва.
- •32. Особливості та здобутки Німецької класичної філософії.
- •33. Вихідні ідеї філософії і. Канта
- •34. Вихідні ідеї філософії Гегеля
- •35. Антропологічний принцип філософія л.Фейєрбаха.
- •36. Вихідні ідеї «філософія життя» (Ніцше, Шопенгауер)
- •37. Виникнення сучасної філософії та її особливості
- •38. Екзистенціалі́зм
- •39. Напрями розроблення «наукової філософії» у хіх ст
- •40. Загальні особливості та провідні напрями філософії хх ст
- •41.Вихідні ідеї, представники та здобутки філософії екзистенціалізму
- •45.Філософія Київської Русі
- •46.Філософські ідеї у 14- 16 ст.
- •47.Філософія Києво-Могилянської академії.
- •48. Філософія Григорія Сковороди.
- •49. Українська філософія 19 ст.
- •50. Українська філософія XX ст.
- •51. Фундаментальне значення проблеми буття в філософії.
- •52. Bихідні ознаки свідомості.
- •54. Проблематичність людського буття. Життя, буття та існування як характеристики людини.
- •55. Проблема смерті безсмертя та сенсу життя в аспекті людського життєвого самоутвердження.
- •56.Основні цінності людського буття. Свобода як цінність, її характеристики та прояв
- •57. Фундаментальне значення проблеми буття для філософії. Людські виміри проблеми буття.
- •58. Основні категорії сучасної онтології.
- •59. Сучасна наука про рівні та форми виявлення буття (філософське окреслення).
- •60.Загальний зміст пізнання
- •61. Структура пізнання
- •63. Методологія пізнання
- •64.Діалектика
- •66.Закони діалектики
- •67.Принципи та категорії діалектики
- •68.Альтернативи діалектики
- •69. Наука і її роль у сучасному світі
- •70. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання,їх методи.
51. Фундаментальне значення проблеми буття в філософії.
Будь-який філософський роздум починається з поняття про буття. Питання про те, що таке буття постійно присутнє в філософії. Воно виникло із зародженням філософії і буде супроводжувати її доти доки буде існувати свідоме людство. Це вічне питання. І глибина його змісту невичерпна.
Буття в самому широкому змісті цього слова є гранично загальне поняття про існування, про сутнє взагалі.Буття є все те, що є. Це і матеріальні речі, це і усі процеси (фізичні, хімічні, соціальні, психологічні), це їх зв’язки і відносини.
Фантастичне, казки, міфи, навіть хворобливі уявлення – все це різновид духовної реальності, тобто частина буття. Це поняття фіксує характеристики та прояви світу та ознаки буття через зіставлення з небуттям.Антитезою буття є небуття (Ніщо). Буття і Ніщо не можуть існувати одне без одного. Тому небуття мислиться як відносне поняття, а буття абсолютне.Щоб зрозуміти зміст проблеми буття, треба зрозуміти, яке коріння воно має в реальному житті людства і людини. Наша життєдіяльність спирається на прості і зрозумілі передумови, які ми сприймаємо без особливих сумнівів й міркувань.Сама перша з них – переконання людини в тому, що світ є, має місце “тут” і “тепер”, є наявним. Проте роздуми про буття не можуть зупинитися на простій констатації існування світу “тут” і “тепер”. Встановивши, що світ є, існує “тут”, чи не пригороднє ствердження, що світ існує не тільки “тут”, але й “там”, за самими далекими горизонтами? Отже де існує світ? Скрізь.
Достатньо було сказати, що світ існує “тепер”, постають питання про його минуле і майбутнє. Відповідаючи на них, одні філософи доводили, що світ був, є і буде, інші стверджували, що світ має свій кінець не тільки у просторі, а й у часі. Тобто теза про минуще поєднувалася з тезою про неминуще існування світу.
Отже, що існує? Світ. Де існує? Тут і скрізь. Як довго він існує. Тепер і завжди. Світ був, є і буде; він неминущий. Як довго існують окремі речі, організми, люди? Вони минущи.Тобто корінь, зміст, напруга проблеми – в суперечливому поєднанні (єдності) неминущого буття природи (світу) як цілого і минущого буття речей, станів природи, людей.Буття світу як цілого невід’ємного від буття в світі всього, що існує. Звідси, другий аспект філософської проблеми про буття.Світ існує як неминуча єдність поза і незалежно від волі і свідомості людини. Людина практично діючи в світі, який її оточує, зв’язує завдяки своїй діяльності минуще з неминущим. Їй доводиться постійно “вводити” в єдиний, цілісний світ створені нею речі, відносини.Людина в повсякденному житті, практичній діяльності схильна до пошуків своєї єдності з природою, іншими людьми, суспільством. В той же час достатньо очевидна суттєва різниця між тілесним і духовним, між природою і суспільством, між собою і іншими людьми.Людині важливо знайти загальне між різними ціліснотями світу. Тим більше, що в ньому самому злиті в нерозривній єдності тіло й дух, природнє й суспільне.Таким чином, другий аспект філософської проблеми буття полягає: в цілісній єдності безкінечного, неминущого світу.
Отже, в чому полягає сутність поняття (категорії) буття.
Категорія буття є загальною абстракцією, яка поєднує за ознакою існування різні явища, предмети, процеси.
Це філософська категорія, що позначає: все те, що ми бачимо, що реально існує; все те, що ми не бачимо, але воно є у дійсності; буття духовного (ідеального); буття як спосіб існування людини, суспільства.
Отже, онтологія є філософською наукою про буття, перш за все буття, а не лише про окремі види чи прояви буття. Тут найпершими постають питання, чому взагалі можливе існування, у якій спосіб можливе буття, як людина пов’язана із буттям.