- •1551— Смертельно), отримали професійні захворювання 3,7 тис. Чол.
- •76 Тис. Чол., майже 82 тис. Чол. Загинули від отруєнь, 108 тис. Чол.
- •112 Основні положення закону україни
- •1.1.3. Найважливіші надбання закону україни
- •1.1.4. Охорона праці жінок
- •1.1.5. Охорона праці неповнолітніх
- •1.1.6. Фінансування охорони праці
- •1.1.7. Державні нормативні акти про охорону праці
- •1Л.8. Нормативні акти про охорону праці,
- •1.1.9. Відповідальність за порушення законодавства
- •1.1.10. Міжнародне співробітництво
- •1.2.2. Система управління охороною праці
- •1.2.3. Служба охорони праці підприємства
- •1.3. Навчання з питань охорони праці
- •1.3.1. Навчання з питань охорони праці при прийнятті
- •1.3.2. Вивчення питань охорони праці
- •1.3.3. Інструктажі з питань охорони праці
- •8 Типового положення).
- •1.3.4. Стажування (дублювання) та допуск
- •1.4.2. Громадський контроль за додержанням
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.5.2. Розслідування та облік хронічних професійних
- •1.5.3. Розслідування та облік аварій
- •1.7. Знаки безпеки та сигнальні кольори
- •2.1.2. Фізіологічні особливості
- •2.2.2. Вплив параметрів мікроклімату
- •38...40 °С. При гіпертермії, як наслідок, тепловому ударі,
- •2.2.4. Визначення параметрів мікроклімату
- •2.3.2 Нормування шкідливих речовин
- •2.3.3. Захист від шкідливої дії
- •2.4.2. Природна вентиляція
- •2.5. Системи опалення
- •2.6.2. Основні світлотехнічні поняття та одиниці
- •2.6.3. Основні вимоги до виробничого освітлення
- •2.6.4. Види виробничого освітлення
- •2.6.5. Природне освітлення
- •2,5 Тис. Год); переважання жовто-червоних променів в порівняні
- •2.7. Вібрація
- •2.8. Шум, ультразвук та інфразвук
- •2.8.1. Акустичні величини
- •2.8.2. Дія шуму на організм людини
- •2.8.3. Методи та засоби колективного
- •2.9.3. Нормування іонізуючих випромінювань
- •2.10.2. Вплив електромагнітних полів
- •2.10.3. Нормування електромагнітних випромінювань
- •2.12. Засоби індивідуального захисту
- •500 М, III клас — 300 м, IV клас — 100 м, V клас — 50 м.
- •2Л3.2.Основні вимоги
- •1 Л води).
- •3.1.2. Безпечність технологічного процесу
- •3.1.3. Вимоги безпеки щодо розташування
- •3.1.4. Вимоги безпеки щодо організації і
- •3.3.3. Безпека внутрішньозаводського транспорту
- •3.4.2. Види електричних травм
- •3.4.4. Фактори, що впливають на наслідки
- •3.4.5. Класифікація приміщень за ступенем ураження
- •3.4.6. Причини електротравм
- •3.4.7. Умови ураження людини електричним струмом
- •1000 В. Сітчасті огородження мають двері, котрі закриваються на замок.
- •0,2 С), селективність роботи (здатність вимикати напругу лише від
- •3.4.10. Система електрозахисних засобів
- •3.4.11. Організація безпечної експлуатації
- •1000 В тривалістю не більше однієї зміни.
- •3.4.12. Вимоги до обслуговуючого персоналу
- •4.1.2. Небезпечні та шкідливі фактори,
- •4.1.3. Основні причини пожеж
- •4.1.4. Статистика та динаміка пожеж в україні *
- •4.2.2. Різновидності горіння
- •4.2.3. Показники пожежовибухонебезпечності
- •4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних
- •5% Загального об'єму приміщення (зони);
- •65 Г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого
- •4.4. Система попередження пожеж
- •4.4.1..Порядок сумісного зберігання речовин
- •4.5.1. Пожежна безпека будівель та споруд
- •4.5.2. Евакуація людей із будівель та приміщень
- •4.6.2. Державний пожежний нагляд
- •4.6.3. Завдання та види пожежної охорони
- •4.6.4. Вивчення питань пожежної безпеки
- •4.6.5. Порядок дій у разі пожежі
4.3.2. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних
ПРИМІЩЕНЬ (ЗОН) ВІДПОВІДНО ДО ПРАВИЛ УЛАШТУВАННЯ
ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК (ПУЕ)
Головним заходом запобігання пожеж і вибухів від електрообладнанняє
правильний вибір і експлуатація обладнання у вибухо-і пожежонебезпечних
приміщеннях. Згідно з ПУЕ, приміщення поділяються на вибухонебезпечні
(В-І, В-Іа, В-Іб, В-Іг, В-П, В-Па) і пожежонебезпечні (П-І, П-П, П-Па, П-Ш) зони.
Вибухонебезпечна зона — це простір, в якому є або можуть
з'явитися вибухонебезпечні суміші
Пожежонебезпечна зона — це простір, де можуть знаходитися
горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так
і при можливих його порушеннях.
ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА
Клас В-І — зони приміщень, в котрих виділяються горючі гази
і пари в такій кількості і з такими властивостями, що можуть створювати
з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші при
нормальних нетривалих режимах роботи.
Клас В-Іа—зони приміщень, в котрих вибухонебезпечна концентрація
газів і пари можлива лише внаслідок аварії або несправності.
КласВ-Іб—тіж самі зони, щой класу В-Іа, але мають наступні особливості:
— горючі гази мають високу нижню концентраційну межу
поширення полум'я (15% і більше) та різкий запах;
— при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої!
вибухонебезпечної концентрації, яка поширюється на об'єм, не більший
5% Загального об'єму приміщення (зони);
— горючі гази і рідини використовуються у невеликих кількостях
без застосування відкритого полум'я, у витяжних шафах або під
витяжними зонтами.
Згідно з ПУЕ, якщо об'єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5%
вільного об'єму приміщення, то все приміщення належить до
відповідного класу вибухонебезпеки. Якщо об'єм вибухонебезпечної
суміші дорівнює або менший 5% вільного об'єму приміщення, то
вибухонебезпечною вважається зона приміщення в межах до 5 м по
горизонталі і вертикалі від технологічного апарата, від якого можливе
виділення горючих газів або пари ЛЗР. Приміщення за межами
вибухонебезпечної зони вважається вибухобезпечним, якщо немає інших
факторів, які утворюють вибухонебезпечність.
Клас В-Іг — зовнішні установки, які містять вибухонебезпечні гази,
пари, рідини, при цьому вибухонебезпечна концентрація може
утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.
Клас В-ІІ — зони приміщень, де можливе утворення
вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повітрям або іншим
окислювачем при нормальних, нетривалих режимах роботи.
Клас В-ІІа — зони, аналогічні зонам класу В-ІІ, де вибухонебезпечна
концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії
або несправності.
Клас П-І — зони приміщень, в котрих застосовуються або
зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61 °С.
Розділ 4
Клас П-ІІ — зони приміщень, де виділяється горючий пил або
волокна з нижньою концентраційною межею поширення полум'я понад
65 Г/м3 об'єму повітря, або вибухонебезпечного пилу, вміст котрого
в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій.
Клас П-ІІа — зони приміщень, в котрих є тверді або волокнисті
горючі речовини. Горючий пил і волокна не виділяються.
Клас П-ІІІ — зовнішні установки, де застосовуються або зберігаються
горючі рідини з температурою спалаху пари понад 61°С, а також тверді
горючі речовини.
Клас зони визначають технологи спільно з електриками проектної
або експлуатаційної організації, виходячи з характеристики
навколишнього середовища.
Згідно з ПУЕ, в пожежонебезпечних зонах використовується
електрообладнання закритого типу, внутрішній простір котрого
відділений від зовнішнього середовища оболонкою. Апаратуру
управління і захисту, світильники рекомендується застосовувати в
пилонепроникному виконанні. Вся електропроводка повинна мати
надійну ізоляцію. У вибухонебезпечних зонах та в зовнішніх установках
слід використовувати вибухозахищене обладнання, виготовлене згідно
з ГОСТ 12.2.020-76. Пускову апаратуру, магнітні пускачі для класів
В-І та В-ІІ необхідно виносити за межі вибухонебезпечних приміщень
з дистанційним керуванням. Проводи у вибухонебезпечних
приміщеннях мають прокладатися у металевих трубах. Може
використовуватися броньований кабель. Світильники для класів В-І,
В-ІІ, В-ІІа також повинні мати вибухозахищене виконання.