Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лиля план дипломной.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
208.78 Кб
Скачать

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. РЕСУРСИ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ, ЇХ ФОРМУВАННЯ ТА МЕНЕДЖМЕНТ

    1. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку.

    2. Ресурси комерційного банку, їх склад та структура. 1.2.1 Власний капітал комерційного банку та його формування. 1.2.2 Залучений капітал комерційного банку та його характеристика.

1.2.3 Порядок та умови здійснення депозитних операцій комерційного банку.

    1. Моделі управління ресурсами комерційного банку.

РОЗДІЛ 2. Аналіз кредитної діяльності банку (на прикладі Аналіз кредитної діяльності банку (на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк)

    1. Загальна характеристика діяльності банку

2.2Аналіз кредитного портфелю

2.3Аналіз ефективності кредитних операцій

РОЗДІЛ 3. ПОБУДОВА МОДЕЛІ КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ

  1. Сутність та основні принципи діяльності комерційного банку Комерційні банки, як правило, розглядаються у двох аспектах - широкому та вузькому: · у широкому розумінні комерційний банк - це будь-який банк, що функціонує на другому після центрального банку рівні банківської системи; · у вузькому розумінні комерційний банк - це банк, який виконує певний набір базових банківських операцій та єдиною метою якого є одержання максимального прибутку. Законом України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що комерційний банк - це установа, функцією якої є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове і розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій. До базових банківських операцій належать 16 операцій, які й визначають банк як фінансову установу (ст. 3 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Залежно від економічного змісту всі види діяльності комерційних банків прийнято поділяти на три групи

Ресурси комерційного банку - це сукупність грошових коштів, які знаходяться у розпорядженні банку і використовуються ним для здійснення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

Власний капітал (кошти) банку являє собою грошові кошти, внесені акціонерами (засновниками банку), а також кошти, утворені в процесі подальшої діяльності банку. Переважна частина ресурсів комерційного банку формується за рахунок залученого капіталу, а не власного. Так, співвідношення між власними і залученими коштами складає 1:20. Залучений капітал (кошти) - це кредиторська заборгованість банку, що виникла внаслідок попередніх операцій і яка має бути погашена у визначений термін.

Депозитні операції - це операції із залучення грошових коштів на депозитні рахунки. Під час здійснення депозитної операції виконуються такі операції: відкриття та реєстрація депозитного рахунку, залучення грошових коштів на депозит, вилучення коштів з депозиту, нарахування відсотків за депозитом та їх сплата клієнтам, повернення коштів з депозиту та закриття депозитного рахунку. Управління банківськими ресурсами - це діяльність, пов'язана із залученням грошових коштів вкладників та інших кредиторів, визначенням розміру і відповідної структури джерел грошових коштів у тісному зв'язку з їх розміщенням. Існує два рівні управління ресурсами комерційного банку: · державний рівень (управління здійснюється через НБУ з використанням різних фінансових інструментів); · рівень комерційного банку

  1. Аналіз кредитної діяльності банку (на прикладі ПАТ КБ «Приватбанк)

Модель кредитования

Приведены поквартальные данные о кредитах от коммерческого банка на жилищное строительство (в условных единицах) за 4 года (всего 16 кварталов, первая строка соответствует первому кварталу первого года).

Требуется:

1) Построить адаптивную мультипликативную модель Хольта-Уинтерса с учетом сезонного фактора, приняв параметры сглаживания 1=0,3; 2=0,6; 3=0,3.

2) Оценить точность построенной модели с использованием средней относительной ошибки аппроксимации.

3) Оценить адекватность построенной модели на основе исследования:

  • случайности остаточной компоненты по критерию пиков;

  • независимости уровней ряда остатков по d-критерию (критические значения d1 = 1,10 и d2 = 1,37) и по первому коэффициенту автокорреляции при критическом значении r1 = 0,32;

  • нормальности распределения остаточной компоненты по R/S-критерию с критическими значениями от 3 до 4,21.

4) Построить точечный прогноз на 4 шага вперед, т.е. на 1 год.

5) Отразить на графике фактические, расчетные и прогнозные данные.

Таблица 1

Поквартальные данные о кредитах от коммерческого банка на жилищное строительство (в условных единицах) за 4 года

t

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

2

13

14

15

16

Y(t)

28

36

43

28

31

40

49

30

34

44

52

33

39

48

58

36

Решение

Будем считать, что зависимость между компонентами тренд-сезонный временный ряд мультипликативная. Мультипликативная модель Хольта-Уинтерса с линейным ростом имеет следующий вид:

, (1)

где k – период упреждения;

Yр(t) — расчетное значение экономического показателя для t-гo периода;

a(t), b(t) и F(t) - коэффициенты модели; они адаптируются, уточняются по мере перехода от членов ряда с номером t-1 к t;

F(t+k-L) - значение коэффициента сезонности того периода, для которого рассчитывается экономический показатель;

L - период сезонности (для квартальных данных L=4, для месячных – L=12).

Таким образом, если по формуле 1 рассчитывается значение экономического показателя, например за второй квартал, то F(t+k-L) как раз будет коэффициентом сезонности второго квартала предыдущего года.

Уточнение (адаптация к новому значению параметра времени t) коэффициентов модели производится с помощью формул:

; (2)

; (3)

. (4)

Параметры сглаживания 1, 2 и 3 подбирают путем перебора с таким расчетом, чтобы расчетные данные наилучшим образом соответствовали фактическим (т.е. чтобы обеспечить удовлетворительную адекватность и точность модели).

Из формул 1 - 4 видно, что для расчета а(1) и b(1) необходимо оценить значения этих коэффициентов для предыдущего период времени (т.е. для t=1-1=0). Значения а(0) и b(0) имеют смысл этих же коэффициентов для четвертого квартала года, предшествующего первому году, для которого имеются данные в табл. 1.

Для оценки начальных значений а(0) и b(0) применим линейную модель к первым 8 значениям Y(t) из табл. 1. Линейная модель имеет вид:

. (5)

Метод наименьших квадратов дает возможность определить коэффициенты линейного уравнения а(0) и b(0) по формулам 6 - 9:

; (6)

; (7)

; (8)

. (9)

Применяя линейную модель к первым 8 значениям ряда из таблицы 1 (т.е. к данным за первые 2 года), находим значения а(0) и b(0). Составим вспомогательную таблицу для определения параметров линейной модели:

t

Y(t)

t-tcp

Y-Ycp

(t-tcp)2

(Y-Ycp)(t-tcp)

1

28

-3,5

-7,625

12,25

26,6875

2

36

-2,5

0,375

6,25

-0,9375

3

43

-1,5

7,375

2,25

-11,0625

4

28

-0,5

-7,625

0,25

3,8125

5

31

0,5

-4,625

0,25

-2,3125

6

40

1,5

4,375

2,25

6,5625

7

49

2,5

13,375

6,25

33,4375

8

30

3,5

-5,625

12,25

-19,6875

36

285

0

0

42

36,5

Уравнение (5) с учетом полученных коэффициентов имеет вид: Yp(t)=31,714+0,869·t. Из этого уравнения находим расчетные значения Yр(t) и сопоставляем их с фактическими значениями (табл. 3). Такое сопоставление позволяет оценить приближенные значения коэффициентов сезонности I-IV кварталов F(-3), F(-2), F(-1) и F(0) для года, предшествующего первому году, по которому имеются данные в табл. 1. Эти значения необходимы для расчета коэффициентов сезонности первого года F(1), F(2), F(3), F(4) и других параметров модели Хольта-Уинтерса по формулам 1 - 4.

Таблица 3

Сопоставление фактических данных Y(t) и рассчитанных по линейной модели значений Yp(t)

t

1

2

3

4

5

6

7

8

Y(t)

28

36

43

28

31

40

49

30

Yp(t)

32,583

33,452

34,321

35,190

306,060

36,929

37,798

38,667

Коэффициент сезонности есть отношение фактического значения экономического показателя к значению, рассчитанному по линейной модели. Поэтому в качестве оценки коэффициента сезонности I квартала F(-3) может служить отношение фактических и расчетных значений Y(t) I квартала первого года, равное Y(1)/Yр(1), и такое же отношение для I квартала второго года (т.е. за V квартал t=5) Y(5)/Yр(5). Для окончательной, более точной, оценки этого коэффициента сезонности можно использовать среднее арифметическое значение этих двух величин.

F(-3) = [ Y(1) / Yp(1) + Y(5) / Yp(5) ] / 2=[ 28 / 32,583 + 31 / 36,060 ] / 2 = 0,8595.

Аналогично находим оценки коэффициента сезонности для II, III и IV кварталов:

F(-2) = [Y(2) / Yp(2) + Y(6) / Yp(6) ] / 2 = 1,0797;

F(-1) = [Y(3) / Yp(3) + Y(7) / Yp(7) ] / 2 = 1,2746;

F(0) = [Y(4) / Yp(4) + Y(8) / Yp(8) ] / 2 = 0,7858.

Оценив значения а(0), b(0), а также F(-3), F(-2), F(-1) и F(0), можно перейти к построению адаптивной мультипликативной модели Хольта-Уинтерса с помощью формул 1 - 4.

Из условия задачи имеем параметры сглаживания 1=0,3; 2=0,6; 3=0,3. Рассчитаем значения Yp(t), a(t), b(t) и F(t) для t=l.

Из уравнения 1, полагая что t=0, k=1, находим Yр(1):

Из уравнений 2 - 4, полагая что t=1, находим:

;

;

.

Аналогично рассчитаем значения Yp(t), a(t), b(t) и F(t) для t=2:

;

;

;

для t=3:

;

;

;

для t=4:

;

;

;

для t=5:

Обратим внимание на то, что здесь и в дальнейшем используются коэффициенты сезонности F(t-L), уточненные в предыдущем году (L=4):

;

;

;

Продолжая аналогично для, t = 6,7,8,…,16 строят модель Хольта-Уинтерса (табл. 4). Максимальное значение t, для которого можно находить коэффициенты модели, равно количеству имеющихся данных по экономическому показателю Y(t). В нашем примере данные приведены за 4 года, то есть за 16 кваралов. Максимальное значение t равно 16.

Таблица 4

Модель Хольта-Уинтерса

t

Y(t)

a(t)

b(t)

F(t)

Yp(t)

Абс.погр.,

E(t)

Отн.погр.,

%

1

2

3

4

5

6

7

8

0

31,71

0,87

0,7858

1

28,0

32,58

0,87

0,8594

28,01

-0,01

0,02

2

36,0

33,42

0,86

1,0782

36,11

-0,11

0,32

3

43,0

34,11

0,81

1,2661

43,69

-0,69

1,60

4

28,0

35,14

0,87

0,7924

27,44

0,56

1,99

5

31,0

36,03

0,88

0,8600

30,95

0,05

0,16

6

40,0

36,97

0,90

1,0805

39,80

0,20

0,51

7

49,0

38,11

0,97

1,2778

47,94

1,06

2,17

8

30,0

38,72

0,86

19

30,97

-0,97

3,24

9

34,0

39,57

0,86

0,8596

34,04

-0,04

0,11

10

44,0

40,51

0,88

1,0839

43,68

0,32

0,73

11

52,0

41,19

0,82

1,2687

52,90

-0,90

1,73

12

33,0

42,07

0,84

0,7834

32,84

0,16

0,47

13

39,0

43,64

1,06

0,8800

36,88

2,12

5,43

14

48,0

44,58

1,02

1,0796

48,45

-0,45

0,95

15

58,0

45,64

1,03

1,2700

57,85

0,15

0,25

16

36,0

46,45

0,97

0,7783

36,56

-0,56

1,56

Проверка качества модели

Для того чтобы модель была качественной уровни, остаточного ряда E(t) (разности Y(t)-Yp(t) между фактическими и расчетными значениями экономического показателя) должны удовлетворять определенным условиям (точности и адекватности). Для проверки выполнения этих условий составим таблицу 5.

Проверка точности модели

Будем считать, что условие точности выполнено, если относительная погрешность (абсолютное значение отклонения abs{E(t)}, поделенное на фактическое значение Y(t) и выраженное в процентах 100%·abs{E(t)}/Y(t)) в среднем не превышает 5%. Суммарное значение относительных погрешностей (см. гр. 8 табл. 4) составляет 21,25, что дает среднюю величину 21,25/16 = 1,33%.

Следовательно, условие точности выполнено.

Таблица 5

Промежуточные расчеты для оценки адекватности модели

Квартал, t

Отклонение, E(t)

Точки поворота

E(t)2

[E(t)-E(t-1)]2

E(t)∙E(t-1)

1

2

3

4

5

6

1

-0,01

-

0,00

-

-

2

-0,11

0

0,01

0,01

0,00

3

-0,69

1

0,48

0,33

0,08

4

0,56

1

0,31

1,56

-0,38

5

0,05

1

0,00

0,26

0,03

6

0,20

0

0,04

0,02

0,01

7

1,06

1

1,13

0,74

0,22

8

-0,97

1

0,95

4,14

-1,03

9

-0,04

0

0,00

0,87

0,04

10

0,32

1

0,10

0,13

-0,01

11

-0,90

1

0,80

1,49

-0,29

12

0,16

0

0,02

1,11

-0,14

13

2,12

1

4,49

3,85

0,33

14

-0,45

1

0,21

6,62

-0,96

15

0,15

1

0,02

0,36

-0,07

16

-0,56

-

0,32

0,50

-0,08

0,88

10

8,88

21,98

-2,27