Висновки

В результаті дослідження можна зробити наступні висновки.

І.І.Мечников- відомий російський та французький біолог, один із основоположників еволюційної ембріології, першовідкривач фагоцитозу та внутрішньоклітинного травлення, творець порівняльної патології запалення, фагоцитарної теорії імунітету, засновник наукової геронтології.

Прагнення Мечникова до наукових пошуків сформувалось ще в дитячі та підліткові роки. Це відбувалось під впливом оточуючої природи, прочитаної літератури, його близьких та друзів. Ще з гімназиських років він почав цікавитися революційно –демократичною публіцистикою. Вже був прихильноком атеїзму.

За час перебування в університеті І.І. виконав та опублікував чотири наукові роботи – дві про скорочувальне стебло сувійок, одну про новий вид хробаків з роду Диплогастерів, і ще одну про паразитизм у інфузорій. В цей період протистологічні роботи явно чисельно перевищували, але поступово І.І.Мечников відійшов від цієї області біології і став зоологом - універсалом, який зробив свій вклад майже у всі розділи зоології безхребетних. На протязі двох років він виконав всі приписані планом обов’язки студента і влітку 1864р. , в 19 років, закінчив Харківський університет і, вирішивши присвятити своє життя науці, поїхав удосконалюватися за кордон.

Вже в перші роки самостійної наукової діяльності виявляється та стає більш чітким інтерес Мечникова до однієї з найстаріших і найважливіших областей зоології – ембріології . Саме ембріології були віддані, в основному, приблизно двадцять (точніше двадцять один рік – з 1861 по 1882 рр.) років його наукової роботи в якості зоолога. Праці І.І.Мечникова в області порівняльної ембріології зіграли велику роль, а сам І.І. здобув світову славу. Близько 25 років науковець вів боротьбу, яка закінчилася повною перемогою і визнанням фагоцитної теорії.

Матеріалізм був основою всієї різноманітної, киплячої і благородної наукової діяльності Іллі Ілліча. Також науковець був ярим прихильником дарвінізма, але, варто відмітити, Мечников підходив до його освоєння творчо, розумно, критично та серйозно вивчаючи, очищував його положення від усього помилкового. Також Ілля Ілліч виступав ярим пропагандистом атеїзму.

Одеський період життя ,який тривав 18 років – важливий етап в житті великого біолога, став розквітом його педагогічної діяльності. Мечников зробив чималий внесок у викладання і проведення науково-дослідницької роботи в університеті. Значну частину своїх відомих робіт, яку прославили Мечникова на весь світ, він виконав працюючи, саме в Одеському університеті. Саме тут розпочалась і його активна громадська діяльність, в якій науковець виступає захисником студентства, противником засилля реакції в науці. Не знайшовши на батьківщині сил для прикладення своїх сил, доведений до відчаю, Мечников покинув батьківщину та друзів і направився для наукової роботи за кордон. Побувавши з різних країнах, Мечников залишив свій вибір на лабораторії Інституту Пастера в Парижі.

Можна з впевненістю сказати, що пастерівський період життя був найщасливішим у житті Іллі Ілліча Мечникова. Він майже не зустрічав перешкод на своєму шляху і міг вільно займатися улюбленою справою. Тут його влаштовували не лише умови роботи, але він зустрів зі сторони Пастера високу оцінку і розуміння важливості дослідів, які він проводив. Пастерівський інститут став його схованкою, центром наукових інтересів, він його любив, він провів там свої найкращі роки і хотів щоб його попіл зберігався там.

Перебуваючи в Парижі, Мечников головну увагу приділяв дослідам, розпочатим ще в Росії та підготовці кадрів для російський наукових та учбових установ. Знаходячись в Парижі, Мечников не переривав живого зв’язку з видатними російськими вченими, з Одеським університетом, де у науковця були друзі та учні. Він підтримував тісні зв’язки В паризький період Мечников виховав багато чисельну плеяду учнів, які потім в своїх країнах стали основоположниками нових шкіл та напрямків в імунобіології та мікробіології.

З великим натхненням Мечников працював над вирішенням проблеми довголіття. Проте науковець не врахував, що це, головним чином, не біологічна, а соціальна проблема.

Заслуги Мечникова перед наукою безцінні. Невтомна праця стала метою та щастям його життя. До кінця своїх днів, він тримався своїх поглядів. Виключна принциповість, безмежна любов до своєї батьківщини, до людей, науки Ця безмежна жага нових відкриттів, – ці якості Іллі Ілліча мають вражати та ставати прикладом для майбутніх поколінь.