6. Неправильно відраховані суми за заподіяні матеріальні збитки підлягають поверненню засудженому і зараховуються на його особовий рахунок.

7. Після звільнення засудженого від покарання збитки, не від­шкодовані ним під час відбування покарання, можуть бути стяг­нені за рішенням суду у встановленому законом порядку.

450

451

1.Матеріальні збитки, спричинені державі засудженим під час відбування ним покарання, стягуються у позасудовому порядку —• за мотивованою постановою начальника колонії, що оголошується засудженому під розписку. Його винесенню передує перевірка об­ ставин спричинення матеріальної шкоди, встановлення розмірів останнього та вини у цьому конкретного засудженого. У процесі перевірки від засудженого відбирається письмове пояснення з при­ воду причетності до спричинення збитків та по суті інших фактич­ них обставин спричинення шкоди, оскільки в іншому разі досить важко мотивувати постанову про стягнення збитків.

Це також необхідно і з метою виховного впливу на засуджених. Необґрунтоване рішення про стягнення матеріальних збитків може не тільки підірвати авторитет начальника установи, а й зни­зити ефект всієї виховної роботи, що проводилась з даним засу­дженим.

2. Засуджений може оскаржити постанову начальника колонії вищій посадовій особі, але подача скарги не зупиняє виконання постанови про стягнення збитків. Строки для такого оскарження в законі не встановлені.

Оголошення засудженому постанови про стягнення матеріаль­них збитків, спричинених його винною поведінкою, необхідно з метою надання засудженому можливості оскарження невірного, на його думку, рішення, невідворотності відповідальності за винне спричинення матеріальної шкоди державі, а також використання у виховних цілях тих мотивів, з яких він притягується до матері­альної відповідальності.

Скарга на рішення начальника установи про стягнення матері­альних збитків дозволяється на загальних підставах, встановле­них для подачі звернень засуджених, які відбувають покарання.

3. Вища посадова особа може скасувати постанову про стягнен­ ня збитків за відсутності вини засудженого або зменшити розмір суми, що підлягає стягненню.

У випадку відміни постанови про стягнення збитків суми, не­правильно відраховані з засудженого, підлягають поверненню за­судженому і зараховуються на його особовий рахунок.

4. У законі не вказується, як може бути змінений розмір суми, що підлягає стягненню, вищою посадовою особою — у бік змен­ шення чи збільшення.

Однак, виходячи з загального принципу права, згідно з яким оскарження дій та рішень посадових осіб не тягне за собою погір­шення становища особи, що подала скаргу, слід визнати, що зміна вищим начальником суми, котра підлягає стягненню, якщо вони вносяться в результаті розгляду скарги притягнутої до відпові­дальності особи, можуть бути зроблені лише у бік зменшення.

5. Стягнення матеріальних збитків, спричинених особами, що відбувають покарання, здійснюється шляхом утримання відповід-

них сум з їх заробітку. Ці утримання здійснюються з сум, нарахо­ваних засудженому після сплати ним обов'язкових платежів. Якщо за час відбування покарання матеріальна шкода залишить­ся невідшкодованою, сума, що залишилась, може бути стягнута з засудженого після звільнення. З цією метою адміністрація колонії пред'являє звільненому позов в порядку цивільного судочинства, а відповідна сума стягується з них за рішенням суду.