Вступ……………………………………………………………………...…………………. 3

Розділ 1. Назва розділу ………………………………………………………….…………ХХ

Розділ 2. Назва розділу………………………………………………………...…………...ХХ

2.1. Назва підрозділу…………………………………………….…………………ХХ

2.2. Назва підрозділу…………………………………………….…….....………..ХХ

Розділ 3. Назва розділу……………………………………………………………………..ХХ

3.1. Назва підрозділу…………………………………………….……….………..ХХ

3.1.1. Назва структурної частини підрозділу…………………………………….ХХ

3.1.2. Назва структурної частини підрозділу…………………………………….ХХ

3.2. Назва підрозділу…………………………………………….……….………..ХХ

Висновки…………………………………………………………………………..………...ХХ

Список вивчених джерел та літератури…………………………………........…………...ХХ

Додатки………………………………………………………………………..…..…………ХХ

Структура роботи. Робота складається зі Вступу, Розділів (у разі необхідності – і з підрозділів), Висновків, Списку вивчених джерел та літератури, Додатків (у разі необхідності). Кожна структурна частина роботи починається з нової сторінки. Назва структурної частини наводиться посередині сторінки великими літерами (14 кегль Times New Roman жирний, CapsLock):

В с т у п

Текст вступу починається з абзацу після пропущеного рядка.

Вступ. Має містити аналіз актуальності теми дослідження, формулювання мети і завдань дослідження, аргументацію структури роботи.

Аналіз джерельної бази роботи, історії дослідження проблеми може бути як структурною частиною вступу, так і предметом окремого розділу роботи.

Основна частина роботи. Кожен розділ починається з наведення номеру розділу та його назви:

Розділ 1 назва розділу

Крапка після номеру та назви розділу не ставиться.

Текст розділу розпочинається з абзацу після пропущеного рядка.

В разі необхідності розділи розбиваються на підрозділи. Вони нумеруються та мають свою назву. Номер підрозділу складається з двох цифр: з номера розділу та порядкового номера власне підрозділу. Новий підрозділ починається з абзацу після вільного рядка. Номер та назва підрозділу друкується шрифтом 14 кегль Times New Roman жирний маленькими буквами. Текст підрозділу друкується відразу за його назвою:

1.1. Назва підрозділу. Текст підрозділу.

Текст розділу не може починатися з назви підрозділів: їм має передувати коротенький вступ, де формулюється предмет дослідження у підрозділі та аргументується обрана структура підрозділу.

Підрозділи в разі необхідності поділяються на більш дрібні структурні одиниці. Вони нумеруються, їх номер складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера самої структурної одиниці. Її назва наводиться з абзацу без пропуску рядку і друкується курсивом.

1.1.1. Назва структурної одиниці підрозділу. Текст структурної одиниці.

Текст підрозділу не може починатися з назви більш дрібної структурної одиниці.

Кожен розділ має закінчуватися висновками, які логічно підсумовують розгляд матеріалу в кожному розділі та в цілому узгоджуються з перспективною метою роботи.

Посилання. Розміщуються в Переліку посилань, який міститься наприкінці кожного розділу. Від тексту розділу він відокремлюється вільним рядком, не має назви і друкується через 1 інтервал шрифтом Times New Roman звичайний, кегль 14. Перелік посилань складається за порядком згадування посилань у тексті розділу.

При цьому в тексті в кінці речення наводиться лише номер посилання у вигляді верхнього індексу:

Текст речення в розділі¹. Текст наступного речення.

У Переліку посилань посилання мають мати такий вигляд:

¹ Прізвище І.П. Назва монографії. – Одеса, 2001. – С. 15. (Звертаємо увагу, що вказівка на видавництво тут опускається).

² Прізвище І.П. Назва статті // Назва збірки. – Одеса, 2004. – С. 511. (Звертаємо увагу, що крапка перед косими рисками не ставиться).

³ Прізвище І.П. Назва статті // Назва журналу. – 2003. – № 1. – С. 122-123.

В разі повторного посилання на ту саму роботу, коли посилання йдуть поспіль:

⁴ Там само. – С. 128.

Якщо здійснюється посилання на одну й ту саму сторінку одної праці поспіль:

⁵ Там само.

В разі повторного посилання на будь-яку роботу:

⁶ Прізвище І.П. Вказ. пр. – С. 125.

За наявності у Переліку посилань кількох праць одного автора необхідно наводити назву праці щоразу, коли посилання не йдуть поспіль, опускаючи при цьому елементи бібліографічного описання з вказівкою міста та року видання:

⁷ Прізвище І.П. Назва монографії. – С. 125.

Якщо доцільним є посилання відразу на декілька робіт різних авторів або одного автора, в переліку посилань вони подаються або в алфавітному, або хронологічному порядку, який вважає доцільним автор роботи і відокремлюються крапкою з комою.

Увага! Уникати використання кінцевих автоматичних посилань!

Зразок оформлення посилань у Переліку посилань див. у Додатку 2.

Висновки. Заключна частина роботи має бути спрямована на висвітлення основних результатів, отриманих в ході роботи над темою.

Основним завданням даного розділу є розв’язання основних завдань дослідження, які були сформульовані у вступі. Для цього слід підсумувати основні висновки, зроблені наприкінці кожного розділу роботи, та розглянути їх у світлі загальної мети дослідження.

Оскільки саме тут в акумульованому вигляді висвітлюються основні здобутки автора курсової роботи в галузі обраного напрямку дослідження, у висновковій частині роботи слід уникати історіографічних нарисів та полеміки з іншими авторами.

Список вивчених джерел та літератури. Наводиться в кінці роботи і не входить до загальної кількості обсягу курсової роботи. Накопичені під час написання курсової роботи бібліографічні описи усіх вивчених джерел і літератури слід ретельно систематизувати й розташувати у певній послідовності за відповідними розділами.

Вивчені джерела у “Списку” поділяють, як правило, на опубліковані джерела та архівні матеріали. Опубліковані джерела можуть бути розподілені на: документи і матеріали, наративні (оповідні) джерела (мемуари, щоденники, листування і т. ін.); пресу тощо. Послідовність розміщення цих груп джерел між собою у “Списку”, залежить від характеру обраної теми та їх значення для її висвітлення. Використану у курсовій роботі літературу розташовують після джерел і, як правило, не підрозділяють на окремі структурні елементи. Опис кожної роботи починається з нового рядка з абзацу. Кожна частина “Списку” побудована за алфавітом і не нумерується.

У “Списку” подають повні бібліографічні дані про документ, які містять інформацію про автора, назву роботи, місце видання, назву видавництва, рік видання та повну кількість сторінок:

Прізвище І.П. Назва монографії. – К.: Вища школа, 1999. – 144 с.

Прізвище І.П. Назва статті // Назва журналу. – 1999. – № 3. – С. 5-10.

Прізвище І.П. Назва статті // Назва збірки. – Одеса: Астропринт. – 1999. – С. 5-25.

Треба розпочинати список з літератури кириличного алфавіту, а потім – література іншими алфавітами.

Додатки до курсової роботи розміщують у кінці праці після Списку вивчених джерел та літератури. Це можуть бути ілюстрації, карти, графіки, окремі рідкісні й найбільш важливі документи, що раніше не залучалися науковцями тощо. Нумерація сторінок у Додатках подається окремо, а якщо обсяг додатків завеликий, то їх переплітають окремою текою. Як правило, додатки не входять в загальний обсяг роботи.

Якщо додатки є результатом наукової творчості автора курсової роботи, визначають наукову новизну даного твору та особистий внесок автора в розробку даної проблеми, то вони входять до загального обсягу роботи.

У випадку, якщо ілюстративний та статистичний матеріал, наведений у додатках, запозичений з інших наукових джерел, додатки мають супроводжуватися переліком посилань.

За наявності додатків різного роду (таблиць, малюнків, карт тощо) вони групуються таким чином, щоб найповніше ілюструвати проблему, що розглядається. В такому випадку доцільним є створення переліку додатків із зазначенням сторінок, на яких вони розміщуються. Тоді додатки нумеруються у порядку їх розміщення.

Додатки мають бути узгоджені з основним текстом роботи та зі списком джерел та літератури.

Захист курсової роботи. Закінчену і оформлену згідно з правилами курсову роботу передають на кафедру не пізніше ніж за тиждень до дня захисту роботи.

Захист курсової роботи відбувається на відкритому засіданні комісії у складі не менше трьох викладачів кафедри. Студент має уміло розрахувати час своєї доповіді так, щоб продемонструвати обізнаність у всіх елементах презентації своєї праці, що від нього вимагають. Студентові у вступному слові протягом 5-7 хвилин потрібно сформулювати мету та завдання курсової роботи; дати оцінку рівня вивчення проблеми в історіографії; охарактеризувати опановані джерела; навести висновки, до яких він дійшов внаслідок свого дослідження.

Студентові необхідно підготуватися до відповіді на запитання як членів комісії, так і інших присутніх під час захисту.

Захист у комісії показує, в якій мірі студент оволодів матеріалами зазначеної проблеми, свідчить про рівень його професійної підготовки у цілому.

Оцінка курсової роботи визначається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням. Оцінюється якість поданої роботи, враховуючи оцінку керівника, та загальний рівень професійної підготовки, яку студент виявив під час захисту.