Bilety_na_anatomiyu

№26. Постава та фактори , що її визначають. Фізико – гігієнічні вимоги до постави дитини шкільного віку.

Постава – це звичне положення тіла людини у спокої та під час руху.

Ознаки правильної постави:

1. Природні вигини хребта виражені помірно

2. Спина рівна

3. Лопатки симетричні, не випинаються

4. Плечі на одному рівні

5. Живіт втягнутий

6. Ноги випрямленні

Порушення постави:

1. Сутулість – це посилений вигін хребта в грудній області:

1. Голова нахилена вперед

2. Грудна клітина сплощена

3. Плечі зведені

4. Ноги зігнуті в коліні

2. Кіфотична постава – розвивається при прогресуванні сутулості, ознаки ще більш виражені (спина кругла)

3. Лордотична постава – посилений вигін хребта в поперековій області:

1. живіт випинається

2. спина відхилена назад

4. Скаліоз – це бокове викривлення хребта

1. Плечі і лопатки асиметричні

2. Трикутники талії різні

3. Кінцівки різної довжини (ступеня).

Фізико – гігієнічні вимоги:

1. Висота сидіння над підлогою має відповідати довжині гомілки із ступнею – 2 см. (в коліні 90 градусів) на каблуку

2. Глибина сидіння має дорівн. дві третини стегна

3. Щоб сидіння мало бути з невеликим нахилом назад

4. Дистанція сидіння дорівн. діаметру (відстань від спинки сидіння до краю стола) грудної клітини +- 3,5 (вільно проходить кулак)

5. Висота стола над сидінням (диференція) нормальна , якщо рука поставлена на лікоть і кінчики пальців на рівні очей при малій диференції(низький стіл), розвив. кіфотична постава при великій - скаліоз. Тому в класі має бути 1 – 4 форми парт.

6. Для того щоб дізнатися, які меблі потрібні речі викор. формулу Картишикіна: Порядковий номер дорівн. зріст учня (в см.) мінус 100 : 5 - 10

№27. Умови , що сприяють утворенню патологічних вигинів хребта, плоскостопості , їх профілактика у дітей шкільного віку.

Плоскостопість - це деформація стопи, що характеризується сплощенням її склепінь. Незручне взуття, синтетичні покриття, гіподинамія - все це призводить до неправильного розвитку стопи.

При плоскостопості порушується опорна функція нижніх кінцівок, погіршується їх кровопостачання, від чого з'являються болі, а іноді і судоми в ногах. Стопа стає пітливість, холодної, синюшною. Сплощення стопи впливає на положення тазу і хребта, що веде до порушення постави. Діти, які страждають плоскостопістю, при ходьбі широко розмахують руками, сильно тупають, підгинають ноги в колінах і тазостегновому суглобі; хода їх напружена, незграбна.

Розвитку плоскостопості сприяє захворювання на рахіт, загальна слабкість і знижений фізичний розвиток, а також зайва повнота, при якій на стопу постійно діє надмірна вагова навантаження. У дітей, передчасно (до 10-12 місяців) початківців багато стояти і пересуватися на ніжках, розвивається плоскостопість. Шкідливо позначається на формуванні стопи тривале ходіння дітей по твердому грунту (асфальту) у м'якому взутті без каблучка.

Для попередження плоскостопості рекомендуються помірні вправи для м'язів, ніг і стоп, щоденні прохолодні ванни для ніг, ходіння босоніж. Особливо рекомендується ходіння босоніж влітку по пухкій, нерівній поверхні, тому що при цьому дитина мимоволі переносить вагу тіла на зовнішній край стопи і підтискає пальці, що сприяє зміцненню склепіння стопи. Для дітей з порушеною поставою і плоскостопістю в заняття з фізичної культури і ранкову гімнастику вводять спеціальні коригуючі вправи.

№28 Основні групи скелетних м‘язів, їх функціональне значення. Вікові

зміни м‘язової системи. Розвиток рухів у дітей

В організмі чоловіка – 40 – 50% складають м*язи, а в жінок – 30%. Жиру в жінок – 20%. У новонароджених – 16%, у дошкільнят – 27,3%, у немовляти – %, у підлітка – 33,3%.

М*яз складається з:

1. Черевця

2. Сухожиль (утворює головку – це місце, яким м*яз кріпиться до кістки;те сухожилля яке перекинуте через суглоб утвор. хвостик.)

М*язи голови

М*язи голови(черепа) М*язи обличчя

М*яз склад. з м*язових волокон двох типів: тоненьких акти нових і товстих міази нових. При скороченні м*яза актинові нитки втягуються між міази новими і м*яз потовщується, а під мікроскопом виглядає як по смуговий. По смугові м*язи багатоядерні, а гладенькі – веретеноподібні, одноядерні входять до складу внутрішніх органів.

М*язи голови:

Мозковий – лобний, потиличний, скроневий (2)

Лицевий – мімічні і жувальні м*язи, скорочуючись вони зумовляють міміку,вираз обличчя. Мімічні м*язи: колові м*язи очей, коловий м*яз рота, м*яз піднімаючий і опускаючий куточка рота, м*язи сміху.

М*язи тулуба:

М*язи грудної клітини (великий і малі грудні; зубчасті)

м*язи спини (косі й прямі )

м*язи живота (трапецієподібні; м*язи кінцівок; над остьові, під остьові; дельтоподібний м*яз, двоголовковий попереду, трьох головковий позаду. )

М*язи дітей розвинені слабо. Еластичніші, ніжніші, містять більше води. М*язи довші, а сухожилки коротші і розміщені в суглобі далі від осі обертання, тому при скорочені витрачають менше енергії і легше відновлюються. Окремі м*язові групи ростуть нерівномірно. У немовлят розвиваються першими м*язи живота, пізніше жувальних.

На перші роки життя розвиваються великі м*язи тулуба і кінцівок у зв*язку з сидінням, ходінням.

А дрідні м*язи кисті не розвинені. Вони починають розвиватись у 6-7 років, коли дитина йде до школи. Вони швидко стомлюються і це треба враховувати при письмі, робити перерви, пальчикову гімнастику.

Координація розвив. у 4 роки – до 12 років. Дітям показані вправи для розвитку постави, основані на динамічній роботі; противопоказані вправи з опором, висом, статичною роботою.

Розвиток рухів у дітей:

1-3 місяці - дитина вміє тримати голівку.

3-6 місяців - дитина може сидіти.

6-9 місяців - дитина навчилася стояти , тримаючись ручками за ліжечко або іншу опору .

9-12 місяців - дитина може ходити без опори.

 Послідовність освоєння нових рухів:

- Дитина проходить родові шляхи.

- Лежить на спинці.

- Навчається повертатися з боку на бік і на животик.

- Повзає по- пластунськи .

- Піднімає ручки , спирається на них.

- Піднімає головку , оглядає простір навколо .

- Навчається сидіти.

- Повзає вже рачки.

- Самостійно встає , дотримуючись за опору.

- Починає ходити - спочатку тримаючись за руку дорослого , трохи пізніше – самостійно.

№29. Ріст та розвиток м‘язів після народження. Основні групи м‘язів, їх

функція.

У внутрішньоутробному житті м’язові волокна формуються  гетерохронно. Спочатку диференціюються м’язи язика, губ, діафрагми, міжреберні і спинні; в кінцівках – спочатку м’язи рук; а згодом ніг. В кожній кінцівці спочатку проксимальні відділи, а потім - дистальні. М’язи ембріонів містять менше більків і більше води (до 80 %). Після народження ріст і розвиток різних м’язів також проходить нерівномірно. Швидше і більше починають розвиватися ті м’язи, які забезпечують рухові функції, що мають істотне значення для життя (беруть участь в диханні, ссанні, схопленні предметів, необхідних для харчування і т.д.)

Новонароджений має всі скелетні м’язи, але їх вага в 37 разів менша, ніж у дорослого. Ріст і формування скелетних м’язів проходить до 20-25 років, впливаючи на ріст і формування скелету.

До 1-го року більше розвинуті м’язи тазу, стегон, ніг. В руці, плечовому поясі, починаючи з 2-х років, проксимальні м’язи значно товстіші за дистальні, поверхневі товстіші за глибокі. В ранньому дитинстві м’язи тулуба розвиваються значно швидше м’язів рук і ніг. Прискорений розвиток кисті проходить в 6-7 років, коли дитина здійснює легку роботу, починає привчатися до письма. Розвиток згиначів випереджає розвиток розгиначів.

В організмі чоловіка – 40 – 50% складають м*язи, а в жінок – 30%. Жиру в жінок – 20%. У новонароджених – 16%, у дошкільнят – 27,3%, у немовляти – %, у підлітка – 33,3%.

М*яз складається з:

1. Черевця

2. Сухожиль (утворює головку – це місце, яким м*яз кріпиться до кістки;те сухожилля яке перекинуте через суглоб утвор. хвостик.)

М*язи голови

М*язи голови(черепа) М*язи обличчя

М*яз склад. з м*язових волокон двох типів: тоненьких акти нових і товстих міази нових. При скороченні м*яза актинові нитки втягуються між міази новими і м*яз потовщується, а під мікроскопом виглядає як по смуговий. По смугові м*язи багатоядерні, а гладенькі – веретеноподібні, одноядерні входять до складу внутрішніх органів.

М*язи голови:

Мозковий – лобний, потиличний, скроневий (2)

Лицевий – мімічні і жувальні м*язи, скорочуючись вони зумовляють міміку,вираз обличчя. Мімічні м*язи: колові м*язи очей, коловий м*яз рота, м*яз піднімаючий і опускаючий куточка рота, м*язи сміху.

М*язи тулуба:

М*язи грудної клітини (великий і малі грудні; зубчасті)

м*язи спини (косі й прямі )

м*язи живота (трапецієподібні; м*язи кінцівок; над остьові, під остьові; дельтоподібний м*яз, двоголовковий попереду, трьох головковий позаду. )

№30. Розвиток скелету людини. Вигини хребта, терміни їх розвитку та

фіксації.

Скелет утворює структурну основу тіла, визначає його форму і розміри. У скелеті дорослої людини налічується більше 200 кісток, які перш за все виконують опорну функцію та є своєрідними важелями при здійсненні рухових актів. Разом з цим кістки беруть активну участь у процесах обміну речовин: накопичують мінеральні солі і, при необхідності, постачають їх організму). У кістках також міститься кровотворна тканина — червоний кістковий мозок.

Кістки містять приблизно 60 % мінеральних речовин, 30 % органічних компонентів і 10 % води. Така сполука речовин у будові кісток забезпечує їм значну міцність (у 30 разів міцніше цегли і у 2,5 рази міцніше граніту) і велику пружність, еластичність і в'язкість (у 9 разів перебільшує в'язкість свинцю). Кістки характеризуються значним запасом надійності. У дітей трубчасті кістки ростуть у довжину за рахунок хрящів між кінцями кісток (епіфізами) і їх тілом (діафізом), а у товщину — за рахунок поверхневої тканини — окістя. Плоскі кістки ростуть у всіх напрямках тільки за рахунок окістя. На момент закінчення росту тіла людини хрящі у багатьох кістках замінюються на кісткову тканину. Розвиток скелету у чоловіків закінчується у 20-24 роки, а у жінок — у 17-21 рік.

Окремі кістки і. навіть, частини скелету дозрівають в різні періоди. Так, до 14 років окостенінням охоплено тільки середні частини хребців, тоді як інші їх відділи залишаються хрящовими і лише у 21-23 роки вони повністю стають кістковими.

Важливим етапом у розвитку скелета людини є формування та закріплення згинів хребта, які поділяються на лордози (мають місце в області шиї та поперекового відділу хребта) та кіфози (грудний та крижовий відділи хребта). Це потрібно для підтримки рівноваги тіла та забезпечення функції амортизації при пересуванні, стрибках.

Сагітальні (при погляді з боку) згини хребта з'являються з моменту, коли діти починають піднімати голову, сідати, вставати та ходити (у віці до І року). До 5-6 років згини хребта мало фіксовані і якщо дитина лягає, то найчастіше ці згини зникають (вирівнюються). Закріплення згинів хребта відбувається поступово: до 7-8 років формуються лише шийний та грудний згини, а до 12-14 років — лордоз поперекового відділу хребта та кіфоз крижового відділу хребта. Остаточне закріплення лордозів та кіфозів завершується з окостенінням хребців хребта (17-20 років). У фронтальній проекції (при погляді спереду або з заду) нормально розвинутий хребет повинен бути рівним.

Разом з формуванням хребта у дітей розвивається і грудна клітка, яка набуває нормальної циліндричної форми, як у дорослих, приблизно у 12-13 років, а далі може до 25-30 років збільшуватись лише за розмірами. Відхиленнями у розвитку форми грудної клітки найчастіше бувають: конічна форма (звужена до верху) та сплощена форма (зменшені переднє-задні розміри). Різноманітні відхилення від розвитку нормальних форм хребта та грудної клітки можуть негативно впливати не тільки на поставу тіла, але і порушувати нормальний розвиток внутрішніх органів, погіршувати рівень соматичного здоров'я.

Скелет верхніх кінцівок складається з плечового поясу верхніх кінцівок, що включає дві лопатки та дві ключиці, і скелету вільної верхньої кінцівки. Остання в свою чергу складається з плечової кістки, кісток перед плеччя (ліктьової та променевої) і кісток кисті (8-й кісток зап 'ястка, 5-й кісток п 'ястка та кісток фалангів пальців: великий палець — 2, інші пальці—по 3 фаланги).

Скелет нижніх кінцівок складається із кісток тазового поясу і кісток вільної нижньої кінцівки. Тазовий пояс, у свою чергу, утворюють крижова кістка (п'ять крижових хребців, що зростаються), куприк та три пари тазових кісток (по дві клубових, сідничних та лобкових). У новонародженої дитини кістки тазового поясу з'єднуються хрящами.

З 5-6 років починається зрощування хребців крижового відділу хребта та кісток тазу, яке завершується у 17 — 18 років. До цього віку дуже небезпечно дітям стрибати з великої висоти, особливо дівчатам, так як це може привести до зміщень кісток тазу і їх неправильному зростанню. В результаті можуть виникати різноманітні порушення розвитку органів малого тазу, а у дівчат, як майбутніх жінок, ще і ускладнення при вагітності та при народженні дитини. До аналогічних наслідків може привести також піднімання і перенос тяжких речей (до 13-15 років — більше 10 кг), або постійне використання дівчатами до 13-14 років взуття на високому каблуці (небезпечна висота підбору взуття для дітей не більше 3 см).

Скелет вільної нижньої кінцівки складається із стегнової кістки, малої та великої кісток гомілки та кісток стопи. Стопа утворена кістками передплесна (7 кісток), плесна (5 кісток) та фалангів пальців. Всі кістки стопи з'єднані міцними зв'язками і при нормальному розвитку сама стопа набуває вгнутої форми склепу, що забезпечує ефект пружини.