- •1.Дати визначення поняттям клітина,тканина,орган,система органів і організм
- •2.Дати визначення термінам морфологія,гістологія,цитологія,ембріологія,анатомія
- •3 Методи морфологічних досліджень
- •4.Будова та функції ядра тваринної клітини
- •5. Основні положення сучасної клітинної теорії
- •7.Загальні і спеціальні органели тваринної клітини і їх роль в її життєдіяльності
- •8.Ультрамікроскопічна будова плазмолеми тваринної клітини
- •9.Ультрамікроскопічнабудова і функції рибосом та мітохондрії
- •10.Характеристика структурних елементів цитоплазми тваринної клітини
- •11.Будова і розвиток яйцеклітин
- •12.Будова,функції та розвиток сперматозоїдів
- •13.Будова яйця курки та етапи його формування в яйцеводі
- •14 Характеристика етапів заплдіднення у свійських тварин.
- •15 Характеристика плідних оболонок і типів плацент у різних видів тварин.
- •16Ранні етапи ембріогенезу. Дроблення. Гаструляція.
- •17 Особливості ембріогенезу птахів.
- •18 Ембріогенез плацентарних ссавців
- •19 Класифікація тканин тваринного організму
- •20 Характеристика мязової тканини
- •21 Гістроструктура і функції крові та лімфи тварин
- •22 Гістроструктура нервової тканини тваринного організму
- •23 Гістроструктура і функції епітеліальних тканин тваринного організму
- •24 Гістроструктура і функції хрящової і кісткової сполучних тканин
- •25 Характеристика залозистого епітелію. Групи залоз. Типи секренції.
- •26 Будова і форма кісток скелету.
- •27 Загальна характеристика скелету тварин та його поділ. Розвиток в онто та філо генезі
- •28 Будова грудного хребця ребер і груднини тварин.
- •29 Будова кісток кисті і стопи різних видів тварин.
- •30 Будова кісток мозкового відділу скелета голови.
- •31 Будова кісток лицьового відділу скелета голови
- •32 Будова кісток шийного відділу хребетного стовпа
- •33 Будова кісток грудної клітки.
- •35 Будова кісток поперекового, крижового і хвостового відділів хребетного стовпа.
- •36 Будова кісток тазової кінцівки тварин.
- •37 Типи зєднань кісток скелета. Характеристика складових частин суглоба.
- •39 Будова мяза як органа. Класифікація мязів за формою та залежно від характеру рухів
- •40 Топографія будова і функції мязів грудної кінцівки тварин.
- •41 Мязи тазової кінцівки.
- •42 Топографія будова і функції мязів голови тварин.
- •43 Мязи плечового поясу
- •44 Мязи грудної стінки
- •44 Мязи живота
- •46 Дорсальні і вентральні мязи хребта
- •47 Будова шкіри її похідні
- •49 Будова молочних залоз
- •50 Будова рогових похідних шкіри тварин.
- •51 Загальні закономірності внутрішніх органів.
- •52 Будова язика та зубів.
- •53 Будова стравоходу і однокамерного шлунку.
- •54 Багатокамерний шлунок
- •55 Анатомічна і гістологічна будова печінки.
- •56 Підшлункова залоза
- •58 Будова товстої кишки
- •59 Будова носової порожнини гортані і трахеї
- •60.Анатомічна і гістологічна будова легень тварин
- •61.Анатомічна і гістологічна будова органів сечовиділення тварин.Розвиток в онто- та філогенезі
- •62.Анатомічна і гістологічна будова нирки
- •63.Анатомічна і гістологічна будова органів розмноження самця
- •64.Анатомічна і гістологічна будова сім’яника самця тварин
- •65.Анатомічна і гістологічна будова органів розмноження самки
- •66.Будова та функції яєчника
- •67.Загальна характеристика серцево –судинної системи її роль в організмі тварин. Розвиток в онто- та філогенезі
- •68.Анатомічна будова серця тварин,його топографія
- •69.Будова кровоносних судин
- •70.Основні артерії великого кола кровообігу
- •71.Основні вени великого кола кровообігу
- •72.Характеристика лімфатичної системи тварин
- •73.Анатомічна,гістологічна будова та функції червоного кісткового мозку і селезінки
- •74.Анатомічна,гістологічна будова гіпофіза і епіфіза
- •75.Анатомічна і гістологічна будова щитоподібної та надниркової залоз
- •76.Анатомічна і гістологічна будова тимуса, його функції
- •79.Характеристика черепно-мозкових нервів тварин
- •80.Анатомічна і гістологічна будова головного мозку
- •81.Анатомічна і гістологічна будова спинного мозку
- •82.Будова органа зору
- •83.Анатомічна і гістологічна будова пристінково-завиткового органа
- •84.Особливості будови органів сечовиділення птахів
- •85.Особливості будови шкіри та її похідних
- •86. Особливості будови скелету птахів
- •87.Особливості будови органів травлення птахів
- •88.Особливості будови органів дихання птахів
- •89.Особливості будови статевих органів птахів
8.Ультрамікроскопічна будова плазмолеми тваринної клітини
Плазмолема має товщину 10 нм. Її можна розглянути тільки за допомогою електронного мікроскопа. Вона обмежує клітину і складається з трьох шарів: зовнішнього, середнього й внутрішнього. Зовнішній шар — глікокалікс, або над мембранний комплекс, середній —клітинна мембрана і внутрішній — підмембранний комплекс
Будову клітинної мембрани описано вище. Глікокалікс утворений переважно вуглеводами — олігоцукридами, які утворюють з білками й ліпідами клітинної мембрани складні сполуки — відповідно глікопротеїди та гліколіпіди. Вуглеводні кінці молекул цих сполук утворюють довгі розгалужені ланцюги. Глікокалікс виконує рецепторну функцію плазмолеми. За його участю здійснюється взаєморозпізнавання клітин та їх взаємодія з навколишнім середовищем. У глікокаліксі епітеліоцитів кишок сконцентровані ферменти пристінного травлення. Підмембранний комплекс представлений мікрофіламентами й мікротрубочками, які розміщені в периферичній частині клітини і є частиною цитоскелета. Структури цього комплексу мають здатність взаємно переміщуватись, що спричинює переміщення плазмолеми, частин клітини й клітини. Підмембранний комплекс бере також участь у рецепції й трансмембранному транспорті.
Плазмолема виконує численні функції. Основними з них є розмежувальна, транспортна, рецепторна, рухова та формування клітинних контактів. Розмежувальна і транспортна функції є взаємопротилежними і взаємодоповнювальними. Завдяки розмежуванню з навколишнім середовищем клітина зберігає свою індивідуальність, завдяки транспорту речовин здійснюються метаболічні процеси як у самій клітині, так і між клітиною та середовищем, що її оточує. У результаті цього забезпечується сталість внутрішнього середовища клітини. Вода і розчинені в ній гази, окремі йони та дрібні молекули органічних речовин транспортуються в клiтину i з неї шляхом дифузії (пасивний транспорт). Більшість йонів і невеликих молекул неорганічних та органічних речовин (солі, цукри, амінокислоти) транспортуються проти градієнта концентрації за участю особливих ферментів — пермеаз (активний транспорт супроводжується витрачанням енергії
9.Ультрамікроскопічнабудова і функції рибосом та мітохондрії
Рибосоми — ультрамікроскопічні органели, що утворюються в ядрі, а функціонують переважно в цитоплазмі. Вони мають вигляд округлих утворів діаметром 10 – 30 нм і складаються з двох субодиниць — великої й малої, які побудовані з білка та РНК. Розрізняють поодинокі рибосоми і їх угруповання — полірибосоми. Вони можуть розміщуватись вільно в гіалоплазмі або приєднуватись до мембран ендоплазматичної сітки. Рибосоми беруть участь у синтезі білка. На них відбувається формування поліпептидів і білків. Вільні рибосоми синтезують білок, який використовується клітиною для власних потреб.
Білок, синтезований рибосомами на мембранах ендоплазматичної сітки, потрапляє в порожнини її структур, транспортується в комплекс Гольджі і в складі секреторних гранул виводиться з клітини (секреторні білки) або використовується для формування лізосом і пероксидом
Мітохондрії — мікроскопічні органели загального призначення (рис. 1.5). В них у молекулах АТФ утворюється і накопичується енергія, необхідна для життєдіяльності клітин. Мітохондрії беруть також участь у регуляції обміну води, депонуванні йонів Са, Mg і P, продукуванні попередників стероїдних гормонів. Кількість мітохондрій у різних клітинах дуже варіабельна, від кількох до тисячі, що залежить від інтенсивності процесів метаболізму. Найбільшу кількість мітохондрій виявлено в клітинах печінки, нервових клітинах, міоцитах там’язових волокнах. Мітохондрії функціонують близько 20 діб, після чого утилізуються лізосомами. Нові мітохондрії утворюються шляхом поділу або брунькуванням. Під світловим мікроскопом мітохондрії мають вигляд нитко-, паличко- і зерноподібних структур завтовшки 0,2 – 2 мкм і завдовжки 1 – 10 мкм (див. рис. 1.5, а).
Електронномікроскопічними дослідженнями встановлено, що мітохондрії обмежені двома мембранами завтовшки близько 7 нм (див. рис. 1.5, б). Між мембранами є проміжок завширшки 10 – 20 нм. Зовнішня гладенька мембрана відділяє їх від гіалоплазми, а внутрішня обмежує вміст мітохондрій — мактрикс. Вона утворює численні складки, спрямовані всередину мітохондрій, — кристи. На внутрішній поверхні внутрішньої мембрани розміщені мітохондріальні субодиниці грибоподібної форми, в яких є ферменти, що забезпечують процес фосфорилювання.