- •Матеріалознавство
- •Передмова
- •Умови роботи обладнання переробної промисловості
- •Розділ 1. Матеріалознавство. Особливості атомно-кристалічної будови металів
- •1.2. Метали, особливості атомно-кристалічної будови
- •1.3. Поняття про ізотропію і анізотропію
- •1.4. Алотропія, або поліморфні перетворення
- •1.5. Магнітні перетворення
- •Розділ 2. Будова реальних металів. Дефекти кристалічної будови
- •2.1. Дефекти кристалічної структури
- •2.2. Дислокація, її утворення та види
- •Розділ 3. Кристалізація металів. Методи дослідження металів
- •3.1. Механізм та закони кристалізації металів
- •3.2. Будова металевого злитку
- •3.3. Методи дослідження металів: структурні і фізичні
- •3.4. Визначення хімічного складу
- •3.5. Вивчення структури
- •3.6. Фізичні методи дослідження
- •Розділ 4. Загальна теорія сплавів. Будова, кристалізація і властивості сплавів. Діаграма стану
- •4.1. Поняття про сплави і методи їх отримання
- •4.2. Особливості будови, кристалізації і властивостей сплавів: механічних сумішей, твердих розчинів, хімічних сполук
- •4.3. Класифікація сплавів твердих розчинів
- •Розділ 5. Механічні та експлуатаційні властивості металів
- •5.1. Механічні властивості і способи визначення їх кількісних характеристик: твердість, в'язкість, втомна міцність
- •5.2. Експлуатаційні властивості
- •Розділ 6. Залізовуглецеві сплави. Діаграма стану «залізо – вуглець»
- •6.1. Залізовуглецеві сплави
- •6.2. Компоненти і фази залізовуглецевих сплавів
- •6.3. Структури залізовуглецевих сплавів
- •Розділ 7. СталІ. Класифікація і маркування сталей
- •7.1. Вплив вуглецю і домішок на властивості сталей
- •7.2. Призначення легуючих елементів та їх розподіл у сталях
- •7.3. Класифікація і маркування сталей
- •Розділ 8. Чавуни. Будова, властивості, класифікація і маркування чавунів
- •8.1. Класифікація чавунів
- •8.2. Будова, властивості, класифікація і маркування сірих чавунів
- •8.3. Високоміцний чавун із кулькоподібним графітом
- •8.4. Ковкий чавун
- •Розділ 9. Кольорові метали і сплави на їх основі
- •9.1. Титан і його сплави
- •9.2. Алюміній і його сплави
- •9.3. Магній і його сплави
- •9.4. Мідь і її сплави
- •Розділ 10. Пластмаси й їх класифікація, властивість і галузь застосування
- •10.1. Загальні відомості про пластмаси й їх класифікація
- •10.2. Термопластичні пластмаси
- •10.3. Термореактивні пластмаси
- •10.4. Синтетичні еластоміри, каучук, гума
- •Розділ 11. Деревина та її властивості
- •11.1. Загальні відомості
- •11.2. Будова дерев. Види деревини
- •11.3. Фізичні і механічні властивості деревини
- •11.4. Матеріали і напівфабрикати із деревини
- •Розділ 12. Скло. Властивості та застосування
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Технологія отримання скла
- •12.3. Марки скла
- •12.4. Властивості скла
- •12.5. Види скла за призначенням
- •Протипожежне скло – армоване скло. Розділ 13. Практичне застосування матеріалів у харчовій і переробній промисловостЯх
- •13.1. Вироби з чорних та кольорових металів
- •13.2. Неметалеві матеріали в переробній промисловості
- •13.3. Екологічна небезпека матеріалів у переробній промисловості
- •Організація та методика проведення лабораторних робіт
- •Лабораторна робота 2 металографічний аналіз металів та сплавів
- •Лабораторна робота 3 вивчення структури сталей та чавунів
- •Лабораторна робота 4 вивчення мікроструктури кольорових металів та сплавів
- •Лабораторна робота 5 вивчення властивостей пластмас
- •Лабораторна робота 6 Вивчення властивостей деревини
- •6.2. Будова деревини
- •6.2.1. Макроструктура
- •6.2.2. Мікроструктура
- •6.3. Фізико-механічні властивості
- •6.3.1. Визначення вологості деревини прискореним методом
- •6.3.2. Визначення середньої густини деревини
- •6.3.3. Визначення граничної міцності за стискання
- •6.3.4. Визначення граничної міцності за згинання
- •6.4. Контрольні запитання для захисту роботи
6.3. Структури залізовуглецевих сплавів
Усі сплави системи «залізо – цементит» за структурною ознакою ділять на дві великі групи: сталі і чавуни.
Особливу групу складають сплави із вмістом вуглецю менше 0,02 % (точка Р), їх називають технічне залізо. Мікроструктури сплавів представлені на рис. 6.2. Структура таких сплавів після закінчення кристалізації складається або із зерен фериту (рис. 6.2 а), за вмісту вуглецю менше 0,006 %, або із зерен фериту і кристалів цементиту третинного, розташованих по межах зерен фериту (рис. 6.2 б), якщо вміст вуглецю становить від 0,006 до 0,02 %.
а) б)
Рис. 6.2. Мікроструктури технічного заліза: а – вміст вуглецю менше 0,006 %; б – вміст вуглецю становить 0,006–0,02 %
Вуглецевими сталями називають сплави заліза з вуглецем (містять 0,02–2,14 % вуглецю), що закінчують кристалізацію утворенням аустеніту. Вони мають високу пластичністю, особливо в аустенітному стані.
Структура сталей формується в результаті перекристалізації аустеніту. Мікроструктури сталей представлені на рис. 6.3.
а) б) в) г)
Рис. 6.3. Мікроструктури сталей: а – доевтектоїдна сталь; б – евтектоїдна сталь (пластинчастий перліт); в – евтектоїдна сталь (зернистий перліт); г – заевтектоїдна сталь
За вмістом вуглецю і структурою сталі поділяються на доевтектоїдні – структура ферит + перліт (рис. 6.3 а); евтектоїдні – структура перліт (П), перліт може бути пластинчастий або зернистий (рис. 6.3 б і 6.3 в); заевтектоїдні – структура перліт + цементит вторинний (П + ЦII), цементитна ґратка розташовується навколо зерен перліту.
За мікроструктурою сплавів можна приблизно визначити кількість вуглецю у складі сплаву, враховуючи наступне: кількість вуглецю в перліті складає 0,8 %, у цементиті – 6,67 %. Зважаючи на малу розчинність вуглецю у фериті, приймається, що в ньому вуглецю немає.
Сплави заліза з вуглецем, що містять вуглецю більше 2,14 % (до 6,67 %) й закінчують кристалізацію утворенням евтектики (ледебуриту), називають чавунами.
Наявність легкоплавкого ледебуриту в структурі чавунів підвищує їх ливарні властивості.
Чавуни, що кристалізуються відповідно до діаграми стану «залізо – цементит», відрізняються високою крихкістю. Колір їх зламу – сріблясто-білий. Такі чавуни називаються білими чавунами.
Мікроструктури білих чавунів представлені на рис. 6.4.
а) б) в)
Рис. 6.4. Мікроструктури білих чавунів: а – доевтектичний білий чавун; б – евтектичний білий чавун; в – заевтектичний білий чавун
За кількістю вуглецю і структурою білі чавуни поділяються на: доевтектичні – структура перліт + ледебурит + цементит вторинний; евтектичні – структура ледебурит (рис. 6.4 б); заевтектичні – структура ледебурит + цементит первинний (рис. 6.4 в).
У структурі доевтектичних білих чавунів присутній цементит вторинний, який утворюється в результаті зміни складу аустеніту під час охолодженні (по лінії ES). У структурі цементит вторинний зливається з цементитом, що входить до складу ледебуриту.
Фазовий склад сталей і чавунів за нормальних температур один і той же, вони складаються з фериту і цементиту. Проте властивості сталей і білих чавунів значно відрізняються. Таким чином, основним чинником, що визначає властивості сплавів системи «залізо – цементит», є їх структура.