3) За рівнем впливу на результати діяльності:
основні– фактори, що здійснюють вирішальний вплив на господарську діяльність підприємства в умовах, що склалися;
другорядні– всі інші фактори, крім основних;
При цьому один і той самий фактор залежно від обставин може бути й основним, і другорядним;
4) За часом дії:
постійні – здійснюють вплив на досліджуване явище безперервно протягом усього часу;
тимчасові– їх вплив відбувається періодично (освоєння нової техніки та технології виробництва);
5) За характером залучення ресурсів:
інтенсивні– пов’язані з найбільш ефективним використанням досягнень науки, технології. Вони забезпечують розвиток економіки за рахунок підвищення продуктивності суспільної праці, покращання використання наявних ресурсів, що характеризують ступінь зусилля, напруженість праці в процесі виробництва (підвищення продуктивності праці тощо);
екстенсивні– пов’язані з кількісним, а не якісним приростом результативного показника. Наприклад, збільшення обсягу виробництва за рахунок збільшення чисельності працівників;
6) За відношенням до суб’єкта господарювання:
об’єктивні – фактори, що не залежать від діяльності підприємства (наприклад, стихійне лихо);
суб’єктивні– фактори, що залежать від діяльності окремих осіб, підприємства тощо. Навіть вміле прогнозування у господарській практиці об’єктивних умов і факторів можна трактувати як явище суб’єктивного порядку. Успішне господарювання, виконання бізнес-планів визначаються вмілим керівництвом виробничим колективом; правильною організацією виробництва, економіки, фінансів; глибоким знанням справи конкретним виконавцем;
7) За рівнем деталізації:
прості– фактори, що є результатом дії однієї причини (кількість робочих днів);
складні– фактори, що виникають під впливом комплексу причин (продуктивність праці);
8) За можливістю виміру впливу на результативний показник:
параметричні– фактори, що піддаються кількісній оцінці;
непараметричні– фактори, що не підлягають кількісній оцінці.
Кількісний вимір впливу факторів на показник, що вивчається дозволяє правильно оцінити господарську діяльність підприємств. Якщо це неможливо зробити (наприклад, визначити вплив стажу роботи, рівня професійної підготовки робітників на продуктивність їх праці), необхідно прослідкувати напрям впливу факторів. Це підвищить обґрунтованість висновків і рекомендацій за результатами проведеного економічного аналізу.
9) За порядком дії:
першого порядку (безпосередньо впливають на результативний показник);
другого порядку(фактори, що спричиняють непрямий вплив на результативний показник за допомогою факторів першого рівня);
п-го порядку.
Кожний фактор може складатися із декількох причин, які в свою чергу виступають як самостійні фактори з відповідним рівнем впливу на результати діяльності підприємства.
Приклад багаторівневого впливу зображено на рис. 2;
10) За властивостями об’єктів, що вивчаються:
кількісні – фактори, що виражають кількісну визначеність явищ (кількість обладнання, сировини). Наприклад, обсяг валових доходів, продажу продукції, сума власних і залучених фінансових ресурсів, сума витрат на виробництво, чисельність працівників підприємства, робочих днів в аналізованому періоді тощо;
структурні– це такі показники, як питома вага власних фінансових ресурсів у капіталі підприємства, частка активної частини основних засобів, частка робітників підприємства, питома вага матеріальних витрат у загальній сумі витрат на виробництво тощо;
якісні– фактори, що визначають внутрішні якості, ознаки й особливості об’єктів, що вивчаються. Наприклад ,рівень продуктивності праці робітників, ціна і рентабельність виробів, які випускає підприємство, доходність цінних паперів тощо.
Наведена класифікація факторів дає можливість вивчити та оцінити їх вплив на показники, що вивчаються, розробити оптимальні управлінські рішення.
Рис. 2. Детермінована факторна модель валової продукції