2.6 Аналіз метрики поля

Важливе питання формування конфігурації об’єму магнітного поля навколо людини, тому що просторова структура макрополя, яка охоплює все тіло пацієнта в цілому, має чимале значення для досягнення високоефективного лікування. Можна запропонувати множину моделей конфігурації комірчаної структури випромінювачів:

• в формі площини, на якій розташовується людина;

• в формі двох площин, між якими розташовується людина;

• в формі циліндра, всередині якого розташовується людина;

• по формі тіла людини і т. д.

Конфігурації перераховані в порядку ускладнення конструкції. Найбільш ефективною буде конструкція, яка повторює форму тіла людини. Але реалізація її в вигляді гнучкого еластичного костюму навряд чи буде доцільною, перш за все через масу конструкції (біля 100 кг). Тому необхіден деякий жорсткий каркас, який сприймає все навантаження.

Таким чином, задача, пов’язана з технічним рішенням направленого формування в заданій фізичній точці простору вектора магнітної індукції, в кінцевому випадку найбільш доцільно вирішується шляхом генерації МП в конфігурації тіла людини за допомогою конструкції, яка складається з випромінюючих площин комірчаної структури з числом комірок в межах 400…1000.

2.7 Перспективи та задачі в розвитку магнітотерапії

В магнітотерапевтичній практиці використовується два вида впливу електромагнітним полем: локальний – на паталогічну область та загальний – на організм пацієнта в цілому. Але ці два способи лікування неможна різко розділяти, так як будь-який місцевий вплив обов’язково ініціює рефлекторні механізми, забезпечуючи тим самим підключення до формування реакції у відповідь центральних регуляторних механізмів, хоча в цілому ця відповідь буде слабше, ніж при загальному впливі. В практиці вітчизняної здравоохорони використовуються випускаємі серійно та несерійно магнітотерапевтичні апарати, призначені як місцевого, так і загального впливу. Але останні зустрічаються набагато рідше, що зовсім не обгрунтувано.

Застосовуючи локально діючі ЕМП, ми впливаємо на конкретну ділянку організму, наприклад, на колінний чи гомілкоступневий суглоби, хребет і т.д. Не викликає сумніву той факт, що апарати місцевого впливу більш зручні і часто більш ефективні при виражених місцевих процесах (остеоходроз, артроз та ін.). Суттєвою перевагою таких пристроїв є можливість використання їх не тільки в стаціонарах, як, наприклад, розповсюджений “Полюс-1” (призначений для низькочастотної магнітотерапії), але й в домашніх умовах, де може бути використаний апарат “МАГ-30” і ряд інших. Разом з тим, при місцевому впливі ЕМП лікувальний ефект може бути досягнений тільки при умові значного підвищення індукції МП, використання більш високих частот та збільшення тривалості впливу.

Ряд дослідників пропонують компромісний варіант магнітотерапії, який враховує обидва підходи. При цьому рекомендується крім місцевого впливу на вогнище патології впливати, знову таки локально, на область гіпоталамуса, що припускає запуск адаптивних реакцій на рівні цілого організму. Даний варіант може бути здійснений на апаратах, призначених для загального впливу на живий організм.

Переваги використання загального впливу полягає в тому, що він дозволяє, застосовуючи ЕМП малої інтенсивності, низької частоти та короткої експозиції, домагатися синхронної роботи нервової та ендокринної систем на енергетично вигідних нижчих поверхах реактивності, в той же час формуючи захисні реакції організму високого ступеня ефективності. Апарати загального впливу переважніше в тих випадках, коли потрібна корекція взаємодії між різними системами організму. Даний терапевтичний підхід виявився результативним при лікуванні захворювань, пов’язаних з патологією судинної системи: облітеруючий ендартеріїт, діабетичні ангиопатії та ін.

Клінічний досвід, накопичений при використанні унікальних апаратно-програмних полімагнітних комплексів “Аврора МК-01” і “Аврора МК-02”, показує, що вони володіють широкими можливостями по реалізації тих переваг, які може дати загальний вплив ЕМП на організм. Конструкції апаратів дозволяють вносити подальші зміни та модифікації з метою їх вдосконалення.

Проблема взаємодії магніто- та лікарської терапії далека від розв’язання. Будь-який з аспектів цієї проблеми, наприклад, магнітофорез лікарських препаратів, можуть лягти в основу нового наукового направлення.

В плані створення нових та подальшого вдосконалення існуючих магнітотерапевтичних пристроїв є перспективними наступні напрямки розробок:

1. Створення вузькоспеціалізованого магнітотерапевтичного комплексу (“Аврора МК-02-03…”), призначеного для лікування пацієнтів із захворюваннями судин, як одної з найчастіших форм патології.

2. Створення апаратів, призначених для використання в інших областях медицини: травматології, ортопедії, гінекології, неврології і т. д. При цьому повинні бути проробленні можливості створення універсального пристрою, призначеного для лікування різних захворювань, так і адаптованих для використання при конкретних незологічних формах.

Цілком реальним є рішення поставлених задач та реалізація вищеназваних напрямків при подальшій модернізації апарата “Аврора МК-01”:

• розробка схеми, яка дозволяє кожному з 6 блоків працювати по окремим програмам, які дозволяють генерувати МП з відмінними біотропними параметрами;

• здійснення реальної можливості динамічного розвороту вектора магнітної індукції;

• змінивши структури плати і, відповідно, збільшивши число магнітних індукторів до 16, можна забезпечити зміну швидкості переміщення магнітної хвилі в відповідності зі швидкістю кровообігу;

• для розширення класу захворювань, лікування яких може бути ефективним на апаратах “Аврора МК”, найбільш логічним є створення пристроїв, які суміщають позитивні ефекти апаратів загального та місцевого впливу.

Висновок. Таким чином, розвиток апаратури для електромагнітотерапії йде по шляху створення пристроїв, що генерують магнітні поля, які володіють все більш широким набором біотропних параметрів, збільшення площі впливу, введення елементів контролю за станом здоров’я пацієнта, управління і синхронізації з біоритмами пацієнта, введення режиму зворотного зв’язку на базі вимірювально-діагностичної апаратури загального та спеціального призначення та обчисювальних засобів.

26