8.7 Виголошення доповіді, промови

До трибуни виходьте з виглядом, наче ви давно очікували виступу й раді цьому. На трибуні не поспішайте одразу ж починати виступ. Огляньте присутніх, почекайте тиші. Пам’ятайте, що вас оцінюють за такими ознаками: за тим, що ви робите, який маєте вигляд, що говорите і як говорите. Симпатія або антипатія залу до оратора формується вже на початку його виступу. Негарно спрямовувати свій погляд у вікно, у стелю або не відривати очей від конспекту. Досвідчений оратор уміє дивитися так, що кожен слухач відчує його погляд на собі. Треба вчитися переводити погляд з одних облич на інші, повертатися поглядом до тих, хто найбільше від усіх зацікавився вашим виступом. Погляд “очі в очі” є неприємним (це вираз агресії). Зазвичай люди тільки зустрічаються поглядами й одразу відводять очі вбік. Якщо ви ніяковієте від пильних поглядів слухачів, що сидять на перших рядах, оберіть у задніх рядах яку-небудь людину, звертайтеся до неї так, начебто тільки з нею й спілкуєтеся. Цей прийом допоможе вам подолати хвилювання і страх перед великою аудиторією.

Не забувайте про жести. Монотонні, набридливі рухи оратора дратують публіку, створюють комічне враження. Жести повинні підсилювати виразність промови, виділяти основні думки.

Правильні артикуляція й вимова, добра дикція сприяють успіху оратора. Якщо ваша дикція не дуже чітка, на допомогу можуть прийти різні скоромовки. Під час репетицій вони сприяють удосконаленню вимови. Силу голосу пристосовуйте до акустики й розмірів приміщення, у якому виступаєте. Не припускайте менторського тону, не моралізуйте. Уникайте шаблонних слів, будьте оригінальними. Виступайте емоційно.

Вчасно закінчуйте промову, доповідь. Уникайте банального закінчення виступу: “Ось і все, що хотів сказати стосовно цієї проблеми”. Виступ можна закінчити цікавою цитатою, можна стисло повторити основні положення промови (доповіді, лекції), подякувати слухачам за увагу.

Культура мови оратора передбачає точність, логічність і доречність мовлення, його милозвучність і правильність, лексичне та фразеологічне багатство.

Запитання для самоконтролю

1. Яка функція мови є основною?

2. У яких сферах спілкування застосовуються різні види красно-мовства?

3. До якого виду красномовства належить наукова лекція?

4. Що являє собою лекція?

5. Яку структуру має наукова лекція?

6. Якими прийомами й методами лектори можуть зацікавити студентську аудиторію?

7. Якими ознаками наукова дискусія відрізняється від звичайної суперечки?

8. Яких вимог етикету слід дотримуватися під час дискусії?

9. У чому полягають особливості підготовки та проведення наукової дискусії?

10. Яких помилок може припуститися недосвідчений організатор (ведучий) дискусії?

11. Які рекомендації можна дати учасникам дискусії?

12. Які види публічного обговорення проблем Вам відомі?

13. Що таке софістика?

14. У чому полягають особливості евристики?

15. Що являє собою наукова доповідь?

16. За якою логічною схемою визначається композиція наукової доповіді?

17. Які мовні засоби вживають у науковій доповіді?

18. Які види доповідей є жанрами офіційно-ділового стилю?

19. З якою метою проводять наради?

20. Які фактори впливають на успішне проведення наради?

21. Які функції виконує під час проведення наради її голова?

22. Які види прилюдних виступів ви знаєте?

23. Як слід готуватися до прилюдного виступу?

24. У чому полягає різниця між планом, тезами тексту та його конспектом?

25. Яку мету має розмітка тексту промови знаками партитури?

26. Якою є структура публічного виступу?

27. Як зацікавити слухачів своїм виступом?