Динамічна анатомія

а) передня група(згиначі): дзьобо-плечовий м’яз; - плечовий м’яз; двоголовий м’яз плеча.

Усім’язи передньої групи плеча беруть початок від лопатки та плечової кістки і кріпляться до ліктьової, променевої та плечової кісток. Функція: згинають рукув плечовому та ліктьовомусуглобах. Іннервація передньої групи м’язів плеча здійснюєтьсям’я- зовошкірним нервом із бічного пучкаплечового сплетення.

б) задня група (розгиначі): триголовий м’яз плеча;я ліктьовий м’яз.

М’язи задньої групиплеча берутьпочаток відлопатки та плечової кістки і прикріплюються до ліктьового відростка ліктьової кістки. Іннервація задньої групи м’язів плеча здійснюється променевим нервом із заднього пучкаплечового сплетення. При скороченні м’язів задньої групи плеча здійснюється розгинання передпліччяв ліктьовомусуглобі.

2) М’язи передпліччя:

а) передня група (привертачіта згиначікисті і пальців):

-променевий та ліктьовий згиначі кисті;

-поверхневий та глибокий згиначі пальців;

-довгий згинач великого пальця;

-круглий та квадратний привертачі.

Більшістьм’язів передньої групи передпліччяберутьсвій початок від внутрішнього надвиростка плечової кістки, а іх іннервація здійснюється серединним нервом за виключення ліктьового згинача кисті та ліктьової половини глибокого згинача пальців, іннерваціюяких здійснює ліктьовий нерв.

За функцієюм’язи згинають кисть і пальці. б) задня група(відвертачіі розгиначі):

-променеві розгиначі кисті (три);

-спільний розгинач пальців;

-довгий та короткий розгиначі великого пальця;

-довгий відвідний м’яз великого пальця;

-м’яз-відвертач.

Задня групам’язів передпліччяє антагоністами передньоїгрупи, тобто вони розгинають кисть і пальці і носять назви, які визначають їхфункціональнепризначення. Задню групумязів перед-

72

пліччя іннервуютьгілки променевого нерва із заднього пучкаплечового сплетення.

Крімтого на зовнішній поверхні передпліччязнаходитьсяпле- че-променевий м’яз, який бере початок відзовнішнього краю плечової кістки ікріпиться до променевої кістки. Функція: згинає передпліччята крутить променевукістку.

3) М’язи кисті поділяються на м’язи долонної і тильної поверхні:

а) м’язи долонної поверхні поділяють на три групи: -підвищення великого пальця:

-відвідний, короткий згинач, привідний та протиставний м’язи великого пальця;

-середня група м’язів:

-червоподібні(чотири), долонні міжкісткові(три) та тильні міжкісткові(чотири);

-підвищення мізинця:

-короткийдолонний м’яз, короткий згинач, відвіднийта протиставний м’язи мізинця.

Між м’язами підвищення великого пальця (тенара), ма м’я- зами підвищення мізинця (гіпотенара) розташовується трикутної форми апоневротична пластинка – долонний апоневроз в який вплітається сухожилокдовгого долонного м’яза. Доброякіснагіперплазія долонного апоневроза коли його волокна проростають у сухожилкизгиначівпальців отримала назвухвороби, або контрактури Дюпюітрена. Іннервацію м’язів підвищення великого пальця здійснюють серединний та ліктьовий нерви, м’язів підвищення мізинця – ліктьовий нерв, а середню групу мязів кисті інннервують серединний, ліктьовий та променевий нерви.

Фасція плеча окутуєйого м’язи і розмежовуєїхна окремі групи. Завдяки фасціальним перегородкам утворюються борозни, щілини та проміжки, заповнені пухкоюклітковиною, де проходять кровоносні судинита нерви.

Фасція передпліччяутворює ізольованіфутляридля окремих м’язів або їх груп. На межі з кистю вона утворює циркулярнепотовщення, що отримало назву утримувачазгиначів, а на тильній поверхні – відповідно розгиначів. Від утримувачарозгиначів між

73

М’язи верхньої кінцівки (вигляд спереду)

сухожилкамипроходятьсполучнотканинніперегородки, які утворюють кістково-фіброзніканали для сухожилків, охопленихсіновіальними піхвами. Що стосується утримувачазгиначів, то він обмежує зап’ястковий канал для сухожилків згиначів та їх синовіальних піхв. На долонній поверхні фасція значно потовщується і

74

М’язи верхньої кінцівки (вигляд ззаду)

перетворюється утрикутноїформи пластинку, яка, як зазначалося вище, отримала назву долонного апоневроза.

Велике практичнезначенняна верхнійкінцівцівідіграютьтакі структури, як пахвова западина та ліктьова ямка, в яких лежать великі судинніта нервові стовбури.

75

Долонний апоневроз

М’язи та фасції нижньої кінцівки

Поділяються на м’язи тазового пояса, та м’язи вільної нижньої кінцівки

І. М’язи тазового пояса

Розрізняють внутрішніта зовнішні м’язи таза. До внутрішніх м’язів таза відносяться:

-клубово-поперековий м’яз починається від поперекових хребціві клубовоїямки і прикріплюється до малого вертлюга стегнової кістки. Функція: згинає іповертає назовні стегно, а при фіксованих ногах нахиляє тулуб.

-грушоподібний м’яз починається від передньої поверхні крижової кісткиікріпиться до великого вертлюгастегнової кістки. Функція: відвертаєта відводить стегно.

-внутрішнійзатульнийм’яз бере початок від внутрішньої поверхні затульного отвору і прикріплюється до стегнової кістки. Функція: обертає стегно назовні і тягне його назад.

До групи зовнішніхм’язів таза відносяться:

-великий, середній і малий сідничні м’язи;

-верхній і нижній близнюковім’язи;

-зовнішній затульнийм’яз;

-м’яз-натягувачширокоїфасції;

-квадратний м’яз стегна.

76

Передня група м’язів нижньої кінцівки

77

Задня група м’язів нижньої кінцівки

78

Усізовнішні м’язи таза беруть початок від тазових кісток і більшістьїхприкріплюються до стегнової кістки. Функція: розгинають та обертають стегно назовні.

ІІ. М’язи вільної нижньої кінцівки

Серед м’язів вільної нижньої кінцівкирозрізняютьм’язи стегна, гомілки та стопи.

1) М’язи стегна поділяють на передню, задню та присередню групи. а) передня група:

-чотириголовий м’яз стегна, один з найбільших м’язів людського тіла, починається від клубовоїта стегнової кісток, переходить

утовстий сухожилок, який охоплює надколінокікріпиться до горбистості великогомілковоїкістки. Функція: розгинає гомілкуі частково згинає стегно.

-кравецький м’яз починається від клубової ості і кріпиться до горбистості великогомілковоїкістки. Функція: згинає та обертає стегно назовні, а гомілкуобертає до середини.

б) задня група:

-півсухожилковийм’яз;

-півперетинчастий м’яз;

-двоголовий м’яз стегна.

Задня групам’язів стегна бере початок від сідничного горба ікріпитьсядо кістокгомілки. Функція: згинаютьіобертаютьгомілку.

в) присередня група:

-гребінний м’яз;

-стрункий м’яз;

-довгий, короткий, великий, малий привідні м’язи. Присередня група м’язів стегна починається від лобкової та

сідничної кісток і кріпиться до стегнової кістки за виключенням стрункогом’яза, який кріпиться до великогомілковоїкістки. Функція: приводять стегно.

2) М’язи гомілки поділяють на передню, задню та бічнугру-

пи:

а) передня група:

-передній великогомілковийм’яз;

-довгий м’яз-розгинач пальців;

-довгий м’яз-розгинач великого пальця.

79

Задня група м’язів гомілки починається від кісток гомілки і кріпиться до тильної поверхні кісток стопи. Функція: розгинають стопу та пальці, відвертають стопу.

б) бічна група:

- довгий і короткий малогомілковім’язи.

Бічна група м’язів гомілки починається від малогомілкової і кріпиться до великогомілкової кістки та кісток стопи. Функція: відводять, крутятьта згинають стопу.

в) задня група:

-триголовий м’яз литки;

-литковий м’яз;

-камбалоподібний м’яз;

-підошвовий м’яз;

-підколіннийм’яз:

-задній великогомілковийм’яз;

-довгий м’яз-згинач пальців;

-довгий м’яз-згинач великого пальця.

Найбільшим ізм’язів задньої групи гомілкиє триголовий м’яз литки. Він починається поверхневими голівками від виростків стегнової кістки, а глибокоюголівкою– від кістокгомілки і, злившись у міцний п’ятковий (ахіловий) сухожилок, прикріплюється до горба п’яткової кістки. Функція: м’яз згинає стопу та гомілку. Решта м’язів задньої групи гомілки лежать під литковим м’язом. Вони починаються від кістокгомілки, їхсухожилкипроходять позадувнутрішньоїкісточкиікріплятьсядопідошвової поверхнікісток стопи та пальців. Функція: згинають стопу та пальці, підіймають внутрішній край стопи.

3) М’язи стопи нагадують за топографією м’язи кисті і поділяються на підошвовута тильну групу.

а) м’язи підошвової поверні поділяютьна 3 групи:

-підвищення великого пальця:

-відвідний, привідний, короткий м’язи великого пальця.

-серединна група:

-квадратнийм’яз підошви, червоподібнім’язи, короткий згинач пальців, тильні та підошвові міжкістковім’язи.

-підвищення мізинця:

80

- короткий згинач мізинця та відвідний м’яз. б) м’язи тильної поверхні:

-короткий розгинач пальців та розгинач великого пальця. Фасції нижньої кінцівки. М’язи таза покриті внутрішньо-

тазовою фасцією, яка є безпосереднім продовженням внутрішньочеревної фасції. Фасціястегна, або широка фасція, найбільш міцна у людськомутілі. Вона вкриває та відмежовуєм’язи за допомогою міжм’язових перетинок, які кріпляться до стегнової кістки, обмежуючивідповідніфутляри, де знаходяться кровоносні судини, нерви та м’язи. Футлярну будовукінцівок використовують при виконанніфутлярнихновокаїнових анестезій. Фасціягомілкитак само розмежовує м’язи на три футляри і утворює потовщення – поперечну зв’язкута кістково-фіброзні канали, де проходятьсухожилки м’язів разом з синовіальними піхвамигомілки. Що стосується фасцій стопи, то на підошві вона значно потовщується, утворюючи підошвовий апоневроз.

Стегновий канал в нормі не існує, він є слабким місцем, розміщеним під пахвинною зв’язкою. Простір під нею завдяки сполучнотканиннійперетинці поділяється на дві частини: бічну– м’я- зову і присередню – судинну лакуни. В присередньому куті судинної лакуни, біля стінки стегнової вени залишається щілиноподібний простір – стегнове кільце. За певних умов (значне схуднення, підвищений внутрішньочеревний тиск, хронічнізахворювання легень що супроводжуютьсянадмірним кашлем та ін.), через стегновий канал можуть виходити під шкіру стегна петлі кишок, утворюючистегнову грижу.

Фізіологія гладеньких м’язів

Як відзначалося вище, гладкім’язи знаходятьсяу стінкахкровоносних судинта порожнистих органів. Вони відрізняютьсявід поперечно посмугованих тим, що прихований (латентний) період збудженняуних довший, а порогові подразнення – вищі, внаслідок чого їх збудливістьзначно нижча. Для них характерним є також те, що обмін речовин у них проходить менш інтенсивно.

Гладенькі м’язи скорочуються більш повільно і впродовж більш тривалого часу. На відміну від поперечно посмугованих,

81