Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Seti_Lab_New

.pdf
Скачиваний:
10
Добавлен:
12.05.2015
Размер:
990.15 Кб
Скачать

Так, наприклад, при 6-градусному законі маємо:

θ, °З

62

68

74

80

86

92

98

104

L*,о.е.

0.125

0.25

0.5

1.0

2

4

8

16

4.3.Порядок виконання роботи

1.Ознайомитися зі схемою й конструкцією лабораторного стенда.

2.Дослідити температурні режими в КЛ-1 і КЛ-2 при заданих графіках навантаження й різних умовах охолодження.

2.1.Визначити допустиме струмове навантаження Iд відповідно на КЛ-1 і КЛ-2 з урахуванням марок кабелів і умов їхньої прокладки при повторнокороткочасних і безперервних циклах роботи (для КЛ-1 при θпов= +25°С;

θном= 60°С; Iд50A; для КЛ-2 при θпов= +25°С; θном= 80°С; Iд55A). При величині, відмінній від +25°С, відповідно до (4.3) вводиться поправочний коефіцієнт k1.

2.2. Провести вимір θжил кабелів КЛ-1 і КЛ-2 при заданих повторнокороткочасних режимах навантажень: значення tp задається викладачем у

межах 2...5 хв, а

(tp+tп)

5...10 хв.

Результати

вимірів

занести в

табл. 4.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.1

 

 

 

 

 

 

 

 

Величина

Цикл 1

Цикл 2

 

Цикл 3

початок

кінець

початок

кінець

 

початок

кінець

 

нагрівання

нагрівання

нагрівання

нагрівання

 

нагрівання

нагрівання

θ,°З

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. За даними табл. 4.1 побудувати графіки θi= ψ(Ii ,ПВi). Графічним шляхом одержати криві нагрівання та охолодження КЛ при безперервному впливі (відключенні) струму. Визначити коефіцієнт запасу КЛ по нагріванню з виразу:

k3= θфакт.в / θном,

де θфакт.в – стале значення температури в кабелі при даних значеннях I і ПВ.

40

2.4. Виміряти стале значення θab при Iab=1.3 I при часі протікання струму порядку 10...15 хв. За величиною θab і заданим викладачем часом тривалості аварійного перевантаження (наприклад 4 доби) визначити фактичне теплове зношування ізоляції.

4.4.Зміст звіту

1.Мета й порядок виконання роботи.

2.Схема й опис досліджень.

3.Опис основних конструкцій кабелів 0,38...10 кВ.

4.Основні положення теорії нагріванні проводів і кабелів струмом і методики вибору й перевірки перетинів кабелів за умовами нагрівання,

5.Результати досліджень.

Контрольні запитання

1.Основні конструктивні елементи силових кабелів.

2.Призначення та складові захисних покровів кабеля.

3.Струмопровідні жили та їх призначення.

4.Методика оцінки нагрівання й теплового зношування ізоляції кабельних ліній.

41

Лабораторна робота № 5

РОЗРАХУНОК УСТАЛЕНИХ РЕЖИМІВ ЗАМКНУТИХ МЕРЕЖ НА СТАТИЧНІЙ МОДЕЛІ ЗМІННОГО СТРУМУ

Мета роботи – визначити потокорозподіл та режим напруги у кільцевій замкнутій мережі на статичній моделі змінного струму; порівняти отримані дані з результатами аналітичного розрахунку та оцінити похибку розрахунку на моделі.

5.1. Загальні положення

Статична модель змінного струму призначена для розрахунку потокорозподілу та режиму напруг у простих замкнутих електричних мережах напругою до 35 кВ включно без обліку поперечних провідностей лінії електропередачі.

Спрощена принципова схема моделі представлена на рис. 5.1.

Живлення моделі здійснюється від автотрансформатора (АТ), на вхід якого подається напруга 220 В. Лінії електропередачі моделюються магазинами послідовно включених повних і активних опорів. Набір необхідного опору лінії електропередачі виконується шляхом відключення відповідних тумблерів (положення «вгору»), змонтованих на панелі стенда. Спочатку за допомогою магазина повних опорів набирається необхідний реактивний опір лінії Х, якому буде відповідати деякий активний опір RХ, а потім додатковий опір Rдоп набирається за допомогою магазина активних опорів.

Навантаження моделюються двома паралельними автотрансформаторами. Один з них, включений на активний опір, моделює активне навантаження Р, а другий, включений як індуктивна котушка з регульованим числом витків, моделює реактивне навантаження Q. У процесі моделювання спочатку встановлюється активне навантаження Р, якому буде відповідати деяка реактивна потужність Qр, після чого збільшується реактивне навантаження до необхідної величини Q. При цьому може дещо змінитися активна потужність Р.

42

Після декількох коригувань встановлюється активне й реактивне навантаження в пункті.

 

Р1

 

Q1

АТ

 

 

Р2

ДЖ

 

 

R

Z

R

Z

~220B

R

Z

R

Z

 

 

 

Q2

 

 

Р3

 

 

 

 

Q3

навантаження

Рис. 5.1 Принципова схема статичної моделі змінного струму.

Значення Р и Q залежать від величини прикладеної напруги. Тому модельоване навантаження в пунктах встановлюються шляхом послідовних наближень, а саме: при незмінній напрузі на джерелі живлення (ДЖ) встановлюється навантаження в пункті 1 при відключених навантаженнях у пунктах 2 і 3. Потім послідовно встановлюються й підключаються модельоване навантаження пунктів 2 і 3. Після набору всіх навантажень напруга в перших двох пунктах дещо зміниться, що приведе до перекручування величин раніше встановлених навантажень. Тому при незмінній напрузі на шинах ДЖ необхідно зробити одне або два коригування навантажень у всіх пунктах.

Основні параметри реальної електричної мережі зображені на моделі в певних масштабах. Масштаб опору може бути прийнятий mZ 1, тобто опір ЛЕП реальної мережі й елементів моделі збігаються. У цьому випадку масштаби напруги й стуму для зручності розрахунків можна прийняти mU mI 100 . Масштаб потужності буде відповідно дорівнювати mS 10000 .

Модель виконана однофазною, і тому на ній повинні моделюватися фазні

43

напруги та потужності. Отже, основні параметри реальної мережі на моделі повинні бути представлені відповідним чином:

 

 

Uмод

 

U

;

Iмод

 

I

;

 

 

 

3mU

 

 

 

 

 

 

 

 

 

mI

 

P

 

S cos

; Q

 

S sin

P

tg .

 

 

мод

 

3mS

 

мод

 

3mS

 

 

мод

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для виміру величин Р, cos , I, U на моделі передбачені гнізда із шунтувальними тумблерами. Після підключення приладів відповідний тумблер переводиться у положення вниз, забезпечуючи протікання струму через вимірювальні ланцюги приладу. На підставі результатів вимірів, отриманих на моделі, здійснюється перехід до параметрів режиму реальної електричної мережі:

U 3UмодmU ; I 3IмодmI ; P 3PмодmS ; Q 3QмодmS .

Аналітичний розрахунок сталого режиму замкнутої кільцевої мережі виконується аналогічно розрахунку режиму лінії із двостороннім живленням, у якій напруги по кінцях рівні за величиною та фазою. Розрахункова схема показана на рис 5.2.

S A

A

SI

SII

 

SIII

 

SIV

B

SB

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ZI

ZII

 

ZIII

 

ZIV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

S

2

S

3

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

Рис. 5.2 Розрахункова схема мережі.

44

Потужності, що виходять із джерел живлення,

SA SI

S

Z

II

 

Z

III

Z

IV

S Z

III

Z

IV

S

Z

IV

 

 

 

;

1

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ZI ZII

ZIII

ZIV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

SB SIV

 

S

Z

I

S

2

Z

I

Z

II

S

3

Z

I

Z

II

Z

III

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

ZI ZII

ZIII

ZIV

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Потужності на інших ділянках мережі визначаються за допомогою I-го закону Кірхгофа:

SII SI S1 ; SIII SI S1 S2 ; SIV SI S1 S2 S3 .

Точка, до якої потужність надходить із двох сторін, називається точкою потокорозподілу, і на рис. 5.2 показана у вигляді зачерненого трикутника. На підставі отриманого наближеного потокорозподілу виконується розрахунок напруг у пунктах з урахуванням поздовжніх складових втрат напруги на ділянках. Наприклад, напруга в пункті 2 буде дорівнювати

U2

U ДЖ

PI rI PII rII QI xI QII xII

.

 

 

 

UH

5.2. Порядок виконання роботи 1.Ознайомитися зі схемою моделі й встановити всі тумблери й рукоятки у

вихідне положення.

2.По заданому викладачем варіанту вихідних даних і довідковій літературі заповнити табл. 5.1, 5.2 і визначити модельовану напругу на ДЖ,

прийнявши UН=35 кВ; UДЖ=1,05UН; mU mI 100 , mS 10000 , mZ 1.

3.Набрати на стенді необхідні опори ділянок моделі й скласти схему

вимірів.

4.Зібрати вимірювальну схему, представлену на рис. 5.3.

5.Після перевірки схеми викладачем включити живлення та за допомогою автотрансформатора встановити модельовану напругу на ДЖ моделі.

45

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.1

 

 

 

 

 

 

 

Розрахункові

 

 

 

Вихідні дані

 

Довідкові дані

 

 

 

 

 

значення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділянка

 

Марка

Довжина

Питомий опір, Ом/км

Опір ділянки, Ом

 

 

 

 

 

 

проводу

l, км

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r0

x0

r

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

ДЖ-1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1-2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

2-3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

3-ДЖ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

U

*

U

*

 

V

*

W

*

φ

A

I

I

 

 

Рис. 5.3 Вимірювальна схема

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.2

 

 

 

 

 

 

 

 

Номер

Вихідні дані

 

Розрахункові значення

 

 

 

 

 

 

 

 

пункту, №

 

 

 

 

 

 

 

Р, мВт

Q, мВт

Рмод, Вт

 

Qмод, Вт

 

cosφ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6.Підтримуючи незмінним значення напруги на ДЖ, послідовно виставити в пунктах Рмод, cosφ. За допомогою амперметра заміряти струми Iмод

упунктах.

7.Виконати на моделі необхідні виміри Рмод, cosφ, Iмод на ділянках ліній і напруг Uмод у пунктах. Результати вимірів занести в табл. 5.3.

8.За даними вимірів до реальних величин виконати аналітичний розрахунок потокорозподілу на ділянках, режим напруги в пунктах, результати

46

розрахунків на моделі та аналітичних розрахунків занести в табл. 5.4.

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ділянки

 

Виміри на ділянках

 

Номер

Виміри в пунктах

 

 

 

 

 

 

 

ліній

 

 

 

 

 

пункту, №

 

 

Рмод

cosφ

Iмод

 

Uмод

Uмод

Iмод

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЖ-1

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-2

 

 

 

 

 

2

 

 

2-3

 

 

 

 

 

3

 

 

3-ДЖ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 5.4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розрахунок на

Аналітичний

 

Номер

Розрахунок

Аналітичний

Ділянка

 

моделі

 

розрахунок

 

пункту,

на моделі

розрахунок

лінії

Р,

Q,

I,

Р,

Q,

I,

U, В

I,мА

U, В

I, мА

 

МВт

МВАр

мА

МВт

МВАр

мА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДЖ-1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1-2

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2-3

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3-ДЖ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9. Порівняти результати розрахунків потокорозподілу, режими напруг і втрат потужності на моделі та при аналітичному розрахунку.

Зміст звіту

1.Мета роботи.

2.Принципова схема моделі.

3.Розрахункові формули.

4.Результати розрахунків і вимірів представити у вигляді табл. 5.1-5.4.

5.Оцінка похибки результатів отриманих на моделі в порівнянні з аналітичним.

47

Контрольні питання

1.Методика розрахунків режимів кільцевих замкнутих електричних

мереж.

2.Дати визначення точки потокорозподілу активної та реактивної потужностей.

Додаток 1

Розрахункові дані ВЛ 35-150 кВ зі сталеалюмінієвими проводами

Перетин провода, мм2

r0, Ом/км при +200С

х0, Ом/км

 

 

0,445

35

0,773

50

0,592

0,433

70

0,42

0,42

95

0,314

0,411

120

0,249

0,403

150

0,195

0,398

185

0,156

0,384

Додаток 2

Відповідність магазина активних і реактивних опорів з положеннями ручок перемикача R і RX+jХ.

Перетин проведення, мм2

R, Ом

RX+jХ, Ом

 

 

0,3+j0,23

1

0,1

2

0,2

0,7+j0,37

3

0,8

1,2+j0,68

4

1,6

1,9+j1,15

5

3,2

2,5+j2,18

6

6,4

3,3+j3,53

7

-

4,1+j5,3

8

-

5,2+j7,69

9

-

6,5+j11,17

48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повна потужність

Коефіцієнт потужності

Довжина ділянок l, км

Перетин проведення марки

 

Варіант

навантажень, мВА

навантаження

 

АСК, мм2

 

 

UДЖ*

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

1

2

3

ДЖ-1

1-2

2-3

ДЖ-3

ДЖ-1

1-2

2-3

 

3-ДЖ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

4

5,5

7

0,8

0,9

0,8

27,2

13

26,8

19

120

95

120

 

95

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

3,5

5

2,5

0,75

0,9

0,8

8,4

27,1

13,1

17

70

120

95

 

120

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

4

3

4

0,8

0,8

0,9

21

5,25

18,85

20,5

120

35

95

 

120

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

4

3

4

0,8

0,85

0,9

12,5

13,2

27

27,1

50

95

120

 

120

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

5

6

5

0,9

0,8

0,8

27

27

13

13

120

120

95

 

95

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

4,5

5

4

0,75

0,8

0,9

5,2

27

8,4

2,6

35

120

70

 

35

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

4,

5

5,5

0,8

0,75

0,8

27

8,25

27

19

120

50

120

 

95

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

5

4,5

5

0,9

0,9

0,9

13

18,9

2,6

19

95

95

35

 

95

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

4

5,5

7

0,8

0,9

0,9

8,2

2,6

8,2

5,25

50

35

50

 

35

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

6

5

6

0,9

0,8

0,75

12,25

27

27

12,9

50

120

120

 

95

1,05

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

49

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]